Справа № 344/20740/24
Провадження № 33/4808/194/25
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Зеленко О. В.
Суддя-доповідач Васильєв
05 травня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 січня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено адміністративні стягнення:
- за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ст. 36 КУпАП визначено остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто 605,60 гривень судового збору,
встановив:
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 січня 2025 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказане рішення суду 05.02.2025 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу в якій він просив скасувати постанову суду та закрити провадження у зв'язку із відсутністю події і складу правопорушення.
На даний час ОСОБА_1 подано заяву про залишення його апеляційної скарги без розгляду в якій останній, керуючись ст.268 КУпАП просить залишити апеляційну скаргу без розгляду. При цьому, мотиви подання вищевказаної заяви носять суперечливий характер, оскільки апелянт зазначає про необхідність забезпечення його участі у судовому засіданні апеляційної інстанції та стверджує, що не має можливості скористатися відповідним правом у зв'язку з тим, що проходить інтернатуру в м. Снітин.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник адвокат Хоптій М.В. не з'явилися, що унеможливлює з'ясування їх правової позиції щодо подальшої долі апеляційної скарги, поданої ОСОБА_1 та розуміння правових наслідків щодо можливості закриття апеляційного провадження.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ст.268 КУпАП передбачені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, вищевказана норма закону не містить даних щодо можливості прийняття апеляційним судом рішення про залишення апеляційної скарги без розгляду.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що Європейський суд неодноразово вказував, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки “право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.
Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов'язки, мати захисника, оскаржувати судові рішення в апеляційному та касаційному порядку та інші.
Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та вказував на необхідність здійснення правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.
Враховуючи, що провадження у справах про адміністративне правопорушення за своїм кримінально-правовим змістом відноситься до кримінальних проваджень, то у разі відсутності чіткої правової норми, якою повинні бути врегульовані певні права особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення правової визначеності, необхідно використовувати аналогію закону та застосовувати правові норми, які регулюють відносини, подібні до тих, які є предметом розгляду в межах конкретної правової ситуації.
Відповідно до вимог ч.1 ст.403 КПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.
Згідно з ч.2 ст.403 КПК України, якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами, або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку із відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
Відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд повинен створити сторонам такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, в зв'язку з чим сторони самі вирішують який спосіб захисту їх інтересів є найбільш ефективним та використовують надані їм законом права на свій власний розсуд.
Апеляційний суд враховує, що учасники самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішують питання щодо участі в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до національного законодавства та усталеній судовій практиці, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), зокрема, у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.
Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особиста присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника під час провадження в суді апеляційної інстанції не має такого ж вирішального значення, як в суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд повинен створити сторонам такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, в зв'язку з чим сторони самі вирішують який спосіб захисту їх інтересів є найбільш ефективним та використовують надані їм законом права на свій власний розсуд.
За таких обставин, апеляційний суд неодноразово вказував на те, що особа, яка подала апеляційну скаргу є вільною у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених законом та повинна мати право відмовитися від апеляційної скарги до закінчення апеляційного розгляду. При цьому, суд повинен переконатись в тому, що апелянт діє добровільно та свідомо і розуміє правові наслідки поданої ним заяви про відмову від апеляційної скарги у вигляді закриття апеляційного провадження та набуття законної сили рішення суду, яке було оскаржено ним в апеляційному порядку.
Апеляційний суд неодноразово зазначав, що подання апелянтом заяви про відмову від апеляційної скарги є правовою підставою для закриття апеляційного провадження. Разом з тим, подання заяви про залишення апеляційної скарги без розгляду не має правових підстав для прийняття рішення про залишення апеляційної скарги без розгляду.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду.
Вищевказане рішення не позбавляє ОСОБА_1 подати відповідну заяву про відмову від апеляційної скарги за умови, що він розуміє правові наслідки подання такої заяви у вигляді закриття апеляційного провадження та набуття законної сили постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про залишення його апеляційної скарги на постанову Івано-Франківського суду Івано-Франківської області від 27 січня 2025 року без розгляду.
З метою забезпечення участі ОСОБА_1 та його захисника адвоката Хоптія М.В. в судовому засіданні апеляційної інстанції відкласти розгляд провадження на 30 травня 2025 року на 10 год. 30 хв.
Направити копію постанови суду ОСОБА_1 для відома. Повідомити про розгляд справи захисника адвоката Хоптія М.В.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв