16 квітня 2025 рокуСправа №160/1647/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
22 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо:
невиплати суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року;
невиплати суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 06.11.2024 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та без врахування суми-різниці індексації грошового забезпечення в розмірі 4456 гривень 02 копійок із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичний осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичний осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошовий винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
зобов'язати 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області:
здійснити розрахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року;
здійснити розрахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 06.11.2024 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих, цін - березень 2018 року із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та із врахуванням суми - різниці індексації грошового забезпечення в розмірі 4456 гривень 02 копійок із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пунктів 2, 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначила, що вона починаючи з 22.11.2010 року по 06 листопада 2024 року проходила службу в органах та підрозділах 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
Наказом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №527 від 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 06 листопада 2024 року.
28 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з заявою, в якій просила:
- здійснити перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 06.11.2024 року;
- надати довідки про нараховане грошове забезпечення за 2015-2024 роки із зазначенням відповідних складових за кожний рік окремо.
Листом 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №49-302-3977/49-3-4 від 17 грудня 2024 року позивачеві повідомлено, що кошторисом на 2024 рік не передбачено фінансування на виплати індексації грошового забезпечення співробітникам, які звільнені. Станом на листопад 2024 року підстав нараховувати та сплачувати індексацію за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року та з 01.03.2018 року до моменту звільнення немає.
Додатково надано довідку №04/47-24 від 17.12.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 06.11.2024 року.
ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненарахування та не виплатити їй індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року; за період з 01.03.2018 року по 06.11.2024 року із застосуванням базового місяця березень 2018 року та індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у зв'язку з чим позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи №160/1647/25 від 22 січня 2025 року для розгляду судової справи визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задоволено, поновлено строк звернення до суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1647/25 за позовом ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
07 лютого 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
11 лютого 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№6950/25, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Щодо невиплати суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, представник зазначив наступне.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Таким чином місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових) є базовим при проведенні індексації.
Постановою №1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.
Тобто право на індексацію у позивача виникає у червні 2016 року, коли індекс інфляції перевищив 103% та склав 104,1%.
У січні 2017 року відбулося зростання розміру грошового забезпечення Позивача через підвищення розміру його складових, зокрема, щомісячної премії.
Відтак, базовим місяцем стає січень 2017 року, який береться для подальшого розрахунку індексу споживчих цін. Право на індексацію із застосуванням базового місяця січень 2017 року у Позивача настає у червні 2017 року, коли індекс інфляції перевищив 103% та склав 103,7%.
У січні 2017 року відбулося зростання доходу за рахунок підвищення щомісячної премії, що у свою чергу має вплив на базовий місяць для розрахунку індексу споживчих цін у подальшому.
Відтак, грошове забезпечення у розмірі 5084,56 грн. стає базовим рівнем доходу позивача.
У жовтні 2017 року відбулося чергове зростання доходу за рахунок підвищення щомісячної премії, що у свою чергу має вплив на базовий місяць для розрахунку індексу споживчих цін у подальшому. Відтак, грошове забезпечення у розмірі 6089,14 грн. стає базовим рівнем доходу Позивача. Новою датою для обрахунку індексації стає жовтень 2017 року. Подальше право на індексацію у Позивача наступає лише в березні 2018 року.
Кошторисами 3 ДПРЗ на 2016-й, 2017-й та 2018-й роки загального фонду бюджету не було передбачено видатки на індексацію грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а забезпечення виконання ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» відбувалося до діючих на той момент роз'яснень відповідних відомств.
Отже, 3 ДПРЗ виконав умови, визначені абзацом 1 пункту 3 Постанови № 1013, а відтак для проведення подальшої індексації грошового забезпечення осіб служби цивільного захисту при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до Порядку № 1078, як базовий місяць (підвищення) врахувала січень 2016 року, що передбачено абзацом другим пункту 3 Постанови № 1013.
Щодо невиплати суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 06.11.2024 року, представник відповідача зазначив наступне.
Закон України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинив на 2023 рік дію Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», який затверджений Постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, тобто не діють усі норми цих нормативно-правових актів, без виключень.
Отже, у 2023 році роботодавці були звільнені від обов'язку індексації зарплати, відсутній і механізм обчислення збережених сум індексації у разі її виплати протягом 2023 року. Тож формально 2023 рік обнулив індексацію.
З 01.01.2024 року відновлено дію Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» і, відповідно Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Нарахування індексації зарплати 2024 року проведено з урахуванням нового правила, яке визначено у статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ.
У цій статті Закону зазначено: «Установити, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року».
Таким чином, якщо приріст ІСЦ (коефіцієнт індексації) обчислюємо з 01.01.2024, то базовим місяцем є грудень 2023 року.
Право на індексацію із застосуванням базового місяця грудень 2023 року у позивача настає у серпні 2024 року, коли індекс інфляції перевищив 103% та склав 104,3%.
Індексація виплачена у розмірі 26,04 грн. пропорційно відпрацьованим дням у цьому місяці.
Окрім того, 3 ДПРЗ зазначає, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок 1078 поняття «фіксованої» суми індексації не містять. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку «1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте постановою Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
Відповідно до абзацу 4-6 пункту 5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу.
У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
За змістом абзацу 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (так звана «фіксована» сума індексації). Якщо ж розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, тоді сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується.
Отже, необхідною умовою для нарахування «фіксованої» суми індексації є те, що розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Тоді «фіксована» сума індексації у місяці підвищення доходу зараховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Така «фіксована» сума індексації виплачується доти, доки чергове підвищення доходу працівника не перевищить її розміру.
У даному випадку, в березні 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою розмір посадового окладу позивача з березня 2018 року збільшено.
При цьому, для визначення фіксованої суми індексації в місяці підвищення грошового забезпечення позивача (у березні 2018 року) необхідно порівняти із сумою індексації, що склалася за березень 2018 року з урахуванням при її обчисленні попереднього базового місяця, - тобто січня 2008 року.
Сума індексації 3 ДПРЗ (з урахуванням базового місяця - січень 2008 року) не нараховувалась, так як зобов'язання щодо нарахування позивачеві індексації за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з визначенням базового місяця січень 2008 року призведе до безпідставних видатків з державного бюджету, адже 3 ДПРЗ нараховувало позивачеві індексацію за вказаний період відповідно до постанови КМУ та роз'яснень профільних відомств відповідно до норм діючого законодавства.
З огляду на те, що 3 ДПРЗ нараховував та виплачував індексацію з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» правові підстави щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із використанням січня 2008 року як «базового» місяця відсутні, тобто станом на дату розгляду справи відсутній необхідний елемент («сума індексації, що склалася в місяці підвищення доходу», тобто березні 2018 року) для визначення того, чи є підстави виплачувати позивачу так звану «фіксовану» суму індексації, а якщо є, то який розмір.
З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Щодо клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 шляхом подачі до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом з зазначенням обставин та наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задоволено, поновлено строк звернення до суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1647/25 за позовом ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
А отже, оцінка щодо пропуску строку звернення позивача до суду з цим позовом вже надана судом та строк звернення до суду поновлено, що виключає залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 22.11.2010 року по 06 листопада 2024 року проходила службу в органах та підрозділах 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №527 від 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 06 листопада 2024 року.
28 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з заявою, в якій просила:
- здійснити перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 06.11.2024 року;
- надати довідки про нараховане грошове забезпечення за 2015-2024 роки із зазначенням відповідних складових за кожний рік окремо.
Листом 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №49-302-3977/49-3-4 від 17 грудня 2024 року позивачеві повідомлено, що кошторисом на 2024 рік не передбачено фінансування на виплати індексації грошового забезпечення співробітникам, які звільнені. Станом на листопад 2024 року підстав нараховувати та сплачувати індексацію за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року та з 01.03.2018 року до моменту звільнення немає.
Додатково надано довідку №04/47-24 від 17.12.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 06.11.2024 року.
ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненарахування та не виплатити їй індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року; за період з 01.03.2018 року по 06.11.2024 року із застосуванням базового місяця березень 2018 року та індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
У частині 5 статті 2 зазначеного Закону вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно зі статтею 4 цього Закону, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначеній у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 5 вказаного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації цих положень Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року №1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно з пунктом 1-1 вказаного Порядку, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку).
Відповідно до пункту 6 Порядку, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Вказані правові висновки також відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах від 05.02.2020 року у справі №825/565/17, від 20.11.2019 року у справі №620/1892/19, що враховується судом відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи індексація грошового забезпечення позивачеві починаючи з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року не нараховувалась з визначенням базового місяця - січень 2008 року.
Зазначені обставини свідчать про допущення протиправної бездіяльності з боку відповідачів в частині ненарахування та невиплати позивачеві індексації грошового забезпечення в належному розмірі.
Щодо визначення базового місяця індексації, суд враховує наступне.
Згідно доводів відповідача, викладених у відзиві, постановою №1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
Отже, місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року в справі №825/565/17, від 23 вересня 2020 року в справі №620/3282/18, що враховується судом, відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, 01 січня 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, якою були встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені додатком №1 до цієї Постанови. Вказана постанова втратила чинність 01 березня 2018 року.
З 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів. Згідно з вказаною Постановою відбулося наступне підвищення посадових окладів.
Отже, січень 2008 року та березень 2018 року є місяцями підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, а березень 2018 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення починаючи з 01.03.2018 року по дату звільнення.
Повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки (Верховний Суд у постанові від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20).
Таким чином, місяцями, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
Тобто з 01.12.2015 місяцем за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 року у справі №200/9297/19-а, де Верховним Судом прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року має застосовуватись січень 2008 року.
У постановах від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, від 12.05.2022 в справі №200/7006/21 Верховний Суд також зазначив, що відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до встановлення нових розмірів посадових окладів військовослужбовців в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 №704.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про необхідність визначення січня 2008 року базовим місяцем для обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльності 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
З урахуванням викладеного, суд вбачає за необхідне відновити порушене право позивача шляхом зобов'язання 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38255196) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 року по 06.11.2024 року із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядок №1078 поняття фіксованої суми індексації не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
Вирішуючи вказаний спір суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21 (з урахуванням внесених ухвалою від 30.03.2023 виправлень), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.07.2023 у справі №240/23550/21 щодо підстав виплати та розміру так званої фіксованої індексації грошового забезпечення та наявності/відсутності у військової частини дискреційних повноважень у цьому питанні.
У зазначених постановах Верховний Суд дійшов наступних висновків.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачають обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Провівши системне і цільове тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078, Верховний Суд дійшов висновку, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
Таким чином, суд зазначає, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Досліджуючи обставини наявності у позивача права на отримання індексації - різниці з 01.03.2018 року по 06.11.2024 року суд дійшов висновку, що правильне вирішення спірних правовідносин вимагає встановлення співвідношення розміру підвищення грошового доходу позивача в березні 2018 року та суми індексації, що мала скластися в цьому місяці.
При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Верховний Суд у вищезгаданій постанові дійшов висновку, що задля правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, необхідно встановити наступне: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Отже, для розрахунку необхідно встановити наступні складові:
- розмір підвищення грошового забезпечення;
- прожитковий мінімум у березні 2018 року;
- сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Для встановлення обставин підвищення розміру грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (всіх складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру), судом досліджено довідку нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивача у спірні періоди.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачеві щомісяця до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
Щодо періоду нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 06.11.2024 року, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 3 розділу Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Згідно зі статтею 39 Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Міністерство соціальної політики України у листі від 04 січня 2024 року №2/0/214-24 надало роз'яснення, що підвищення посадових окладів (тарифних ставок) у січні 2024 року не відбувається, а отже обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починає здійснюватися з січня 2024 року.
Пунктом 11 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2024 року не перевищив поріг індексації 103%, у зв'язку з чим індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2024 року по 06.11.2024 року склала 0,00 грн.
З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачеві індексації з 01.01.2023 року по 06.11.2024 року.
Разом з цим, виплата вказаної індексації не виключає необхідність щомісячної виплати позивачеві індексації на виконання вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Суд звертає увагу, що визначення конкретної суми фіксованої різниці при обрахунку нарахування та виплати індексації за спірний період належить до дискреційних повноважень відповідача, відтак з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що належним способом захисту є визнання протиправною бездіяльності 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38255196) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.01.2023 року із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року, і, як наслідок необхідності зобов'язання 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38255196) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.01.2023 року із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року в справі №320/3642/22, в постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року в справі №420/16213/23.
Щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, суд виходить з наступного.
Компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даному випадку органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений цей платіж і коли, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням.
Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справах №522/5664/17, №336/4675/17 та від 21.02.2018 року у справі №569/7903/16-ц.
У постанові від 29.09.2022 у справі №520/1001/19 Верховний Суд наголошував на тому, що дія Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) та стосується всіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
У цій же постанові колегія суддів вказувала, що законодавець пов'язав виплату компенсації з виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація й заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.
Аналогічний висновок щодо застосування тих самих норм права у подібних правовідносинах викладено й у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 року в справі №134/89/16-а, від 10.02.2020 року в справі №134/87/16-а, від 05.03.2020 року в справі №140/1547/19 та застосована у постанові від 20.10.2022 року в справі №140/862/19, де зауважено, що законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Як передбачено положеннями пунктам 5 - 7 Порядку проведення компенсацій громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, сума компенсацій виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за повний місяць.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент і звернення до суду.
Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд не може перебирати на себе функції органу, що здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення.
Основна сума доходу в межах рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/1647/25 є ще не нарахованою, оскільки перерахунок ще не відбувся.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, позовні вимоги щодо компенсації втрати частини доходу є, на думку суду, передчасними.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією НПС ЮА-ПЕЙ №87Q3-TDQF-U24E від 17 січня 2025 року.
А отже, пропорційно задоволеним позовним вимогам, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38255196) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 830,00 грн. (вісімсот тридцять гривень нуль копійок).
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язати 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38255196) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38255196) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.01.2023 року із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року.
Зобов'язати 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38255196) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.01.2023 року із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38255196) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 830,00 грн. (вісімсот тридцять гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник