Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/167/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
28.04.2025 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому апеляційну скаргу прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.03. 2025 року.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кіровограда, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 та ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України
застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ,
захисників-адвокатів - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
підозрюваного - ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.03. 2025 застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Визначено поручителями таких осіб: ОСОБА_11 - голову правління громадської організації «Українська асоціація енергосервісних компаній»; громадську організацію «Українська асоціація енергосервісних компаній», в особі голови правління ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 , народного депутата України; ОСОБА_13 , директор товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙАТ ЕСТЕЙТ», члена громадської організації «Українська асоціація енергосервісних компаній»; ОСОБА_14 , директора товариство з обмеженою відповідальністю «СТРАТІС ЕНЕРДЖІ», члена громадської організації «Українська асоціація енергосервісних компаній».
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 на строк з 21.03.2025 по 18.05.2025 включно, такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, за винятком проведення за їх участі слідчих дій; здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Дослідивши докази, надані стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку вважати їх достатніми для висновку, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 та ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, у об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_7 міг вчинити інкриміновані йому правопорушення.
Прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя врахував те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 та ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, одне з яких відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, покарання за вчинення якого передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
З матеріалів клопотання та пояснень прокурора встановлено, що стороною обвинувачення не доведено всіх ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Прокурори в судовому засіданні не довели тих обставин і не послалися на докази, які б підтверджували ту обставину, що до підозрюваного не можливо застосувати інший більш м'який запобіжний ніж застава.
Разом з тим, враховуючи суспільну небезпечність інкримінованих правопорушень, їх тяжкість, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередження вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, може бути досягнуто шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. При цьому, у разі встановлення в ході досудового слідства спроб ухилення від слідства і суду, незаконного впливу на свідків, або ж невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
В апеляційній скарзі прокурор Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу про задоволення клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави 232 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 702 494 грн. з покладенням обов'язків прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Київ, де він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватись як особисто, так і через третіх осіб у спілкуванні зі свідками у кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_7 , усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до неї застосована у разі ухвалення обвинувального вироку, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин.
Зокрема, ОСОБА_7 під час дії на території України воєнного стану, з метою створення перешкод досудовому слідству, може виїхати за межі території України, у зв'язку з цим у правоохоронних органів фактично не буде можливості затримати підозрюваного та, як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.
Вказане беззаперечно свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Досудове розслідування триває, для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дії, спрямованих на встановлення усіх обставин вчинення злочину, здобуття інших доказів, та перевірку наявних.
У зв'язку з цим, підозрюваний ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема для перешкод встановлення обставин, які свідчать про наступне: чи були інші невстановлені наразі досудовим розслідуванням спільники, чи вчинено кримінальне правопорушення внаслідок підбурення інших осіб, де знаходяться грошові кошти, які одержані внаслідок вчинення даного кримінального правопорушення, способи їх використання, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України.
Разом з цим, ОСОБА_7 маючи можливість вільного пересування та контактів, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім застави, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні, що у свою чергу безумовно свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, що підтверджується зібраними доказами, зокрема показами свідків та документами.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 зазначені вище злочини вчинялися з корисливих мотивів, метою яких було незаконне збагачення, відтак, існує ризик того, що у випадку застосування відносно останнього запобіжного заходу більш м'якого, ніж застава, призведе до вчинення ним інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення та приховування слідів інкримінованих кримінальних правопорушень. Вказане підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, зокрема показами свідків та документами, що свідчить про ризик вчинення ОСОБА_7 нових умисних кримінальних правопорушень, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності, зокрема можливість спроби підробити будь-які документи, що можуть мати значення для кримінального провадження, а також вчинити протиправні дії із протиправно набутим майном, одержаного злочинним шляхом, та/або залучити до вчинення таких злочинів третіх осіб, з якими наявні стосунки, оскільки як встановлено в ході досудового розслідування, підозрюваний схильний до протиправних дій внаслідок своїх корисливих спонукань, тобто наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи наведені обставини, які вказують на наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вбачається що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, аніж застава не може запобігти зазначеним ризикам, зокрема.
Застосований слідчим суддею запобіжний захід у вигляді особистої поруки не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, вчиненого з корисливих мотивів, в якому він є організатором, та будь-які позитивні відомості, які б вказували на належну поведінку підозрюваного відсутні. Крім того, цей запобіжний захід не відповідає тяжкості вчиненого злочину, його наслідкам та суспільної потреби у притягненні до відповідальності за вчинення такого ступеню тяжкості кримінальних правопорушень.
Таким чином, у справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому, слід оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_7 та визнати за реальну небезпеку можливість її ухилення від правосуддя та настання негативних наслідків у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в обранні підозрюваній запобіжного заходу у вигляді застави.
За таких обставин, зазначені в клопотанні ризики щодо переховуватися від органів досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення єналежно обґрунтованими, а можливість запобігти вказаним ризикам, внаслідок застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж застава, не знаходить свого підтвердження.
Як встановлено в ході досудового розслідування, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у тому, що, діючи згідно розробленої схеми (плану) злочинної діяльності, об'єднаний спільним злочинним умислом згідно розподілу ролей із ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , спричинив збитки управлінню освіти Кропивницької міської ради на загальну суму 3 232 760,62 гривень.
Отже, з метою запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування, запобіганням спробам знищення або переховування речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, запобігання можливості незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, попередження вчинення нових злочинів,та з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_7 є необхідним застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді застави 232 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 702 496 грн.
Отже, слідчим суддею не в повній мірі оцінено доводи прокурора про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість їх запобігання у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж зазначено в клопотанні.
Вищевказане свідчить про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда про відмову в задоволенні клопотання слідчого про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді застави, оскільки порівняно з більш м'якими запобіжними заходами за таких умов лише застава може стати єдиним дійсно дієвим й обґрунтованим запобіжним заходом для виконання завдань кримінального провадження.
Зважаючи на все вищевикладене, беручи до уваги, обставини вчинення злочину, реальність та обґрунтованість вищевказаних ризиків, вважає, застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж застава до підозрюваного ОСОБА_7 є недопустимим, оскільки не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
В запереченні та доповненні до неї, на апеляційну скаргу прокурора, захисники-адвокати ОСОБА_10 та ОСОБА_9 просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишити без зміни ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.03.2025.
Зазначено, що сторона обвинувачення не навела аргументів чи посилань, що суд першої інстанції дійшов до хибних висновків чи не оцінив щось із доказів сторони обвинувачення. Не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України для скасування рішення суду та обрання запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_7 .
Застава у розмірі 702 496 грн. є надмірною та необґрунтованою для ОСОБА_7 . Підозрюваний ОСОБА_7 виконує належним чином всі процесуальні обов'язки та жодних підтверджень зловживань ними не становлено стороною обвинувачення.
Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_7 та в його інтересах захисників-адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення; думку прокурорів, які просили скасувати ухвалу слідчого судді, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Згідно зі ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, обов'язок доведення існування зазначених обставин кримінальний процесуальний закон покладає на слідчого, який звертається із відповідним клопотанням, яке повинно містити крім викладу обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, також обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів та посилання на матеріали, що підтверджують всі ці обставини, відповідно до вимог ст.184 КПК України.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити вище перелічені дії.
У колегії суддів не виникає сумнівів у висновках слідчого судді щодо обґрунтованості на цій стадії досудового розслідування підозри, пред'явленої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень з боку органу досудового розслідування, оскільки існує інформація, що він міг вчинити вказане правопорушення, про що свідчать матеріали кримінального провадження, додані до клопотання слідчого і доведено прокурором.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку як про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень з боку органу досудового розслідування, так і існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК Кодексу, із трьох зазначених слідчим в клопотанні, у зв'язку з чим дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та застосував до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистої поруки з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Однак, колегія суддів не може погодитися з таким рішенням.
Особиста порука - один із м'яких запобіжних заходів, який меншою мірою обмежує права і свободи підозрюваного, ніж інші запобіжні заходи.
Відповідно до ст.180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст.194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
За змістом ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
З огляду на встановленні під час розгляду клопотання обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, його майновий стан, наявність ризиків, враховуючи суспільну небезпечність інкримінованих правопорушень, їх тяжкість, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вказане на думку слідчого судді дозволяє застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки, з чим колегія суддів не може погодитися.
Відповідно до ч.1-3 ст.180 КПК особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст.194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Особиста порука, як і особисте зобов'язання, належить до тієї категорії запобіжних заходів, у ході яких використовується моральний (психічний) метод впливу на поведінку підозрюваного.
Поручителями підозрюваного виявили бажання стати : ОСОБА_11 - голова правління громадської організації «Українська асоціація енергосервісних компаній»; ОСОБА_12 , народний депутат України; ОСОБА_13 , директор товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙАТ ЕСТЕЙТ», член ГО «Українська асоціація енергосервісних компаній»; ОСОБА_14 , директор товариство з обмеженою відповідальністю «СТРАТІС ЕНЕРДЖІ», член громадської організації «Українська асоціація енергосервісних компаній» зазичився як фізична особа.
Кількість поручителів КПК України не обмежена. У кожному конкретному випадку слідчий суддя, суд визначає достатню кількість поручителів для забезпечення дотримання запобіжного заходу. КПК України передбачена можливість обрання одного поручителя, якщо ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру, не надаючи визначення, що включає в себе зазначене поняття
Особлива довіра до особи може бути продиктована її соціальним статусом, характером чи родом занять. При вирішенні питання щодо можливості певної особи бути поручителем слідчий суддя має враховувати два однаково важливі аспекти поручительства. З одного боку поручитель - це особа, яка в силу особливих моральних якостей, авторитету тощо, заслуговує на довіру слідчого судді або суду. А з іншого, така особа має бути достатньо впливовою на підозрюваного, обвинуваченого, щоб забезпечити його належну поведінку та виконання покладених обов'язків. У зв'язку із чим наявність одного лише аспекту з двох зазначених вище, є очевидно недостатньою умовою для ефективності розглядуваного запобіжного заходу. Тягар доказування обставин, що свідчать про те, що особи, які виявили бажання стати поручителями, заслуговують на довіру або особливу довіру, покладається на сторону кримінального провадження, що заявила клопотання про застосування запобіжного заходу у виді поруки.
Колегія суддів при перевірці застосування запобіжного заходу у вигляді передачі на поруки встановила наступні обставини. Не ставлячи під сумнів осіб поручителів, їх доводи щодо підстав визначення їх поручителями, колегія суддів вважає, що слідчим суддею не встановлено в силу яких особливих якостей, авторитету тощо, перелічені особи заслуговують на довіру слідчого судді або суду. Яким чином вони будуть забезпечувати його належну поведінку та виконання покладених обов'язків. Суд зважаючи на зміст інкримінованого злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , їх фактичні обставини, на даний час запобіжний захід у вигляді особистої поруки є не спів мірним з ризиками, які були встановлені судом та знайшли своє підтвердження і під час апеляційного розгляду, а тому у задоволенні вказаних клопотань слід відмовити.
Слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Крім того, слідчий суддя вважав доведеним ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, зазначивши, що даний ризик існує також на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Разом з тим, слідчий суддя вважав недоведеним існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду та вчинення іншого кримінального правопорушення. Окрім того, при обранні запобіжного заходу слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 має сталі соціальні зв'язки, зокрема має офіційні місця роботи, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судимий, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування має мінімальний рівень інтенсивності. Підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався. ОСОБА_7 розлучений, має постійне місце проживання та реєстрації, за його неспростованих доводів отримує чистий дохід, біля 50 тис грн., основна частина доходу йде на погашення боргових зобов'язань.
За таких обставин на думку апеляційного суду буде спів мірним з ризиками застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов'язків.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується). Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо не помірним для нього.
Згідно ч.4 ст.185 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена ст.5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим ст.5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_7 є власником - житлового будинку загальною площею 32.2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; житлового будинку, загальною площею 22,3, за адресою: АДРЕСА_3 , за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 27,3 кв.м. земельних ділянок: 3522583900:51:000:0476 загальною площею 0.438 га.,; 3510100000:05:042:0013 загальною площею 0.1 га., розмір частки: 1; будівлі, нежитлова будівля загальною площею 9,3 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_5 . Відповідно до договору застави від 23.07.2024 укладеного між ТОВ «АРМАТОК», в особі ОСОБА_7 з АТ «КОМІНБАНК» автомобіль «Мерседес - Бенс» державний номер НОМЕР_1 , переданий банку в забезпечення виконання умов договору факторингу та договору застави.
Аналізуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, що регулює застосування інституту застави, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , його суспільну небезпеку, дані про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, колегія суддів приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_7 може бути застосований запобіжний захід - застави в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням у разі внесення застави обов'язків, передбачених ст.194 КПК України. Саме такий розмір застави з покладенням обов'язків у разі його внесення, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, тяжкості злочину, що інкримінується підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов'язків.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали слідчого судді, часткове задоволення клопотання слідчого та апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст.ст. 376, 177, 178, 183, 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.03. 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_19 за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 363 360,00 грн (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят гривень), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок UA928201720355299001000086310, отримувач коштів Держказначейська Служба України м.Київ ЄДРПОУ 42265404 , банк отримувача Держказначейська Служба України м.Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у справі 402/2538/25; 11-сс/4809/167/25, Кропивницький апеляційний суд, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу».
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк по 18.05.2025 включно, такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі м. Київ, де він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, за винятком проведення за їх участі слідчих дій;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_7 , який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_6 .
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2