Справа №522/425/25 Провадження №3/522/373/25
( повний текст)
30 квітня 2025 року місто Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Коваленко В.М., за участю секретаря Перебендюка Д.К., захисника - Пендея І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 26.12.2024 року серії ЕПР1№205978, ОСОБА_1 о 23 годині 20 хвилин, на вул. Європейській, 66 у м.Одесі, у порушення п.2.5 ПДР України, керував електросамокатом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
За вказаним фактом співробітниками УПП в Одеській області було складено протокол серії ЕПР1№205978 від 26.12.2024р., про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник Пендей І.В. просив закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, посилаючись на наступне.
Зміст вказаного протоколу щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідає фактичним обставинам події, що мала місце 26.12.2024 року за його участю у м. Одесі на вул. Європейській, 66, з наступних підстав:
1.На відеозаписах із нагрудних портативних відеореєстраторів працівників патрульної поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не відображено факту керування ОСОБА_1 електросамокатом, факту його зупинки працівниками поліції, а також наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, визначених спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, ні факту відмови ОСОБА_4 щодо огляду на стан сп'яніння.
2.Працівниками поліції не ідентифіковано транспортний засіб, яким на їх думку, керував ОСОБА_1 . Зокрема, не вказано тип транспорту, марку, модель, рік випуску, номер рами. Не встановлено чи відноситься даний транспортний засіб до категорії електросамокатів, яку має потужність і чи перебував він на той момент в справному стані, зокрема чи мав здатність до здійснення руху та перевезення людей.
Крім того, в наявних у справі відеозаписах реєстраторів вбачається, що під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 поводить себе адекватно, ввічливо, чітко відповідає на їх запитання та висловлює свої думки, його поведінка цілком відповідає реальній обстановці. Його мова зрозуміла, рухи тіла теж адекватні, що свідчить про відсутність вказаних поліцейським у протоколі ознак алкогольного сп'яніння: порушення координації рухів і порушення мови. Наявність запаху алкоголю з порожнини рота є припущенням, адже у відеозаписах відсутні зафіксовані обставини встановлення даного факту.
3.Поняття «медичний огляд», що зазначене у протоколі, не передбачено нормами КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Натомість ч.5 ст.266 КУпАП містить поняття «огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння». Таке ж поняття визначене постановою Кабінету міністрів України №ПОЗ від 17.12.2008 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Таким чином у ОСОБА_1 були всі наявні підстави для відмови від не передбаченого законом «медичного огляду».
4.Працівником поліції зазначено про наявність у діях ОСОБА_1 одночасно 2-х об'єктивних сторін правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом у стані сп'яніння та відмова від проходження медичного огляду, які є окремими, самостійними та такими, що взаємо виключають одна одну. Тобто, зі змісту протоколу вбачається, що працівники поліції довели факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння і одночасно ж його і не довели, намагаючись направити ОСОБА_1 для медичного огляду.
5.Згідно п.8 Протоколу свідки чи потерпілі не залучалися», утім зазначене не відповідає фактичним обставинам, оскільки під час спілкування із працівниками поліції перебувала неповнолітній свідок - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є донькою ОСОБА_1 і присутність якої зафіксована технічними записами відеозапису поліцейських, про що запитував один із патрульних.
6.Щодо показань технічних засобів відеозапису з нагрудних портативних відеореєстраторів інспекторів поліції. Перший відеозапис здійснено безперервно реєстратором №473680 (патрульний ОСОБА_3 - згідно відповіді УПП на адвокатський запит) фіксує початок запису 26.12.2024 року о 23:21:54 та закінчення о 23:48:47. Другий відеозапис є продовженням першого і також здійснений безперервно реєстратором №2322243 (патрульний ОСОБА_2 - згідно відповіді УПП на адвокатський запит) фіксує початок запису 26.12.2024 року о 23:21:55 та закінчення о 23:48:42. На даному відеозаписі відсутні зафіксовані відеореєстраторами факти керування ОСОБА_1 чи його донькою ОСОБА_5 самокатами чи зупинки працівниками поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на їх вимогу вказаних самокатів.
Обидва відеозаписи розпочинаються з моменту, коли ОСОБА_4 з донькою перебувають із самокатами на тротуарі в нерухомому стані. ОСОБА_6 не представився та не попередив про застосування відеофіксації правопорушення. Також не назвав причину зупинки, так як вони на момент ввімкнення реєстратора не їхали, а тримали самокати за кермо, стоячи ногами на тротуарі. Відеозаписами зафіксовано адекватну та ввічливу поведінку ОСОБА_1 при спілкуванні із патрульними, а також той факт, що він зазначає, що поруч перебуває його донька. На запитання патрульного ОСОБА_4 повідомляє що вживав спиртні напої, тому і не їде автомобілем, а взяв самокат щоб доїхати ним додому. Дізнається від патрульного, що керувати "самокатом в стані сп'яніння заборонено.
Крім того відеозаписом зафіксовано визнання ОСОБА_1 факту вживання ним алкоголю і небажання проведення огляду, оскільки не вбачає в цьому сенсу через беззаперечний факт вживання алкоголю і інший патрульний майже весь час перебуває в автомобілі. Крім того відеозаписом не зафіксовано факту роз'яснення прав ОСОБА_1 під час складання відносно нього протоколу. Також відеозаписами не зафіксовано фактів ознайомлення ОСОБА_4 із направленням на огляд до КНП «Одеський обласний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради чи фактів вручення йому даного направлення.?
Окрім того відеозаписами з нагрудних камер поліцейських не зафіксовано фактів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення інших адміністративних правопорушень, зокрема за ч.1 ст.122 КУпАП, тобто за порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, а також винесеної з даного приводу відповідної постанови.
Таким чином відеозаписами не зафіксовано:
1) факту порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України чи вчинення інших правопорушень;
2) будь-яких дій, учинених ОСОБА_1 щодо приведення до руху чи припинення руху електросамоката,
3) жодних вимог поліцейських щодо зупинки транспортного засобу,
4) факту направлення ОСОБА_1 до КНП «Одеський обласний центр психічного здоров'я» для проходженння огляду на стан сп'яніння,
5) факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за рух транспортним засобом по тротуару, тобто ч.1 ст.122 КУпАП або за невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей, тобто за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
7.Щодо направленням ОСОБА_1 на огляд до КНП «Одеський обласний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с.5) датоване 26.12.2024 року 23 год. 25 хв. Також зазначено особу, яка доставила ОСОБА_1 у заклад охорони здоров'я - т.в.о. командира взводу 2 роти 7 батальйону 1 УПП в Одеській області ст. лейтенант поліції Старіков К.О., хоча ОСОБА_1 нікуди не доставлявся.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту доставлення особи на огляд у заклад охорони здоров'я, хоча, відповідно до п. 9 Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, на поліцейських покладається обов'язок забезпечити доставку водіїв транспортних засобів на огляд до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Тому захисник просив закрити провадження по праві.
Дослідивши матеріали справи та клопотання захисника про закриття провадження в порядку ч.1 ст.247 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні було досліджено відеозаписи з боді-камер працівників патрульної поліції, з яких вбачається наступне.
ОСОБА_1 стоїть біля самокату, у якого ввімкнена фара, поруч з ним знаходиться ще одна особа жіночої статі, яка тримає за кермо електросамокат із ввімкненим світлом фари. Під час спілкування з працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 не заперечує факту керування електросамокатом, на запитання відповідає, що вживав алкогольні напої, саме тому рухався на самокаті, а не на автомобілі. На відеозаписі з портативного реєстратора з салону службового автомобіля зафіксовано, як ОСОБА_1 рухався саме на електросамокаті до його зупинки працівниками поліції. На запитання працівників поліції він підтвердив, що вживав алкогольні напої, а тому не сів за кермо автомобіля а вирішив скористатися електросамокатом.
За таких обставин факт керування ОСОБА_1 електросамокатом з ознаками сп'яніння є доведеним на викликає жодних сумнівів.
Також відеокамерами зафіксовано як останній відмовився від проходження огляду на стані сп'яніння і при цьому йому було роз'яснено наслідки такої відмови.
З приводу поданого клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження.
1.Суд відхиляє доводи сторони захисту, щодо відсутності факту безпосереднього керування ОСОБА_7 транспортним засобом з огляду на наступне. Як вбачається з дослідженого відеозапису з боді-камер працівників патрульної поліції, а саме з 23:24:40 по 23:24:46 годин хронометражу, ОСОБА_1 під час розмови з працівниками поліції не заперечив факту перебування в стані алкогольного сп'яніння, а саме зазначив, що у зв'язку із цим він взяв у прокат електричний самокат щоб доїхати з донькою додому. Вказане також спростовує доводи сторони захисту, щодо можливої несправності транспортного засобу, оскільки ОСОБА_1 зазначив, що вони рухались по тротуару на вказаному електричному самокаті, що свідчить про порушення ним п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну Поліцію», що було підставою для зупинки Харченка. На відео ОСОБА_1 , зазначає, що він рухався на електричному самокаті по тротуару, оскільки він не був обізнаний, про його належність до транспортних засобів. Згідно пункту 11.13 ПДР України забороняється рух транспортних засобів про тротуарах і пішохідних доріжках. Таким чином, працівниками поліції було правомірно зупинено ОСОБА_1 .
Крім того, на відеозаписі з портативного реєстратора з салону службового автомобіля зафіксовано, як ОСОБА_1 рухався саме на електросамокаті до його зупинки працівниками поліції. Поруч із ним на такому ж самокаті рухалася його донька. Відеореєстратор зафіксував як ОСОБА_8 під час перетину проїжджої частини вулиці спішився та котив електросамокат, після чого продовжив далі рух на ньому по тротуару.
Суд погоджується із доводами сторони захисту, про те, що ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими поводив себе адекватно, ввічливо, чітко відповідає на їх запитання та висловлює свої думки, утім така коректна поведінка не звільняє його відповідальності. Водій самостійно підтвердив під час спілкування, що вживав алкогольні напої.
Пленум Верховного Суду України в постанові «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, визначив, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. У зв'язку з чим, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, повинна була на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а свідомо відмовившись від цього, вчинив правопорушення, яке передбачено ч.1 ст. 130 КУпАП.
2.Крім того, суд не погоджується з доводами сторони захисту, стосовно того, що працівниками поліції не ідентифіковано транспортний засіб, яким на їх думку, керував ОСОБА_1 , з огляду на таке.
Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху, транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 №2956-IX, легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину. З викладеного вбачається, що електричний прокатний самокат яким керував ОСОБА_1 , законом віднесено до транспортного засобу. Крім того, в диспозиції ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами, без зазначення їх технічних характеристик, а отже за керування всіма видами пристроїв, які законом віднесено до транспортних засобів.
Отже, електросамокат відповідає поняттю «транспортний засіб», яке визначено пунктом 1.10 ПДР, та є транспортним засобом. Відповідно, на осіб, які ним керують розповсюджуються обмеження, встановлені ст.130 КУпАП та п. 2.5, п. 2.9 «а» ПДР України.
3.В своєму клопотанні захисником також зазначено, що всупереч вимогам Закону працівниками поліції в протоколі вказано про відмову ОСОБА_1 від проходження «медичного огляду», оскільки норма ч.5 ст.265 КУпАП містить лише поняття «Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння», що на думку сторони захисту давало б підстави ОСОБА_1 для відмови від проходження не передбаченого законом «медичного огляду». Суд критично ставиться до вказаних доводів сторони захисту оскільки вони є вдаванням до надмірного формалізму, так як зміст поняття «медичний огляд» сам по собі є чітким та зрозумілим.
Відповідно до ч.2, 3 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура проведення, проходження та направлення водіїв транспортних засобів на огляд, зокрема щодо стану алкогольного сп'яніння визначена: Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі- Інструкція); Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 № 1103 (далі - Порядок).
Так, згідно з п.2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.6 Розділу Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Отже, право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
4.Крім того в своєму клопотанні захисник зазначив щодо зазначення працівниками поліції про наявність у діях ОСОБА_9 одночасно двох об'єктивних сторін правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП, а саме: керування транспортним засобом у стані сп'яніння та відмова від проходження медичного огляду, які на думку сторони захисту є окремими самостійними, та такими, що взаємовиключають одна одну. Суд відхиляє вказані доводи захисника з огляду на те, що об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП полягає по-перше у керуванні транспортним засобом, а по-друге у перебування в стані сп'яніння, а отже не є взаємовиключними та саме за відсутності однієї з складових об'єктивної сторони не можливо утворити склад правопорушення, передбаченого ст.130 КпАП. Суд розглянув справу лише в межах протоколу та не вирішував питання щодо наявності в діях водія складу іншого правопорушення. Доводи сторони захисту про те, що в діях водія є два склади взаємовиключних правопорушень, суд не враховує, вважаючи їх хибними.
5. Обставини не залучення свідків та не зазначення в протоколі про наявність таких свідків, на які посилається сторона захисту у клопотанні судом не оцінюються, оскільки ст.266 КУпАП зобов'язує поліцейських, під час проведення огляду осіб на стан сп'яніння застосовувати технічні засоби відеозапису, та проводити огляд особи у присутності двох свідків лише в разі неможливості застосування таких засобів. Так, до матеріалів справи долучено відеозаписи, у зв'язку із чим залучення свідків відповідно до вимог ст. 266 КпАП не потребується. Крім того, суд зазначає , що наявність в момент події доньки ОСОБА_1 не потребує її обов'язкового залучення в якості свідка працівниками поліції з урахуванням вищевикладеного.
6.Захисник також посилався, що відеозаписами з нагрудних камер поліцейських не зафіксовано фактів ознайомлення ОСОБА_4 із направленням на огляд до КНП «Одеський обласний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради чи фактів вручення йому даного направлення.?
7.Судом встановлено, що в п.13 складеного протоколу про адміністративне правопорушення, а саме у розділі «Підпис особи, якій роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП» присутній підпис ОСОБА_1 .
На записі з відеореєстратора №473680 о 23.25.48 зафіксовано, як співробітник патрульної поліції роз'яснює права та запитує у ОСОБА_1 щодо проходження огляду у медичному закладі у лікаря нарколога, на що останній відповідає категорично, посилаючись на те, що «все очевидно». У матеріалах справи міститься направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння від 26.12.2024 року, складеного о 23 годині 25 хвилин, де зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.
Захисник також зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази, на підтвердження факту доставлення особи на огляду заклад охорони здоров'я, у порушення п.9 розділу 2 Інструкції. Суд спростовує вказані доводи оскільки з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Крім того, захисник в клопотанні вказав, що на відеозаписі не зафіксовано фактів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення інших адміністративних правопорушень, зокрема ч.1 ст.122 КпАП . Суд зазначає, що при розгляді вказаного протоколу він не встановлює наявність в діях ОСОБА_1 наявності складу інших адміністративних правопорушень
Стороною захисту у клопотанні також зазначено, що вказані відеозаписи з нагрудних камер поліцейських захисник вважає належними та допустимими доказами, оскільки згідно відповідей Управління патрульної поліції в Одеській області на адвокатські запити від 31.03.2025року №203а/з/41/13/04/02-25, а також №222а/з/41/13/04/02-25 від 07.04.2025 року, повідомлено та надано копії документів, що підтверджують факти отримання інспекторами патрульної поліції Киртокою О.Ю. та ОСОБА_10 відеореєстраторів Motorola Solutions VB400 S/N 473680 та S/N 232243, відеозаписів з яких є додатком до протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП і наявні у матеріалах справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявна об'єктивна сторона передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, яка виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд оцінює клопотання сторони захисту критично, як таке, що не відповідає встановленим судом обставинам справи, та є метою для виправдання зазначеного водія, для його уникнення від встановленої законом відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а тому суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 підтверджується сукупністю наявних досліджених, перевірених та не спростованих під час судового засідання доказів.
Твердження захисника з приводу незаконності дій працівників поліції при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення від 26.12.2024 року, не заслуговують на увагу, оскільки ним не було доведено наявності порушення процедури оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення співробітниками поліцій, які б слугували підставою для закриття справи, та визнання її матеріалів недопустимими доказами.
Вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№205978 від 26.12.2024р., направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння від 26.12.2024 року, складеного о 23 годині 25 хвилин, відеозаписом події з нагрудних камер працівників поліції та з портативного реєстратора.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Суд вважає, що наведені докази є належними, допустимими, достовірними, а сукупність доказів дає підстави для прийняття відповідного процесуального рішення щодо винуватості водія ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 ПДРУ. Правова оцінка фактичної та юридичної підстав кваліфікації діяння, дають підстави прийти до висновки про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши захисника, суд приходить до висновку що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння.
Норма ч.1 ст.130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь вини, відсутність обставин що пом'якшують чи обтяжують покарання, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Керуючись ст.ст.130, 283, 284 КУпАП,
Накласти на ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17 000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: