Справа № 496/212/24
Провадження № 2/496/585/25
21 квітня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Рябової А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ 20782312, місце знаходження: індекс 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, до
відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 ,
вимоги позивача: про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації),
представник позивача - будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, але надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності,
відповідач - будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, -
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. 05.01.2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - позивач та/або ПрАТ «СК «ПЗУ Україна»), в особі представника, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) у розмірі 58009,19 гривень та судових витрат у розмірі 2684,00 гривні.
2. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.07.2020 року між ПАТ «СК «ПЗУ Україна» та ТОВ «Агроскоп Інтернешнл» було укладено Договір добровільного страхування наземного ТЗ № АМ156349, предметом якого є страхування автомобіля марки «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згодом ТОВ «Агроскоп Інтернешнл» змінило власне найменування на ТОВ «АГРІІ УКРАЇНА». 24.11.2020 року на а/д М-05 Київ-Одеса, 36 ки, відбулася ДТП за участю ТЗ марки «Mitsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , ТЗ марки «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та ТЗ марки «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Біляївського районного суду Одеської області по справі № 496/2999/21 від 07.10.2021 року, встановлено, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під час здійснення маневру повороту з крайнього лівого положення не надав перевагу в русі автомобілю марки «Mitsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку в результаті чого допустив зіткнення з ним. Від вказаного зіткнення автомобіль марки «Mitsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснив зіткнення зі стоячим поряд автомобілем марки «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказаною постановою провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП було закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. 23.11.2023 року Біляївським районним судом Одеської області роз'яснено Постанову від 07.10.2021 року по справі № 496/2999/21, тобто визнано вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку із встановленням факту вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення. Внаслідок ДТП було пошкоджено ТЗ марки «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі Договору добровільного страхування був застрахований у позивача. 30.11.2020 року представник потерпілого - власника ТЗ марки «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку по Договору страхування Авто КАСКО № АМ156349. Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок СТО в розмірі 137541,68 гривня. На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ТОВ «СК «Гардіан». Позивач звернувся до ТОВ «СК «Гардіан» із вимогою в порядку суброгації, на виконання якої ТОВ «СК «Кредо» здійснило виплату у розмірі 79532,49 гривні. Отже, станом на момент звернення до суду, сума, яка підлягає відшкодуванню становить 58009,19 гривень. У зв'язку з вищевикладеним позивач, в особі представника, звернувся до суду з вказаним позовом.
3. Відповідач відзив на позов не подав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, але надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність. Заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи. (а.с. 90-91, 107, 124)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
5. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2024 року, цивільну справу № 496/212/24, передано на розгляд головуючій судді Трушиній О.І. (а.с. 93)
6. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 25.03.2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження з проведення підготовчого судового засідання. Окрім того відповідачу був визначений строк для надання відзиву на позовну заяву. (а.с. 102)
7. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 21.10.2024 року підготовче провадження закрите та призначено до розгляду цивільну справу по суті. (а.с. 115)
8. У зв'язку з поданням заяви про відставку та звільненням ОСОБА_4 з посади судді Біляївського районного суду Одеської області, розпорядженням керівника апарату суду № 89 від 22.01.2025 року призначено повторний автоматизований розподіл судових справ. (а.с. 122)
9. Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025 року, цивільну справу № 496/212/24, передано на розгляд головуючій судді Портній О.П. (а.с. 123)
10. Відповідач, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України, строки не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
11. Оскільки відповідач був належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 Цивільно-процесуального кодексу України - шляхом направлення рекомендованих поштових відправлень з повідомленням про вручення, які повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 105, 118), «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 119), в судове засідання не з'явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.
12. Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
13. Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 13.05.2024 року у справі № 755/4829/23, останній зазначив, що суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
14. Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
15. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
16. Судом встановлено, що 18.07.2020 року між ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та ТОВ «Агроскоп Інтернешнл» укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, пакет AVTOMIX, серія АМ № 156349, предметом якого, відповідно до Додатку № 1 до ОУС до Договору страхування АМ.156349 від 16.07.2020 року є ТЗ марки/мотелі Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (шасі) НОМЕР_4 , 2018 року випуску. (а.с. 46, 47-52)
17. 24.11.2020 року ТОВ «АГРІІ УКРАЇНА», в особі представника, звернулося до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» з заявою про настання страхового випадку по договору страхування Авто КАСКО. № справи: НОМЕР_5 . (а.с. 56-60)
18. За результатами огляд місця ДТП був складений Звіт про результати огляду місця ДТП з Додатком № 1 до нього. (а.с. 53-54, 55)
19. На підтвердження подій, викладених в позовній заяві, до матеріалів позовної заяви долучено відповідь від НПУ, ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ: 3020330382087823. (а.с. 61-65)
20. Відповідно до відомостей про справу, надісланих в автоматичному режимі з порталу Судової влади України, судова справа № 496/2999/21 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, розглянута ОСОБА_5 , суддею Біляївського районного суду Одеської області 07.10.2021 року. Рішення набрало законної сили 19.10.2021 року. (а.с. 66)
21. Згідно Постанови Біляївського районного суду Одеської області від 07.10.2021 року по справі № 496/2999/21, виготовленої з Єдиного державного реєстру судових рішень, провадження по справі закрите на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. (а.с. 67-68)
22. Згідно Постанови Біляївського районного суду Одеської області від 23.11.2023 року по справі № 496/2999/21, роз'яснено Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 07.10.2021 року у справі № 496/2999/21 та постановлено вважати відповідача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у зв'язку із встановленням факту вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення. (а.с. 69-72)
23. 12.01.2021 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» був складений Страховий акт № UA2020112400012/L27/01 щодо проведення виплати відшкодування в розмірі 137541,68 гривня. (а.с. 73)
24. Відповідно до Розрахунку страхового відшкодування до Страхового акту № UA2020112400012/L27/01, за Договором страхування АМ 156349, всього до сплати підлягає 134541,68 гривня. (а.с. 74)
25. Відповідно до копії Рахунку-фактури № АГ-00011159 від 18.12.2020 року вартість відновлювального ремонту ТЗ марки Renault Logan ІІ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 137541,68 гривня. (а.с. 75-76)
26. Згідно копії платіжного доручення № 49045 від 05.01.2021 року, позивачем здійснено перерахування грошових коштів. (а.с. 77)
27. Згідно копії Звіту про виконані роботи та рух коштів Ротаційного фонду (форма) до Договору № 18-010 від 02.07.2018 року за січень 2021 року, ТЗ марки Renault Logan ІІ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відремонтовано. (а.с. 78)
28. При перевірці чинності полісу внутрішнього страхування, поліс № АР581276 станом на 24.11.2020 року діючий. ТЗ марки (моделі) Renault Midliner, державний номер НОМЕР_3 , застрахований у ТДВ «СК «Гардіан». (а.с. 79)
29. 18.11.2021 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» звернулася до ТДВ «СК «Гардіан» з заявою (вих. № 12374/р) про страхове відшкодування з вимогою здійснити відшкодування шкоди у розмірі 134541,68 гривня, завданої особою винною у настанні ДТП, цивільно-права відповідальність якої застрахована в ТДВ «СК «Гардіан». (а.с. 80)
30. ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» довідкою підтвердило зарахування 18.02.2022 року від ТДВ «СК «Гардіан» («Укрфінполіс») грошових коштів у розмірі 79532,49 гривні по справі № 235112, договір АМ. 156349. (а.с. 81)
31. 14.07.2023 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» було направлено на адресу ОСОБА_1 . Претензію щодо відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП (вих. № 2121930), а саме сплатити непогашену суму завданого збитку в розмірі 58009,19 гривень. (а.с. 83)
V. Оцінка Суду.
32. Згідно з ч. 6 ст. 82 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ) вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
33. Отже, факт завдання шкоди ТОВ «Агроскоп Інтернешнл» (в подальшому - ТОВ «АГРІІ УКРАЇНА», як власнику автомобіля, ТЗ якого потрапило в ДТП з вини ОСОБА_1 - відповідача по справі, не потребує окремого доказування. Постанова Біляївського районного суду Одеської області від 23.11.2023 року є обов'язковою для суду.
34. Відповідно до ст. 11 ЦК України, передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
35. Таким актом є ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.
36. Відповідно до преамбули ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказаний нормативно-правовий акт регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
37. Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
38. Відповідно до положень ст.ст. 3, 5, 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
39. Згідно ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
40. Пунктом 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
41. Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
42. Статтею 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
43. Відповідно до п. 35.1 ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
44. Пунктом 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
45. Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
46. Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
47. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
48. Враховуючи наведене, завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди).
49. Верховний Суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові № 686/17155/15-ц від 03.10.2018 року підтримав правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі № 6-691цс15, де зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
50. На підставі цього висновку Верховний Суд визначив, що страховик за договором обов'язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за вартість матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу, а винна особа, дії якої спричинили дорожньо-транспортну подію - відповідає за різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля та вартістю матеріального збитку.
51. Окрім цього, Верховний Суд у своїй постанові від 22.01.2019 року у справі № 676/518/17 дійшов висновку, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
52. Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки ч. 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
53. Таким чином, під збитками слід розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливо б було відновлення свого порушеного права особою.
54. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
55. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
56. На підтвердження вищевикладеного, аналогічного висновку дійшов Верховний Суд також і у постанові від 04.12.2019 року у справі № 359/2309/17 вказавши, що системний аналіз п. 32.7 ч. 1 ст. 32 закону № 1961-ІУ, ст. 22, абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 988, ст.ст. 1166, 1187, 1194 ЦК, пп. 1.6., 8.6., 8.6.1., 8.6.2. Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі така майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.
57. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22.01.2019 року у справі № 676/518/17, від 23.01.2019 року у справі № 750/6218/16-ц, від 07.02.2019 року у справі № 645/3746/16-ц, № 591/3152/16-ц від 25.03.2019 року, від 25.03.2019 року у справі № 591/3152/16-ц, від 11.12.2019 року у справі № 522/15636/16-ц, від 18.02.2020 року у справі № 522/1251/15-ц.
58. За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України). Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 22.12.2020 року у справі № 565/1210/19.
59. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
60. Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
61. Стаття 1191 ЦК України регламентує право зворотної вимоги до винної особи, і ч. 1 передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
62. Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
63. Таким чином, відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» після виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
64. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача різниці між сумою вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, що виплачений позивачем страхувальнику та компенсованою позивачу страховиком винуватця ТДВ «СК «Гардіан», що у даному випадку дорівнює 58009,19 гривень.
65. На підтвердження фактичного розміру майнової шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, позивач надав копію Рахунку-фактури № АГ-00011159 від 18.12.2020 року та копію Звіту про виконані роботи та рух коштів Ротаційного фонду (форма) до Договору № 18-010 від 02.07.2018 року за січень 2021 року, на суму 137541,68 гривня та копію платіжного доручення № 49045 про перерахування страхового відшкодування. Отже, вимоги позивача до відповідача, як до винної в ДТП особи, ґрунтуються на вимогах наведених вище положень закону, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
66. Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
67. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
68. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
69. Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема позивачем, відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 107139 від 08.12.2023 року, було сплачено 2684,00 гривні судового збору за подачу до суду позовної заяви (а.с. 89).
Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 979, 988, 990, 1194 ЦК України, ЗУ «Про страхування», ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ 20782312, місце знаходження: індекс 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в розмірі 58009,19 гривень (п'ятдесят вісім тисяч дев'ять гривень дев'ятнадцять копійок) та 2684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) судового збору, всього 60693,19 гривні.
3. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
6. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
8. Повний текст рішення складено 21.04.2025 року.
Суддя О.П. Портна