24 квітня 2025 рокуСправа №160/1466/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс» до Запорізької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
21 січня 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс» через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, з урахуванням уточненої позовної заяви від 03.03.2025 року, до Запорізької митниці, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA112030/2024/000001/1 від 17 липня 2024 року.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 07 березня 2024 року між фірмою "Refractory Trading House LLC" та товариством з обмеженою відповідальністю "Mагнохром Aлюмінатс" укладено контракт №09/2024.
16 липня 2024 року для проведення митного оформлення поставленого товару позивачем до відокремленого підрозділу митний пост "Запоріжжя-Аеропорт" митниці подано оформлену в електронному вигляді митну декларацію, якій присвоєно №24UA112030001834U0.
При поданні декларації на підтвердження митної вартості декларантом надано всі необхідні документи відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України з визначенням митної вартості товару за ціною контракту.
17 липня 2024 року товариством з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс» отримано від Запорізької митниці повідомлення, відповідно до якого встановлено наступні порушення у відповідності до статті 337 Митного кодексу України:
- п.3.5 контракту від 07.03.2024 №09/2024 зазначено, продавець направляє покупцеві наступні документи: оригінал сертифікату якості на товар, копія експортної декларації. Вищезазначені документи до митного оформлення не надано.
- у коносаменті від 25.04.2024 №TAO-HSE-2404-0221 відправником зазначено NABUDDY MINERAL CO, в сертифікаті про походження товару від 30.04.2024 №24C4403A2707/01687 відправником зазначено SHENZHEN PULAISIDUN TRADING CO.,LTD O/B SINABUDDYMINERALCO, LIMITED (Kитай). Згідно декларації Т1 від 12.07.2024 № 24PL322080NU6TU0X3, CMR від 11.07.2024 №1107242 відправником товару зазначено REFRACTORY TRADING HOUSE LLC.
- у пункті 1 додатку до контракту від 07.03.2024 №01 зазначено, що товар поставляється на умовах CFR Гданськ, строк доставки складає 120 днів з дня підписання додатку (05.07.2024), але згідно транспортної заявки від 08.07.2024 № 1, CMR від 11.07.2024 № 1107242 товар був завантажений 11.07.2024;
- у проформі інвойсі від 07.03.2024 №01-07032024 виробником товару вказаний ZHENGZHOU SINABUDDY MINERAL CO., LTD, однак в інших товаросупровідних документах (інвойс фактура, сертифікат аналізу, паспорт безпеки, інформація про товар) виробником зазначений SINABUDDY MINERAL CO, LIMITED.
- наданий до митного оформлення сертифікат про походження товару від 30.04.2024 №24C4403A2707/01687 містить посилання на інвойс від 11.04.2024 №RTH09/2024-2, який до митного оформлення на надавався.
17 липня 2024 року товариством з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс» додатково надано: комерційну пропозицію б/н від 05.03.2024, лист б/н від 01.07.2024, лист № 17/07 від 17.07.2024.
17 липня 2024 року Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA112030/2024/000001/1 та картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112030/2024/000164.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс» не погоджується з винесеним рішенням та зазначає про те, що позивачем було визначено митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/1466/25 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1466/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс» про заміну неналежного відповідача - задоволено та ухвалено:
Замінити відповідача з Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49038) на Запорізьку митницю (код ЄДПОУ 44005647, вулиця Синенка Сергія, будинок, 12, місто Запоріжжя, 69041).
28 лютого 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Запорізької митниці надійшла заява вх.№10386/25, в якій представник відповідача просить залишити позовну заяву без розгляду.
Митниця звертає увагу, що позивачем пропущений шестимісячний строк, встановлений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2, 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, подання позову до суду обмежене у часі та недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.
Представник ТОВ «Магнохром Алюмінатс» 21.01.2025 звернувся до суду з позовною заявою. Отже, зазначене свідчить, що позовну заяву позивачем подано до суду з порушенням процесуальних строків, що підтверджується матеріалами справи.
03 березня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Запорізької митниці надійшов відзив на позовну заяву вх.№10517/25, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
16 липня 2024 року Брокером ТОВ «Магнохром Алюмінатс» до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв'язку згідно зі статтею 257 Митного кодексу України електронну митну декларацію, режим ІМ 40 ДЕ, якій присвоєно №24UA112030001834U0 (гр. А митної декларації) на товар зазначений в гр. 31 ЕМД, а саме:
«1.White fused alumina: Білий електрокорунд WFA фр.3-5 мм - 2.50 т., WFA фр.1-3 мм - 5.00 т., WFA фр.0.5-1 мм - 2.50 т., WFA фр.0-0.5 мм - 1.25 т., WFA фр.0-0.1 мм - 2.50 т., Вміст Al2O3 - 99,41% CAS № 1344-28-1 являє собою штучний електрокорунд, отриманий шляхом плавлення оксиду алюмінію (Al2O3) в електродуговій печі, у вигляді зерна розміром часток 0-0,1 мм. Частки розміром більш як 10 мм відсутні. Використовується при виробництві вогнетривких матеріалів.»
До митного оформлення брокером надіслано документи зазначені в графі 44 ЕМД:
- Пакувальний лист (Packing list) від 11.07.2024 № 07/2024-3;
- Рахунок-проформа (Proforma invoice) від 07.03.2024 № 01-07032024;
- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 11.07.2024 №01-11072024;
- Коносамент (Bill of lading) від 25.04.2024 №TAO-HSE-2404-0221;
- Автотранспортна накладна (CMR) від 11.07.2024 №1107242;
- Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) від 12.07.2024 №24PL322080NU6ТU0X3;
- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) від 30.04.2024 №24C4403A2707/01687; Платіжна інструкція від 01.05.2024 № 87;
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 12.07.2024 № FV 030653/2024;
- Довідка про транспортно-експедиційні витрати від 12.07.2024 № 1;
- Додаток від 07.03.2024 №01 до контракту від 07.03.2024 №09/2024;
- Договір-доручення від 08.07.2024 №080724 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом;
- Заявка від 08.07.2024 № 1;
- Сертифікат аналізу від 28.03.2024 б/н;
- Паспорт безпеки від 10.05.2017 б/н;
- Інформація про товар від 28.03.2024 б/н;
- Розрахунок транспортних витрат б/н.
Надсилання зазначених документів разом з ЕМД від 16.07.2024 №24UA112030001834U0 підтверджується гр. 44 зазначеної ЕМД та витягом з автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор».
З позначкою «надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення» брокером в гр. 44 вищезазначеної ЕМД зазначено:
- Контракт купівлі-продажу товарів від 07.03.2024 № 09/2024;
- Договір про надання експедиторських послуг з морських та наземних перевезень від 18.12.2023 № 02-23.
17.07.2024 року брокером надіслано митниці повідомлення, де зазначено: «Інші документи надаватися не будуть».
У відповідності до статті 337 МКУ при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:
1. У пункті 3.5 контракту від 07.03.2024 № 09/2024 зазначено, що продавець направляє покупцеві наступні документи: оригінал сертифікату якості на товар, копія експортної декларації. Вищезазначені документи до митного оформлення не надано.
2. У коносаменті від 25.04.2024 № TAO-HSE-2404-0221 відправником зазначено SINABUDDY MINERAL CO, в сертифікаті про походження товару від 30.04.2024 №24С4403А2707/01687 відправником зазначено SHENZHEN PULAISIDUN TRADING CO.,LTD O/B SINABUDDY MINERAL CO, LIMITED (Китай). Згідно декларації Т1 від 12.07.2024 № 24PL322080NU6ТU0X3, CMR від 11.07.2024 № 1107242 відправником товару зазначено REFRACTORY TRADING HOUSE LLC.
3. У пункті 1 додатку до контракту від 07.03.2024 №01 зазначено, що товар поставляється на умовах CFR Гданськ, строк доставки складає 120 днів з дня підписання додатку (05.07.2024), але згідно транспортної заявки від 08.07.2024 № 1, CMR від 11.07.2024 № 1107242 товар був завантажений 11.07.2024.
4. У проформі інвойсі від 07.03.2024 № 01-07032024 виробником товару вказаний ZHENGZHOU SINABUDDY MINERAL CO., LTD, однак в інших товаросупровідних документах (інвойс фактура, сертифікат аналізу, паспорт безпеки, інформація про товар) виробником зазначений SINABUDDY MINERAL CO, LIMITED.
5. Наданий до митного оформлення сертифікат про походження товару від 30.04.2024 року № 24С4403Л2707/01687 містить посилання на інвойс від 11.04.2024 № КТН09/2024-2, який до митного оформлення на надавався.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 64 Митного кодексу України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних митних вартостей товару з розрахунку - 1,1558 USD/кг (за МД від 10.05.2024 №UA112030/2024/001210), у співставних обсягах та комерційних рівнях, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2024 № UA112030/2024/000001/1 із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості № 2ґ (резервного) у відповідності з вимогами ст. 64 МКУ.
У митному оформленні ЕМД від 16.07.2024 №24UA112030001834U0 відмовлено та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112030/2024/000164 відповідно до норм чинного законодавства, з урахуванням положень ч. 6 ст. 54, ст. 256 МКУ та Порядку № 631.
Оформлення вищезазначеного товару брокером здійснено та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 17.07.2024 № 24UA112030001849U0 з урахуванням рішення про коригування митної вартості.
Випуск товарів у вільний обіг здійснено шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до частини 7 статті 55 та розділу Х Митного кодексу України.
Щодо наданих деяких додаткових документів до позовної заяви, а саме: копії висновку Запорізької ТПП №ОИ-2606 від 25.10.2024, копії висновку ДП «Держзовнішінформ» №3-1/1330 від 31.10.2024.
Подані до суду документи (зазначені вище), які не були подані при митному оформленні, не можуть вважатися такими, що були наявні на момент прийняття митним органом оскаржуваного рішення.
Відповідно до пункту 27 висновків Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2: «Суд не має права досліджувати обставини, які стосуються митної вартості, але які не були предметом дослідження органу доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів».
Крім того, вказані документи позивач мав можливості надати митному органу для розгляду під час дії гарантійних зобов'язань, однак цього не зробив.
У висновку Запорізької ТПП вказується, що з урахуванням умов Контракту від 07.03.2024 № 09/2024, характеристик товару і країни походження, вищевказані контрактні ціни на білий електрокорунд в асортименті, на умовах поставки CFR Гданськ, Польща відповідають поточній кон'юнктурі ринку. Проте, згідно з даними статистики Міжнародного торгового центру ЮНКТАД/СОТ не дає розуміння для товарів з якої країни походження надаються ціни, на яких умовах поставки.
У висновку ДЗІ вказується, що ДП «Держзовнішінформ» направило запит на виробника контрактного товару - Sinabuddy Mineral Co.LTD (Китай) та отримало відповідь у якій підтверджено, що ціни не суперечать ціновій політиці виробника.
Однак не вказується який саме рівень цін надав виробник у відповіді та чи надав його взагалі.
Крім того, у висновках ДЗІ та висновку ТПП про відповідність контрактної ціни ринку, не враховано посередницький характер зовнішньоекономічної операції та не наведено аналіз складових вартості товару.
З огляду на вищезазначене, митниця заперечує проти приєднання до матеріалів справи документів, які не були подані при митних оформленнях в оскаржуваних випадках.
03 березня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс» надійшло заперечення проти задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки кінцевою датою строку звернення до суду є 18 січня 2025 року, яке припадало на суботу, у зв'язку з чим позивачем не пропущений шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року в задоволенні заяви представника Запорізької митниці про розгляд адміністративної справи №160/1466/25 у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.
04 березня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Запорізької митниці надійшла заява вх.№10964/25, в якій представник відповідача повторно просить залишити позовну заяву без розгляду.
Митниця звертає увагу, що позивачем пропущений шестимісячний строк, встановлений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду.
Подана заява від 03.03.2025 не спростовує факту пропущення визначеного законом строку звернення до суду, а навпаки підтверджує даний факт пропуску.
Відповідно до наданої заяви від 03.03.2025 позивач погодився, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийнято митницею 17.07.2025 та отримано декларантом 17.07.2025, після чого здійснено митне оформлення товару за новою митною декларацію 17.07.2025 з урахуванням рішення про коригування митної вартості.
