05 травня 2025 року Справа №160/12677/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудника С.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву судді про самовідвід у справі №160/12677/25 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ОЙЛ» в особі адвоката Василюхи Тетяни Олександрівни до Регіонального сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
01.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 01.05.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ОЙЛ» в особі адвоката Василюхи Тетяни Олександрівни до Регіонального сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), в якій представник позивача просить суд: визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) щодо відмови у здійсненні державної перереєстрації транспортного засобу автомобіля FIAT DOBLO, ідентифікаційний номер № НОМЕР_1 , 2020 року випуску, за власником товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА-ОЙЛ»; зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) здійснити державну перереєстрацію транспортного засобу автомобіля FIAT DOBLO, ідентифікаційний номер № НОМЕР_1 , 2020 року випуску, за власником товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА-ОЙЛ» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38788147).
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025 року зазначена вище справа розподілена та 02.05.2025 року передана судді Пруднику С.В., справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи -160/12677/25.
05.05.2025 року суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудником С.В. подано заяву про самовідвід, в обґрунтування якої зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 28.11.2005 року по 19.10.2007 року перебували у трудових відносинах. ОСОБА_2 у вказаний період працював у ТОВ «Юридичне агентство Юсупов, Василюха та партнери» на посаді молодшого юрисконсульта, що підтверджується даними трудової книжки ОСОБА_2 серія НОМЕР_2 (запис № 1). ОСОБА_1 займала керівні посади у ТОВ «Юридичне агентство Юсупов, Василюха та партнери» та була безпосереднім керівником Прудника С.В. у зазначений період. Отже, під час розгляду даної справи з боку учасників справи можуть виникнути сумніви в неупередженості та об'єктивності судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудника С.В. Крім того, суддя Прудник С.В. з посиланнями на практику Європейського суду з прав людини наголосив на тому, що у пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. «Пуллар проти Сполученого Королівства», 10 червня 1996 року, § 32 , Звіти 1996-III).
У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. «Де Куббер проти Бельгії», 26 жовтня 1984 року, § 26, Серія А, № 86).
З метою уникнення у майбутньому сумнівів з боку позивача у неупередженості та об'єктивності головуючого судді під час розгляду справи №160/12677/25 та виключення будь-яких сумнівів щодо дотримання судом принципів законності, судом подано заяву про самовідвід.
При вирішенні питання про наявність підстав для самовідводу судді, суд виходить з наступного.
За змістом Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу).
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст.36 КАС України.
Пунктом 4 ч.1 ст.36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.1 ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з ч.3 ст.39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Частиною 1 ст.40 КАС України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Суд який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Ця норма узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23) визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Так, кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (справа Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) п. 98).
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України" від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).
Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Враховуючи, що існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. «Пуллар проти Сполученого Королівства», 10 червня 1996 року, § 32 , Звіти 1996-III).
У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. «Де Куббер проти Бельгії», 26 жовтня 1984 року, § 26, Серія А, № 86).
Відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з цією нормою унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявними в учасника судового розгляду викликаного певними обставинами сумніву щодо його неупередженості.
Беручи до уваги викладені суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду факти щодо обставин розгляду даної справи, виходячи з необхідності обов'язкового дотримання принципу неупередженості судді при розгляді справи, з метою уникнення сумнівів сторін у необ'єктивності суддів та забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства, недопущення виникнення сумнівів у правосудності рішення, суд приходить висновку, що подана заява про самовідвід є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 241, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву про самовідвід судді Прудника С.В. в адміністративній справі №160/12677/21 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ОЙЛ» в особі адвоката Василюхи Тетяни Олександрівни до Регіонального сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Справу передати для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч.1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включатися до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С. В. Прудник