Справа № 552/737/25 Номер провадження 33/814/477/25Головуючий у 1-й інстанції Айдаєв Р. З. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
05 травня 2025 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 20 березня 2025 року, -
Постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 20 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 26.01.2025 о 21 год 23 хв в м. Полтаві вул. Гожулівська, буд. 1 водій керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі КП ПО «Центр терапії залежностей ПОР» відмовився на бодікамеру 470399.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати постанову Київського районного суду м. Полтава від 20 березня 2025 року, провадження по справі закрити за відсутності в моїх діях складу правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що місцевий суд намагався спростувати аргументи того, що не керував автівкою того вечора, але суд так і не послався на чіткі докази. Крім того, посилається на те, що авто належить ОСОБА_2 , саме він керував автівкою.
Акцентує увагу, що ОСОБА_1 не зупиняли, бо не їхав, не керував автівкою, тобто не був водієм, не був суб'єктом правопорушення за статтею 130 КУпАП. Стверджує, що матеріали справи не містять доказів існування складу та події порушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.01.2025 о 21 год 23 хв в м. Полтаві вул. Гожулівська, буд. 1 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі КП ПО «Центр терапії залежностей ПОР» відмовився на бодікамеру 470399.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що зазначене підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 231181 від 27.01.2025 (а.с. 1), карткою обліку адміністративного правопорушення (а.с. 2), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.01.2025 (а.с. 3), письмовими поясненнями (а.с. 4), постановою серії ЕНА № 3942614 від 26.01.2025 (а.с. 5) та відеозаписом (а.с. 6), заявою ОСОБА_3 (а.с.42) та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 2.5. ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як можна спостерігати із наявних матеріалів справи, водій ОСОБА_1 не виконав вимоги п.2.5 ПДР України.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не зупиняли, бо не їхав, не керував автівкою, тобто не був водієм, не був суб'єктом правопорушення за статтею 130 КУпАП, апеляційний суд відхиляє дані доводи виходячи з наступного.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису, вбачається, що (хронологічний відрізок 21:57:45 - триває далі) відеозапис розпочинається з моменту, як працівники поліції та ВМП прибули на місце виклику. В ході перевірки документів ОСОБА_1 свідок зазначає, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, (хронологічний відрізок 22:00:31 - триває далі), свідок пояснює, як ОСОБА_1 сидить у машині на водійському місці з заведеним двигуном та ввімкненим світлом. (Хронологічний відрізок 22:40:50 - триває далі) працівник поліції прохає у ОСОБА_1 водійське посвідчення, однак ОСОБА_1 заперечує, що він водій. Працівник поліції роз'яснює останньому, про те, що є відео з камер відеоспостереження, з яких вбачається що він керував автомобілем. (Хронологічний відрізок 22:42:22 - триває далі) працівник поліції зазначає, що в останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри, порушення мови та координації рухів та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці за допомогою приладу «Драгер» або у лікаря-нарколога, оскільки наявні ознаки сп'яніння. (Хронологічний відрізок 22:43:19 - триває далі) крім того працівником поліції роз'яснено останньому наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (Хронологічний відрізок 22:44:30) в подальшому працівник поліції роз'яснив ОСОБА_4 його права та обов'язки відповідно до ст.63 КУ та 268 КУпАП та в подальшому складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того до матеріалів справи долучено відеозапис з будівлі «АТБ», відповідно до якого вбачається, що на стоянку вище вказаного приміщення під'їхав транспортний засіб Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 .
Щодо інших доводів апеляційної скарги, суд не бере до уваги, так як матеріали справи містять докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 , а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 231181 від 27.01.2025, карткою обліку адміністративного правопорушення від 27.01.2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 січня 2025 року складеного о 22:57, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , відповідно до якого вбачається, що останній 26.01.2025 року о 21:23 перебував біля магазину АТБ за адресою вул. Героїв ОУН 2/1, бачив як до вищевказаного магазину під'їхав транспортний засіб Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з якого вийшов водій в військовій формі в стані алкогольного сп'яніння, вийшовши з магазину побачив, як останній сідає за кермо. В подальшому ОСОБА_3 завадив останньому поїхати , покликав охоронця з АТБ, який в свою чергу викликав охоронну «Явір» та працівників поліції., постановою серії ЕНА № 3942614 від 26.01.2025 року та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», зі змісту якого, сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 20 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин