Номер провадження 2/754/3642/25
Справа №754/3542/25
Іменем України
05 травня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся з до суду з позовом з вимогою до відповідача АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, а саме:
-зобов'язати АТ «Державний ощадний банк України» повернути грошові кошти в сумі 1 547, 50 грн., нараховані державою;
-стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» 3 000 грн. морально компенсації.
Відповідно, винести окрему ухвалу про відкриття кримінального адміністративного провадження за ст. 356 «самоуправство»; ухвалу щодо застосування штрафу до посадових осіб, причетних до прийняття рішення про списання державних нарахувань АТ «Державний ощадний банк України»; позбавити АТ «Державний ощадний банк України» ліцензіі на здійснення банківської діяльності за здійснення умисної злочинної діяльності проти інтересів держави.
Вимоги позову обґрунтовує тим, що в результаті неправомірних дій працівників АТ «Державний ощадний банк України» з рахунку ОСОБА_1 була заблокована/списана соціальна норма, встановлена державою 1 547,50 грн. та заблоковані надходження на рахунку. Право стягування виникає виключно на прибуток, а соціальні виплати не є прибутком. Державні нарахування є недоторканими. Такі дії працівників нанесли значну моральну шкоду, оскільки він не може користуватися рахунками банку.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.03.2025 відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач - АТ «Державний ощадний банк України» скористався правом надання відзиву, у відповідності до якого заперечує прти заявлених вимог в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а позов таким, що не підлягає до задоволення. 25.11.2013 ОСОБА_1 уклав з АТ «Ощадбанк» Договір про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної карти. На виконання умов договору Банк відкрив на ім'я ОСОБА_1 поточний рахунок в національній валюті, на умовах тарифного пакету «Соціальний» (п.п. 1.1.1. Договору). На виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик М.О. від 18.07.2024 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ОСОБА_1 , у тому числі і на рахунку № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . 24.07.2024 АТ «Ощадбанк» отримав платіжну інструкцію на списання коштів боржника від 24.07.2024 за № 3940694, що надійшла до АТ «Ощадбанк» в електронному вигляді. 16.09.2024 Банком було здійснено часткову оплату в сумі 875,72 грн на рахунок приватного виконавця Фесик М. О. за ВП № НОМЕР_3 згідно платіжної інструкції вiд 16.09.2024. На даний час арешт з коштів ОСОБА_1 знятий згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.03.2025 приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик М.О. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»). Таким чином, на виконання чинної та обов'язкової до виконання постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника від 18.07.2024, АТ «Ощадбанк» накладено арешт на кошти позивача на відкритому останньому у Банку рахунку за № НОМЕР_2 . Рахунок ОСОБА_1 відкритий останнім в АТ «Ощадбанк», є поточним рахунком, не віднесений до рахунків зі спеціальним режимом використання або рахунків, призначених виключно для соціальних зарахувань, а тому не може бути віднесеним до рахунків для зарахування виключно тих коштів, стягнення на які заборонено Законом. Зокрема, зазначено про те, що позивачем не надано жодних доказів заподіяння моральної шкоди з вини відповідача.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як встановлено судом, 25.11.2013 ОСОБА_1 уклав з АТ «Ощадбанк» Договір про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної карти.
На виконання умов договору Банк відкрив на ім'я ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , в національній валюті, на умовах тарифного пакету «Соціальний» (п.п. 1.1.1. Договору).
На виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик М.О. від 18.07.2024 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ОСОБА_1 , у тому числі і на рахунку № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
24.07.2024 АТ «Ощадбанк» отримав платіжну інструкцію на списання коштів боржника від 24.07.2024 за № 3940694, що надійшла до АТ «Ощадбанк» в електронному вигляді.
16.09.2024 Банком було здійснено часткову оплату в сумі 875,72 грн на рахунок приватного виконавця Фесик М. О. за ВП № НОМЕР_3 згідно платіжної інструкції вiд 16.09.2024.
На даний час арешт з коштів ОСОБА_1 знятий згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.03.2025 приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик М.О.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України.
Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
На виконання чинної та обов'язкової до виконання постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника від 18.07.2024, АТ «Ощадбанк» накладено арешт на кошти позивача на відкритому останньому у Банку рахунку за № НОМЕР_2 .
Згідно з Договором від 25.11.2013 ОСОБА_1 відкритий поточний рахунок № НОМЕР_2 , який не належить до рахунків зі спеціальним режимом використання. Перелік рахунків, які можуть відкриватись банками своїм клієнтам, визначений ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та не містив такого виду рахунку як «соціальний».
В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 ПК України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 26-1 Закону України "Про теплопостачання", ст. 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до п. 1 ч.2 ст. 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
До вищенаведених рахунків зі спеціальним режимом використання поточний рахунок № НОМЕР_2 , який відкрито ОСОБА_1 для зарахування, в т.ч. й соціальних виплат - не відноситься.
Відповідно до правової позиції, яка викладена Верховним Судом України у постанові від 24.06.2015 по справі № 6-535цс15, кошти після зарахування на рахунок отримувача стають її власністю, втрачають свій цільовий статус (заробітна плата, пенсія, соціальна виплата) та набувають статусу вкладу.
При цьому, перерахування (видача) вкладу можливе лише в порядок та спосіб, визначений законодавством.
З урахуванням втрати коштами, що надійшли на рахунок, свого цільового статусу - соціальних виплат, можливого надходження на рахунок інших коштів, які неможливо віднести виключно до коштів соціальних зарахувань, у Банку об'єктивно відсутні підстави визначити статус коштів, які залишились/надходять та будуть надходити на рахунок саме як соціальні зарахування.
Позивачем не наведено жодної конкретної правової норми, яка б визначала її поточний рахунок як рахунок зі спеціальним режимом використання та забороняла накладення арешту на нього (рахунок).
З вищезазначеного вбачається, що рахунок ОСОБА_1 відкритий останнім в АТ «Ощадбанк», є поточним рахунком, не віднесений до рахунків зі спеціальним режимом використання або рахунків, призначених виключно для соціальних зарахувань, а тому не може бути віднесеним до рахунків для зарахування виключно тих коштів, стягнення на які заборонено Законом.
Щодо правомірності дій Банку з накладення арешту на кошти на рахунку та виконання платіжної інструкції державного виконавця.
Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Згідно з ч. 2 ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом.
Згідно з вимогами ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність»: арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.
Вичерпний перелік рахунків, на кошти на яких не може бути звернено стягнення в процесі виконавчого провадження регламентований п. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».
Звернення стягнення на кошти на поточному рахунку позивача законодавством не заборонено, а АТ «Ощадбанк», виконуючи постанову про арешт коштів боржника від 18.07.2024 за ВП НОМЕР_3 керувався виключно вищевказаними нормативно-правовими документами.
Щодо судової практики Верховного Суду при подібних правовідносинах.
Позиція Банку підтверджується і актуальною судовою практикою Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.
В постанові від 19.05.2020 по справі № 905/361/19 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від правового висновку, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №344/8982/17, оскільки він не суперечить наведеним у цій постанові висновкам Великої Палати Верховного Суду.
В свою чергу, в постанові від 13.03.2019 у справі № 344/8982/17 Верховний суд зазначив, що скасовуючи постанову державного виконавця про накладення арешту на кошти боржника, що перебувають на рахунку, суди попередніх інстанцій не урахували, що зазначений рахунок не є рахунком із спеціальним режимом використання, а є поточним, призначеним для зберігання коштів та здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі для виплати заробітної плати/пенсії, а відтак дійшли помилкового висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови державного виконавця. Доказів відступлення Великою Палатою Верховного Суду від наведеної вище правової позиції не виявлено.
Згідно постанови від 03.02.2021 у справі №756/1927/16-ц Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду було зроблено висновок, що кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус, та набули статус вкладу.
Тотожний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведений також у постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі 6- 535цс15.
Таким чином і наведеною вище судовою практикою Верховного Суду, яка, згідно ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ч. 4 ст. 263 ЦПК України є правозастосовною у спірних правовідносинах, підтверджено правомірність дій АТ «Ощадбанк».
Щодо можливості користування рахунком в період дії воєнного стану.
У зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України з 24.02.2022, відповідно до Закону «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану.
За розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану», а також відповідно до Закону «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: - фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких наклали арешт органи державної виконавчої служби, приватні виконавці, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень; - юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких наклали арешт органи державної виконавчої служби, приватні виконавці, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Наведені вище норми права діяли в Україні до 06.05.2023.
З 06.05.2023, відповідно до Закону «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про виконавче провадження» встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102- IX: 1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом.
Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.
Особливості взаємодії органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при визначенні поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій можуть встановлюватися Міністерством юстиції України.
Позивачем не надано доказів, що ним було реалізовано право на подання приватному виконавцю заяви про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій, а тому підстав для надання ОСОБА_1 доступу до коштів на рахунку не було.
Отже, в сукупності, за наведених вище обставин позовні вимоги до АТ «Ощадбанк» є безпідставними, необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволення судом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 3 статті 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тобто, позовні вимоги щодо винесення судом окремих ухвал про відкриття кримінального адміністративного провадження та застосування штрафу до посадових осіб відповідача, а також позбавлення АТ «Ощадбанк» ліцензії на здійснення банківської діяльності взагалі не містять а ні законодавчого, а ні будь якого іншого обґрунтування таких вимог.
Враховуючи вищевикладене, АТ «Ощадбанк» наданими доказами підтверджує виконання постанови про арешт коштів боржника від 18.07.2024 за ВП НОМЕР_3 та платіжної інструкції на списання коштів боржника від 24.07.2024 за №3940694, що надійшла до АТ «Ощадбанк» в електронному вигляді відповідно до норм чинного законодавства України, що свідчить про відсутність вини Банку.
Позивач не надав жодного належного і допустимого доказу для доведення вини Банку, та підстав для зобов'язання Банку повернути кошти в сумі 1 547,50 грн., обґрунтовуючи зазначену суму виключно арифметичними розрахунками надходження коштів на рахунок позивача.
Банком не порушено умов Договору або вимог чинного законодавства України під час обслуговування Клієнта.
Щодо позовної вимоги, в частині стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Пункт 3 ч. 2 ст. 23 зазначеного Кодексу передбачає, що моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди із змінами, внесеними, згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.01 р. (п.3), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Позивачем не надано жодних доказів заподіяння моральної шкоди з вини відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язковому доказуванню підлягає наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача шкоди, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача шкоди та вини останнього в її заподіянні.
Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, а також те, що позивачами не наведено доказів наявності всіх складових, які є підставою для відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позову.
Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83,189, 198, 211, 258, 259 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1167 ЦК України, Закон України «Про захист прав споживачів», суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05.05.2025.
Суддя О.Б. Саламон