Житомирський апеляційний суд
Справа №296/5859/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/496/25
Категорія ч.2 ст.369-2 КК України Доповідач ОСОБА_2
28 квітня 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12024060000000064 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 22 січня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горщик Коростенського району Житомирської області, громадянина України, освіта вища, одружений, пенсіонер за віком, інвалід третьої групи (ліквідатор ЧАЕС), зареєстрований за адресою в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить вирок скасувати в частині призначеного покарання та призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді штрафу, застосувавши ст.69 КК України. Вважає, що покарання, яке призначене ОСОБА_7 є занадто суворим, оскільки останній свою вину визнав повністю, щиро кається, має проблеми зі здоров'ям, раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, у лікаря нарколога та психіатра на обліках не перебуває, позитивно характеризується, його вік, а також те, що він є інвалідом третьої групи.
Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 22 січня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, та призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання вирішено рахувати з дня приведення вироку до виконання, зарахувавши відповідно до правил ст.72 КК України строк перебування ОСОБА_7 під вартою в зв'язку із затриманням з 23.04.2024р. по 25.04.2024р. включно.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення судової технічної експертизи в розмірі 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 копійок.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Як встановлено судом та зазначено у вироку, 09.10.2023 року військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_9 , перебуваючи у складі вказаної військової частини в населеному пункті АДРЕСА_3 , під час виконання бойових завдань отримав мінно-вибухову травму, що пов'язана із захистом батьківщини, у зв'язку з чим проходив лікування у стаціонарному відділенні КНП «Коростенська ЦМЛ КМР».
У січні 2024 року ОСОБА_9 за рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 направлений для проходження ВЛК до 409-го військового шпиталю міста Житомира з метою встановлення ступеню непридатності до військової служби, з подальшим визначенням МСЕК групи інвалідності.
В ході проходження даної ВЛК, ОСОБА_9 невстановлений на даний час військовослужбовець порадив звернутися до ОСОБА_7 , який надає консультації щодо оформлення документів, необхідних для встановлення непридатності до військової служби та встановлення групи інвалідності.
В ході телефонної розмови 05.02.2024 між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , останні домовились про зустріч, котра відбулась того ж дня поблизу 407 військового шпиталю міста Житомира, за адресою: АДРЕСА_4 , під час якої ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом, з метою одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, повідомив ОСОБА_9 , що він має вплив, зокрема на службових осіб військово лікарської комісії НОМЕР_2 військового госпіталю (в/ч НОМЕР_3 ), які уповноважені на видачу документів, що засвідчують встановлений діагноз для подальшого направлення на огляд та обстеження до Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи, та службових осіб медико-соціальної експертної комісії Житомирської області, які є уповноваженими на прийняття рішення про встановлення групи інвалідності.
Також в ході вказаної вище розмови, ОСОБА_7 , діючи з указаних мотивів та мети, діючи умисно, висловив ОСОБА_9 пропозицію надати йому неправомірну вигоду у розмірі близько 2000 - 5000 доларів США, за вплив на прийняття рішення службовими особами МСЕК та ВЛК щодо встановлення йому групи інвалідності, на що останній погодився, усвідомлюючи, що не має іншої можливості оформити собі соціальне забезпечення.
24.02.2022р. Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє до теперешнього часу..
Відповідно п. 8 ст. 4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до п. 20.4 Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» № 402 від 14.08.2008р. (в редакції від 16.04.2021р. чинній на момент вчинення кримінального правопорушення) - за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає відповідне рішення.
Таким чином, відповідно до ст. 18 КК України, посадові особи Житомирського обласного центру медико-соціальної-експертизи, а саме члени комісії Житомирської міжрайонної фтизіатричної МСЕК, а також члени військово-лікарської комісії №1 військової частини НОМЕР_3 є службовими особами, оскільки здійснюють функції представників влади, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.
В подальшому, 21.02.2024р. о 13 год 18 хв, в ході особистої зустрічі, що відбулася поблизу військового шпиталю, за адресою: м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 22, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом, з метою одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, висловив ОСОБА_9 пропозицію про надання частини неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США, які будуть необхідні при вирішенні першочергових питань по визначенню та встановленню останньому групи інвалідності, при цьому повідомив, що для вирішення таких питань будуть залучені службові особи ВЛК та МСЕК.
В свою чергу, ОСОБА_9 у вказаний день, усвідомлюючи, що без допомоги ОСОБА_7 не отримає соціальні пільги, діючи під контролем правоохоронних органів, погодився на висловлену пропозицію ОСОБА_7
23.02.2024р., діючи за вказівкою ОСОБА_7 , ОСОБА_9 об 11 год 36 хв прибув за раніше обумовленою адресою до приміщення кінотеатру «Жовтень», що в м. Житомирі на майдані С. П. Корольова, 14, де його очікував ОСОБА_7 на автомобілі «Nissan Qashqai», д.р.н. НОМЕР_4 . Після цього, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_9 на вищевказаному автомобілі направилися до КУ «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, що за адресою: вул. Червоного Хреста, 3, м. Житомира.
Надалі, того ж дня, перебуваючи в приміщенні КУ «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, на виконання незаконної вказівки ОСОБА_7 про надання неправомірної вигоди, ОСОБА_9 , діючи під контролем правоохоронних органів, усвідомлюючи незаконність дій ОСОБА_7 , а також те, що має надати за соціальне забезпечення неправомірну вигоду, об 11 год 47 хв передав на його незаконну вимогу, неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США, сприймаючи їх, як сплату за вплив на членів МСЕК Житомирської області у прийнятті рішення щодо встановлення йому групи інвалідності.
Таким чином, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, з метою одержання неправомірної вигоди, одержав від ОСОБА_9 , неправомірну вигоду в загальній сумі 1000 доларів США за вплив на членів медико-соціальної експертної комісії Житомирської області у прийнятті рішення щодо встановлення ОСОБА_9 групи інвалідності, що станом на 23.02.2024р., становило 38 480 гривень 30 копійок, відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України.
В подальшому, 04.03.2024р. ОСОБА_7 , з метою підтвердження своїх слів, що він має вплив на службових осіб Житомирського військового шпиталю організував зустріч за участі ОСОБА_9 , що мала місце о 15 год 24 хв в кабінеті голови військово-лікарської комісії ОСОБА_10 , який розташований на території 409 військового госпіталю, що за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якої ОСОБА_7 , користуючись своїми зв'язками, вчиняв вплив на ОСОБА_10 , який є службовою особою ВЛК № 1 в/ч НОМЕР_3 , тим самим, створюючи умови, за яких останній надавав консультації ОСОБА_9 з приводу проходження ним ВЛК, з метою подальшого направлення на огляд та обстеження до Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи, для встановлення групи інвалідності.
14.03.2024 р. в ході особистої зустрічі, що відбулась о 13 год 14 хв поблизу Житомирського військового шпиталю за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи можливість вплинути на службових осіб військово-лікарської комісії за видачу ними документів, що засвідчують встановлений діагноз ОСОБА_9 , з метою подальшого направлення останнього на огляд та обстеження до Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи для встановлення йому групи інвалідності, повідомив ОСОБА_9 про необхідність надання йому другої частини неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США.
Так, 18.03.2024р. о 10 год 50 хв, на виконання незаконної вказівки ОСОБА_7 про надання неправомірної вигоди, ОСОБА_9 , діючи під контролем правоохоронних органів, усвідомлюючи незаконність дій ОСОБА_7 , а також те, що має надати за соціальне забезпечення неправомірну вигоду останньому, прибув на заздалегідь обумовлену зустріч поблизу адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: м. Житомир, вул. Фещенка - Чопівського, 22. Перебуваючи у вказаний час, день та місці, ОСОБА_9 зустрівся із ОСОБА_7 та перебуваючи у транспортному засобі ОСОБА_7 - автомобілі марки «Nіsan» р.н. НОМЕР_5 , передав на його незаконну вимогу неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США, сприймаючи їх як сплату за вплив на службових осіб ВЛК №1 в/ч НОМЕР_3 за видачу ними документів, що засвідчують встановлений діагноз ОСОБА_9 .
Таким чином, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, з метою одержання неправомірної вигоди, 23.02.2024р. одержав неправомірну вигоду в сумі 1000 доларів США за вплив на службових осіб Житомирського обласного центру МСЕК за встановлення ними ступеня непрацездатності ОСОБА_9 , а також 18.03.2024р. отримав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 1000 доларів США за вплив на службових осіб військово-лікарської комісії №1 військової частини НОМЕР_3 за видачу ними документів, що засвідчують встановлений діагноз ОСОБА_9 , тобто одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в загальній сумі 2000 доларів США, що станом на 23.04.2024р. складає 79 567 гривень 20 копійок, відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України.
Того ж дня, о 15 год 47 хв ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 прибули до приміщення кабінету голови військово-лікарської комісії ОСОБА_10 за адресою: м. Житомир, вул. Фещенка -Чопівського, 22, та в ході вказаної зустрічі ОСОБА_7 , користуючись своїми зв'язками, вчиняв вплив на ОСОБА_10 , який є службовою особою ВЛК № 1 в/ч НОМЕР_3 . Так, ОСОБА_10 продовжував надавати консультації ОСОБА_9 по проходженню ним військово-лікарської комісії, з метою подальшого направлення останнього на огляд та обстеження до Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи з метою встановлення йому групи інвалідності.
Надалі, 22.03.2024р. внаслідок зловживання впливом ОСОБА_7 на службових осіб ВЛК № 1 в/ч НОМЕР_3 , зокрема на голову вищевказаної комісії ОСОБА_10 , за результатом проходження ОСОБА_9 гарнізонної ВЛК №1 в/ч НОМЕР_3 , головою зазначеної ВЛК ОСОБА_10 видано довідку №2173 про визначення ОСОБА_9 статусу «обмежено придатний до військової служби», що стало підставою для видачі останньому направлення на проходження МСЕК для визначення ступеня непрацездатності.
В подальшому, 22.04.2024р. секретарем міжрайонної фтизіатричної МСЕК Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи повідомлено ОСОБА_9 про необхідність явки 23.04.2024р. о 09:15 год на засідання зазначеної МСЕК, яке відбуватиметься в одному зі службових приміщень за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 62.
Того ж дня ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, висловив ОСОБА_9 уточнену пропозицію надання неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США для вирішення питання про визначення йому групи інвалідності внаслідок отримання поранення.
В свою чергу, ОСОБА_9 у вказаний день, усвідомлюючи, що без допомоги ОСОБА_7 йому не буде визначено групу інвалідності, діючи під контролем правоохоронних органів, погодився на висловлену пропозицію ОСОБА_7 .
Так, діючи за вказівкою ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , приблизно о 09:00 год 23.04.2024р. прибув за раніше обумовленою адресою до розташовування міжрайонної фтизіатричної МСЕК Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 62, для проходження вказаної комісії, за результатами якої останньому видано довідку про визначення йому ІІІ групи інвалідності терміном на 2 роки.
Того ж дня, близько 10 год 30 хв ОСОБА_7 в ході телефонної розмови із ОСОБА_9 в черговий раз, діючи з вказаної мети та мотиву запевнив останнього, що вирішення питання про визначення йому групи інвалідності вирішено завдяки його впливу на членів вказаної МСЕК Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи, та про необхідність надання раніше оговореної неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США, при зустрічі неподалік автозаправки «WOG», яка розташована по вулиці Вітрука в м. Житомир.
На виконання незаконної вказівки ОСОБА_7 про надання неправомірної вигоди, ОСОБА_9 , діючи під контролем правоохоронних органів, усвідомлюючи незаконність дій ОСОБА_7 , а також те що має надати за визначення групи інвалідності неправомірну вигоду, прибув до вищевказаного місця, де зустрівся із ОСОБА_7 та, перебуваючи у власному транспортному засобі, який знаходився поблизу будівлі за адресою: м. Житомир, вул. Вокзальна, 24, об 11:09 год передав на незаконну вимогу останнього, неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США, сприймаючи їх як сплату за вплив на членів міжрайонної фтизіатричної МСЕК Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи у прийнятті рішення щодо визначення йому групи інвалідності.
Таким чином, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, з метою одержання неправомірної вигоди, здійснив вплив на службову особу військово-лікарської комісії №1 військової частини НОМЕР_3 за видачу нею документів, що засвідчують встановлений діагноз ОСОБА_9 , а також здійснив вплив на службових осіб міжрайонної фтизіатричної МСЕК Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи за встановлення ними ступеня непрацездатності ОСОБА_9 та визначення йому ІІІ групи інвалідності, терміном на 2 роки, за що отримав від ОСОБА_9 , неправомірну вигоду в загальній сумі 3000 доларів США, що станом на 23.04.2024 р. складає 119 350 гривень 60 копійок, відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України.
Заслухавши доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У вироку суду зазначено, що на підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом першої інстанції було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким із учасників процесу не оспорювалися. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції не було, йому роз'яснено, що у даному випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та в апеляційній скарзі не оспорюється. Дії обвинуваченого ОСОБА_11 за ч.2 ст.369-2 КК України кваліфіковані правильно.
Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції виходив із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України, та врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнав щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом першої інстанції не встановлено.
Також судом враховано те, що обвинувачений ОСОБА_7 добровільно дав викриваючи його показання, висловив щирий жаль з приводу вчиненого, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, має третю групу інвалідності, позитивно характеризується, висновки досудової доповіді про середній ризик небезпеки для суспільства, думку прокурора, який просив призначити покарання із застосуванням ст.75 КК України та захисника щодо призначення покарання у виді штрафу.
З урахуванням зазначених обставин та даних про особу обвинуваченого, а також неможливість застосування положень ст.75 КК України в даному випадку та розмір неправомірної вигоди, який складає 119 350 грн. 60 коп, суд першої інстанції вважав за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення останнього та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» регламентовано, що досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Абзацом 2 п. 2 вищевказаної постанови визначено, що відповідно до п. 1 ч.1 ст.65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Так, згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Санкцією ч.2 ст.369-2 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
При призначенні покарання колегія суддів враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, колегія суддів визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, апеляційним судом не встановлено.
Крім того, колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше не судимий, позитивно характеризується, його вік (68 років) та стан здоров'я, те, що останній є інвалідом 3 групи (ліквідатор ЧАЕС) та почесним залізничником, на обліку в лікарів нарколога, психіатра не перебуває, проживає з дружиною, яка також має третю групу інвалідності, висновки досудової доповіді від 19.08.2024 про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.
Також колегія суддів враховує відношення обвинуваченого до вчиненого - осуд своєї поведінки, що переконливо свідчить про щире каяття.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги захисника щодо призначення обвинуваченому надто суворого покарання та вважає можливим змінити вирок суду у вказаній частині, призначивши обвинуваченому ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч.2 ст.369-2 КК України, але у максимальному розмірі з врахуванням конкретних обставин справи.
Водночас, доводи апеляційної скарги захисника щодо можливості призначення покарання у виді штрафу із застосуванням положень ст.69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі встановленої для такого виду покарання в загальній частині цього Кодексу, колегія суддів вважає такими, що не грунтуються на вимогах закону, оскільки законодавцем заборонено застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання за корупційні кримінальні правопорушення та кримінальні правопорушення, пов'язані з корупцією.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 408 КПК України, суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 22 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 змінити в частині призначеного покарання.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.369-2 КК України у виді штрафу в розмірі п'яти тисяч п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 93 500 (дев'яносто три тисячі п'ятсот) грн.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: