03 вересня 2024 року Справа № 160/15129/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Букіна Л.Є.,
за участю: секретаря судового засідання Котляревська Г.С.,
представників позивача - Корж Ю.С.,
представник відповідача - Шаповал В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.05.2024 №0278690412.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, вказує на порушення процедури проведення камеральної перевірки та недотримання до вимог оформлення результатів такої перевірки, що свідчить про протиправність прийнятих за наслідками такої перевірки податкових повідомлень-рішень. Крім того, позивач зазначає, що податковим органом порушено строки давності під час розрахунку штрафних санкцій.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 р. відкрито провадження у справі №160/15124/24 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до суду надіслано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що незначні процедурні порушення жодним чином не нівелюють факт порушення вимог податкового законодавства щодо дотримання строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, а отже прийняте за результатами податкове повідомлення рішення є обґрунтованим та правомірним.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що контролюючим органом за основним місцем обліку Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
01.05.2024 на адресу Товариства від відповідача надійшов Акт №25039/04-36-04-12-00130850 від 19.04.2024 про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, відповідно до висновків якого встановлено порушення АТ «КТЦ» вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 ст. 57, пункту 50.1 ст. 50, пункту 57.3 ст. 57, пункту 100.6, пункту 100.7 ст. 100 Податкового кодексу України щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток.
На підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2024 №0278690412 (далі - ППР), відповідно до якого позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 3 576 098,82 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням Товариство звернулось до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.п. 14.1.162 п.14.1 ст. 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України (у редакції на час нарахування пені), нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Згідно з п.131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами (п.1 Розділ І. Загальні положення Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 07.04.2016 р. №422, затвердженого наказом Міністерства фінансів України).
ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків).
Нарахування пені здійснюється у ІКП в автоматичному режимі та пов'язано з фактом несплати у встановлений строк суми самостійно узгодженого зобов'язання.
Згідно з п. 111.2 ст. 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПК України, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Пунктом 129.1 ст. 129 ПК України визначено, що нарахування пені розпочинається, зокрема:
при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених ПК України випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПК України (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України);
при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПК України, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання (п.п. 129.1.3п. 129.1 ст. 129 ПК України);
при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки, зокрема, несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов'язання, визначеного ПК України (п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПК України).
З урахуванням п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПК України) закінчується:
у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України);
у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків (п.п. 129.3.2 п. 129.3 ст. 129 ПК України);
у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України) (п.п. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 ПК України);
у разі прийняття рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини) (п.п. 129.3.4 п. 129.3 ст. 129 ПК України).
Абзацом другим п.п. 129.3.41 п. 129.3 ст. 129 ПК України визначено, що нарахування пені, передбаченої п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПК України, закінчується, зокрема, у разі виявлення контролюючим органом факту несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) визначених податковим агентом сум податкових зобов'язань - у день сплати (погашення) податковим агентом цих сум податкових зобов'язань.
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку (абзац одинадцятий п. 129.3 ст. 129 ПК України).
Відповідно до абзацу першого п. 129.4 ст. 129 ПК України на суми грошового зобов'язання, визначеного п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), діючої на кожний такий день.
На суми грошового зобов'язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПК України).
На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов'язань відповідно до п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПК України контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов'язання, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац четвертий п. 129.4 ст. 129 ПК України).
Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 ПК України).
Сторонами у справі не заперечується факт порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань.
Позивач звертаючись до суду посилається на порушення процедури проведення камеральної перевірки та оформлення її результатів, а саме те, що акт камеральної перевірки не підписаний вповноваженою особою.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням, яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі - Порядок від 20 серпня 2015 року № 121), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 1 червня 2011 року № 396.
Згідно з Порядком від 20 серпня 2015 року № 121 та Методичними рекомендаціями від 1 червня 2011 року № 396 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.
Одним із невід'ємних прав платника податків, відповідно до підпункту 11.1.6 пункту 11.1 статті 111 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.1 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.
Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є посієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Водночас платник податку за обставинами справи заперечень на акт не подавав.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення- рішення.
У разі незгоди з контролюючим органом платник податків мас право оскарж ити прийняте рішення (податкове повідомлення-рішення) (підпункт 11.1.1 пункту 11.1 статті 11 ГІК України).
За змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.
Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.
Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов'язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права па подання зауважень до акта.
Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, й не с обов'язковим рішенням суб'єкта владних повноважень. Непідписання акта перевірки не можна ототожнювати, зокрема з непідписанням судового рішення, наслідки чого прямо встановлені в законі, чи непідписанням окремих рішень суб'єктом владних повноважень, коли негативні наслідки такого дефекту також можуть бути встановлені законом.
Обов'язкові рішення суб'єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої статті 2 КАС України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.
Чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його нечинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті па підставі такого акта.
Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов'язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу.
Щодо строків проведення камеральної перевірки та застосування штрафних санкцій.
Згідно з п. 113.1 ст.113 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов'язань, визначеним ст.102 ПК України.
Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПК України, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Слід зауважити, що пунктом 52.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на період з 18 березня 2020 року но останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України па всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУШ-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України.
При цьому дію пункту 52.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайиого стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон №2120-ІХ). Законом №2120-ІХ статтю 102 ПК України було доповнено пунктом 102.9.
Так, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ (пункт 102.9 статті 102 ПКУ у редакції Закону №2120-ІХ).
Водночас, пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану па території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Так, відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено па контролюючі органи, крім випадків, передбачених підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Поряд з цим зазначаємо, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01.08.2023, пункт 102.9 статті 102 виключено.
Таким чином, камеральна перевірка своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу.
Контролюючий орган має право провести таку камеральну перевірку протягом 1095 календарних днів з дня фактичної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання (з дня вчинення правопорушення) та після закінчення строку давності (1095 днів), який припадав па період дії карантину та/або воєнного стану (до 01.08.2023). враховуючи період зупинення такого строку давності з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно).
Таким чином, з врахуванням пункту 102.9 ПК України термін перевірки станом на дату складання Акту перевірки 19.04.2024 розпочинається з 14.11.2019.
Відповідно до Акту перевірки дата фактичної сплати суми податку/ грошового зобов'язання - період 2021 року.
З огляду на викладене, судом не встановлено порушення строків нарахування штрафних санкцій.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 13.09.2024 року.
Суддя Л.Є. Букіна