Справа № 755/5290/25
1-кс/755/1249/25
"23" квітня 2025 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001251 від 05.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України,
Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001251 від 05.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.
Клопотання погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100040001251 від 05.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в ОСОБА_5 , у точно невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 02.04.2025 року, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману, під приводом купівлі в мережі Інтернет товарів у вигляді мобільних телефонів та здійснення подальшої заміни під час огляду вмісту посилки у відділенні поштового оператора на муляж мобільної техніки. Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_5 , не пізніше 02.04.2025 року, домовився із ОСОБА_6 про нібито купівлю в останнього мобільного телефону марки «Xiaomi 12 Pro Gray 8 GB RAM 256 ROM» та відправку його поштовим оператором «Укрпошта» до відділення № 02160 у м. Києві, зазначивши як отримувача ім'я підставної особи « ОСОБА_7 », накладеним платежем з оголошеною цінністю 12 256 гривень. У подальшому, після отримання інформації про надходження зазначеного поштового відправлення, ОСОБА_5 , 05.04.2025 року, приблизно о 10 годині 40 хвилин, тобто, під час дії ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 року, який у подальшому продовжений та діяв на день вчинення злочину, прийшов до відділення АТ «Укрпошта» № 02156, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Харківське Шосе, 2, при цьому, мав при собі заздалегідь заготовлені для вчинення запланованого злочину засоби у вигляді муляжу мобільного телефону та отримав для огляду від касира АТ «Укрпошта» ОСОБА_8 поштове відправлення від ОСОБА_6 № 0504761910220, в якому знаходився мобільний телефон марки «Xiaomi 12 Pro Gray 8 GB RAM 256 ROM», що було ввірене як цінне майно та перебувало у розпорядженні АТ «Укрпошта». Реалізуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 , 05.04.2025 року, приблизно о 10 годині 50 хвилин, знаходячись у відділенні АТ «Укрпошти» № 02156, що за адресою: м. Київ, вул. Харківське Шосе, 2, діючи умисно, з корисливих мотивів, вважаючи, що діє непомітно для оточуючих осіб, під час огляду вмісту зазначеного поштового відправлення, поклав собі до пакету мобільний телефон марки «Xiaomi 12 Pro Gray 8 GB RAM 256 ROM», який знаходився у коробці темного кольору, замінивши його муляжем мобільного телефону в коробці світлого кольору та надав поштове відправлення назад касиру ОСОБА_8 АТ «Укрпошта», відмовившись від отримання та оплати посилки. У цей час, вказані злочинні дії були помічені з боку касира ОСОБА_8 , яка висунула вимогу повернення заміненого мобільного телефону та почала кричати останньому зупинитися, на що ОСОБА_5 , усвідомивши, що його дії викриті та вже носять відкритий характер, утримуючи при собі в пакеті майно, яким заволодів, з метою подальшого розпорядження ним, не реагуючи на вимоги ОСОБА_8 зупинитися, вибіг з відділення АТ «Укрпошта» на вулицю і намагався з місця вчинення злочину зникнути. Однак, виконавши всі дії, які ОСОБА_5 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, розпорядитися викраденим майном на власний розсуд не зміг, з причин, що не залежали від його волі, оскільки неподалік виходу із зазначеного поштового відділення по вул. Харківське Шосе, 2, був затриманий працівниками АТ «Укрпошта», які його переслідували разом із викраденим мобільним телефоном. У результаті своїх злочинних дій, які полягли у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 спричинив АТ «Укрпошта» матеріального збитку на загальну суму 12256 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.
05 квітня 2025року ОСОБА_5 затримано (час фактичного затримання 05.04.2025 року об 11 годині 00 хвилин) у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
05 квітня 2025року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.
Так, 05 квітня 2025 року, у період часу з 15 години 13 хвилин до 16 години 31 хвилина, за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 2, у приміщенні відділення «Укрпошти» № НОМЕР_1 , було проведено особистий обшук ОСОБА_5 , у ході якого, було виявлено та вилучено речі та предмети, які мають значення для розслідування зазначеного кримінального провадження і могли бути використані у протиправній діяльності, а саме: предмет, схожий на пістолет чорного кольору із серійним номером НОМЕР_2 з дозволом на зброю № НОМЕР_3 ; бездротові навушники білого кольору у чохлі сірого кольору; чохол чорного кольору з документами: посвідчення водія серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_5 , паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки Google Pixel 7 Pro; мобільний телефон марки «Айфон 13 про макс»; наручний годинник марки «ейпл вотч 7»; ланцюжок (цепочку) з металу жовтого кольору; грошові кошти на загальну суму 15 967,60 грн.; банківські картки «Ощадбанк» № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , «Сенс банк» № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , «ПУМБ» № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , «Кредобанк» картка з чипом без номеру, «Укргазбанк» № НОМЕР_12 ; сумку з особистими речами чорного кольору фірми М-так; предмет, схожий на мобільний телефон «Айфон 16 про макс»; коробка від мобільного телефону Айфон, в якій знаходиться предмет, схожий на мобільний телефон 16 про; павербанк та кабель білого кольору.
З метою подальшого проведення слідчих дій, задля встановлення у повному обсязі обставин вчинення кримінального правопорушення, беручи до уваги, що вилученні телефони та банківські картки можуть зберігати сліди кримінального правопорушення, а також, бути предметом кримінального правопорушення, 05.04.2025 року вище зазначені предмети слідчим СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, у порядку ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами.
Слідчий у судове засідання подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.
Інші учасники клопотання у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, прийшов до наступного.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»).
Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.
Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з'ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).
У пункті 86 Рішення ЄСПЛ у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року зазначено, що судом враховується також якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 5, ч. 7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зі змісту ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Встановлено, що в провадженні СВ Дніпровського УП ГУ НП України у місті Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001251 від 05.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 05.04.2025 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 2, у відділенні «Укрпошти», за вчинення грабежу затриманий ОСОБА_5 (ЄО 28351).
05 квітня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.
Як вбачається з протоколу проведення особистого обшуку ОСОБА_5 від 05.04.2025 року, у приміщенні відділення «Укрпошти» № 160 за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 2, в останнього було виявлено та в подальшому вилучено, а саме: предмет, схожий на пістолет чорного кольору із серійним номером НОМЕР_2 з дозволом на зброю № НОМЕР_3 ; бездротові навушники білого кольору у чохлі сірого кольору; чохол чорного кольору з документами: посвідчення водія серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_5 , паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки Google Pixel 7 Pro; мобільний телефон марки «Айфон 13 про макс»; наручний годинник марки «ейпл вотч 7»; ланцюжок (цепочку) з металу жовтого кольору; грошові кошти на загальну суму 15 967,60 грн.; банківські картки «Ощадбанк» № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , «Сенс банк» № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , «ПУМБ» № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , «Кредобанк» картка з чипом без номеру, «Укргазбанк» № НОМЕР_12 ; сумку з особистими речами чорного кольору фірми М-так; предмет, схожий на мобільний телефон Айфон 16 про макс; коробка від мобільного телефону Айфон, в якій знаходиться предмет, схожий на мобільний телефон 16 про; павербанк та кабель білого кольору.
Вилучене в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 майно, відповідно до постанови слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 від 05.04.2025 року про визнання речових доказів та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження, визнано речовим доказом.
Так, враховуючи вказані обставини, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, клопотання слідчого в частині накладення арешту на мобільні телефони та банківські картки, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Разом з тим, не підлягає задоволенню подане слідчим клопотання в частині накладення арешту на майно, а саме: предмет, схожий на пістолет чорного кольору із серійним номером НОМЕР_2 з дозволом на зброю № НОМЕР_3 ; бездротові навушники білого кольору у чохлі сірого кольору; чохол чорного кольору з документами: посвідчення водія серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_5 , паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ; наручний годинник марки «ейпл вотч 7»; ланцюжок (цепочку) з металу жовтого кольору; грошові кошти на загальну суму 15 967,60 грн.; сумку з особистими речами чорного кольору фірми М-так; коробка від мобільного телефону Айфон, в якій знаходиться предмет, схожий на мобільний телефон 16 про; павербанк та кабель білого кольору, оскільки, незважаючи на наявність постанови слідчого про визнання вказаного майна речовим доказам, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення у клопотанні не доведено наявності достатніх підстав вважати, що дане містить ознаки речових доказів саме в означеному кримінальному провадженні № 12025100040001251, яке розслідується за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 110, 131, 132, 167, 170-173, 369-372, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001251 від 05.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки Google Pixel 7 Pro; мобільний телефон марки «Айфон 13 про макс»; предмет, схожий на мобільний телефон Айфон 16 про макс; банківські картки «Ощадбанк» № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , «Сенс банк» № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , «ПУМБ» № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , «Кредобанк» картка з чипом без номеру, «Укргазбанк» № НОМЕР_12 , з метою збереження речових доказів, шляхом заборони користування та розпорядження майном.
В іншій частині клопотання відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
У силу ст. 175 КПК України, контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 .
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: