05 травня 2025 рокуСправа №160/5731/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якому позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень щомісячно в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР за період з 10 липня по 07 серпня 2023 року, у КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР за період з 19 травня по 11 червня 2024 року, у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР за період з 13 серпня по 11 жовтня 2024 року відповідно до постанови КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 гривень щомісячно в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР за період з 10 липня по 07 серпня 2023 року, у КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР за період з 19 травня по 11 червня 2024 року, у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР за період з 13 серпня по 11 жовтня 2024 року, відповідно до постанови КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхсім'ям під час дії воєнного стану».
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, 06.11.2022 року Позивач отримав травму в період проходження служби під час виконання службово-бойових завдань в зоні проведення бойових дій на території Донецької області, даний факт підтверджується актом №307/22 «Про нещасний випадок (у тому числі поранення) з солдатом призваним по мобілізації ОСОБА_1 ». Після отриманої травми Позивач тривалий час перебував на лікування в різних медичних установах де йому надавали комплексну медичну допомогу та проводили повноцінне обстеження у періоди: з 09.11.2022-22.11.2022 року, з 22.11.2022-06.12.2022 року, з 10.07.2023-07.08.2023 року, з 09.10.2023-14.11.2023 року, з 28.04.2024-18.05.2024 року, з 19.05.2024-11.06.2024 року, 20.06.2024-16.07.2024 року, з 13.08.2024-11.10.2024 року.
07 листопада 2024 року медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» за направленням командира в/ч НОМЕР_1 НГУ від 05.08.2024 року №454 Позивачу було проведено огляд та на підставі чого винесено постанову ВЛК про непридатність до військової служби (стаття 17 «а», 23 «в», 64 «в», 79 «в» та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь до придатності до військової служби Положення про діяльність медичної (військоволікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285 (зі змінами), згідно свідоцтва про хворобу №538-с/НГУ від 07.11.2024 року. Відповідно до вказаного свідоцтва Позивач в період з 22.11.2022-06.12.2022, 10.07.2023- 07.08.2023, 09.10.2023-14.11.2023, 28.04.2024-18.05.2024, 19.05.2024- 11.06.2024, 20.06.2024-16.07.2024, 13.08.2024-11.10.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за медичними показниками отриманої раніше травми, контузії 06.11.2022 року, пов'язаних із захистом Батьківщини.
ОСОБА_1 згідно свідоцтва про хворобу № 538-с/НГУ від 07.11.2024 року було визнано не придатним до військової служби наказом командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 22.11.2024 року № 354 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення солдата по мобілізації ОСОБА_1 (Г- 132011).
09 грудня 2024 року з метою реалізації свого права на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень за період перебування на стаціонарному лікування з 22.11.2022-06.12.2022, 10.07.2023-07.08.2023, 09.10.2023- 14.11.2023, 28.04.2024-18.05.2024, 19.05.2024-11.06.2024, 20.06.2024-16.07.2024, 13.08.2024-11.10.2024 року Позивач звернувся до Відповідача з рапортом та необхідним пакетом документів щодо виплати зазначеної додаткової грошової винагороди, оскільки на момент звільнення, а саме 22.11.2024 року з ОСОБА_1 не відбулось повного розрахунку. У відповіді від В/ч НОМЕР_1 зазначено, що згідно наданих медичних документів було встановлено, що за періоди стаціонарного лікування з 09.11.2022 - 22.11.2022 та з 22.11.2022 - 06.12.2022 у медичному закладі ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» була нарахована та виплачена додаткова грошова винагорода згідно норм та положень постанови КМУ №168 від 28.02.2022, зокрема: за період з 09 по 22 листопада 2022 року (14 діб) наказ №574; за період з 23 по 30 листопада, з 01 по 06 грудня (14 днів) наказ №67. Надані позивачем документи щодо стаціонарного лікування діагнозу пов'язано з отриманням травми 06.11.2022 року направлені на розгляд відповідальними особами частини з метою вирішення питання про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди. Через направлення адвокатського запиту до В/ч НОМЕР_1 представник позивача дізнався, що за періодами стаціонарного лікування: з 10.07.2023-07.08.2023 року, з 19.05.2024-11.06.2024 року, з 13.08.2024-11.10.2024 року, відсутні підстави для здійснення виплат.
Позивач вважає протиправними дії Відповідача щодо відмови у прийняті рішення про виплату, ОСОБА_1 додаткової винагороди із розрахунку 100 000 грн. на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні в період з 10.07.2023-07.08.2023, 19.05.2024-11.06.2024, 13.08.2024-11.10.2024 року у зв'язку з травмою отриманою в період проходження служби під час виконання службово-бойових завдань, що пов'язана із захистом Батьківщини. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази, щодо нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу за період з 10 липня по 07 серпня 2023 року; за період з 19 травня по 11 червня 2024 року; за період з 13 серпня по 11 жовтня 2024 року, та з чого такі суми грошового забезпечення складаються.
24.02.2025 року представник відповідача направив до суду клопотання, у якому просить суд залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропуском місячного терміну на звернення до адміністративного суду.
25.04.2025 року від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, у якій останній просить суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання.
25.04.2025 року Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд залишив без задоволення.
27.02.2025 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, згідно обліку медичної служби частини встановлено, що ОСОБА_2 проходив стаціонарне лікування у медичних закладах. Враховуючи періоди лікування протягом 2022 року та надані у підтвердження факту стаціонарного лікування документів до медичної служби йому була нараховано та виплачена грошова винагорода відповідно до норм та положень постанови КМУ №168 від 28.02.2022, зокрема: за період з 09 по 22 листопада 2022 року (14 діб) наказ №574 (що оскаржується Позивачем); за період з 23 по 30 листопада, з 01 по 06 грудня (14 днів) наказ №67 (вказаний факт не оскаржується Позивачем).
В подальшому після проходження лікування, відповідно до наказу командира частини (по стройовій частині) від 22.11.2024 №354 (додаток 12) Позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення (звільненого за станом здоров'я) та для постановки на військовий облік направлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №460 від 17.09.2014 року «про порядок та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовців виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні за 31 місяць в розмірі 27021 гривні 15 копійок. Згідно з наказом МВС України від 15.03.2018 № 200 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільнені військовослужбовців Національної гвардії України та іншим особам», виплачено грошову компенсацію за невикористані 28 днів додатковї відпустки як учаснику бойових дій в розмірі 20 338 гривень 50 копійок.
Враховуючи те, що перебуваючи на військовій службі до моменту винесення рішення відносно ОСОБА_2 про його непридатність до військової служби за станом здоров'я, останній медичних документів, що підтверджують факт стаціонарного лікування з метою нарахування та виплати йому додатково грошової винагороди не надавав, та з вказаним питанням не звертався, унаслідок чого даний факт військовою частиною не розглядався.
Після звільнення з військової служби ОСОБА_2 надіслав рапорт разом копіями медичних документів, що підтверджують факт стаціонарного лікування у якому повідомив про необхідність нарахування йому додаткової грошово винагороди за періоди стаціонарного лікування поранення, що було отриману ним 06.11.2022 під час виконання службово-бойових обов'язків. Зокрема, до рапорта надані медичні виписки за наступні періоди лікування: з 09.11.2022-22.11.2022 року, з 22.11.2022-06.12.2022 року, з 10.07.2023-07.08.2023 року, з 09.10.2023-14.11.2023 року, з 28.04.2024-18.05.2024 року, з 19.05.2024-11.06.2024 року, з 20.06.2024-16.07.2024 року, з 13.08.2024-11.10.2024 року.
Рапорт разом із доданим до нього документами в межах компетенції був розглянутий командуванням військової частини, та за результатами розгляду ОСОБА_2 було надано у відповідь, у якій було зазначено, що надані ним медичні документи будуть направлені на розгляд для вирішення питання про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди. За результатами розгляду було прийнято рішення про нарахування та виплату грошової винагороди пропорційно часу лікування за наступними періодами: з 09.10.2023-14.11.2023 року, з 28.04.2024-18.05.2024 року, з 20.06.2024-16.07.2024 року. Аналізуючи надані документи відповідальними особами було прийнято рішення про нарахування та виплату грошової винагороди.
