(заочне)
01 травня 2025 рокуСправа № 495/6035/24
Номер провадження 2/495/678/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Шевчук Ю.В.,
при секретарі судового засідання Дущенко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №220125-004 від 25.01.2022 року у розмірі 81 203 грн. 46 коп., яка складається з: - 27 430,81 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; - 53 772,65 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
25.01.2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №220125-004, за яким кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 28 000 грн на умовах зворотності, строковості, платності. ТОВ «Кредитсервіс» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит на умовах передбачених договором. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, тобто відповідач зобов'язання за договором не виконав. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Кредитсервіс», тому позивач вимушений з даним позовом звернутися до суду. Заборгованість відповідача перед ТОВ «Кредитсервіс» за період користування кредитом складає 81 203 грн. 46 коп.. На підставі вказаного позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості та процесуальні витрати.
Рух справи у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обасті від 27.06.2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Представник позивача у судове засідання не зявився, але надав заяву про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі посилаючись на обставини, які зазначені в позові, просив задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не зявився, повідомлявся шляхом направлення судових повісток, причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Відповідно до ч.1, 2 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не зявився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи зазначене, суд вважає можливим у даній цивільній справі ухвалити заочне рішення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, відзив, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
Судом встановлено, що 25.01.2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №220125-004, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 28 000 грн.
Відповідно до умов кредитного договору, крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,5%, що складає 2 100 грн.. Позичальник має зробити 24 щомісячних платежів, позичальник повинен вносити платежі щомісячно до 25 числа відповідного місяця вкключно.
Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором V34192 (25.01.2022 12:34:34).
На банківський рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 25 900 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена кредитним договором у розмірі 7,5%, що в грошовому еквіваленті 2 100 грн..
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кредитсервіс» свої зобов'язання за договором виконало належним чином, перерахувавши на банківську картку ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 25 900 грн., з урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, що підтверджується платіжним дорученням №3160 від 25.01.2022 року.
Відповідач свої зобов'язання за договором щодо повернення кредиту не виконує, що підтверджується наданою суду випискою з особового роахунку.
Згідно наданого ТОВ «Кредитсервіс» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору за період з 25.01.2022 року по 31.01.2024 року складає 81 203 грн. 46 коп., яка складається з: - 27 430,81 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; - 53 772,65 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанняним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено при розгляді справи, ТОВ «Кредитсервіс» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Із письмових матеріалів справи вбачається, що відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Відповідач не надав суду докази, які спростовують доводи позивача та заявлену до стягнення заборгованість.
Таким чином, в порушення умов договору кредиту, а також вимог ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов'язання за вказаним вище договором не виконав.
Тому позов в частині стягнення кредитної заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення процесуальних витрат по справі.
Відповідно до ч.1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з положеннями частин першої-четвертоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи позовна заява була подана представником ТОВ «Кредитсервіс» - адвокатом Павленко С.В., який діяв на підставі договору №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25 січня 2023 року.
Також позивач вказав, що поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1587 від 05.01.2024 року, договором №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25 січня 2023 року, актом приймання-передачі правової допомоги за договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25 січня 2023 року.
Таким чином, враховуючи складність справи та обсяг послуг, наданих адвокатом, час, витрачений на надання відповідних послуг, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Ріальто» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положеньст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Судом встановлено, що позивач ТОВ «Кредитсервіс» понесло судові витрати, що складаються з 2 422,40 грн., сплаченого судового збору.
Враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст.4, 5, 14, 12-13, 81, 128, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 280-289, 354 ЦПК України, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», код ЄДРПОУ 41125531заборгованості за кредитним договором №220125-004 від 25.01.2022 року у розмірі 81 203 грн. 46 коп., яка складається з: - 27 430,81 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; - 53 772,65 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», код ЄДРПОУ 41125531 витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», код ЄДРПОУ 41125531витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Юлія ШЕВЧУК