Справа № 947/11507/25
Провадження № 1-кс/947/5652/25
01.05.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022160000000482 від 12.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.255-3, ч.4 ст.189, ч.1 ст.255-2, ч.5 ст.255, ч.3 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням ГУ НП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022160000000482 від 12.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255-3, ч.4 ст.189, ч.1 ст.255-2, ч.5 ст.255, ч.3 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
Установлено, що невстановлені особи, діючи спільно з членами злочинної організації ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (обвинувальний акт відносно яких розглядається судом), у період з грудня 2020 року по 07.03.2021, вчиняли протиправні дії, пов'язані з незаконним вимаганням грошових коштів від потерпілого ОСОБА_6 та поширювали злочинний вплив у суспільстві на території Одеського регіону.
Також, приблизно у лютому-березні 2021 року, невстановлена особа звернулась до ОСОБА_7 (обвинувальний акт відносно якого наразі розглядається судом), для застосування його злочинного впливу на ОСОБА_8 , здійснення погроз, застосування фізичного насилля та інших злочинних методів, спрямованих на незаконний примус потерпілого до повернення зазначеній невстановленій особі боргу у сумі 5500 доларів США.
Крім того, невстановлені особи, які діючи спільно з членами злочинної організації ОСОБА_9 (який перебуває у міжнародному розшуку), ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 (обвинувальний акт відносно яких розглядається судом), та які здійснюють та поширюють у суспільстві злочинний вплив, 04.08.2022 організували, сприяли у проведенні та взяли участь у злочинному зібранні (сходці) на території ДУ «Одеський слідчий ізолятор», з використанням засобів зв'язку, для планування розподілу сфер злочинного впливу.
Крім того, встановлено факт діяльності на території м. Одеси та Одеської області злочинної організації під керуванням суб'єкта підвищеного злочинного впливу - «вора в законі» ОСОБА_9 (який перебуває у міжнародному розшуку), до складу якої увійшли: ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 (обвинувальний акт відносно яких розглядається судом), ОСОБА_12 (який перебуває у міжнародному розшуку), ОСОБА_13 (обвинувальний акт відносно якого розглядається судом), ОСОБА_14 (який перебуває у міжнародному розшуку) та інші невстановлені особи, які поширювали злочинний вплив у суспільстві на території Одеського регіону.
Крім того, установлено, що член злочинної організації ОСОБА_13 (обвинувальний акт відносно якого розглядається судом) та інші невстановлені особи, здійснювали збут особливо небезпечних наркотичних засобів в ДУ «Одеська виправна колонія № 14».
Таким чином, з матеріалів досудового розслідування вбачається що невстановлені члени злочинної організації, створеної та керованої так званим «вором в законі» ОСОБА_9 , та інші невстановлені особи, які не входять до складу злочинного угруповання, продовжують діяти під керівництвом лідера злочинного угруповання на території Одеської області, з метою поширення та встановлення злочинного впливу у суспільстві, координації злочинної діяльності, наповнення так званого «воровського общака» та отримання незаконного прибутку за рахунок вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.
На виконання доручення прокурора, щодо встановлення відомостей про осіб, причетних до участі спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень на території Одеської області та інших регіонів України, отримано інформацію про перелік осіб, які входять до кола, наближеного до так званого «вора в законі» ОСОБА_9 , а також які відповідно до свого статусу у кримінальному середовищі Одеського регіону, своїх переконань та образу життя, особистих якостей, підтримують неписані «воровські традиції», поширюють у суспільстві злочинний вплив або сприяють у його поширенні іншими суб'єктами, а також є особами, які діють під злочинним впливом так званих «ворів у законі», та які прямо чи опосередковано можуть бути причетними до вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень на території м. Одеси та Одеської області.
Так, серед таких осіб перебуває ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН: НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . В кримінальних колах позиціонує себе як «смотрящего»
04.04.2025 в період часу з 08:20 год. до 09:17 год., за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працівниками поліції виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Мі 9Т Prо» імеі: НОМЕР_2 ; імеі: НОМЕР_3 , з сім-карткою № НОМЕР_4 , який поміщений до спецпакету № KIV2114933.(Пароль до телефону: 2999)
04.04.2025 вилучені речі визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого.
Сторона обвинувачення зазначає, що на теперішній час є достатньо підстав вважати, що вилучене майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні просив дане клопотання задовольнити, накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
Представник власника майна ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_16 повідомлений про дату та час розгляду клопотання за допомогою інтернет месенджеру, що підтверджується довідкою про доставку СМС повідомлення.
Відповідно ч.1 ст.2 КПК України до Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
Так, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 (1952 рік) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Так, згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Згідно, ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;перелік і види майна, що належить арештувати;документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Як вбачається, зі встановлених в судовому засіданні обставин, так як органом досудового розслідування перевірялась причетність ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255-3, ч.4 ст.189, ч.1 ст.255-2, ч.5 ст.255, ч.3 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, 04.04.2025 року на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук за місцем проживання останнього. Між тим після проведення обшуку ОСОБА_15 не повідомлявся про підозру, не був допитаний з підстав вилучення у нього речей, більше того, ні до матеріалів клопотання ні в судовому засіданні сторона обвинувачення не надала будь-яких доказів щодо його причетності до скоєння злочинів, передбачених ч.1 ст.255-3, ч.4 ст.189, ч.1 ст.255-2, ч.5 ст.255, ч.3 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про арешт майна між тим не обґрунтовує необхідності накладення арешту на вилучене майно, яке належить третій особі. Прокурором не доводиться в клопотанні, яке саме відношення та значення в рамках вказаного кримінального провадження має вищевказане майно, та сам власник зазначеного майна ОСОБА_15 .
Стороною обвинувачення не доведено факт того, що вилучене майно могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, містить на собі будь-які сліди злочину та може бути використано як доказ факту чи обставин кримінальної справи.
Положенням ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Посилання сторони обвинувачення на той факт, що вилучене майно є речовим доказом є формальним, без жодних обґрунтувань.
Відтак, слідчий суддя приходить до переконання, що стороною обвинувачення не доведено відповідність вилученого під час обшуку за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майна до категорії речових доказів, й відповідно наявності підстав та мети для арешту такого майна, та в чому полягає необхідність в подальшому обмеженні прав ОСОБА_15 .
Крім того, стороною обвинувачення не доведено, що останній має будь-яке відношення до кримінального правопорушення, яке є предметом розслідуваного кримінального провадження.
Наведені обставини, на переконання слідчого судді, є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022160000000482 від 12.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.255-3, ч.4 ст.189, ч.1 ст.255-2, ч.5 ст.255, ч.3 ст.307, ч.2 ст.307 КК України - відмовити.
Майно, тимчасово вилучене 04.04.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- мобільний телефон марки «Мі 9Т Prо» імеі: НОМЕР_2 ; імеі: НОМЕР_3 , з сім-карткою № НОМЕР_4 , на підставі п.2 ч.1 ст.169 КПК України, - повернути власнику майна - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1