Рішення від 05.05.2025 по справі 640/4196/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 рокуСправа №640/4196/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтімед» до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтімед» до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.11.2021 р. №011262-21.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем помилково віднесено вивіску, яка розміщена на цокольному поверсі біля входу в офіс №459 із написом «ALTIMED», загального розміру 1000*400*5 мм., загальною площею 0,4 кв.м. до самовільно встановленого рекламного засобу без наявного на те дозволу, у зв'язку з чим оскаржувана вимога є протиправною. На підставі зазначеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

07.02.2022 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до абз.1, 4 п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

27.01.2025 року зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями остання передана для розгляду судді Горбалінському В.В.

30.01.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження дану адміністративну справу.

Встановлену відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду для подання відзиву на позов.

Відповідач отримав копію ухвали суду від 30.01.2025 року - 31.01.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка наявна в матеріалах справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав, як і заяви про визнання позовних вимог.

18.02.2025 року Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із клопотанням про закриття провадження у справі.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає про відсутність предмета спору, оскільки позивачем самовільно демонтовано рекламний засіб, а отже позивачем виконано вимогу, яка оскаржується в межах даної адміністративної справи.

24.02.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про закриття провадження у справі призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Алтімед» п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали суду для подання пояснень щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

На адресу позивача було направлено копію ухвали суду від 24.02.2025 року, однак на адресу суду повернувся конверт із вказаною ухвалою із відміткою АТ «Укрпошта» «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Отже, позивачем у встановлений судом строк пояснення щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Вирішуючи вищезазначене клопотання, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, позивачем оскаржується вимога Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.11.2021 року №011262-21.

В свою чергу відповідач наголошує на тому, що рекламна конструкція, яка підлягала демонтажу на підставі спірної вимоги, демонтована.

Відповідач до ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Суд зазначає, що стаття 238 КАС України не передбачає підстав для закриття провадження у справі у випадку виконання позивачем оскаржуваного індивідуального акту.

Таким чином суд доходить висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі, а отже клопотання Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтімед» (код ЄДРПОУ 32375968) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як юридична особа приватного права.

Види діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтімед»: 26.60 Виробництво радіологічного, електромедичного й електротерапевтичного устатковання (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами; 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 72.11 Дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтімед» є м. Київ, пр. Миколи Бажана, 16, кв.40. Найменування юридичної особи іноземною мовою відсутнє.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії договору №01/01/21 позики нежитлового приміщення від 01.01.2021 року ОСОБА_1 (позикодавець) передала Товариству з обмеженою відповідальністю «Алтімед» (користувач) в безоплатне користування на термін, обумовлений цим договором (12 календарних місяців з моменту передачі до 03.01.2022 року), частину нежитлового приміщення, а саме 44,8 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахмітової, 13Д, для здійснення господарської діяльності (п.п. 1.1, 4.1., 4.2. договору).

Згідно наявної в матеріалах справи копії акта приймання-передачі від 01.01.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтімед» прийняло частину нежитлового приміщення, а саме 44,8 кв.м, розташоване у будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахмітової, 13Д у технічно-справному стані.

При цьому, з матеріалів справи також вбачається, що 04 січня 2022 року між ОСОБА_2 (позикодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алтімед» (користувач) укладено договір №04/01/2022 позики нежитлового приміщення, відповідно до умов якого позикодавець передала користувачу в безоплатне користування на термін, обумовлений цим договором (12 календарних місяців з моменту передачі до 01 січня 2023 року), частину нежитлового приміщення, а саме 44,8 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахматової, 13Д, для здійснення господарської діяльності (п.п. 1.1, 4.1.,4.2. договору).

Згідно наявної в матеріалах справи копії акта приймання-передачі від 04.01.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтімед» прийняло частину нежитлового приміщення, а саме 44,8 кв.м, розташоване у будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахматової, 13Д у технічно-справному стані.

Згідно наявної в матеріалах справи копії технічного паспорту на нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахматової, 13Д, група нежитлових приміщень №459, частину з яких орендує позивач, введена в експлуатацію, розміщена на цокольному поверсі 1 літери «А» та має окремий вхід.

Так, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, фотофіксації на цокольному поверсі біля входу в офіс розміщена конструкція із написом іноземною мовою «ALTIMED» з використанням графічного оформлення, поєднанням кольорів та відповідним шрифтом.

На підставі зазначеного Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено вимогу №011262-21 від 03.11.2021 року про усунення Товариством з обмеженою відповідальністю «Алтімед» у зв'язку з самовільним встановленням вищевказаного рекламного засобу порушення Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067, Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішення Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року № 223/2445, Порядку розміщення вивісок у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року №224/2446, Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02 лютого 2019 року №207, Порядку погодження розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05. лютого 2019 року №207, які зафіксовані в акті обстеження. Зокрема, зазначено, що суть порушення - самовільно встановлений рекламний засіб (п.3.3.1 розділу ІІІ).

Порушення зобов'язано усунути шляхом демонтажу конструкції. Попереджено, що у разі невиконання цієї вимоги у термін до 24.11.2021 року конструкція буде демонтована комунальним підприємством «Київреклама» на підставі відповідного наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про демонтаж рекламних засобів».

Позивач, вважаючи таку вимогу протиправною, а свої права на розміщення вивіски про вид його діяльності - порушеними, звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про рекламу» від 03.0.71996 року №270/96-ВР (далі - Закон №270/96, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067 (далі - Типові правила №2067, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 року №207 (далі - Порядок №207, в редакції чинній на момент виникнення спіних правовідносин).

У статті 1 Закону №270/96 визначено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Товар - будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об'єкти права інтелектуальної власності.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №270/96 передбачено, що законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Частиною 1 статті 16 Закону №270/96 передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Відповідно до пункту 3 Типових правил №2067 зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Приписами пунктів 45-46 Типових правил №2067 визначено, що контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2.10.1 Порядку №207 контроль за додержанням цього Порядку здійснює в межах своїх повноважень Робочий орган, а також інші посадові особи, уповноважені в установленому порядку.

У пункті 1.7 Порядку №207 передбачено, що робочим органом є Управління з питань реклами. виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, що розміщується без наявності виданого у встановленому порядку дозволу.

Згідно з пунктом 2.10.3 Порядку №207 у разі порушення вимог цього Порядку уповноважені особи Робочого органу звертаються до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою про усунення порушень (далі - вимога) у визначений термін.

Пунктом 2.10.4 Порядку №207 визначено, що до вимоги додається акт, в якому зафіксовані виявлені порушення, за підписом уповноваженої особи, що виявила та зафіксувала порушення.

Пунктом 3.3.1 Порядку №207 передбачено, що демонтаж рекламного засобу здійснюється у разі виявлення самовільно встановленого рекламного засобу.

Відповідно до частини 8 статті 8 Закону №270/96 розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Згідно з частиною 6 статті 9 Закону №270/96 вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

У пункті 2 Типових правил №2067 закріплено, що вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Пунктом 48 Типових правил №2067 передбачено, що вивіски чи таблички: повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов'язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються; не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків; не повинні розміщуватися на будинках або спорудах - об'єктах незавершеного будівництва; площа поверхні не повинна перевищувати 3 м2.

Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що законодавством в галузі реклами чітко розмежовано ознаки зовнішньої реклами та вивіски (таблички).

При цьому, необхідність отримання дозволу для розміщення вивіски (таблички) законодавством не передбачено.

Так, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що конструкція з написом «ALTIMED» на фасаді будинку, на цокольному поверсі приміщення, яким позивач користується, її площа становить менше 0,3 м2, що у відповідності з вищенаведеними законодавчими приписами виключає наявність будь-яких правових підстав для її віднесення до об'єктів зовнішньої реклами.

Водночас, у відповідності до підпункту 2.1.4 пункту 2.1 Порядку розміщення вивісок у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року №224/2446, якщо у будівлі знаходяться кілька власників (орендарів) приміщень, зовнішній вхід для яких є спільним, то розміщення їх вивісок на фасаді допускається на невеликих табличках однакового розміру (площєю до 0.3 кв.м) та з однакового матеріалу виконання, розміщених праворуч чи ліворуч від входу (в'їзду) у будівлю (приміщення). Окрім того, їхні вивіски можуть бути розташовані безпосередньо біля дверей належних їм приміщень.

З фотофіксації вбачається, що на цокольному приміщенні біля входу розміщено конструкцію позивача «ALTIMED», при цьому площа конструкції складає 0,4 кв.м. про що позивач самостійно зазначає в позовній заяві.

Таким чином фактично означена конструкція позивача не відповідає вимогам, визначеним для вивісок.

Більш того, частиною 1 статті 32 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено, що мовою реклами в Україні є державна мова, що також передбачено статтею 6 Закону України «Про рекламу».

Згідно частини 1 статті 28 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» інформація для загального ознайомлення (оголошення, зокрема ті, які містять публічну пропозицію укласти договір, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена текстова, візуальна і звукова інформація, що використовується або може використовуватися для інформування необмеженого кола осіб про товари, роботи, послуги, певних суб'єктів господарювання, посадових, службових осіб підприємств або органів державної влади, органів місцевого самоврядування) подається державною мовою, якщо інше не встановлено цим Законом.

У відповідності до положень статті 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно частин 1, 2 статті 494 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Як вже було зазначено судом, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтімед» відсутнє найменування іноземною мовою.

Також, матеріалами справи не підтверджено, а судом не встановлено, що позивач отримав свідоцтво на торгівельну марку «ALTIMED».

Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача, зазначеною у відзиві на позовну заяву, щодо того, що позивачем самовільно встановлена вказана вище конструкція, який не відповідає вимогам чинного законодавства в сфері реклами, з огляду на вищевикладені обставини, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Отже, суд вказує, що інші аргументи та підстави, зазначені сторонами, не спростовують висновків суду, викладених вище, оскільки судом надано правову оцінку основним аргументам, на яких ґрунтувалися доводи та заперечення учасників справи та оцінено їх в розрізі норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтімед» до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправною та скасування вимоги.

Керуючись ст.77, 90, 134, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради про закриття провадження у справі - відмовити.

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтімед» до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський

Попередній документ
127088052
Наступний документ
127088054
Інформація про рішення:
№ рішення: 127088053
№ справи: 640/4196/22
Дата рішення: 05.05.2025
Дата публікації: 07.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.05.2025)
Дата надходження: 27.01.2025
Предмет позову: визнання протиправною та скасування вимоги