про відмову у задоволенні клопотання
05 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2313/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 у якому просить:
визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 04.01.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
зобов'язати перерахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 30.01.2020 по 04.01.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 30.01.2020 по 04.01.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
зобов'язати здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 30.01.2020 по 04.01.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин пропуску цього строку.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача 14.04.2025 звернувся до суду з клопотанням про залишення позову без руху у зв'язку з тим, що позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Клопотання обгрунтоване тим, що ОСОБА_1 звільнений з військової частини НОМЕР_1 04 січня 2023 року, відтак про належні йому суми грошового забезпечення позивач повинен був дізнатися у день отримання грошового забезпечення за відповідний місяць. Натомість, з даним позовом до суду позивач звернувся лише 05.03.2025, тобто з порушенням тримісячного строку для звернення до суду, встановленого статтею 233 КЗпП України.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Розгляд клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Вирішуючи заявлене представником відповідача клопотання, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Як встановлено частиною першою статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Отже, перевірка дотримання особою, яка звертається до суду, вимог статей 160, 161 КАС України здійснюється судом на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Як слідує із змісту позовної заяви, спір стосується виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 (за період 30.01.2020 по 04.01.2023).
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас Верховний Суд у постанові від 25.04.2023 у справі №380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Верховним Судом у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 викладена наступна правова позиція щодо застосування строків звернення до суду:
Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») (пп. 65.1 - 65.2 п. 65 постанови).
Отже, з 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати при звільненні, обмежений трьома місяцями з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 24.10.2016 по 04.01.2023 проходив військову службу за контрактом в складі військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу тво командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.01.2023 №4 старшого сержанта за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 21.11.2022 №280-РС на посаду начальника складу складів взводу забезпечення Військової частини НОМЕР_2 , з 04 січня 2023 року виключено зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення, у зв'язку з вибуттям до Військової частини НОМЕР_2 .
Позивач звернувся із позовною заявою до суду 05.03.2025 через систему «Електронний суд».
У клопотанні про залишення позовної заяви без руху відповідач покликається на те, що ОСОБА_1 звільнений з військової частини НОМЕР_1 04 січня 2023 року, відтак про належні йому суми грошового забезпечення позивач повинен був дізнатися у день отримання грошового забезпечення за відповідний місяць.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, позивача не було звільнено з військової служби, а з 04 січня 2023 року переведено для подальшого проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_2 .
Право на звернення до суду із позовом відповідно до положень статті 233 КЗпП України пов'язане саме із звільненням зі служби, а не переведенням. При цьому переведення (переміщення) з однієї військової частини в іншу не передбачає звільнення військовослужбовця з військової служби.
Суд звертає увагу, що на виконання ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 про залишення позовної заяви без руху, представником позивача були надані пояснення про те, що ОСОБА_1 є чинним військовослужбовцем ЗСУ, які були взяті судом до уваги при відкритті провадження у справі. Відтак, питання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом вже було вирішено судом під час відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене доводи представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, а клопотання про залишення позовної заяви без руху - безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 167, 248 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Головуючий-суддя Т.М. Димарчук