Вказані діагнози лікарями відповідних медичних закладів де ОСОБА_1 проходив лікування відносяться до захворювань, що підтверджується рішення ВЛК № 538 від 07.11.2024 року за періоди: з 10.07.2023-07.08.2023 року, з 13.08.2024-11.10.2024 року. Враховуючи норми та перелік підстав для виплати відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року підстави для нарахування за вказані періоди лікування відсутні.
Також, у позовній заяві представником ОСОБА_2 вказано про незгоду з прийнятим рішення про відмову у нарахуванні виплати, мотивуючи, що посадові особи військової частини не визнали вищевказані діагнози, як травму, однак вказані дії до компетенції військової частини не входить, а відноситься виключно до повноважень військово-лікарської комісії, що підтверджується нормами та положеннями наказу МВС №285 від 03.04.2017 (із змінами).
Разом з цим, зауважує, що під час розгляду медичних документів для вирішення питання про нарахування та виплату додаткові грошово. винагороди відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 посадовими особами військової частини виключно розглядаються медичні документи у яких констатуються поставлені діагнози лікарями тих, медичних закладів, проходив лікування військовослужбовець, та з іншої сторони, встановленій причинного зв'язку, супутнього діагнозу, який може бути пов'язаний травмуванням, або визнання діагнозу, який відповідно до рішення ВЛК визнано, як захворювання та визнавати його, як травма всупереч рішенню ВЛК не відноситься до компетенції військової частини та повноважень її посадових осіб.
Тож, періоди лікування з 10.07.2023-07.08.2023 року, з 19.05.2024-11.06.2024 року, з 13.08.2024-11.10.2024 року, які рішенням ВЛК визнані як травма, каліцтво чи контузія, що пов'язана із захистом Батьківщини визнані не були, віднесені до категорії захворювання, що пов'язано із захистом Батьківщини, виплаті вони відповідно до норм та положень постанови КМУ №168 від 28.02.2022 - не підпадають.
03.03.2025 року від представником позивача до суду надана відповідь на відзив, у якому підтримує позицію, викладену у позову, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Звертаючи у на те, що з аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення. З свідоцтва про хворобу №538-с/НГУ від 07.11.2024 року щодо захворювань за спірні періоди зазначено: «Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини».
06.03.2025 року від представника відповідача до суду надійшло заперечення (на відповідь на відзив). Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю та звертає увагу суду на той факт, що періоди лікування та встановлені діагнози за які Позивач не були нараховані грошові кошти, що передбачені нормою постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року, а саме з 10.07.2023-07.08.2023 КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги», з 19.05.2024-11.06.2024 КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР, з 13.08.2024-11.10.2024 КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» є захворюваннями, та виплаті вони відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року не підлягають.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 21.03.2022 року № 32 ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 22.11.2024 року № 354 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення солдата по мобілізації. Тобто, у період з 21.03.2022 року по 22.11.2024 року проходив службу в 31 бригаді ім. генерал-майора ОСОБА_3 (Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України).
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України виданої ОСОБА_1 , слідує, що він дійсно в період з 28.03.2022 по 04.10.2022, 13.10.2022 по 30.10.2022, 31.10.2022 по 06.11.2022, 03.02.2024 по 20.04.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в ОТУ «Північ», ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », ОТУ «Соледар», ОТУ «Донецьк».
06 листопада 2022 року позивач отримав травму в період проходження служби під час виконання службово-бойових завдань в зоні проведення бойових дій на території Донецької області, що підтверджується актом №307/22 «Про нещасний випадок (у тому числі поранення) з солдатом призваним по мобілізації ОСОБА_1 ».
07 листопада 2024 року медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» за направленням командира в/ч НОМЕР_1 НГУ від 05.08.2024 року №454 позивачу було проведено огляд та на підставі чого винесено постанову ВЛК про непридатність до військової служби (стаття 17 «а», 23 «в», 64 «в», 79 «в» та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь до придатності до військової служби Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285 (зі змінами), згідно свідоцтва про хворобу №538-с/НГУ від 07.11.2024 року. Згідно з п. 12 якого, встановлено причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва): «Посттравматичний стресовий розлад у вигляді пролонгованого тривожного і депресивного варіанту розвитку з психотичними включеннями, зі стійкою фармакорезистентною інсомнією, суїцидальною налаштованістю, важкий перебіг при різко виражених, стійких хворобливих проявах. F-43.1. Вертеброгенна торакалгія, стадія ремісії на тлі остеохондрозу грудного відділу хребта, протрузій міжхребцевих дисків ThS-Th6, Th6-Th7 без порушення статико-динамічної функції хребта», із захистом Батьківщиною. Окрім того, «Наслідки акубаротравми (06.11.2022) у вигляді незначного цефалгічного синдрому» також пов'язані із захистом Батьківщини.
Після отриманої травми Позивач тривалий час перебував на лікування в різних медичних установах де йому надавали комплексну медичну допомогу та проводили повноцінне обстеження.
З 09.11.2022-22.11.2022 року перебував на лікуванні у ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області», що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 16 (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №2112 від 22.11.2022 року).
З 22.11.2022-06.12.2022 року проходив лікування у ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській оласті», що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 16 (епікриз (виписний) №1109 від 06.12.2022 року).
З 10.07.2023-07.08.2023 року продовжив лікування після отриманої травми 06.11.2022 року та перебував на лікуванні за направленням №171 від 06.07.2023 року тво Начальника ЦПД та ППВ ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» Н. Ю. Лисенкова на стаціонарному лікуванні в КП ДБКЛПД ДОР ( Акт №8089/2023 від 08.08.2023 року).
З 09.10.2023-14.11.2023 року проходив лікування у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, що знаходиться за адресою 49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, буд.1 (виписка із медичної карти № 12005/2023 від 14.12.2023 року).
З 28.04.2024-18.05.2024 року мною повторно було пройдено лікування за насідками перенесеної МВТ у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, що знаходиться за адресою 49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, буд.1 (виписка із медичної карти № 5612/2024 від 18.05.2024 року).
З 19.05.2024-11.06.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні та остеженні по направленню КП «ДБКЛЗНПД» м. Дніпро в КНП «ХОЗзНПД» ХОР у відділенні №12 з діагнозом: Розлад адаптації з змішаю тривожною та депресивною реакцією з інсомічним компонентом (виписка із карти стаціонарного хворого № 3991 від 11.06.2024 року).
З 20.06.2024-16.07.2024 року продовжив проходити лікування після отриманої травми у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, що знаходиться за адресою 49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, буд.1 (виписка із медичної карти № 82952024 від 16.07.2024 року).
З 13.08.2024-11.10.2024 року перебував на лікуванні за направленням ЦПД та ППВ ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» від 08.08.2024 року №208 стаціонарному обстеженні та лікуванні в КП «ДБКЛПД» ДОР (Акт №10859/2024 від 11.10.2024 року).
09 грудня 2024 року з метою реалізації свого права на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень за період перебування на стаціонарному лікування з 22.11.2022-06.12.2022, 10.07.2023-07.08.2023, 09.10.2023- 14.11.2023, 28.04.2024-18.05.2024, 19.05.2024-11.06.2024, 20.06.2024-16.07.2024, 13.08.2024-11.10.2024 року позивач звернувся до відповідача з рапортом та необхідним пакетом документів щодо виплати зазначеної додаткової грошової винагороди, оскільки на момент звільнення 22.11.2024 року з ОСОБА_1 не відбулось повного розрахунку.
13.01.2025 року позивач отримав відповідь від В/ч НОМЕР_1 в якій зазначено, що згідно наданих медичних документів було встановлено, що за періоди стаціонарного лікування з 09.11.2022 - 22.11.2022 та з 22.11.2022 - 06.12.2022 у медичному закладі ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» була нарахована та виплачена додаткова грошова винагорода згідно норм та положень постанови КМУ №168 від 28.02.2022, зокрема: за період з 09 по 22 листопада 2022 року (14 діб) наказ №574; за період з 23 по 30 листопада, з 01 по 06 грудня (14 днів) наказ №67.
Разом з цим В/ч НОМЕР_1 повідомила, що надані до рапорту медичні документи, що підтверджують факт стаціонарного лікування діагнозу пов'язаного з отриманим травмуванням, що мало місце 06.11.2022 року, будуть направлені на розгляд відповідальними особами частини з метою вирішення питання про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди, що передбачена постановою КМУ №168 від 28.02.2022.
Адвокатом Гасановою М.Ю. 10.02.2025 року було направлено адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 з метою отримання інформацію стосовно стадії розгляду відповідальними особами частини рапорту на виплату додаткового грошового забезпечення за період перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення, поданого ОСОБА_1 від 09.12.2024 року.
У відповіді Військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2025 погоджено виплату додаткового грошового забезпечення за період перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення за наступні періоди:
З 09.10.2023-14.11.2023 року за час перебування на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР.
З 28.04.2024-18.05.2024 року за час перебування на стаціонарному лікуванні «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР.
З 20.06.2024-16.07.2024 року за час перебування на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР.
Відповідач зазначив, що враховуючи діагнози та причинно-наслідковий зв'язок, що були встановлені рішенням військово-лікарської комісії, які були враховані відповідальним особами частини при винесені рішення про відмову у виплаті ОСОБА_1 грошової винагороди за наступні періоди стаціонарного лікування:
З 10.07.2023-07.08.2023 КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги»;
З 19.05.2024-11.06.2024 КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР;
З 13.08.2024-11.10.2024 КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги».
Обґрунтовуючи прийняте рішення, відповідач вказує, що відповідно до медичної виписки за період стаціонарного лікування з 10.07.2023- 07.08.2023 у медичному закладі КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ОСОБА_2 був встановлений діагноз: «Помірно виражений розлад адаптації, переважно з порушенням емоцій, з якого повністю вийшов. F-43.23. Постконтузійний синдром внаслідок перенесеної MBT (06.11.2023) у вигляді цефалгічного синдрому F-07.2». Згідно виписки за період стаціонарного лікування з 19.05.2024 - 11.06.2024 у медичному закладі КНП «Хмельницький обласний заклад з падання психіатричної допомоги» ХОР Вашому клієнту був встановлений діагноз у вигляді: «Розлад адаптації з змішаною тривожною та депресивною реакцією з інсомнічним компонентом». Крім того, хочемо зауважити, що у період проходження військово-лікарської комісії лікарем психіатром Вашого клієнта було направлено на обстеження до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» з метою встановлення діагнозу профільним лікувальним закладом, де ОСОБА_1 знаходився в умовах стаціонару з 13.08.2024-11.10.2024. За результатами проведеного обстеження ОСОБА_2 був встановлений діагноз: «Посттравматичний стресовий розлад, у вигляді пролонгованого тривожного депресивного варіанту розвитку, з психотичними включеннями, зі стійкою фармакорезистентною інсомнією, суїцидальною налаштованістю, важкий перебіг при різко виражених, стійких хворобливихпроявах. F-43.1».
Враховуючи встановлені діагнози ОСОБА_1 у вищевказаних медичних закладах, які рішенням військово-лікарської комісії (Свідоцтво про хворобу №538-c/НГУ від 07.11.2024) як травма, каліцтво чи контузія, що пов'язана із захистом Батьківщини визнані не були, а віднесені до категорії захворювання, що пов'язано із захистом Батьківщини, виплаті вони відповідно до норм та положень постанови КМУ №168 від 28.02.2022 - не підпадає.
Позивач вважає, що має право на виплату додаткової винагороди в розмірі збільшеному до 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць, встановленої Постановою КМУ від 28.02.2022р. № 168, а саме за період стаціонарного лікування у спірний період з 10.07.2023-07.08.2023 року, з 19.05.2024-11.06.2024 року, з 13.08.2024-11.10.2024 року.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991№ 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану №168" (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1 постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.
01 квітня 2022 року до постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402), яке визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями та поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Розділом 21 визначено порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України.
Так, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».
д) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
З матеріалів справи суд встановив, що 06.11.2022 року в ході виконання службово-бойових завдань в зоні проведення бойових дій на території Донецької області, що підтверджується актом №307/22 «Про нещасний випадок (у тому числі поранення) з солдатом призваним по мобілізації ОСОБА_1 »
Як встановлено судом, позивач у періоди з з 09.11.2022-22.11.2022 року, з 22.11.2022-06.12.2022 року, з 10.07.2023-07.08.2023 року, з 09.10.2023-14.11.2023 року, з 28.04.2024-18.05.2024 року, з 19.05.2024-11.06.2024 року, 20.06.2024-16.07.2024 року, з 13.08.2024-11.10.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні, зазначене підтверджується медичною документацію наявною в матеріалах справи.
Згідно зі свідоцтвом про хворобу № 538-с/НГУ від 07.11.2024 року виданим медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» позивач в період з 22.11.2022-06.12.2022, 10.07.2023-07.08.2023, 09.10.2023-14.11.2023, 28.04.2024-18.05.2024, 19.05.2024- 11.06.2024, 20.06.2024-16.07.2024, 13.08.2024-11.10.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за медичними показниками отриманої раніше травми, контузії 06.11.2022 року Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була нарахована та виплачена грошова винагорода за періоди стаціонарного лікування: з 09.11.2022 - 22.11.2022, з 23.11.2022 - 30.11.2022, з 01.12.2022 - 06.12.2022. Окрім того, позиву погоджено виплати за наступні періоди стаціонарного лікування: з 09.10.2023-14.11.2023, з 28.04.2024-18.05.2024, з 20.06.2024-16.07.2024.
Як вказує представник відповідача просить періоди лікування та встановлені діагнози за які Позивач не були нараховані грошові кошти, що передбачені нормою постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року, а саме з 10.07.2023-07.08.2023 КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги», з 19.05.2024-11.06.2024 КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР, з 13.08.2024-11.10.2024 КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» є захворюваннями, та виплаті вони відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року не підлягають.
Суд з такими доводами відповідача не погоджується та зазначає, що періоди стаціонарного лікування позивача з 10.07.2023-07.08.2023, з 19.05.2024-11.06.2024, з 13.08.2024-11.10.2024 підтверджуються виписками із медичної карти стаціонарного хворого, а також Свідоцтвом про хворобу № 538-с/НГУ від 07.11.2024 року, що Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
Відтак, позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні у періоди з 10.07.2023-07.08.2023, з 19.05.2024-11.06.2024, 13.08.2024-11.10.2024, а тому бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за спірні періоди в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після перенесеної травми є протиправною.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладені обставини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.
У зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі у розмірі 15000,00 грн. суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у відзиві на вказав на не співмірність заявленого розміру правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5ст. 134 КАС України).
Аналіз наведених висновків процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Вказана позиція кореспондується з викладеною у постанові Верховного суду від 23.04.2019 по справі №826/9047/16.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Згідно доказів, наданих позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду: копія договору про надання правничої допомоги № 1394 від 06.12.2024 року; специфікація № 2 до договору про надання правничої допомоги № 1394 від 06.12.2024 року; акт надання послуг №34 від 19.02.2025 року; квитанція до прибуткового касового ордера № 02 від 14.02.2025 року на суму 15000,00 грн; Ордер; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Враховуючи наведене, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання, наявність практики Верховного Суд з цього питання, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., оскільки такий розмір є співмірним з наданими послугами та складності справи.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень щомісячно в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР за період з 10 липня по 07 серпня 2023 року, у КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР за період з 19 травня по 11 червня 2024 року, у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР за період з 13 серпня по 11 жовтня 2024 року відповідно до постанови КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 гривень щомісячно в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР за період з 10 липня по 07 серпня 2023 року, у КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР за період з 19 травня по 11 червня 2024 року, у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР за період з 13 серпня по 11 жовтня 2024 року, відповідно до постанови КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_5 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев