про відмову у задоволенні заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду
05 травня 2025 р.Справа №160/10712/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Квантум Сатіс» адвоката Пустовіт Юлії Юріївни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Квантум Сатіс» в особі представника Яцини Сергія Вадимовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
11.04.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 11.04.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Квантум Сатіс» в особі представника Яцини Сергія Вадимовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.02.2025 року №0098310714, яке прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;
- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, за рахунок їх бюджетних асигнувань, на користь заява товариства з обмеженою відповідальністю «Квантум Сатіс» понесені ним судові витрати - сплачений судовий збір в сумі 24 224 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки відповідач мав повноваження здійснювати валютний нагляд (ст.11 Закону №2473, ст. 19 Податкового кодексу України) та проводити позапланову перевірку, проте був зобов'язаний при цьому додержуватися вимог законодавства. Неврахування норми ч.7 ст.13 Закону №2473 та нарахування пені всупереч прямій забороні свідчить про порушення відповідачем принципу верховенства права і принципу законності в діяльності податко-вих органів. В акті відсутній аналіз впливу арбітражного спору на перебіг строку розрахунків. Таким чином, акт містить однобічний підхід та суперечить фактичним обставинам (існуванню рішення арбітражу та судового процесу на примусове стягнення). Прийняття відповідачем оскаржуваного рішення створює загрозу неправомірного стягнення значної суми пені, що є для Товариства фінансовим тягарем, та може призвести до негативних наслідків (у тому числі репутаційних, а також до ризику застосування до позивача санкцій згідно із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за нібито порушення, як-от індивідуальний режим ліцензування чи штрафні санкції). На момент складання акту перевірки платником податків було надано документи, які свідчили про звернення резидента до міжнародного арбітражу для вирішення суперечок. Податковий орган був проінформований про те, що міжнародний арбітраж прийняв рішення на користь платника податків, проте податковий орган не врахував це рішення при складанні акту перевірки, на підставі якого винесено рішення, що є порушенням принципу об'єктивності та повноти дослідження обставин, закріпленого у статті 86.1 Податкового кодексу України. Однак, податковим органом зазначені факти не враховані при проведенні перевірки, за результатом якої прийнято рішення.Отже, документальна перевірка проведена не в повній мірі, без всебічного та повного дослідження документації. Порушення встановленої процедури перевірки доводить неналежне виконання контрольної функції податковим органом та унеможливлює прийняття будь-яких рішень за наслідками не проведення всебічної перевірки, відповідно до якої податкове повідомлення-рішення, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Відповідно, акт перевірки, отриманий в результаті перевірки, не може визнаватися допустимою підставою для прийняття відповідного рішення, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Першочерговим критерієм, у будь - якому випадку, за яким оцінюються акти контролюючого органу, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав. Тобто, обставини щодо дотримання контролюючим органом процедури призначення та проведення перевірки підлягають першочерговому дослідженню та встановленню.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 14.04.2025 року передана судді Пруднику С.В.
16.04.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі № 160/10712/25 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
02.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Квантум Сатіс» адвоката Пустовіт Юлії Юріївни надійшла сформована 02.05.2025 року через систему "Електронний суд" заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Дослідивши дану заяву, суд встановив наступне.
Так, ст. 195 КАС України встановлено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду.
У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання.
Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.
Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов'язки.
Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції долучаються до матеріалів справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2018 року у справі № 554/8322/16-а, аналіз статті 195 КАС свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Зазначена стаття не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.
Крім того, такий спосіб участі в судовому засіданні, носить винятковий характер, та має бути зумовлений обґрунтованими причинами, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони чи її представника в судовому засіданні.
Суд наголошує, що представником позивача не наведено причин, які фактично ускладнюють або роблять неможливою його участь у судовому засіданні суду першої інстанції.
За нормами Кодексу адміністративного суду України, участь сторін в судовому засіданні не є обов'язковою. При цьому, сторони мають можливість надати письмові пояснення, відзив або заперечення до позовної заяви.
Додатково, суд зазначає, що якість зв'язку в умовах проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, є незадовільною та не створює умов для належного розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «Квантум Сатіс» адвоката Пустовіт Юлії Юріївни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.
Суддя С. В. Прудник