Твердження позивача викладене у запереченнях від 03.03.2025 на заяву митниці про залишення позову без розгляду щодо перебігу строку й зазначення що «кінцевою датою строку звернення до адміністративного суду (шестимісячний строк) є 18 січня 2025 року» є безпідставним та хибним, без врахування положень частини 3 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Таким чином, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Початок строку - це день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення. Аналогічних висновків дійшов суд в постановах Першого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 року в справі №360/1118/24, від 26.02.2025 у справі №360/1586/24, в постанові Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №640/15612/22.
У зв'язку з чим, з урахуванням частини 3 статті 120, частини 2 статті 122 КАС України шестимісячний строк подання позивачем позовної заяви спливав 17.01.2025.
Однак, судом встановлено, що представник позивача ТОВ «Магнохром Алюмінатс» 21.01.2025 звернувся до суду з позовною заявою.
Так, відповідно до ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 та від 27.01.2025 судом встановлено, що представник позивача ТОВ «Магнохром Алюмінатс» 21.01.2025 звернувся до суду з позовною заявою.
Отже, зазначене свідчить, що позовну заяву позивачем подано до суду з порушенням процесуальних строків, що підтверджується матеріалами справи.
Щодо строків звернення до суду з цим позовом, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин 1, 3, 8, 9 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до частин 5 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин 2, 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Дослідивши заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду та доводи сторін загалом, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з позовом, який зареєстровано в суді 21 січня 2025 року (позовну заяву зареєстровано в електронному суді 20 січня 2025 року).
Враховуючи вищевказане, суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс» - позивач, код ЄДРПОУ 42197663, місце реєстрації: пров. Добровольців, буд.15, місто Дніпро, 49049.
07 березня 2024 року між фірмою "Refractory Trading House LLC" та товариством з обмеженою відповідальністю "Mагнохром Aлюмінатс" укладено контракт №09/2024.
07 березня 2024 року між фірмою "REFRACTORY TRADING HOUSE LLC" та товариством з обмеженою відповідальністю "Mагнохром Aлюмінатс" укладено додаток № 1 до контракту № 09/2024.
Судом встановлено, що 16 липня 2024 року Брокером ТОВ «Магнохром Алюмінатс» до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв'язку згідно зі статтею 257 Митного кодексу України електронну митну декларацію, режим ІМ 40 ДЕ, якій присвоєно №24UA112030001834U0 (гр. А митної декларації) на товар зазначений в гр. 31 ЕМД, а саме:
« 1.White fused alumina: Білий електрокорунд WFA фр.3-5 мм - 2.50 т., WFA фр.1-3 мм - 5.00 т., WFA фр.0.5-1 мм - 2.50 т., WFA фр.0-0.5 мм - 1.25 т., WFA фр.0-0.1 мм - 2.50 т., Вміст Al2O3 - 99,41% CAS № 1344-28-1 являє собою штучний електрокорунд, отриманий шляхом плавлення оксиду алюмінію (Al2O3) в електродуговій печі, у вигляді зерна розміром часток 0-0,1 мм. Частки розміром більш як 10 мм відсутні. Використовується при виробництві вогнетривких матеріалів.»
До митного оформлення брокером надіслано документи зазначені в графі 44 ЕМД:
- Пакувальний лист (Packing list) від 11.07.2024 № 07/2024-3;
- Рахунок-проформа (Proforma invoice) від 07.03.2024 № 01-07032024;
- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 11.07.2024 №01-11072024;
- Коносамент (Bill of lading) від 25.04.2024 №TAO-HSE-2404-0221;
- Автотранспортна накладна (CMR) від 11.07.2024 №1107242;
- Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) від 12.07.2024 №24PL322080NU6ТU0X3;
- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) від 30.04.2024 №24C4403A2707/01687; Платіжна інструкція від 01.05.2024 № 87;
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 12.07.2024 № FV 030653/2024;
- Довідка про транспортно-експедиційні витрати від 12.07.2024 № 1;
- Додаток від 07.03.2024 №01 до контракту від 07.03.2024 №09/2024;
- Договір-доручення від 08.07.2024 №080724 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом;
- Заявка від 08.07.2024 № 1;
- Сертифікат аналізу від 28.03.2024 б/н;
- Паспорт безпеки від 10.05.2017 б/н;
- Інформація про товар від 28.03.2024 б/н;
- Розрахунок транспортних витрат б/н.
Надсилання зазначених документів разом з ЕМД від 16.07.2024 №24UA112030001834U0 підтверджується гр.44 зазначеної ЕМД та витягом з автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор».
З позначкою «надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення» брокером в гр. 44 вищезазначеної ЕМД зазначено:
- Контракт купівлі-продажу товарів від 07.03.2024 № 09/2024;
- Договір про надання експедиторських послуг з морських та наземних перевезень від 18.12.2023 № 02-23.
17.07.2024 року брокером надіслано митниці повідомлення, де зазначено: «Інші документи надаватися не будуть».
У відповідності до статті 337 МКУ при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:
1. У пункті 3.5 контракту від 07.03.2024 №09/2024 зазначено, що продавець направляє покупцеві наступні документи: оригінал сертифікату якості на товар, копія експортної декларації. Вищезазначені документи до митного оформлення не надано.
2. У коносаменті від 25.04.2024 № TAO-HSE-2404-0221 відправником зазначено SINABUDDY MINERAL CO, в сертифікаті про походження товару від 30.04.2024 №24С4403А2707/01687 відправником зазначено SHENZHEN PULAISIDUN TRADING CO.,LTD O/B SINABUDDY MINERAL CO, LIMITED (Китай). Згідно декларації Т1 від 12.07.2024 № 24PL322080NU6ТU0X3, CMR від 11.07.2024 № 1107242 відправником товару зазначено REFRACTORY TRADING HOUSE LLC.
3. У пункті 1 додатку до контракту від 07.03.2024 №01 зазначено, що товар поставляється на умовах CFR Гданськ, строк доставки складає 120 днів з дня підписання додатку (05.07.2024), але згідно транспортної заявки від 08.07.2024 № 1, CMR від 11.07.2024 № 1107242 товар був завантажений 11.07.2024.
4. У проформі інвойсі від 07.03.2024 № 01-07032024 виробником товару вказаний ZHENGZHOU SINABUDDY MINERAL CO., LTD, однак в інших товаросупровідних документах (інвойс фактура, сертифікат аналізу, паспорт безпеки, інформація про товар) виробником зазначений SINABUDDY MINERAL CO, LIMITED.
5. Наданий до митного оформлення сертифікат про походження товару від 30.04.2024 року № 24С4403Л2707/01687 містить посилання на інвойс від 11.04.2024 № КТН09/2024-2, який до митного оформлення на надавався.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 64 Митного кодексу України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних митних вартостей товару з розрахунку - 1,1558 USD/кг (за МД від 10.05.2024 №UA112030/2024/001210), у співставних обсягах та комерційних рівнях, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2024 № UA112030/2024/000001/1 із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості № 2ґ (резервного) у відповідності з вимогами ст. 64 МКУ.
У митному оформленні ЕМД від 16.07.2024 № 24UA112030001834U0 відмовлено та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112030/2024/000164 відповідно до норм чинного законодавства, з урахуванням положень ч. 6 ст. 54, ст. 256 МКУ та Порядку № 631.
Оформлення вищезазначеного товару брокером здійснено та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 17.07.2024 №24UA112030001849U0 з урахуванням рішення про коригування митної вартості.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс» не погоджується з винесеним рішенням та зазначає про те, що позивачем було визначено митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для зазначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" №599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об'єктивної неможливості застосування попереднього методу.
У ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, відповідач дійшов висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.
Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.
Верховним Судом при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості (у справах №815/2731/18 від 16.07.2020 року, №1140/3242/18 від 23.07.2019 року) неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Доказами, що підтверджують вартість товару, які подавалися під час митного оформлення ТОВ «Магнохром Алюмінатс» є:
- Пакувальний лист (Packing list) від 11.07.2024 № 07/2024-3;
- Рахунок-проформа (Proforma invoice) від 07.03.2024 № 01-07032024;
- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 11.07.2024 №01-11072024;
- Коносамент (Bill of lading) від 25.04.2024 №TAO-HSE-2404-0221;
- Автотранспортна накладна (CMR) від 11.07.2024 №1107242;
- Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) від 12.07.2024 №24PL322080NU6ТU0X3;
- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) від 30.04.2024 №24C4403A2707/01687; Платіжна інструкція від 01.05.2024 № 87;
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 12.07.2024 № FV 030653/2024;
- Довідка про транспортно-експедиційні витрати від 12.07.2024 № 1;
- Додаток від 07.03.2024 №01 до контракту від 07.03.2024 №09/2024;
- Договір-доручення від 08.07.2024 №080724 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом;
- Заявка від 08.07.2024 № 1;
- Сертифікат аналізу від 28.03.2024 б/н;
- Паспорт безпеки від 10.05.2017 б/н;
- Інформація про товар від 28.03.2024 б/н;
- Розрахунок транспортних витрат б/н.
- Контракт купівлі-продажу товарів від 07.03.2024 № 09/2024;
- Договір про надання експедиторських послуг з морських та наземних перевезень від 18.12.2023 № 02-23.
Суд при прийнятті рішення по справі також враховує, що 25 жовтня 2024 року Запорізька торгово-промислова палата надала позивачеві висновок №ОИ-2606, відповідно до якого, з урахуванням умов Контракту № 09/2024 від 07.03.2024, характеристик товару і країни походження, вищевказана контрактна ціна на білий електрокорунд в асортименті та умовах поставки CFR Гданськ Польща відповідають поточній кон'юнктурі ринку.
31 жовтня 2024 року Державне підприємства "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" надала позивачеві висновок № 3-1/1330, відповідно до якого контрактна ціна електрокорунду білого в асортименті, що постачається згідно Додатку № 1 від 07.03.2024 до контракту № 09/2024 від 07.03.2024 не суперечить ціновій політиці виробника та наявним ціновим даним при експорті подібної продукції з Китаю.
Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю "Магнохром Алюмінатс" надано всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, які необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.
Натомість, всупереч частині 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Умовами частини 2 статті 57 Митного кодексу України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).
Частиною 8 статті 57 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд зазначає, що досліджені судом первинні документи, а також враховуючи додатково подані позивачем до митного органу документи, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.
Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості Запорізькою митницею не доведена.
Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення митного органу є необґрунтованим, висновки відповідача базуються на припущеннях, без об'єктивної та перевіреної інформації.
З урахуванням наведеного вище, рішення про коригування митної вартості товарів №UA112030/2024/000001/1 від 17 липня 2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс».
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 3028,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Укрсиббанк" №1941 від 28 листопада 2024 року.
А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс» (код ЄДРПОУ 30487219) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці (код ЄДРПОУ 44005647) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).
Щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, у розмірі 8000,00 грн., суд виходить з наступного.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вичерпний перелік видів судових витрат.
Так, згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати по підготовці справи до розгляду.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частинами 1-7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
На підтвердження наданих послуг адвокатом до суду надано:
- копію договору про надання правової допомоги №4/20 від 15.06.2020 року;
- копію додаткової угоди №1/24 від 11.11.2024 року до договору про надання правової допомоги №4/20 від 15.06.2020 року;
- копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 15.11.2024 року;
- копію квитанції до прибуткового касового ордера №07 від 15.11.2024 року;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5262/10 від 19.12.2014 року на ім'я ОСОБА_1 .
Як вбачається з наданих позивачем документів, витрати на професійну правову допомогу в цій справі позивачем та його представником (виключно за формування позовної заяви) оцінено в розмірі 8000,00 грн.
Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
03 березня 2025 року на адресу суду від представника Запорізької митниці надійшов відзив на позовну заяву вх.№10517/25, в якому представник відповідача виклав свої заперечення щодо стягнення судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 8000,00 грн. зазначивши наступне.
Керуючись статтею 134 КАС України визначена сума за супровід цієї справи є неспівмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг, із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, що суперечить чинному законодавству та практиці Верховного Суду.
Так, враховуючи, що ціною позову у даній справі є різниця між податками, нарахованими на митну вартість товару, заявлену декларантом, та податками, нарахованими на митну вартість, визначену митницею (Аналогічні висновки зазначені Верховним Судом по справах: № 1.380.2019.000724 (ухвала від 11.09.2019).
Тобто, в даному випадку така різниця складає 26263,97 грн., що є ціною позову.
Зазначене також підтверджується гр. 47 ЕМД від 17.07.2024 № 24UA112030001849U0, яка міститься в матеріалах справи, спосіб розрахунку 55 - зазначені митні платежі позначаються відповідним кодом розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011) в загальній сумі становить 26263,97 грн., що є ціною позову.
Отже, заявлені витрати є неспівмірними з ціною позову, не є розумними та виправданими.
Крім того, в акті приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги від 15.11.2024 зазначаються послуги, які не підтверджені належними письмовими доказами.
Представник відповідача вважає, що заявлені витрати на оплату гонорару адвоката у сумі 8000,00 грн. не є співмірними з ціною позову.
З урахуванням наданих доказів, суд приходить до висновку, що понесені витрати позивача на правову допомогу адвоката є завищеними, а розмір витрат не співмірним зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а тому суд вважає за необхідне стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс» (код ЄДРПОУ 30487219) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці (код ЄДРПОУ 44005647) судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень нуль копійок).
Щодо стягнення судових витрат на експертизу, суд виходить з наступного.
У позовній заяві позивач зазначив, що в заявах №305 від 02.10.2024 та №306 від 02.10.2024 року позивач просив Запорізьку торгово-промислову палату та Державне підприємство "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" провести цінову експертизу та підтвердити рівень цін зовнішньоекономічного контракту № 09/2024 від 07.03.2024, укладеного між ТОВ «МАГНОХРОМ АЛЮМІНАТС» (Україна) та компанією REFRACTORY TRADING HOUSE LLC (США) на поставку товару - білий електрокорунд, HS code: 2818 101100 00 (країна походження - Китай), на умовах поставки CFR Гданськ, Польща згідно ІНКОТЕРМС 2020, в асортименті та за ціною згідно з Додатком № 01 від 07.03.2024 р. до зазначеного Контракту.
25 жовтня 2024 року Запорізька торгово-промислова палата надала позивачеві висновок №ОИ-2606 відповідно до якого, з урахуванням умов Контракту № 09/2024 від 07.03.2024, характеристик товару і країни походження, вищевказана контрактна ціна на білий електрокорунд в асортименті та умовах поставки CFR Гданськ Польща відповідають поточній кон'юнктурі ринку.
31 жовтня 2024 року Державне підприємства "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" надала позивачеві висновок № 3-1/1330, відповідно до якого контрактна ціна електрокорунду білого в асортименті, що постачається згідно Додатку № 1 від 07.03.2024 до контракту № 09/2024 від 07.03.2024 не суперечить ціновій політиці виробника та наявним ціновим даним при експорті подібної продукції з Китаю.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Відповідно до частин 1, 2 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією.
Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду - учасником (учасниками) справи, на якого (яких) суд поклав відповідний обов'язок.
Відповідно до частин 4, 5 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Судом встановлено, що за проведення експертизи Запорізькою торгово-промисловою палатою позивачем сплачено 5184,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ "Приватбанк" №1851 від 15.10.2024 року, а за проведення експертизи Державним підприємством "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" позивачем сплачено 8400,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ "Приватбанк" №1852 від 15.10.2024 року.
Загалом сума за проведення експертиз складає 13584,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, про необхідність стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс» (код ЄДРПОУ 30487219) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці (код ЄДРПОУ 44005647) судові витрати, пов'язані з проведенням експертиз, в розмірі 13584,00 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс» до Запорізької митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Запорізької митниці №UA112030/2024/000001/1 від 17 липня 2024 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс» (код ЄДРПОУ 30487219) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці (код ЄДРПОУ 44005647) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс» (код ЄДРПОУ 30487219) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці (код ЄДРПОУ 44005647) судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень нуль копійок).
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Магнохром Алюмінатс» (код ЄДРПОУ 30487219) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці (код ЄДРПОУ 44005647) судові витрати, пов'язані з проведенням експертиз, в розмірі 13584,00 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник