Житомирський апеляційний суд
Справа №273/2523/24 Головуючий у 1-й інст. Бєлкіна Д. С.
Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.
05 травня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т. М.,
суддів Борисюка Р.М., Шевчук А.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) в м. Житомирі цивільну справу №273/2523/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» - Дорошенко Марини Анатоліївни на ухвалу Баранівського районного суду Житомирської області від 18 березня 2025 року, постановлену під головуванням судді Бєлкіної Д.С. в м. Баранівці,
У грудні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулося до суду із позовом у якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №26201000428150 від 05.06.2019 у розмірі 11664,1 грн та за кредитним договором №22034000202161 від 24.10.2019 у розмірі 72244,31 грн, а всього 83908,41 грн.
Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 18 березня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» визнано неподаною та повернуто позивачеві.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції представник ТОВ «Цикл Фінанс» - Дорошенко М.А. подала апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, також просить сягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422,40 грн за подання апеляційної скарги та 6056,00 грн витрат на правову допомогу, а саме за складання апеляційної скарги. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ТОВ «Цикл Фінанс» звернулось до суду за захистом своїх порушених та оспорюваних прав з позовною заявою про стягнення заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором №26201000428150 від 05.06.2019 року та кредитним договором №22034000202161 від 24.10.2019 року на загальну суму заборгованості 83908,41 грн. Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України «Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи». Також згідно з ч.2 ст. 133 ЦПК України «Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.» У Законі України «Про судовий збір» визначено розміри ставок судового збору. Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше від 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше за 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто при зверненні ТОВ «Цикл Фінанс» з позовною заявою про стягнення боргу за кредитними договорами, розмір ціни позову складав - 83908,41 грн. У відповідності даний розмір судового збору мав бути - 3028,00 грн. Однак так як, у відповідності до ч.3 ст. 4 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Тому, ТОВ «Цикл Фінанс» оплатили судовий збір в розмірі - 2422,40 грн. Окрім того, ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» містить окреме визначення за подання позовної заяви, що містять майнові або немайнові вимоги. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Тобто, суд першої інстанції вказуючи на дві вимоги майнового характеру та необхідність оплати окремо за кожну окремо, не врахував, що даний Закон України є спеціальною нормою, який регулює дані правові питання та порядок виконання, а отже є вичерпним. Більше того, дана вимога суду є абсурдною в силу порядку і розміру за ставками судового збору. Оскільки розрахунок відбувається від суми вимоги, яка підлягає до стягнення.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позову без руху, позивачем усунуто не було.
Проте, погодитись з таким висновком суду першої інстанції не може виходячи з наступного.
Встановлено, що 24 грудня 2024 року ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просило стягнути з останньої заборгованість за кредитними договорами, а саме: заборгованість за кредитним договором №26201000428150 від 05.06.2019 року , укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 в сумі 11664,1 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 4891,59 грн; прострочена заборгованість по відсоткам - 4590,57 грн; прострочена заборгованість по комісії - 1980,72 грн; збитки від інфляції - 173,08 грн; 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України - 28,14грн; заборгованість за кредитним договором №22034000202161 від 24.10.2019 року, укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 в сумі 72244,31 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту - 34599,19 грн; прострочена заборгованість по відсоткам - 54,21 грн; прострочена заборгованість по комісії - 36167,62 грн; збитки від інфляції - 1224.22 грн; 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України - 199,06 грн, а всього 83908,41 грн - ціна позову.
За подання зазначеної позовної заяви ТОВ «Цикл Фінанс» було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, із розрахунку: ціна позову 83908,41 грн х 1,5% = 1258,62 грн, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028,00 грн х 0,8 ставки, так як, позов подано в електронній формі = 2422,40 грн.
Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2025 року позовну заяву ТОВ «Цикл Фінанс» залишено без руху з тих підстав, що позов містить дві вимоги майнового характеру, відтак судовий збір має бути сплачено за дві вимоги ( 2422,40 грн + 2422,40 грн = 4844,80 грн).
24 лютого 2025 року на адресу суду першої інстанції, ТОВ «Цикл Фінанс» направлено заяву про усунення недоліків апеляційної скарги у якій вказано, що суд першої інстанції вказуючи на дві вимоги майнового характеру та необхідність оплати окремо за кожну окремо, не врахував ст.6 Закону України «Про судовий збір», яка містить окреме визначення за подання позовної заяви, що містять майнові або немайнові вимоги. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Тобто, суд першої інстанції вказуючи на дві вимоги майнового характеру та необхідність оплати окремо за кожну окремо, не врахував, що даний Закон України є спеціальною нормою, який регулює дані правові питання та порядок виконання, а отже є вичерпним..
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (пункт 47 рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява №19164/04).
Спеціальним нормативним актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору ( ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно ч.8 ст.6 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог загальною сумою всіх вимог.
Оскільки у даній справі позивач звернувся з двома майновими позовними вимогами, судовий збір повинен обраховуватись із загальної суми всіх вимог, а саме -83908,41 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Матеріалами справи підтверджується, що позовна заява подана через «Електрониий суд» та при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
З огляду на наведене позивачем сплачено судовий збір у розмірі, що відповідає вимогам закону.
Відтак суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви позивачу, чим допустив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права юридичної особи на судовий захист.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 4 ч. 1ст. 379 ЦПК України, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
З огляду на те, що судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає розгляду справи, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл суми судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги та витрат на правничу допомогу, повинен здійснювати суд першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ЦПК України.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» - Дорошенко Марини Анатоліївни задовольнити частково.
Ухвалу Баранівського районного суду Житомирської області від 18 березня 2025 року про повернення позовної заяви скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий
Судді