02 травня 2025 року ЛуцькСправа № 640/21685/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до виконавчого комітету Шепетівської міської ради, державного реєстратора виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хом'як Оксани Юріївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство розвитку громад та територій України про визнання протиправним та скасування рішення,
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі також товариство, ПАТ «Українська залізниця») звернулася з позовом до Виконавчого комітету Шепетівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство інфраструктури України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача державний реєстратор Хом'як Оксана Юріївна (далі також державний реєстратор) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Хом'як О.Ю. від 24 жовтня 2018 року, індексний номер 43659183, про державну реєстрацію комплексу нежитлової будівлі - будівлі об'єкта цивільної оборони, 102,7 кв.м, за адресою: Хмельницька область, місто Шепетівка, вулиця Привокзальна 1, будинок 1.
Позов обґрунтований тим, що 24 жовтня 2018 року державним реєстратором Хом'як О.Ю. на підставі заяви представника позивача від 18 жовтня 2018 року про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності) на нерухоме майно прийнято рішення №43659183 та внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності комплексу нежитлової будівлі - вагонного депо Козятин за адресою: Хмельницька область, місто Шепетівка, вулиця Привокзальна 1, будинок 1. Опис об'єктів: будівля об'єкта цивільної оборони - 102,7 кв.м. При цьому у графі «Власники» вказано ПАТ «Українська залізниця».
Позивач вважає, що рішення державного реєстратора від 24 жовтня 2018 року №43659183 не відповідає фактичним обставинам. Так відповідно до пунктів 20, 21 Статуту ПАТ «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №735 (далі - Статут), ПАТ «Українська залізниця» є державним підприємством (частка державної власності становить 100 відсотків), товариство має у власності майно, внесене до його статутного капіталу, та інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством; за товариством закріплено на праві господарського відання державне майно, що передане йому відповідно до законодавства. Майно, яке на дату створення товариства передане до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця» і обліковується у фінансовій звітності за окремими статтями, відображено в передавальному акті майна від 31 липня 2014 року, затвердженого 18 серпня 2015 року Міністерством інфраструктури України (далі - передавальний акт). Натомість майно, яке на дату створення товариства закріплюється за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання і також обліковується у фінансовій звітності за окремими статтями, відображено в зведеному переліку майна Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» від 31 липня 2014 року, затвердженому 18 серпня 2015 року Міністерством інфраструктури України (далі - зведений перелік майна). Згідно зі зведеним переліком майна будівля об'єкта цивільної оборони - 102,7 кв.м за адресою: Хмельницька область, місто Шепетівка, вулиця Привокзальна 1, будинок 1, закріплена за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання.
Позивач зазначив, що за приписами статей 73, 75 Господарського кодексу України власником майна, закріпленого за державним комерційним підприємством, є держава в особі органу влади, до сфери управління якого входить державне підприємство, та при реєстрації прав власності робиться відмітка про правовий режим майна - його належність підприємству на праві господарського відання.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 18 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV) процес проведення державної реєстрації прав передбачає перевірку державним реєстратором документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень. На переконання позивача, державний реєстратор не здійснив належним чином перевірку поданих представником залізниці документів. При прийнятті рішення та внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності про державну реєстрацію майна у графі «Власники» необхідно було записати: «Держава, в особі Міністерства інфраструктури України», а в графі «Правовий режим майна» - право господарського відання.
З наведених підстав позивач просив скасувати як протиправне рішення державного реєстратора, внаслідок якого внесено помилковий запис, та позов задовольнити.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.42-46), зазначивши, що 18 жовтня 2018 року до Виконавчого комітету Шепетівської міської ради звернувся представник ПАТ «Українська залізниця» із заявою про державну реєстрацію комплексу нежитлових будівель вагонного депо Шепетівка. Виконання вказаної заяви відбулося із дотриманням усіх вимог, передбачених статтями 18, 19 Закону №1952-IV, Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 (далі - Порядок №1141).
Відповідач зауважив, що згідно з пунктами 4, 5 розділу ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України від 23 лютого 2012 року №4442-VI «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничною транспорту загального користування» (далі - Закон №4442-VI) майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою, які виключаються з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, використовуються виключно для їх внесення до статутного капіталу Товариства відповідно до цього Закону. Одночасно до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» внесено зміни: у розділі «Орган управління Мінтранс» переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, виключено позицію: Орган управління Мінтранс; Майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою на території України: 04713033 Південно-Західна залізниця, 252034, місто Київ, вулиця Лисенка, 6. Відповідач вважає, що все майно та інфраструктура Південно-Західної залізниці використовується виключно для їх внесення до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця» та є власністю товариства. Враховуючи те, що комплекс, до якого згідно з передавальним актом увійшла будівля об'єкта цивільної оборони 102,7 кв.м, перейшов до ПАТ «Українська залізниця», то комплекс разом з будівлею об'єкта цивільної оборони є власністю ПАТ «Українська залізниця».
Відповідач також вказав, що відповідно до пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі - Порядок №1127), державна реєстрація прав проводиться за заявою шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав. Питання реєстрації інших речових прав, в тому числі право господарського відання, заявником не порушувалося.
У відповіді на відзив (а.с.53-55) позивач підтримав доводи позову та додатково наголосив, що згідно з частиною першою статті 4 Закону №4442-VI статутний капітал Товариства складається з майна залізничного транспорту загального користування; права постійного користування земельними ділянками, наданими для розміщення підприємств залізничного транспорту; права господарського відання певним майном. Тобто, крім самого майна (майнових комплексів залізничних підприємств) до новоствореного Товариства перейшло право користування та право господарського відання майном, яке не підлягає приватизації. Останнє згідно частиною першою статті 10 Закону №4442-VI є державною власністю та закріплюються за товариством на праві господарського відання. При цьому визначення переліку майнових комплексів підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою, які виключаються з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Складання детального переліку такого майна відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 було доручено Міністерству інфраструктури. Тому пункт 9 статті 2 Закону №4442-VI передбачає щодо майна, яким користується залізниця, два різних документа - зведений передавальний акт та зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування. За цими двома документами майно залізничних підприємств розділено на майно, яке залишилось у державній власності, але передано товариству на праві господарського відання, та майно, яке увійшло до статутного капіталу товариства. А так як останнє до цього мало статус «майна, яке не підлягає приватизації», то саме такого майна стосується пункт 5 розділу ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону №4442-VI.
Позивач вказав, що державному реєстратору надавався передавальний акт та зведений перелік майна, однак державний реєстратор не належним чином здійснив перевірку поданих представником залізниці документів, що і призвело до прийняття рішення, яке не відповідає поданим документам.
У поясненнях третя особа - Міністерство інфраструктури України (відповідно до відомостей Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань змінено найменування на Міністерство розвитку громад та територій України) вважає, що позовні вимоги належить задовольнити. З цього приводу зазначено, що засновником ПАТ «Укрзалізниця» є Кабінет Міністрів України, який здійснює управління корпоративними правами держави стосовно ПАТ «Укрзалізниця». Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 «Про утворення акціонерного товариства «Українська залізниця» ПАТ Укрзалізниця» утворена шляхом внесення майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1 до цієї постанови, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу. Оскільки згідно з передавальним актом та зведеним переліком майна спірне майно не ввійшло в статутний капітал ПАТ «Українська залізниця», то підстави для реєстрації права власності цього майна за ПАТ «Українська залізниця» у державного реєстратора не було (а.с.69-71).
В поясненнях третя особа - державний реєстратор Хом'як О.Ю. вважає безпідставними доводи позову (а.с.49-51), повідомивши, що подану позивачем заяву від 18 жовтня 2018 року було розглянуто у строки, передбачені статтею 19 Закону №1952-IV, та з дотриманням вимог статті 18 цього Закону, пунктів 19-45 Порядку №1141. За результатами розгляду заяви від 18 жовтня 2018 року підстав для зупинення її розгляду, а також для відмови в державній реєстрації прав та підстав для зупинення державної реєстрації прав не було виявлено, а тому відповідно до статей 10, 11 Закону №1952-IV було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності із відкриттям розділу.
Станом на 15 грудня 2022 року - день набрання чинності Законом України від 13 грудня 2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) адміністративну справу №640/21685/18 Окружним адміністративним судом міста Києва розглянуто не було.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону №2825-ІХ (в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 липня 2024 року №3863-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») адміністративну справу передано на розгляд та вирішення Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/21685/18; залучено до участі у справі як другого відповідача державного реєстратора виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хом'як О.Ю.; ухвалено судовий розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово. При прийнятті справи до провадження судом враховано, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змінено найменування на Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Відповідач - Виконавчий комітет Шепетівської міської ради подав відзив на позову, доводи якого аналогічні попередньому (а.с.92-96).
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
18 жовтня 2018 року представник регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» звернувся до державного реєстратора Шепетівської міської ради із заявою про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності) на нерухоме майно (а.с.38).
Як видно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24 жовтня 2018 року №142525101 (а.с.15-16), на підставі рішення державного реєстратора Хом'як О.Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 24 жовтня 2018 року, індексний номер 43659183, за ПАТ «Українська залізниця» зареєстровано право власності (номер запису про право власності 28524204) на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1675123368107) - комплекс, нежитлові будівлі вагонного депо Шепетівка, нежитлові будівлі вагонного депо Козятин загальною площею 11921,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, місто Шепетівка, вулиця Привокзальна 1, будинок 1. В описі об'єкта в складі нежитлових будівель вагонного депо Шепетівка вказано, зокрема, будівлю об'єкта цивільної оборони площею 102,7 кв.м. Рішення прийнято на підставі: наказу ПАТ «Українська залізниця» від 01 грудня 2015 року №045, Зведеного переліку майна від 18 серпня 2015 року, постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»», Передавального акта від 18 серпня 2015 року, свідоцтва про право власності серії САВ №164829 від 21 травня 2008 року.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав Закон №1952-IV (далі у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; реєстраційна дія - це державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (пункти 1, 9 частини першої статті 2 Закону №1952-IV).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Закону №1952-IV державній реєстрації підлягають:
1) право власності;
2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону;
3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва;
4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Згідно з частиною третьою статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (пункт 1); перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 2); відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав (пункт 5); присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6).
Як установлено частинами першою, другою статті 18 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Отже, встановлений алгоритм дій державного реєстратора спрямований на кінцевий результат - державну реєстрацію прав у Державному реєстрі.
За приписами частини четвертої статті 18 Закону №1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
З аналізу наведених норм слідує, що речові права на нерухоме майно підлягають реєстрації лише у разі відповідності заявлених прав законодавству та поданим документам.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Затвердженим постановою Кабінету Міністрів України Порядком №1127 (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
За змістом пунктів 6, 7, 8 Порядку №1127 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав. Державний реєстратор, уповноважена особа за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв, на якій заявник (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) проставляє власний підпис. Під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа обов'язково зазначають відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав, передбачені Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. №1141 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 86, ст. 3145).
Відповідно до пункту 18 Порядку №1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.
Підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначені частиною першою статті 24 Закону №1952-IV. Ними є:
1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;
4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
Приписами частини другої статті 24 Закону №1952-IV передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Отже, рішення про державну реєстрацію прав приймається за умови подання заявником достатніх та належним чином оформлених документів та за відсутності суперечностей між заявленими правами на нерухоме майно та вимогами законодавства, а також за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації.
Рішенням державного реєстратора Хом'як О.Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 24 жовтня 2018 року №43659183 за ПАТ «Українська залізниця» зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1675123368107) - комплекс, нежитлові будівлі вагонного депо Шепетівка, вагонного депо Козятин загальною площею 11921,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, місто Шепетівка, вулиця Привокзальна 1, будинок 1, серед яких будівля об'єкта цивільної оборони площею 102,7 кв.м.
За змістом відзиву на позовну заяву виконавчого комітету Шепетівської міської ради, згідно з пунктами 4, 5 розділу ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону №4442-VI майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою, які виключаються з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, використовуються виключно для їх внесення до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця»; все майно та інфраструктура Південно-Західної залізниці використовується виключно для їх внесення до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця» та є власністю товариства.
Натомість за доводами позивача, відповідно до зведеного переліку майна будівля об'єкта цивільної оборони - 102,7 кв.м за адресою: Хмельницька область, місто Шепетівка, вулиця Привокзальна 1, будинок 1, закріплена за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання.
Надаючи оцінку вказаним доводам сторін, суд враховує, що згідно з приписами частин третьої, четвертої статті 2 Закону №4442-VI (далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Товариство утворюється як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту). Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №4442-VI до статутного капіталу Товариства вносяться: майно залізничного транспорту загального користування; 100 відсотків акцій акціонерних товариств, що проводять ремонт тягового рухомого складу та виготовляють залізобетонні конструкції і шпали, повноваження з управління корпоративними правами яких здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; акції (частки, паї), що належать державі у статутному (складеному) капіталі господарських товариств, утворених за участю підприємств залізничного транспорту; право постійного користування земельними ділянками, наданими для розміщення підприємств залізничного транспорту; право господарського відання магістральними залізничними лініями загального користування та розміщеними на них технологічними спорудами, передавальними пристроями, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об'єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт.
Частиною першою статті 10 Закону №4442-VI передбачено, що магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об'єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю та закріплюються за Товариством на праві господарського відання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на виконання Закону №4442-VI утворено ПАТ «Українська залізниця». Одночасно установлено, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього, зокрема, майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.
Цією ж постановою створено Комісію з утворення ПАТ «Українська залізниця», яку зобов'язано, зокрема, подати до Міністерства інфраструктури зведений акт оцінки майна, що вноситься до статутного капіталу товариства, за встановленою формою, зведені передавальні акти майна, земельних ділянок; зобов'язано Міністерство інфраструктури затвердити зведений акт оцінки, зведені перелік і передавальний акт майна, що вноситься до статутного капіталу товариства, та майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання.
За змістом пунктів 20, 21 Статуту ПАТ «Українська залізниця» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу, та інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. За Товариством закріплено на праві господарського відання державне майно, що передане йому відповідно до законодавства.
Як зазначено в поданому позивачем державному реєстратору передавальному акті, затвердженому міністром інфраструктури України 18 серпня 2015 року (а.с.23-27), правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» після його реорганізації шляхом злиття переходить до ПАТ «Українська залізниця».
Відповідно до Зведеного переліку майна, затвердженого міністром інфраструктури України 18 серпня 2015 року (а.с.28-31), одним із об'єктів нерухомості Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», що закріплюється за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання, є будівля об'єкта цивільної оборони площею 102,7 кв.м за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, вулиця Привокзальна, 1.
Наведене в сукупності дає суду підстави для висновку, що передавальний акт разом із зведеним переліком майна дійсно є правовстановлюючими документами, водночас в цій ситуації такі підтверджують лише набуття ПАТ «Укрзалізниця» права господарського відання на об'єкт цивільної оборони площею 102,7 кв.м за вказаною адресою.
Оскільки таке нерухоме майно закріплене за ним на праві господарського відання, що підтверджується зведеним переліком майна, то відомості про нього, яке залишається у державній власності і передається для забезпечення його утримання та функціонування (об'єкти цивільної оборони, житлового фонду), мали б вноситися до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як державна власність шляхом зазначення у пункті «Відомості про власника» («Власники») запису - «Держава в особі Кабінету Міністрів України» або визначеного Кабінетом Міністрів України центрального органу виконавчої влади, який здійснює функції з управління об'єктами державної власності.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону №1952-IV підставою для відмови в державній реєстрації прав є подання документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (в цьому випадку позивач подав заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), однак за поданими документами не вбачається можливим встановити саме права власності на об'єкт цивільної оборони площею 102,7 кв.м за ПАТ «Українська залізниця».
Таким чином, суд вважає, що при прийнятті спірного рішення та внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо майнового комплексу, державний реєстратор не здійснив належним чином перевірку поданих заявником документів, як того вимагає Закон №1952-IV, що призвело до помилкової реєстрації права власності на частину комплексу - будівлю об'єкта цивільної оборони площею 102,7 кв.м (Хмельницька область, Шепетівський район, вулиця Привокзальна, 1) за ПАТ «Українська залізниця».
На переконання суду, відповідачами не спростовано цих висновків суду. Виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити у спосіб скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 24 жовтня 2018 року, індексний номер 43659183, що є достатнім та ефективним для вирішення спору й дозволить виправити помилку щодо державної реєстрації права власності на будівлю об'єкта цивільної оборони площею 102,7 кв.м (Хмельницька область, Шепетівський район, вулиця Привокзальна, 1).
Частиною першою статті 139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Шепетівської міської ради судові витрати (судовий збір) у сумі 1762,00 грн, сплата яких підтверджується квитанцією від 17 грудня 2018 року №710.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) до виконавчого комітету Шепетівської міської ради (30405, Хмельницька область, місто Шепетівка, вулиця Соборності, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 04060789), державного реєстратора виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хом'як Оксани Юріївни (30405, Хмельницька область, місто Шепетівка, вулиця Соборності, будинок 4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство розвитку громад та територій України (01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 14, ідентифікаційний код юридичної особи 37472062) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хом'як Оксани Юріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 24 жовтня 2018 року, індексний номер 43659183.
Стягнути на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Шепетівської міської ради судові витрати у сумі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк