Рівненський апеляційний суд
02 травня 2025 року м. Рівне
Справа № 567/587/25
Провадження № 33/4815/427/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Острозького районного суду Рівненської області від 08 квітня 2025 року, -
Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 08 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн..
З матеріалів справи слідує, що 07.04.2025 року приблизно о 09:00 год. військовослужбовець ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_1 в нетверезому стані в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що він тривалий час проходить військову службу - із 2022 року та через пережиті стреси і переживання його психологічний стан погіршується, що стало причиною вживання ним алкоголю 07.04.2025 року. Зазначає, що він усвідомлює свою провину та відповідальність, яка покладається на нього як військовослужбовця у період воєнного стану і вважає, що його ставлення до вчинку, тривалість військової служби, відсутність фактів притягнення його до адміністративної відповідальності за весь період служби в ЗСУ, а також його матеріальний стан можуть бути підставою для застосування щодо нього ст.22 КУпАП, тобто звільнення від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Просить скасувати постанову Острозького районного суду від 08 квітня 2025 року, звільнити його від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
01 травня 2025 року від ОСОБА_1 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про здійснення апеляційного розгляду без його участі. Зазначив, що подану апеляційну скаргу підтримує і просить постанову суду скасувати та звільнити його від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а справу закрити.
Відповідно до вимог ч.4 ст.294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Частиною 2 ст.268 КУпАП не визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, є обов'язковою.
За наведених обставин, а також з метою розгляду справи в розумні строки, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 ..
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б КУпАП, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність, що визначено ч.4 ст.15 цього Кодексу.
Відповідно до диспозиції ч.3 ст.172-20 КУпАП, адміністративним правопорушенням вважається, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, наркотичного чи іншого вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок місцевого суду про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Так, викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: протоколом про військове адміністративне правопорушення серії А5079 №2/32 від 07.04.2025 року (а.с.4); витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №28 від 28.01.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , випискою з протоколу медичного освідчення на предмет сп'яніння №40, згідно якого встановлено алкогольне сп'яніння - результат тесту 1,64 ‰ (а.с.6).
Крім того, з протоколу про військове адміністративне правопорушення та апеляційної скарги також вбачається, що ОСОБА_1 провину у скоєному визнає та щиро кається.
При цьому в матеріалах справи наявна службова характеристика на особу, згідно якої військовослужбовець ОСОБА_1 за час проходження служби на займаній посаді зарекомендував себе з негативної сторони, до виконання службових обов'язків відноситься не достатньо відповідально, та за характером хитрий, порушує свої обіцянки.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення повністю доводиться вищевказаними доказами, які є належними та допустимими в розумінні ст.251 КУпАП.
Доводи апелянта про звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Так, ст.22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Вирішуючи питання про звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст.22 КУпАП суд також приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КупАП, тобто перебування військовослужбовців в алкогольному сп'янінні під час виконання службових обов'язків, в умовах особливого періоду. Показники алкоголю в крові останнього значно перевищували дозволений рівень, а саме 1,64 ‰.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що застосування такого заходу як усне зауваження не буде достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню ОСОБА_1 вчиненню нових правопорушень, у зв'язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
За таких обставин суд першої інстанції, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, в повному обсязі врахував вимоги ст.ст.245, 280 КУпАП, які встановлюють завдання у справах про адміністративні правопорушення, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом, у зв'язку з чим постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення повністю відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Постанову Острозького районного суду Рівненської області від 08 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович