05.05.2025
Справа №713/130/25
Провадження 2/721/168/2025
Путильський районний суд Чернівецької області в складі головуючої судді Стефанко У.Д. за участю секретаря судового засідання Штефюк Т. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОЦЕНТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОЦЕНТ" звернулось до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №7310 від 16.02.2024 по нарахованих та несплаченим процентам за період з 16.02.2024 по 12.12.2024 у розмірі 36000,00 грн. та судових витрат.
Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що 16.02.2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7310, шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 578998. Відповідачка отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. строком на 365 днів (до 15.02.2024 року), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "КБ "Приватбанк" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,4% від суми кредиту за кожен день користування (876% річних). У зв'язку з порушеннями зобов'язань, заборгованість відповідачки за кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам станом на 12.12.2024 року становить 36000,00 грн. за період з 16.02.2024 року по 12.12.2024 року, що нараховані відповідно до п.1.2 кредитного договору за ставкою 2,4 % за кожен день користування кредитом (876% річних) та графіку платежів.
Ухвалою суду від 18.03.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачці. З рекомендованого повідомлення, яке повернулись до суду вбачається, що відповідачка отримала копію ухвали суду.
Відповідачка не скористалася своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № 7310 від 16.02.2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 578998, відповідачка отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. строком на 365 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "КБ "Приватбанк" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,4% від суми кредиту за кожен день користування (876% річних) (а.с.11-17).
ТОВ «ФК «Процент» виконав грошове зобов'язання та перерахувало 16.02.2024 о 11:37:28 на картку позичальника грошові кошти у розмірі 5000 гривень (а.с.22,76).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. Згідно ч. 2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно правил ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що укладений кредитний договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти у сумі 5000,00 грн відповідачці надані, що підтверджується Випискою за договором б/н за період з 16.02.2024 по 21.02.2024 АТ КБ "Приватбанк" (а.с.76).
Згідно розрахунку заборгованості за договором №7310 від 16.02.2024 року у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вказаним договором, станом на 12.12.2024 утворилась прострочена заборгованість за період з 16.02.2024 року по 12.12.2024 у розмірі 36000,00 грн по несплаченим процентам за користування кредитом (а.с.18-21)
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні, визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Відповідно до п. 4. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» приписано надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу (тобто не банкам), та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Кредитний договір №7310 був укладений 16.02.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.
Разом з тим, судом встановлено, що стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом №3498-IXвід 22.11.2023 року, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1% .
Закон України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 року.
Кредитний договір №7310 був укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 16.02.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування».
На момент укладення кредитного договору (16.02.2024 року) діяла норма статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відтак, доводи представника позивача про те, що такі зміни не стосуються укладеного з відповідачем у цій справі Кредитного договору №7310 був укладений 16.02.2024 без внесення до нього змін, є безпідставними.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, умова укладеного між сторонами договору, передбачена п.п. 1.2. договору, щодо встановлення денної процентної ставки у 2,4 % у порядку ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.
Тому, з огляду на зазначене, суд розраховує заборгованість за процентами за укладеним між сторонами договором, виходячи з встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки - 1 %.
Так, 5000,00 грн. (сума отримана у позику та не повернута протягом строку дії договору) х 1,00 % = 50,00 грн. (сума коштів, що нараховується відповідачу щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами).
Розрахунок заборгованості, згідно зі спірним кредитним договором, позивачем визначено за період з 16.02.2024 (дату видачі кредиту) по 12.12.2024 включно, що становить в сукупності 301 день.
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 по несплачених відсотках за договором №7310 від 16.02.2024 становить 15050 грн (50 грн. х 301 день (строк, протягом якого розрахована заборгованість за відсотками).
Оскільки відповідачка ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання за кредитним договором № 7310 не виконувала, у визначені договором строки погашення процентів за кредитним договором № 7310 від 16.02.2024 року не здійснила, проценти за період з 16.02.2024 року по 12.12.2024 року у сумі 15050 грн. підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Процент".
З огляду на викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Ураховуючи положення ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову у розмірі 15050 грн 00 коп, що складає 41,80% від ціни позову (15050 грн х 100 % : 36000 грн), з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог, які складаються: зі сплати судового збору у сумі 1012 грн 56 коп (2422,40 грн : 100% х 41,80 %) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4180 грн. (10000 грн. х 41.80 %).
Керуючись ст.ст. 11, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 638, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081 ЦК України, ст. ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 137, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОЦЕНТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (код ЄДРПОУ 41466388, місце знаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48) заборгованість за кредитним договором №7310 від 16.02.2024 року за нарахованими та несплаченими процентами за період з 16.02.2024 по 12.12.2024 у розмірі 15050 (п'ятнадцять тисяч п'ятдесят) грн 00 коп, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 1012 (одна тисяча дванадцять) грн 56 коп та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4180 (чотири тисячі сто вісімдесят) грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОЦЕНТ", юридична адреса: 03124, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, ЄДРПОУ 41466388.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Уляна СТЕФАНКО