Справа №: 671/234/24
31 березня 2025 року Волочиський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.,
з участю секретаря судового засідання Кошонько Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Волочиську заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката - Савченко Оксани Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом фермерського господарства «Лан» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третьої особи на стороні відповідачів - Хмельницької міської ради Хмельницької області про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок,
встановив:
06 січня 2025 року рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області в задоволенні позову фермерського господарства «Лан» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третьої особи на стороні відповідачів - Хмельницької міської ради Хмельницької області про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок відмовлено.
10 січня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Савченко О.В. звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача - ФГ «Лан» на користь відповідача ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 38000 грн. 00 коп., в якій вказала, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові - на позивача. ОСОБА_1 має сплатити на користь адвоката Савченко О.В. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 38000 грн. 00 коп. протягом п'яти днів з моменту набрання рішенням у справі № 671/234/24 законної сили.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат - Савченко О.В., у поданій заяві про ухвалення додаткового рішення просила проводити розгляд заяви у її та ОСОБА_1 відсутності.
Представник позивача ФГ «Лан» адвокат - Щербатюк О.Д. подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, вказавши, що відповідач ОСОБА_1 мав надати до суду разом з першою заявою по суті спору, в даному випадку із відзивом на позовну заяву, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, у строки визначені законом, однак, зазначених дій не вчинив. Відповідач не подавав відзив на позовну заяву та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс, чи які очікує понести в зв'язку із розглядом справи та вимоги про стягнення з іншої сторони судових витрати. В подальшому сторона відповідача не заявляла клопотання про поновлення строку на заявлення такої вимоги та не зазначала поважність причин пропуску такого строку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 134 ЦПК України, слід відмовити у відшкодуванні таких судових витрат. Наявний у матеріалах справи договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2024 року було подано до суду лише 10.01.2025 року, тобто через 11 місяців після його укладення, і цей договір не містить умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом. Стороною відповідача не надано суду пояснень з приводу того, чому саме цей договір було подано до суду лише через 11 місяців після його укладення і чому сам договір про надання правової допомоги не містить розміру адвокатської винагороди та порядку розрахунків, які чомусь визначені лише детальним описом робіт, який укладено значно пізніше. Договір про надання правової допомоги від 01.02.2024 року також не містить алгоритму порядку обчислення ціни послуг за цим договором.
Також вважає, що зазначений розмір витрат є завищеним, оскільки дана категорія справ є поширеною, судова практика сформована судами, а всі докази, якими відповідач обґрунтовує свою позицію, були у відповідача. Тому, «надання консультацій з питань, що пов'язані і з деліктними зобов'язаннями, вивчення документів, наданих Замовником, пошук актуальної судової практики, пов'язаної із пред'явленням до Замовника позовної заяви про визнання недійсними договорів найму (оренди) та скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, формування правової позиції за наслідками вивчення наданих Замовником документів, складання текстів та формування процесуальних документів, пов'язаних із представленням інтересів Замовника в рамках справи № 671/234/24 та подання їх до суду» не потребують значної витрати часу, застосування спеціальних професійних навиків з правових питань, як визначає відповідач. Таким чином, сума судових витрат на правничу допомогу, яку відповідач просить стягнути з позивача не відповідає ознакам співмірності, визначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК, тому необхідно відмовити у задоволені вимог відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
В той же час, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Окрім того, Верховний Суд зазначає, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).
При цьому, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2024 року між адвокатом Савченко О.В. та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги.
На підставі укладеного договору та ордера на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Савченко О.В. надавалася правова допомога відповідачу.
При цьому, у п. 3 договору сторони погодили вартість послуг в розмірі 38000 грн. 00 коп.
На підтвердження понесення відповідачем при розгляді даної справи витрат на правничу допомогу в сумі 38000 грн. 00 коп. представник ОСОБА_1 - адвокат Савченко О.В. подала до суду договір про надання правничої допомоги від 01.02.2024 року, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 09.01.2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних виконавцем, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 09.01.2025 року. Також, подала ордер серії ВО № 1070021 від 05.02.2024 року та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХМ № 000021 від 11.11.2015 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що «з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.02.2023 року у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22) зазначено, що: «при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини».
Як встановлено судом, 01 лютого 2024 року між адвокатом Савченко О.В. та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги.
Адвокатом Савченко О.В. 08.04.2024 року, а також 31.12.2024 року було подано заяву, в якій вона повідомляла про те, що згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України Хохою А.С. до закінченні судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення буде надано докази понесення судових витрат.
Як вказано в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
З огляду на викладене вище вбачається, що адвокатом була надана відповідна правова допомога.
Суд звертає увагу, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Представник позивача ФГ «Лан» адвокат - Щербатюк О.Д. у поданому клопотанні вказував на неспівмірність розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
Тому, враховуючи заперечення сторони представника позивача, щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 38000 грн. 00 коп., з підстав неспівмірності заявленої суми до стягнення, враховуючи принципи розумності та співмірності судових витрат, складність справи, термін її розгляду, час, затрачений адвокатом, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи обсяг виконаної адвокатом роботи, в тому числі - подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, клопотань про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, заяви про долучення оригіналів договорів оренди землі, клопотання про поновлення провадження у справі, заяв про розгляд справи без участі відповідача та його представника, суд дійшов висновку, що заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Савченко О.В. слід задовольнити частково та стягнути з ФГ «Лан» на користь ОСОБА_1 20000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу, що відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката - Савченко Оксани Володимирівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі № 671/234/24 за позовом фермерського господарства «Лан» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третьої особи на стороні відповідачів - Хмельницької міської ради Хмельницької області про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок.
Стягнути з фермерського господарства «Лан» на користь ОСОБА_1 20000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку додаткове рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення суду.
Учасник справи, якому повний текст додаткового рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач:Фермерське господарство «Лан» (31226, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Холодець; код ЄДРПОУ: 31100919)
Відповідач:ОСОБА_2 (31202, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Гайдайки; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Третя особа на стороні відповідачів:Хмельницька міська рада Хмельницької області (29013, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3; код ЄДРПОУ: 33332218)
Додаткове рішення складено 31 березня 2025 року.
Суддя О.М.Бабій