Справа № 553/4685/24 Номер провадження 33/814/430/25Головуючий у 1-й інстанції Фоміна Ю. В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
02 травня 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участі представника Полтавської митниці Грози В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріал про порушення митних правил за апеляційною скаргою представника Полтавської митниці Грози В.А. на постанову судді Ленінського районного суду м.Полтави від 26 лютого 2025 року,
Цією постановою провадження щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Ірак, студента Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова з 2007 по 2014 роки, відрахований 29.05.2014 року, місце проживання в Україні було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , посвідка на постійне проживання: НОМЕР_1 , видана 12.10.2016 року органом 0501,
у справі про порушення митних правил за ч. 6 ст.481 МК України закрито у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з протоколом про порушення митних № 0149/80600/24 від 28.11.2024, за результатами отримання 18.11.2024 року від органу досудового розслідування інформації встановлено, що 23.02.2014 року о 02.07 годині громадянином Омаром ОСОБА_2 в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року» з метою «Особисте користування» через пункт пропуску «Гайсин» Вінницької митниці був ввезений транспортний засіб марки ВМW моделі 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , та повинен був вивезений за межі митної території України протягом року, тобто до 23.02.2015 року включно. Відповідно до даних АСМО «Інспектор» станом на 28.11.2024 року не зафіксовано факту перетину транспортним засобом особистого користування марки ВМW моделі 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 митного кордону України в напрямку виїзду за межі митної території України. На дату складання протоколу в Полтавській митниці відсутні документи, які мають юридичне значення та які свідчать про обставини непереборної сили. Станом на 28.11.2024 року транспортний засіб марки ВМW моделі 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 за межі митної території України вивезеним не значиться та продовжує перебувати на території України з перевищенням строку «тимчасове ввезення». В базі даних ЄАІС Держмитслужби відсутня інформація, щодо оформлення транспортного засобу марки ВМW моделі 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 в будь-якому іншому митному режимі чи оформлення на нього будь-яких митних документів.
Таким чином, громадянин Омар ОСОБА_3 перевищив строк тимчасового ввезення на митній території України транспортного засобу марки ВМW моделі 325, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 більше ніж на тридцять діб.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України.
Закриваючи провадження у справі суддя у постанові вказала, що підстав для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 481 МК України митний орган не мав, оскільки його дії утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.481 МК України в редакції, яка була чинна на час ввезення автомобіля та виникнення обов'язків із його вивезення.
При цьому суддя дійшла висновку, що підстав для перекваліфікації дій з ч.6 ст. 481 Митного кодексу України на ч.3 ст. 481 Митного кодексу України немає, оскільки згідно ч.1 ст. 522 Митного кодексу України до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» № 2612-VIII від 08.11.2018, розгляд зазначених справ був віднесений до повноважень органами доходів і зборів.
Не погодившись з вказаним рішенням, представник Полтавської митниці Гроза В.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст.481 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції статті та стягнути витрати на зберігання товару на складі митниці.
Вказує, що громадянин Республіки Ірак ОСОБА_1 не виконав обов'язку щодо вивезення транспортного засобу не лише у 2014-2015 роках, а й після змін у законодавстві.
На переконання апелянта, нові положення частини 6 статті 481 Митного кодексу України можуть застосовуватися до ситуації, яка продовжувалася після їх запровадження з огляду на триваючий характер правопорушення.
Зазначає про помилковість висновків судді про те, що митний орган не мав підстав для кваліфікації дій за частиною 6 статті 481 Митного кодексу України, оскільки після 22.08.2019 року правопорушення залишалося незавершеним, що дає правові підстави для його кваліфікації за чинною нормою.
Як вказує представник митниці, правопорушення у вигляді не вивезення транспортного засобу за межі митної території України є триваючим, тому підлягає кваліфікації за законодавством, чинним на момент його виявлення, а саме 28.11.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не з'явився.
Апеляційним судом вживались заходи щодо сповіщення ОСОБА_1 про виклик до суду, зокрема розміщення оголошення про його виклик на сайті Полтавського апеляційного суду.
За таких обставин, враховуючи, що апеляційним судом були вжиті всі можливі заходи щодо виклику ОСОБА_1 до суду, які не досягли належного результату, будь-які інші можливості забезпечення участі особи в судовому засіданні відсутні, апеляційний розгляд здійснено за відсутності останнього.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника Полтавської митниці Грозу В.А., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, прихожу до висновків про таке.
Відповідно до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Статтею 487 МК України, передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вищевказані вимоги закону судом першої інстанції були дотримані повністю.
Згідно зі ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Так, з протоколу про порушення митних правил № 0149/80600/24 від 28.11.2024 вбачається, що 23.02.2014 року о 02.07 годині через автомобільний пункт пропуску «Гайсин» Вінницької митниці громадянином Омаром ОСОБА_2 в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року» з метою «Особисте користування» був тимчасово ввезений транспортний засіб марки ВМW моделі 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , у термін до одного року, який повинен був вивезений за межі митної території України, однак до 23.02.2015 року включно ним вивезений не був.
Всупереч доводам, наведеним в апеляційній скарзі, апеляційний суд зазначає, що згідно з чинним законодавством України, станом на січень 2014 року (момент ввезення ОСОБА_1 транспортного засобу на територію України) диспозиція ст.481 МК України, передбачала відповідальність за перевищення, відповідно до цього Кодексу, строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України.
Вказана стаття МК України, складалась із трьох частин і санкція будь-якої із її частин не передбачала додаткового виду стягнення у вигляді конфіскації транспортних засобів чи товарів.
Крім цього, Законом України № 2612-VIII від 08 листопада 2018 року внесено зміни до ст.481 МК України. Вказані зміни повинні були набрати чинності через 180 днів з дня наступного за днем опублікування цього Закону.
Згідно з викладеними змінами, стаття 481 МК України містить у собі 6 частин.
Однак, Законом України № 2725-VIII від 16 травня 2019 року строк набрання чинності таких змін збільшено зі 180 до 270 днів, а тому редакція ч.6 ст.481 МК України набула чинності 22 серпня 2019 року.
Частина 6 ст.481 МК України передбачає адміністративну відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування і тягнуть за собою накладення штрафу або конфіскацію таких транспортних засобів.
Відповідно до ст.58 Конституції України, яка закріплює загальновизнаний принцип права, відповідно до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно з положеннями ст.3 МК України, норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені МК України, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
У рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 року у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Акти адміністративного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.
Станом на дату ввезення вказаного транспортного засобу, перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, як окремий склад адміністративного правопорушення, Митним Кодексом не передбачався.
Оскільки громадянин Іраку ОСОБА_1 ввіз на територію України в режимі тимчасового ввезення до одного року транспортний засіб марки ВМW моделі 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , і після сплину річного терміну в строк більше ніж десять днів не вивіз цей транспортний засіб за митну територію України, його дії утворюють склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.481 МК України, в редакції, яка була чинна на час вчинення правопорушення, а тому підстав для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.6 ст.481 МК України немає.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.522 МК України, справи про порушення митних правил, передбачені, зокрема, частинами першою - п'ятою статті 481 МК України, розглядаються органами доходів і зборів, що позбавляє апеляційний суд права розглядати вказану категорію справ про порушення митних правил.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил.
Доводи представника митниці про те, що адміністративне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 є триваючим адміністративним правопорушенням та датою виявлення адміністративного правопорушення є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме 18.11.2024 року, то апеляційний суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки, положеннями ч. 5 ст. 558 МК України передбачено обов'язок митних органів надавати Державній прикордонній службі України доручення щодо інформування митних органів про факт наміру перетинання державного кордону України особами, стосовно яких митними органами було виявлено порушення митних правил, якщо особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не були присутні при складенні протоколу про порушення митних правил.
Так, ч. 7 ст. 558 МК України передбачено, що з метою контролю за державною реєстрацією транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, у строки, встановлені законодавством, а також контролю за цільовим використанням та/або передачею транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України чи поміщених у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, митні органи у автоматизованому режимі зобов'язані передавати органам Національної поліції інформацію щодо:
- транспортних засобів особистого користування із зазначенням строків їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту та із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли такі транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту;
- транспортних засобів особистого користування, щодо яких порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме порушено строки їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли ці транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту.
В свою чергу апеляційний суд зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення (про порушення митних правил) не містять відомостей про те, що Державна митна служба України станом на січень-лютий 2014 року вживала будь-яких заходів на виконання положень ч. 5 та ч. 7 ст. 558 МК України, щодо своєчасного виявлення порушення митних правил ОСОБА_1 та тимчасово ввезеного ним транспортного засобу.
Слід зазначити, що самі положення ч.7 ст. 558 МК України передбачають автоматизований контроль за державною реєстрацією транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, у строки, встановлені законодавством.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України.
Суд першої інстанції, при розгляді справи, правильно застосував принципи дії положень Митного кодексу України в часі, а вчинення триваючого правопорушення не може суперечити наведеними засадам.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що винесене рішення судом першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, є законним та обґрунтованим.
Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, оскільки вона є законною, обґрунтованою та вмотивовано, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу представника Полтавської митниці Грози В.А. залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м.Полтави від 26 лютого 2025 року, якою закрито провадження щодо ОСОБА_1 у справі про порушення митних правил за ч.6 ст. 481 МК України у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко