Справа № 681/254/25
Провадження 2/681/269/2025
05 травня 2025 року
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Горщара А.Г.
з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
В березні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (далі - Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 10522,89 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн та 6000 грн на професійну правничу допомогу.
Позов мотивований тим, що 05.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису було укладено кредитний договір №672310201, за умовами якого позичальник отримав кредит на суму 6300,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, зобов'язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов'язання за договором та надало відповідачу грошові кошти в повному обсязі шляхом перерахування на його банківську картку.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до умов договору факторингу №28/1118-01 та додаткових угод до нього відступило право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором для ТОВ «Таліон Плюс», яке в свою чергу на підставі договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 передало таке право вимоги для ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
26.12.2024 ТОВ «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 26/12/Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за вище вказаним кредитним договором. Таким чином, відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 26/12/Е від 26.12.2024 до Товариства перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 10522,89 грн.
Відповідач не виконував умови договору належним чином, не повністю сплачував платежі у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість у вказаному розмірі, яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 6300 грн та заборгованості по відсотках в сумі 4222,89 грн.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором.
Відповідно до ухвали судді від 05.03.2025 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подання заяв по суті справи.
20.03.2025 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він проти позову заперечив та просив залишити його без задоволення, мотивуючи тим, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження виниклих між сторонами кредитних відносин та надання кредитних коштів, існування боргу в заявленому розмірі, а наданий позивачем розрахунок заборгованості не відповідає дійсності та є надуманим. Зазначив про відсутність підстав для стягнення заборгованості за комісією за кредитним договором № 672310201 від 05.02.2022, оскільки такий пункт договору є нікчемним. Також заперечив проти заявленого позивачем розміру правової допомоги в сумі 6000 грн та просив зменшити його до 2000 грн посилаючись на їх неспівмірність складності справи.
Представник позивача 24.03.2025 через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, в якій вказав, що позивачем надано належні докази на підтвердження позовних вимог, надані докази не суперечать один одному та узгоджуються між собою, також позивачем долучено докази підтвердження понесення витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн. Відповідач будь-яких належних та допустимих доказів того, що кредитні кошти ним не отримані або повернені, а також неналежності йому вказаного в кредитному договорі карткового рахунку не надав.
22 березня 2025 року відповідач подав до суду клопотання про витребування доказів, в задоволенні якого ухвалою суду від 18.04.2025 було відмовлено.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Встановлено, що 05.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 шляхом подачі заявки про отримання кредиту за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено договір кредитної лінії № 672310201, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV39GU6, за умовами якого позичальник отримує кредит на суму 6300,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності.
Відповідно до п.2.3. договору кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 6300 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 22.02.2022.
Пунктом 7.1. договору передбачено, що на момент укладення цього договору сторони дійшли згоди, що сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернена кредитодавцю не пізніше дати закінчення дисконтного періоду кредитування - 22.02.2022, а саме не пізніше ніж через 17 днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Разом з тим п.7.2. та п.п.7.2.1. та 7.2.2. договору визначають, що дата повернення кредиту, що вказана в п.7.1. договору, переноситься, а вказаний строк кредитування продовжується при настанні наступних відкладальних обставин:
у разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту кожен раз переноситься на нову дату закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахувану відповідно до правил цього договору;
у разі якщо позичальник продовжує користуватись кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування, зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
Відповідно до п.8.1. договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за користування кредитом, договором не передбачено.
Процентні ставки за договором є фіксованими. За умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах пункту 8.5. договору, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. Зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п.п. 8.2., 8.3., 8.4. договору).
У пункті 8.15. договору сторони погодили, що продовження строку дисконтного періоду та настання відкладальних обставин, що мають наслідком продовження строку надання кредиту, застосування базової процентної ставки та нарахування процентів за ставкою, що застосовується після закінчення дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього договору та не потребує змін до цього договору та укладення додаткових угод до нього.
Відповідно до пункту 14.1 розділу 14 договору невід'ємною частиною цього договору є Правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця www.moneyveo.ua.
Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» опубліковані на сайті www.moneyveo.ua, а також є доступними для ознайомлення в інформаційно-телекомунікаційній системі при подачі заявки та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Як вбачається з платіжного доручення № e29fc031-85d4-45ea-a6ea-1c2b35f489b7 ОСОБА_1 05.02.2022 відповідно до умов договору отримав кредитні кошти в сумі 6300 грн., що також підтверджується довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» від №11_1/2024.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої договір факторингу викладений в новій редакції, проте його предмет та дата 28 листопада 2018 року залишились незмінними, а строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2021 року.
31 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії Договору до 31 грудня 2022 року.
31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №31, згідно з якою строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року продовжено до 31 грудня 2023 року.
31 грудня 2023 року сторони уклали Додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії вказаного договору факторингу продовжено до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 року до договору факторингу №28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №672310201 від 05.02.2022 на суму 9199,89 грн.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) було укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 30 жовтня 2023 року до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 10522, 89 грн, з яких: 6300 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4222,89 грн - заборгованість за відсотками. Прийняття ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прав вимог до боржників за вказаним договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією № 4939 від 31.10.2023 про їх оплату.
26 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) та позивач ТОВ «ФК «Ейс» (клієнт) уклали договір факторингу №26/12/Е, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
За даними акту прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу № 26/12/Е від 26.12.2024 Товариство прийняло від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» реєстр боржників в кількості 1140 осіб, факт прийняття прав вимог також підтверджується відомостями платіжної інструкції № 117 від 27.12.2024 про їх оплату.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №26/12/Е від 26 грудня 2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 10522,89 грн, з яких: 6300 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4222,89 грн - заборгованість за відсотками.
Згідно з наданими позивачем розрахунками та випискою з особового рахунку відповідача заборгованість ОСОБА_1 внаслідок невиконання взятих ним зобов'язань за кредитним договором № 672310201 станом на 31.01.2024 становить 10522,89 грн, з яких: 6300 грн заборгованість по тілу кредиту, 4222,89 грн заборгованість по відсотках за користування кредитом, нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалось до 22.05.2022.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З наданого позивачем алгоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів слідує, що без ознайомлення Правилами надання грошових коштів у кредит, проведення верифікації та ідентифікації особи подальше укладення електронного договору кредиту в інтонаційно-телекомунікаційній системі вказаного товариства є неможливим.
Отже, підписуючи заявку про укладення кредитного договору, позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України, та надав згоду на обробку своїх персональних даних.
Підписавши договір, позичальник погодився на укладення договору саме на таких умовах, в тому числі і щодо порядку застосування передбачених ним процентних ставок за користування кредитними коштами, а також щодо продовження строку кредитування але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
ОСОБА_1 продовжив користуватись кредитними коштами по закінченню дисконтного періоду та не повернув їх, тож настала відкладальна обставина, передбачена п.п. 7.2 та 7.2.2. договору, відтак загальний строк кредитування за договором склав 107 днів (17 днів дисконтний період до 22.02.2022 (п.7.1. договору) + 90 днів продовження строку кредитування за відкладальною обставиною до 22.05.2022 (п.7.2.2. договору)) .
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом з загальному розмірі 10522,89 грн, яка складається з: 6300 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 4222,89 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, які нараховані в межах загального строку кредитування 107 днів.
Докази сплати ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в матеріалах справи відсутні. Вказаний позивачем розмір заборгованості за кредитом відповідачем не спростовано, власного розрахунку не надано.
Зважаючи на оформлені в належному порядку кредитний договір № 672310201 від 05.02.2022 та договори факторингу Товариство є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів та процентів за їх використання з боржника.
На підставі зазначеного, відповідно до принципу свободи договору, визначеного ст.ст. 6, 627 ЦПК України, суд вважає, що позивачем належними, достатніми та допустимими доказами доведено розмір існуючої заборгованості за кредитом, а відтак позов підлягає до задоволення.
Суд не приймає до уваги заперечення ОСОБА_1 щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження виниклих між сторонами кредитних відносин, отримання відповідачем кредитних коштів, а також доказів існування боргу та його розміру, оскільки такі спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, які є належними, допустимими, узгоджуються між собою та повністю підтверджують викладені в позовній заяві вимоги.
При цьому відповідачем не надано жодних доказів на спростування викладених позивачем обставин, зокрема, як держателем банківської картки, на яку перераховано кредитні кошти, не спростовано надходження таких, відтак відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України останній несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.
Також слід зазначити, що посилання відповідача у відзиві на нікчемність умов кредитного договору про стягнення комісії та заперечення щодо стягнення заборгованості за комісією є надуманими, оскільки умови договору не передбачають стягнення комісії та позивачем не пред'явлено такої позовної вимоги.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.
У зв'язку із задоволенням позову, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (який сплачено з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки при подачі позову через систему «Електронний суд»).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Товариством надано договір про надання правничої допомоги № 27/12/24-01, укладений 27.12.2024 між ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Тараненко та Партнери», додатком № 1 до якого є протокол погодження вартості послуг, додаткову угоду до нього №11, довіреність від 04.12.2024 на представництво інтересів Товариства у всіх судових установах та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я адвоката Тараненка А.І. та акт прийому-передачі наданих послуг від 27.12.2024 до вказаного договору про надання правничої допомоги, відповідно до яких адвокатським об'єднанням надано для позивача юридичні послуги в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 у вигляді вивчення матеріалів справи (2 години, вартість 1000 грн), складання позовної заяви (2 години, вартість 5000 грн), загальна вартість яких становить 6000 грн, сторони погодили, що послуги надано якісно в повному обсязі та в установлені строки.
Суд вважає, що розмір понесених Товариством витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн є співмірним складності справи та виконаним адвокатом роботам і наданим послугам, часом витраченим ним на такі та їх обсягом, тому не вбачає підстав для зменшення їх розміру.
Посилання відповідача на неспівмірність понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн зі складністю справи суд вважає необґрунтованими та недоведеними.
Відтак, згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 672310201 від 05.02.2022, яка складається з: 6300 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 4222,89 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, а всього в загальній сумі 10522 (десять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 89 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. та на правову допомогу в розмірі 6000 грн.
Рішення набирає законної сили після тридцяти днів з дня його складення, якщо на нього не буде подано апеляційну скаргу учасниками справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: Харківське шосе, 19 офіс 2005 м.Київ, поштовий індекс 02090;
Відповідачка - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: