Іменем України
29 квітня 2025 року м. Кропивницький
справа № 386/1593/24
провадження № 22-ц/4809/716/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Мурашка С. І.,
за участю секретаря судового засідання Гончар О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Голованівський відділ державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Анікєєнко Євгенія Олександрівна, на рішення Голованіського районного суду Кіровоградської області (суддя Червоненко Д. В.) від 20.01.2025,
1.Короткий зміст позовних вимог
02.12.2024 ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Анікєєко Є. О., звернувся з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , вказавши як третю особу Голованівський відділ державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зміну розміру аліментів на неповнолітніх дітей.
Позов обґрунтовано тим, що з позивача стягуються аліменти на утримання двох дітей по частині його заробітку на кожну дитину, а саме: на доньку ОСОБА_5 , 2012 року народження, згідно з судовим наказом від 28.08.2014 у справі № 386/1339/13-ц, та на сина ОСОБА_6 , 2019 року народження, згідно з судовим наказом від 21.10.2024 у справі № 386/1297/24.
Позивач вважає, що у нього змінився сімейний стан у зв'язку з перебуванням на його утриманні, крім дочки ОСОБА_7 , сина ОСОБА_8 , а тому, посилаючись на ст. 192 СК України, просив суд зменшити розмір стягуваних за кожним із вказаних ним судових наказів аліментів до 1/6 частини заробітку на кожну дитину.
2.Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Голованівський районний суд Кіровоградської області рішенням від 20.01.2025 відмовив в задоволенні позову.
Рішення мотивоване тим, що позивач не довів зміну (погіршення) його матеріального, сімейного стану, а тому суд не знайшов підстав для зменшення розміру аліментів, визначених судовими наказами.
3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Анікєєнко Євгенія Олександрівна, звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 20.01.2025 у справі № 386/1593/24 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов про зміну розміру аліментів у повному обсязі, а також стягнути з відповідачів судові витрати, понесені позивачем у зв'язку із розглядом справи в судах першої та другої інстанцій.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що, на думку апелянта, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, йдеться про те, що за змістом ст. 192 СК України підставою зміни розміру присуджених аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану. При цьому зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів, що узгоджується з відповідними правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 727/1599/22, від 10.10.2023 у справі № 682/2454/22, від 19.06.2024 у справі № 686/22677/23 щодо застосування вказаної норми права.
Позивач вважає, що він довів факт зміни його сімейного стану внаслідок того, що йому необхідно утримувати, крім дочки ОСОБА_7 , 2012 року народження, ще й сина ОСОБА_8 , 2019 року народження.
Крім того, апелянт зазначає, що суд супереч ч. 4 ст. 274 ЦПК України розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу у спорі із сімейних правовідносин, який не входить до числа тих, які вказані в п. 1 ч. 4 т. 274 цього Кодексу як виняток із загального правила, що є порушенням норм процесуального права та обов'язковою підставою для скасування рішення суду.
4.Відзив на апеляційну скаргу від відповідачів у справі та третьої особи до суду апеляційної інстанції не надійшов.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).
5.Хід розгляду справи у судовому засіданні 29.04.2025
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09.04.2025 розгляд справи призначено на 29.04.2025 о 10:00.
Сторони повідомленні належним чином про час, дату та місце розгляду справи, але в судове засідання 29.04.2025 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
29.04.2025 до Кропивницького апеляційного суду засобами підсистеми «Електронний суд» надійшла письмова заява представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Задорожнюк Оксани Борисівни в якій вона просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача з тих підстав, що він не надав доказів неспівставності стягуваних аліментів на утримання дітей з його доходами.
Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Відповідно до правової позиції, яку Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду виклав у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, з урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
6.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не повною мірою відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково.
7.Встановлені судом неоспорювані фактичні обставини справи
ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якої є відповідач ОСОБА_2 , та батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю якого є відповідач ОСОБА_3 (а. с. 13, 14).
Згідно з копією постанови про відкриття виконавчого провадження державного виконавця відділу ДВС Голованівського РУЮ від 16.02.2015 ВП № 46541379 з позивача на підставі судового наказу, виданого 28.08.2014 Голованіським районним судом Кіровоградської області у справі № 386/1339/13-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (а. с. 15).
Згідно з копією судового наказу, виданого 21.10.2024 Голованіським районним судом Кіровоградської області у справі № 386/1297/24 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню щомісяця аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 08.10.2014 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 16).
Постановою державного виконавця Голованівського ВДВС у Голованіському районні Кіровоградської області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 76429634 на підставі судового наказу від 21.10.2024, виданого Голованіським районним судом Кіровоградської області у справі № 386/1297/24 (а. с. 17).
8.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
8.1. Щодо дотримання судом норм процесуального права
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Порядок здійснення судом спрощеного провадження визначений у Главі 10 ЦПК України.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 19 ЦПК України (вредакції Закону № 3831-IX від 19.06.2024) для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, зокрема, про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Варто уваги, що вказана загальна норма цивільного процесуального закону до внесення змін Законом № 3831-IX від 19.06.2024, не відносила до малозначних, справи про зменшення розміру аліментів.
Разом з тим, порядок спрощеного позовного провадження регламентований спеціальними нормами Глави 10 ЦПК України, зокрема, ч . 4 ст. 274 ЦПК України не зазнала змін і містить імперативну норму, що визначає перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Ураховуючи зміст п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, предмет і правові підстави позову про зменшення розміру аліментів, ця справа про спір, що виникає із сімейних правовідносин, яка не може бути розглянута в порядку спрощеного провадження.
Аналогічний правовий висновок щодо належності справ про зменшення розміру аліментів до спорів, що виникають із сімейних правовідносин, викладений у постановах Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 676/2582/23, від 24.01.2024 у справі № 752/1058/23, від 10.10.2023 у справі № 682/2454/22-ц, від 17.04.2024 у справі № 303/4331/23.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 13.12.2024 відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду як малозначну в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а. с. 38).
Таким чином, суд першої інстанції, супереч п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України та правовим висновкам Верховного Суду про її застосування, розглянув і вирішив справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
З огляду на встановлене апеляційним судом порушення суду першої інстанції норм процесуального права, оскаржуване рішення підлягає обов'язковому скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
8.2. Норми права, які підлягають застосуванню до правовідносин сторін
За змістом ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою ВР УРСР № 789-ХІІ від 27.02.1991 (набула чинності для України 27.09.1991) держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У ч. 2 ст. 27 вказаної Конвенції визначено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до змісту статей 150,180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (ч. 2 ст. 182 СК України).
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
У разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
8.3. Оцінка аргументів учасників справи
Звертаючись до суду про зменшення розміру аліментів, які стягуються за окремими судовими наказами на утримання двох дітей, по частці заробітку (доходу) платника на кожного з дітей, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний стан у зв'язку із тим, що на його утриманні, крім дочки ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває син ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зміст ст. 181, ст. 192 СК України вказує на те, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що конструктивно норма ст. 192 СК України передбачає кілька самостійних підстав для зміни (зменшення або збільшення) розміру аліментів, які присуджені судом або визначені за домовленістю батьків, а саме:
зміна матеріального стану платника або одержувача аліментів;
зміна сімейного стану платника або одержувача аліментів;
зміна (погіршення або поліпшення) здоров'я когось із них;
інші випадки, передбачені СК України.
Це пояснюється тим, що законодавець використовував синтаксичну конструкцію, в якій однорідні члени речення, які характеризують зміну різних станів особи, з'єднані безсполучниковим зв'язком з використанням розділового знаку «коми», а також розділового сполучника «або». Вживання «або» для з'єднання однорідних членів речення створює альтернативний перелік. Якщо такий перелік перераховує умови для настання певного правового наслідку, це означає, що наслідок настає за наявності хоча б однієї з перерахованих умов.
При цьому такі положення ст. 192 СК України не виключають одночасне настання кількох підстав для зміни розміру аліментів.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 727/1599/22, від 10.10.2023 у справі № 682/2454/22 тощо.
Позивач у позовній заяві не конкретизував з якою подією він пов'язує зміну свого сімейного стану, але вбачається, що такою подією він вважає відкриття 01.11.2024 виконавчого провадження з виконання виданого Голованівським районним судом Кіровоградської області судового наказу від 21.10.2024 у справі № 386/1297/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання їх дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Чинне законодавство України не містить дефініції «зміна сімейного стану».
Проте, у постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 303/369/20 вказано: «Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів».
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Крім того, підлягає врахуванню норма ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, згідно з якою батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Таким чином, як зміна сімейного стану платника аліментів, так і зміна його майнового стану з будь-яких причин пов'язана з його фінансовими можливостями надавати дитині утримання.
У ряді постанов Верховного Суду, наприклад, постанови від 03.06.2020 у справі № 760/9783/18-ц, від 16.09.2020 у справі № 565/2071/19, 03.07.2024 у справі № 552/2073/23 тощо, сформовано висновок про те, що зміна сімейного стану платника аліментів, народження другої дитини від іншого шлюбу, без доведення погіршення його майнового становища, не є безумовною підставою для зменшення раніше визначеного рішенням суду або домовленістю батьків розміру аліментів та суперечитиме інтересам дитини, на користь якої вони стягуються або сплачуються.
З матеріалів справи відомо, що після видачі Голованівським районним судом Кіровоградської області судового наказу від 18.10.2013 у справі № 386/1339/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини всі видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно з 14.10.2013 до 21.11.2030, сімейний стан платника аліментів змінився 05.02.2019 у зв'язку із народженням у нього сина ОСОБА_6 , коли у нього виник додатковий обов'язок утримувати цю дитину.
Проте у зв'язку з народженням ще однієї дитини позивач не звернувся до суду про зменшення розміру аліментів на утримання його дочки ОСОБА_7 , що вказує на те, що він вважав, що має можливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі на утримання старшої дитини та утримувати новонароджену дитину.
Після видачі Голованівським районним судом Кіровоградської області судового наказу від 21.10.2024 у справі № 386/1297/24 сімейний стан ОСОБА_1 не змінився так, як про будь-які події, які можна вважати зміною сімейного стану він суду не повідомив, а стягнення з нього аліментів на другу дитину, яку він і так був зобов'язаний утримувати від її народження, не являється зміною сімейного стану у розумінні ст. 192 СК України.
Супереч процесуального обов'язку доведення обставини, які мають значення для справи (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України), позивач не надав суду доказів істотної зміни його майнового стану, як наслідок народження у нього сина ОСОБА_8 , так і після стягнення в судовому порядку з нього аліментів на утримання сина.
Отже, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позов є необґрунтованим так, як у справі не доведено підстав для зменшення розміру аліментів на утримання дітей позивача, що визначений у судових наказах від 28.08.2014 № 386/1339/13-ц та від 21.10.2024 № 386/1297/24.
9.Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на те, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм процесуального права, тому оскаржуване рішення належить скасувати й ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову повністю з мотивів, викладених вище за текстом цієї постанови.
Враховуючи, що в апеляційній скарзі ставилось питання про скасування рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області рішенням від 20.01.2025 й ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог, вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково.
10.Про судові витрати
Одним із принципів цивільного судочинства, закріплених у п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З урахування того, що колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову повністю, тому судові витрати у цій справі покладаються на відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви (дві позовні вимоги) в електронній формі позивач сплатив 968,96 грн згідно з квитанцією про сплату № 2589-3289-4852-6215 (а. с. 8) та доплатив ще 968, 96 грн згідно з квитанцією про сплату № 4177-2901-9904-0879 (а. с. 37, зворот), загальна сума судового збору склала 1937,92 грн.
Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги мав складати 2906,88 грн, що відповідає 150 відсоткам ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Апеляційна скарга подана позивачем в електронній формі, тому застосовується коефіцієнт 0,8, а сума судового збору за подання апеляційної скарги - 2325,50 грн.
Однак, згідно з квитанцією № 2542-4787-3009-2402 від 21.02.2025 на рахунок Кропивницького апеляційного суду сплачено судовий збір в сумі 1453,44 грн (а. с. 86).
Цей недолік не було виявлено на стадії відкриття апеляційного провадження, а тому він підлягає усуненню.
Таким чином, з позивача підлягає стягненню в дохід держави недоплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 872,06 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384ЦПК України, суд
Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Анікєєнко Євгенія Олександрівна, задовольнити частково.
Рішення Голованіського районного суду Кіровоградської області від 20.01.2025 скасувати й ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Голованівський відділ державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зміну розміру аліментів відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави недоплачений судовий збір в сумі 872,06 грн за подання апеляційної скарги на рішення суду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст цієї постанови складено 05.05.2025.
Головуючий О. Л. Карпенко
Судді: С. М. Єгорова
С. І. Мурашко