14 квітня 2025 рокуСправа №640/30152/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №640/30152/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
02.12.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1936673/24077728 від 15.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 17.07.2020 року, №1936674/24077728 від 15.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 21.07.2020 року, №1936675/24077728 від 15.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 21.07.2020 року, №1936676/24077728 від 15.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 22.07.2020 року, № 1887482/24077728 від 01.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 15.05.2020 року; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 17.07.2020 року, № 4 від 21.07.2020 року, № 5 від 21.07.2020 року, № 6 від 22.07.2020 року, № 6 від 15.05.2020 року датою подання їх на реєстрацію.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві є необґрунтованими та такими, що прийняті без належного дослідження обставин справи та первинних документів. Позивач зазначає, що ним було надано всі необхідні підтверджуючі документи щодо здійснення господарських операцій, а прийняті відповідачем рішення є необгрунтованими, оскільки не містять чітких посилань на підстави, які слугували причиною для прийняття рішень про відмову зареєструвати податкові накладні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/30152/20. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження.
21.01.2021 року до суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого наведені приклади судової практики та зазначено, що враховуючи ненадання позивачем всіх первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій, комісією контролюючого органу прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
04.02.2021 року позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якій підтримано доводи, викладені в позовній заяві.
Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.
10.02.2025 року зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2025 року справу № 640/30152/20 передано для продовження розгляду судді Озерянській С.І.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/30152/20.
Цією ж ухвалою відповідачам надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
13.03.2025 року Головним управлінням ДПС у м. Києві надано відзив на позовну заяву, посилаючись на те, що з наданих позивачем документів, відповідач не зміг встановити фактичний рух активів в процесі здійснення господарської операції та реальні зміни майнового стану платника податку, наявність зв'язку між фактом придбання відповідного товару або послуги та змістом господарської діяльності платника податків. Зазначає, що контролюючим органом не було отримано достатніх доказів для визнання реальності господарської операції, а тому відповідачем були прийняті відповідні рішення, які відповідають чинному законодавству.
13.03.2025 року Державною податковою службою України подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву, податковим органом зазначено, що позивачем не було дотримано вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, щодо надання контролюючому органу платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, надання платником податку відповідних копій документів. Отже, спірні рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» зареєстроване в якості юридичної особи 25.12.1995 року за кодом ЄДРПОУ 24077728, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців.
Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є 26.51 Виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації.
23.01.2020 року позивачем виставлено АТ «Електроград» рахунок-фактуру №200105 за товар на загальну суму 35 323,20 грн.
ТОВ «Енергоефективні технології-ХХІ» на адресу АТ «Електроград» було здійснено поставку товару, що підтверджується видатковою накладною №РН-21 від 10.06.2020 року та експрес-накладною «Нова пошта» №59000522025012 від 10.06.2020 року.
15.05.2020 року АТ «Електроград» сплатило позивачу 20 000,00 грн. згідно рахунку-фактури №200105 від 23.01.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням №8945.
У зв'язку з отриманням коштів, позивачем 15.05.2020 року складено податкову накладну №6 та направлено її на реєстрацію в ЄРПН.
Квитанцією від 29.05.2020 року реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник «D»=6.5438%, «Рпоточ»=128302. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
28.08.2020 року позивачем подано повідомлення №10 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме щодо податкової накладної від 15.05.2020 року №6 до якого додано пояснення та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами розгляду наданих позивачем документів, рішенням Комісії регіонального рівня про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1887482/24077728 від 01.09.2020 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 15.05.2020 року №6 з підстави ненаданням платником податку копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
15.07.2020 року позивачем виставлено ТОВ «ТД ЕЕТ-ХХІ» рахунок-фактуру №200705 за товар на загальну суму 75 270,00 грн.
ТОВ «Енергоефективні технології-ХХІ» на адресу ТОВ «ТД ЕЕТ-ХХІ» було здійснено поставку товару, що підтверджується видатковою накладною №РН-74 від 21.08.2020 року та експрес-накладною «Нова пошта» №59000548326479 від 22.08.2020 року.
17.07.2020 року ТОВ «ТД ЕЕТ-ХХІ» сплатило позивачу 75 270,00 грн. згідно рахунку-фактури №200705 від 15.07.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням №912.
У зв'язку з отриманням коштів, позивачем 17.07.2020 року складено податкову накладну №3 та направлено її на реєстрацію в ЄРПН.
Квитанцією від 22.07.2020 року реєстрацію податкову накладну зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник «D»=7.1704%, «Рпоточ»=5704. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
11.09.2020 року позивачем подано повідомлення №7 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме щодо податкової накладної від 17.07.2020 року №3 до якого додано пояснення та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами розгляду наданих позивачем документів, рішенням Комісії регіонального рівня про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1936673/24077728 від 15.09.2020 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 17.07.2020 року №3 з підстави ненаданням платником податку копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
17.07.2020 року позивачем виставлено ТОВ «ТД ЕЕТ-ХХІ» рахунок-фактуру №200706 за товар на загальну суму 75 600,00 грн.
ТОВ «Енергоефективні технології-ХХІ» на адресу ТОВ «ТД ЕЕТ-ХХІ» було здійснено поставку товару, що підтверджується видатковою накладною №РН-73 від 21.08.2020 року та експрес-накладною «Нова пошта» №59000548326479 від 22.08.2020 року.
21.07.2020 року ТОВ «ТД ЕЕТ-ХХІ» сплатило позивачу 75 600,00 грн. згідно рахунку-фактури №200706 від 17.07.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням №914.
У зв'язку з отриманням коштів, позивачем 21.07.2020 року складено податкову накладну №4 та направлено її на реєстрацію в ЄРПН.
Квитанцією від 22.07.2020 року реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник «D»=7.1704%, «Рпоточ»=5704. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
11.09.2020 року позивачем подано повідомлення №5 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме щодо податкової накладної від 21.07.2020 року №4 до якого додано пояснення та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами розгляду наданих позивачем документів, рішенням Комісії регіонального рівня про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1936674/24077728 від 15.09.2020 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 21.07.2020 року №4 з підстави ненаданням платником податку копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
20.07.2020 року позивачем виставлено ТОВ «ТД ЕЕТ-ХХІ» рахунок-фактуру №200707 за товар на загальну суму 88 200,00 грн.
ТОВ «Енергоефективні технології-ХХІ» на адресу ТОВ «ТД ЕЕТ-ХХІ» було здійснено поставку товару, що підтверджується видатковою накладною №РН-72 від 21.08.2020 року та експрес-накладною «Нова пошта» №59000548326479 від 22.08.2020 року.
21.07.2020 року ТОВ «ТД ЕЕТ-ХХІ» сплатило позивачу 88 200,00 грн. згідно рахунку-фактури №200707 від 20.07.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням №914.
У зв'язку з отриманням коштів, позивачем 21.07.2020 року складено податкову накладну №5 та направлено її на реєстрацію в ЄРПН.
Квитанцією від 27.07.2020 року реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник «D»=7.1704%, «Рпоточ»=5704. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
11.09.2020 року позивачем подано повідомлення №6 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме щодо податкової накладної від 21.07.2020 року №5 до якого додано пояснення та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами розгляду наданих позивачем документів, рішенням Комісії регіонального рівня про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1936675/24077728 від 15.09.2020 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 21.07.2020 року №5 з підстави ненаданням платником податку копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
22.07.2020 року позивачем виставлено ТОВ «ТД ЕЕТ-ХХІ» рахунок-фактуру №200708 за товар на загальну суму 50 400,00 грн.
ТОВ «Енергоефективні технології-ХХІ» на адресу ТОВ «ТД ЕЕТ-ХХІ» було здійснено поставку товару, що підтверджується видатковою накладною №РН-71 від 21.08.2020 року та експрес-накладною «Нова пошта» №59000548326479 від 22.08.2020 року.
22.07.2020 року ТОВ «ТД ЕЕТ-ХХІ» сплатило позивачу 50 400,00 грн. згідно рахунку-фактури №200708 від 22.07.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням №917.
У зв'язку з отриманням коштів, позивачем 22.07.2020 року складено податкову накладну №6 та направлено її на реєстрацію в ЄРПН.
Квитанцією від 28.07.2020 року реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник «D»=7.1704%, «Рпоточ»=5704. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
11.09.2020 року позивачем подано повідомлення №4 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме щодо податкової накладної від 22.07.2020 року №6 до якого додано пояснення та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами розгляду наданих позивачем документів, рішенням Комісії регіонального рівня про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1936676/24077728 від 15.09.2020 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 22.07.2020 року №6 з підстави ненаданням платником податку копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно з пунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно приписів пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246 вбачається, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку..
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України..
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).
Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 вбачається, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165 передбачено, що разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як вже було встановлено судом, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник «D»=6.5438%, «Рпоточ»=128302, «D»=7.1704%, «Рпоточ»=5704. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оцінюючи наведені в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних підстави контролюючого органу, суд зазначає, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, слугувало те, що вони відповідають вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
На момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені додатком 1 до Порядку № 1165.
Так, критерієм 8 ризиковості платника податку на додану вартість визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 № 1245/34216 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).
У пунктах 4 та 5 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктами 10-12 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення..
Суд вказує, що з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.
Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Судом встановлено, що позивачем до пояснень щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, були долучені наявні у нього копії документів на підтвердження факту здійснення господарських операцій.
Первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненням для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, складені відповідно до вимог законодавства та є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Натомість оскаржені рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття комісією регіонального рівня рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, як й не містять конкретизації щодо того, які саме обставини мають бути підтверджені не наданими позивачем документами.
Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів як актів правозастосування, є обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Акти, що регулюють питання реєстрації податкових накладних та затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси осіб, які не є суб'єктами владних повноважень, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення нормативно-правовим актом та, відповідно, контролюючим органом, конкретної підстави віднесення господарської операції чи платника податку до категорії ризикових. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості операцій, як в цьому випадку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Вищезазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постановах від 14.05.2019 року у справі №817/1356/18, від 21.05.2019 року у справі № 0940/1240/18, від 03.11.2021 року у справі №360/2460/20, від 16.09.2022 року у справі № 380/7736/21 тощо.
Суд зауважує, що комісією регіонального рівня не обґрунтовано підстав не врахування поданих позивачем документів при прийнятті рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.
Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості індивідуальних актів призводить до протиправності таких актів.
Верховним Судом сформульовано висновок (постанови від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а, від 06 липня 2023 року у справі №140/1986/22), відповідно до якого здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Тобто контролюючий орган під час виконання повноважень щодо моніторингу податкових накладних має аналізувати первинні документи у взаємозв'язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями, але не має права здійснювати аналіз господарських операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності). Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.
У спірному випадку обсяг наданих позивачем контролюючому органу документів та письмових пояснень був достатнім для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у такій реєстрації.
При цьому за умови подання пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, а також не обґрунтування комісією регіонального рівня підстав неврахування таких документів або їх недостатності, є очевидним висновок, що подання до контролюючого органу додаткових пояснень та копій документів на вимогу контролюючого органу, зазначеному у відповідному повідомленні, є виключно правом платника податків, та як наслідок, не може в безумовному порядку тягнути за собою прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Суд зазначає, що первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідач-1 вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та прийняв рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 30.07.2019 року у справі №200/14026/18-а, від 23.10.2019 року у справі №826/8693/18, від 03.06.2021 року у справі №822/2095/18.
Суд вважає, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами відповідність пунктам Критеріїв ризиковості податкової операції за вказаними податковими накладними.
Отже, суд дійшов висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1936673/24077728 від 15.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 17.07.2020 року, №1936674/24077728 від 15.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 21.07.2020 року, №1936675/24077728 від 15.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 21.07.2020 року, №1936676/24077728 від 15.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 22.07.2020 року, № 1887482/24077728 від 01.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 15.05.2020 року прийняті без врахування всіх обставин у справі та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправними та підлягають скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, може бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі судового рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної датою, зазначеною в такому судовому рішенні.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23.05.2018 року у справі № 825/602/17, від 09.10.2020 року у справі №1840/3664/18, від 10.03.2021 року у справі №240/82/19.
Судом під час вирішення цього спору було встановлено протиправність рішення щодо зупинення реєстрації податкової накладної, в зв'язку з чим відповідач-2 не має інших варіантів поведінки під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, окрім як зареєструвати її.
Задоволення позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну зумовлюється необхідністю дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Державної податкової служби України здійснити в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» податкових накладних датою їх подання.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Позивачем у клопотанні про стягнення витрат на професійну правничу допомогу заявлено 7 000,00 грн.
Згідно частин 1, 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18.
Разом з цим, частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Також суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того чи їх фактично сплачено, чи вони тільки підлягають сплаті, що підтверджується послідовною практикою Касаційного адміністративного суду ( постанова від 16.02.2023 року по справі №520/562/19).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано: договір про надання правової допомоги від 15.10.2020 року № 167, ордер серії АР №10286802 від 16.11.2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 16.11.2020 року, детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснення витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги від 16.11.2020 року, рахунок-фактуру №16703 від 16.11.2020 року, платіжне доручення №2496 від 16.11.2020 року, перелік та вартість послуг за договором від 04.10.2024 року; акт наданих послуг №1 від 14.10.2024 року.
Так, 15.10.2020 року між адвокатом Хілько Антоном Сергійовичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» (клієнт) укладено договір №167 про надання правової допомоги.
Відповідно до пункту 4.1. договору за надання правової допомоги адвокатом, клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар. Розмір гонорару визначається з урахуванням складності справи, ціни позову, значенням справи для клієнта, витрат адвоката, кваліфікації досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також розумності та інших істотних обставин і визначається у описі (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги. Гонорар на підставі цього договору за виконану роботу сплачується клієнтом на підставі рахунку адвоката протягом 3 робочих днів з дня його виставлення. Сторони домовились, що оплата за судове засідання можлива до його проведення. За результатом наданих послуг складається акт приймання-передачі послуг, який підписується клієнтом протягом 3 робочих днів з дня його отримання.
Актом приймання-передачі наданих послуг зафіксовано опис юридичних послуг згідно з договором у справі про визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС у м. Києві на загальну суму 7000,00 грн.
Детальним описом робіт (наданих послуг) та здійснення витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги від 16.11.2020 року зафіксовано, зміст витраченого часу, кількість годин, вартість: 1) підготовка позовної заяви з додатками 10 годин, 6000,00 грн; 2) відповідь на відзив 2 години, 1 000,00 грн.
Згідно платіжного доручення №2496 від 16.11.2020 року підтверджено оплату позивачем послуг правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги №16703 від 16.11.2020 року у сумі 7 000 грн.
Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21. Цей правовий висновок є релевантним до обставин цієї справи, оскільки стосується правового застосування норми права, яка є ідентичною частині 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України
Наданий акт та детальний опис робіт за змістом містять опис робіт, деталізований достатньо для цілей вирішення питання про розподіл судових витрат.
Застосовуючи критерії згідно частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає наступне: 1) витрати є пов'язаними з розглядом справи (в акті наявні посилання на конкретні рішення, які оскаржуються за цим позовом); 2) розмір витрат не є повною мірою обґрунтованим та пропорційним до предмета позову. Ступінь значення справи для позивача і публічний інтерес до справи жодним чином не обґрунтовані та матеріалами справи не підтверджуються.
Проаналізувавши докази в підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, приймаючи до уваги незначну складність даної справи, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній адміністративній справі є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.
Відтак, витрати на правничу допомогу понесені позивачем підлягають відшкодуванню в розмірі 3000 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на суму 10510,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2498 від 16.11.2020 року.
Враховуючи викладене, судовий збір у розмірі 10510,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 27/22, оф. 3, ЄДРПОУ 24077728) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 , ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві № 1887482/24077728 від 01.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 15.05.2020 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 6 від 15.05.2020 року складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання на реєстрацію.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1936673/24077728 від 15.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 17.07.2020 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 17.07.2020 року складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання на реєстрацію.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1936674/24077728 від 15.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 21.07.2020 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 4 від 21.07.2020 року складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання на реєстрацію.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1936675/24077728 від 15.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 21.07.2020 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 21.07.2020 року складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання на реєстрацію.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1936676/24077728 від 15.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 22.07.2020 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 6 від 22.07.2020 року складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10510,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська