Житомирський апеляційний суд
Справа №285/5255/24 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.
Категорія 101 Доповідач Талько О. Б.
29 квітня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Коломієць О.С., Григорусь Н.Й.,
за участю секретаря Антоневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 285/5255/24 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи : Звягельська районна військова адміністрація Житомирської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 9 січня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Лєдньова Д.М.,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій зазначила, що протягом певного часу проживала та була зареєстрована в с. Кам'янка Звягельського району Житомирської області. 20 листопада 1984 року вона була знята з реєстрації, проте фактично проживала у цьому населеному пункті до травня 1988 року.
Село Кам'янка Звягельського району Житомирської області віднесене до зони гарантованого добровільного відселення відповідно до Постанови КМУ від 23 липня 1991 року №106.
Заявниця вказує, що на час аварії на ЧАЕС вона постійно проживала на території добровільного відселення й має право на пільги, передбачені Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, внаслідок відсутності документів, які підтверджують факт її постійного проживання на вказаній території, вона позбавлена можливості реалізувати надані їй права.
Таким чином, просила встановити факт її проживання протягом періоду з вересня 1984 року по травень 1988 року в селі Кам'янка Звягельського району ( колишня назва - Ємільчинський район) Житомирської області.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 9 січня 2025 року заяву задоволено.
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 в період часу з вересня 1984 року по листопад 1986 року, тобто станом на день аварії, в селі Кам'янка Звягельського ( колишнього Ємільчинського) району Житомирської області.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви.
На обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що розгляд заявлених ОСОБА_1 вимог повинен здійснюватися за правилами адміністративного судочинства, шляхом оскарження рішення суб'єкта владних повноважень щодо неврахування періоду її проживання у зоні добровільного відселення.
Звертає увагу на роз'яснення Пленуму Верхового Суду України про те, що вказаний факт не може розглядатися в судовому порядку, а відмова відповідного органу в установлені такого факту може бути оскаржена в суді.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Зміст заяви ОСОБА_1 свідчить про те, що встановлення факту постійного проживання протягом періоду з вересня 1984 року по травень 1988 року їй необхідне для реалізації права на пільги, передбачені Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 була зареєстрована в с. Кам'янка Звягельського району ( колишня назва - Ємільчинський район) Житомирської області, до 20 листопада 1984 року. Вказаний населений пункт віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
У квітні 2023 року заявниця звернулася до Управління соціального захисту населення Звягельської районної військової адміністрації Житомирської області із заявою про видачу довідки про її постійне проживання у вказаному населеному пункті станом на час аварії на ЧАЕС.
Листом начальника управління від 8 червня 2023 року їй відмовлено у видачі зазначеної довідки з тих підстав, що відповідно до довідки Рясненського старостинського округу Барашівської сільської ради від 25 травня 2023 року вона була зареєстрована та проживала в с. Кам'янка Звягельського ( колишнього Ємільчинського) району Житомирської області до 20 листопада 1984 року.
Відповідно до положень частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини другої статті 351 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За змістом статті 15 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають на забруднених територіях, є довідка про період проживання на цих територіях. Видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення здійснюється органами місцевого самоврядування.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архіві тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №569/7589/17 зазначено, що, вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.
Пунктом 11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №551 від 11 липня 2018 року, передбачено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян. Утворених уповноваженими органами ( далі- регіональні комісії).
Рішення про відмову у видачі посвідчення може бути оскаржено у судовому порядку.
Отже, чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги.
Перелік підвідомчих суду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, наведений у частині першій статті 315 ЦПК України. Встановлення факту проживання особи на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, до цього переліку не віднесено.
Та обставина, що у частині другій статті 315 ЦПК України законодавець зазначив про можливість встановлення в судовому порядку також й інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, не свідчить про те, що суд вправі встановлювати факт проживання особи на території, яка зазнала радіоактивного забруднення, адже для встановлення такого факту існує інший, позасудовий порядок.
Суд касаційної інстанції неодноразово наголошував на тому, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відмова відповідного органу у встановленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, законом передбачено позасудовий порядок установлення юридичного факту, про який просить заявниця. Відтак, ОСОБА_1 має можливість одержати документ, що засвідчує цей факт, звернувшись до відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування.
Слід зауважити, що у разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню у позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і суди, насамперед, перевіряють, чи відповідає оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а відповідач в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 КАС України повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 255 ЦК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
При цьому, таке правило стосується як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №333/6816/17).
Враховуючи вищезазначене, рішення слід скасувати та закити провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,377,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 9 січня 2025 року скасувати та закрити провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: