30 квітня 2025 рокуСправа №160/4332/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно із п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з вислуги років 30 років 05 місяців 09 днів. та виплати заборгованості з 28.11.2024 року.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та перерахувати з 28.11.2024 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно із п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з вислуги років 30 років 05 місяців 09 днів та виплатити заборгованість з 28.11.2024 року.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України. Згідно витягу з наказу № 431 о/с від 30.08.2021 та листа ГУНП в Дніпропетровській області від 15.10.2024 вислуга років позивача на день звільнення становить: в календарному обчисленні - 24 роки 00 місяців 25 днів; у пільговому обчисленні - 30 років 05 місяців 09 днів. Ураховуючи наявність вислуги років, необхідної для призначення пенсії, позивач звернувся до Відповідача із заявою від 28.11.2024 про призначення пенсії згідно пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ. За результатами розгляду поданих позивачем Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у призначенні пенсії за вислугу років. Зазначене рішення мотивовано відсутністю у позивача 25 років вислуги в календарному обчисленні на день звільнення через відмову у зарахуванні пільгового стажу для призначення пенсії. Позивач вважає, що зазначені дії відповідача порушують конституційне право на належний соціальний захист та є неправомірними, а рішення про відмову у призначення пенсії за вислугу років - незаконним.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження у справі № 160/4332/25 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), яка доставлена до електронного кабінету відповідача - 17.02.2025 року.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем у встановлений судом строк, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII на підставі пункту «б» ст. 12 цього Закону, з вересня 2021 року
Позивач звернувся до Відповідача із заявою від 28.11.2024 про призначення пенсії згідно з пунктом «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Листом головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.01.2025 року № 1800-51047/П-01/8-0400/25 позивачу було повідомлено, що за даними грошового атестату від 01.09.2021 за № 55, який наданий Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області, станом на 31.08.2021 вислуга років позивача у календарному обчисленні складає 24 роки 00 місяців 25 днів. Оскільки позивач не маєте вислуги 25 календарних років, пенсія призначена відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262 у розмірі 53% від грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.
Позивач не погодившись із вказаною відмовою звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262) встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту «б» статті 1-2 Закону №2262 визначено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають, зокрема, звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
Пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону №2262 передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Згідно з частиною 4 статті 17 Закону №2262 встановлено, що при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону №2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Порядок № 393).
Відповідно до абзацу 9 пункту «в» частини 3 цього Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсії, зокрема, особам із числа військовослужбовців Національної гвардії України зараховується час проходження служби на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
Верховний Суд у своїй постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а дійшов такого висновку: «……основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…».
При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17.
Аналіз вищевикладеного свідчить про те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону № 2262 і положенням цього Закону не суперечить.
Також, в цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік 365 календарних днів, календарний місяць 30 календарних днів).
Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 та від 17.05.2023 у справі № 500/2030/20.
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від № 431 о/с від 30.08.2021 ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за власним бажанням з 31.08.2021 року.
Вислуга років на день звільнення, становить час служби в календарному обчисленні - 24 роки 00 місяців 25 дні, загальнотрудовий стаж 28 років 05 місяців 03 дні (а.с. 7).
У наказі Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від № 431 о/с від 30.08.2021 інформація про час служби позивача в пільговому обчисленні відсутня.
Отже, доказів наявності у позивача на час звільнення вислуги років необхідної для призначення пенсії за вислугу років - 25 календарних років відсутня, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для призначення пенсії позивачу на підставі п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262.
Суд звертає увагу позивача, що саме підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) апарату МВС обчислюють вислугу років та оформлюють розрахунок вислуги років для призначення (перерахунку) пенсії, а уповноважені структурні підрозділи МВС приймають від підрозділів персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерських підрозділів) документи, передбачені Порядком та цією Інструкцією для призначення (перерахунку) пенсій, готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій.
Отже, суд не наділений повноваженнями самостійно обраховувати вислугу років, а доказів наявності у позивача вислуги років у пільговому обчисленні - 30 років 05 місяців 09 днів, позивачем суду не надано.
Згідно з частинами першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі аналізу норм чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору у зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову не відшкодовуються.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 133, 139, 243-246, 250, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев