Справа №522/9478/25
Провадження №1-кс/522/3039/25
03 травня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою системи ВКЗ клопотання слідчого СВ ВП № 2 Одеського РУП № 1 ГУ НП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження №12025162510000656 від 02.05.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
У провадження слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 2 Одеського РУП № 1 ГУ НП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в рамках кримінального провадження №12025162510000656 від 02.05.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, яке обґрунтоване наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв'язку з подіями, які відбувались на території Куликового поля міста Одеси у 2014 році, 02.05.2025 року упродовж всієї доби на річницю зазначених подій, з метою забезпечення громадського порядку працівниками Національної поліції України та Служби безпеки України було створено загородження території Куликового поля та встановлено контрольно-пропускний пункт так званий “фільтраційний коридор» поблизу входу для перевірки осіб на наявність заборонених речей і предметів , біля якого у період часу з 16:00 по 17:00 перебували працівники правоохоронних органів у складі поліцейського взводу 3 роти 1 БПОП ГУНП в Одеській області сержанта поліції ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (спеціальний жетон №0042204), інспектора взводу 1 роти 1 БПОП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (спеціальний жетон - №0004833), оперуповноваженого УСБУ в Одеській області ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дільничного офіцера поліції сектору превенції ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (спеціальний жетон - №0155131), заступника начальника ВП №2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (спеціальний жетон - №0040765), та інші працівники, до обов'язків яких входило забезпечення охорони громадського порядку та здійснення превентивних заходів, спрямованих на запобігання скоєння адміністративних та кримінальних правопорушень.
Так, в ході забезпечення громадського порядку у період часу з 16:30 по 16:50 до вказаного «фільтраційного коридору», до працівників правоохоронного органу з числа працівників ВП №2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області - ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , БПОП ГУНП в Одеській області - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та працівника УСБУ в Одеській області ОСОБА_10 підійшов громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виявив намір пройти через пропускний пункт із наміром покласти квіти біля Будівлі Профспілок, що знаходиться за вищевказаною адресою.
В ході спілкування із зазначеним громадянином працівниками правоохоронних органів було помічено підозрілі предмети, які були закріплені на поясі у ОСОБА_5 , зовні схожі на ножі, які він приховував руками, утримуючи їх на поясі ременю.
У зв'язку з чим працівниками поліції було здійснено перевірку ОСОБА_5 по базі даних, в ході якої було отримано інформацію щодо знаходження останнього у розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_7 за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, відповідальність за яке передбачена ст. 210 КУПАП.
Після чого, громадянину ОСОБА_5 працівниками правоохоронного орану було запропоновано на підставі ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» пройти поверхневу перевірку на наявність заборонених предметів, після чого покласти квіти біля Будівлі Профспілок у супроводі працівників поліції та разом із ними прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_8 для оновлення даних, на що він категорично відмовився, посилаючись на «нелегітимність» діючих працівників поліції України.
Надалі, у період часу з 16:30 по 17:00, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалось можливе, ОСОБА_5 , розмовляючи з працівниками правоохоронних органів, які були одягнуті в однострій, тобто у формений одяг працівників поліції з відповідними відмітками та шевронами з написом «ГУНП в Одеській області», взявся обома руками за ножі, які знаходились в чохлах на одягненому на ньому ремені.
Помітивши, що останній почав триматись за вказані ножі працівниками було висунуто законну вимогу, спрямовану на те, щоб він виклав на стіл зазначені предмети та у випадку невиконання останньої до нього будуть застосовані заходи, спрямовані на його затримання.
Не реагуючи на законні вимоги працівників правоохоронного органу, останній продовжував тримати вказані ножі та відносно нього працівником БПОП ГУНП в Одеській області було здійснено спробу затримати останнього.
В цей час у ОСОБА_5 раптово виник злочинний намір, направлений на позбавлення життя працівників правоохоронного органу, шляхом заподіяння їм тілесних ушкоджень із застосуванням двох ножів, які знаходились при ньому, які останній тримав у руках.
Далі, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на позбавлення життя працівників правоохоронного органу, усвідомлюючи характер суспільно небезпечного діяння та наслідки його настання, достовірно розуміючи, що перед ним знаходяться працівники правоохоронних органів у форменому одязі та однострої з розпізнавальними знаками, дістав з поясу два предмета зовні схожі на ножі та, з метою посягання на життя вищевказаних працівників правоохоронних органів, почав наносити останнім цілеспрямовані багаточисельні удари цими ножами, в ході нанесення яких працівники правоохоронних органів намагались відбити та закритись від цих ударів руками та затримати ОСОБА_5 , під час чого останній прокричавши «я вас всіх вб'ю», тобто висловивши намір на позбавлення життя, спричинив потерпілим, а саме заступнику начальника ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області підполковнику поліції ОСОБА_12 , тілесні ушкодження у вигляді різаної рани передньої поверхні правого передпліччя, поліцейському взводу 3 роти 1 БПОП ГУНП в Одеській області сержанту поліції ОСОБА_8 , тілесні ушкодження у вигляді різаної рани основи правої кисті, інспектору взводу 1 роти 1 БПОП ГУНП в Одеській області лейтенанту поліції ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді різаної рани фаланги пальця лівої руки., оперуповноваженому УСБУ в Одеській області ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді різаної рани лівої руки, дільничному офіцеру поліції СП ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді саден лівого передпліччя.
При цьому, смерть потерпілих не настала з причин, які не залежали від волі ОСОБА_5 , в зв'язку з тим, що дії останнього були зупинені трьома пострілами з табельної вогнепальної зброї пістолета Макарова дільничного офіцері поліції СП ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 , обеззброєнням і затриманням іншими працівниками правоохоронних органів, які також знаходились поряд.
02 травня 2025 року о 17 год. 01 хв. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
03 травня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, за кваліфікуючими ознаками: замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
У зв'язку з чим, слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити у повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 просила суд застосувати до нього більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість пред'явленої йому підозри у вчиненні вказаного злочину.
Як встановлено в судовому засіданні, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Пред'явлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме:
-показаннями потерпілого ОСОБА_12 від 02.05.2025;
-показаннями потерпілого ОСОБА_10 від 02.05.2025;
-показаннями потерпілого ОСОБА_11 від 02.05.2025;
-показаннями потерпілого ОСОБА_8 від 02.05.2025;
-показаннями потерпілого ОСОБА_9 від 02.05.2025;
-показаннями свідка ОСОБА_13 від 02.05.2025;
-показаннями свідка ОСОБА_14 від 02.05.2025;
-показаннями свідка ОСОБА_15 від 02.05.2025;
-показаннями свідка ОСОБА_16 від 02.05.2025;
-протоколом огляду місця події від 02.05.2025 року за адресою: м. Одеса, площа Куликове поле;
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в порядку ст. 208 КПК України;
-протоколом огляду місця події від 03.05.2025 року, проведеного у МКЛ № 1, за адресою: м. Одеса, вул. М'ясоїдівська, 32, в ході якого виявлено та вилучено у тому числі чохли для ножів;
-протоколом огляду відеозапису від 03.05.2025 року, а також іншими, проведеними слідчими діями.
Отже, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 є уродженцем м. Одеси, громадянином України, українцем за національністю, офіційно не працевлаштований, який має середню освіту, зі слів одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічне позбавлення волі, що, згідно з ч. 2 ст. 183 КПК України, дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний не працевлаштований, не має постійного місця проживання, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, вчинити нові злочини.
Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним особливо тяжкого злочину;
- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину.
За таких обставин, наявні достатні підстави вважати, що обрання менш суворого запобіжного заходу до підозрюваного не запобігатиме наведеним ризикам.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 348 КК України, 03.05.2025 року, то досудове розслідування має бути закінчено до 03.07.2025 року.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив злочин із застосуванням насильства та керуючись приписами ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне розмір застави не обирати.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Щодо відомостей, отриманих від підозрюваного під час судового засідання про протиправні дії працівників поліції, слідчий суддя звертає увагу, що згідно з ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини у випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з боку представників держави, що порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, обов'язком національних органів є проведення «ефективного офіційного розслідування», спроможного встановити факти та виявити і покарати винних. В іншому випадку загальна юридична заборона катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та покарання була б, незважаючи на основоположну важливість, неефективною на практиці, та у деяких випадках представникам держави було б можливо фактично безкарно порушувати права тих, хто знаходиться під їхнім контролем (п. 102, рішення ЄСПЛ «Ассенов та інші проти Болгарії» та п. 131, рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії»).
Відповідно до ч. 6, ч. 7 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
Враховуючи викладене та те, що під час судового засідання відсутня можливість достовірно перевірити вказані підозрюваним обставини, слідчий суддя вважає за необхідне доручити територіальному управлінню ДБР у м. Миколаєві, провести перевірку заявлених підозрюваним ОСОБА_5 обставин щодо застосування фізичного та психологічного насильства до нього з боку працівників поліції під час затримання та проведення працівниками поліції слідчих дій відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.
При цьому слідчий суддя зазначає, що перевірці підлягає інформація, викладена підозрюваним щодо тортур, побиття та фізичного насильства працівників поліції відносноОСОБА_5 .
Крім того, зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_5 , відповідно до довідки КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР №10908 від 02.05.2025 року на теперішній час шпиталізований у відділення екстреної медичної допомоги у зв'язку з вогнепальним пораненням обох стегон з пошкодженням правої п/к артерії, слідчий суддя вбачає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням до видужання в умовах КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР під конвоєм, а після видужання - в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 177, 178, 183, 194, 197, 371-372, 395 КПК України,
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Одеського РУП № 1 ГУ НП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в рамках кримінального провадження №12025162510000656 від 02.05.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, задовольнити.
Застосувати відносноОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, але в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.06.2025 року включно, з утриманням до видужання в умовах КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР під конвоєм, а після видужання - в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 , тобто з 02.05.2025 року.
Розмір застави не визначати.
Доручити територіальному управлінню ДБР у м. Миколаєві, провести перевірку заявлених підозрюванимОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обставин щодо застосування фізичного та психологічного насильства до нього з боку працівників поліції під час затримання та проведення працівниками поліції слідчих дій відносноОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в рамках кримінального провадження №12025162510000656 від 02.05.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.
Копії ухвали направити до територіального управління ДБР у м. Миколаєві для виконання, керівнику Одеської обласної прокуратури - для контролю.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 05.05.2025 року о 12 год. 45 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1