Єдиний унікальний номер №943/2285/24
Провадження № 2/943/336/2025
05 травня 2025 року м. Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.
при секретарі Пирка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Буську в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-
встановив:
Представник позивачки ОСОБА_3 звернулася в суд в інтересах ОСОБА_4 з означеним позовом, покликаючись на те, що позивачка зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною довідкою про склад сім'ї. З метою безоплатої приватизації вказаної квартири, звернулася з відповідною заявою до Красненської селищної ради. Однак відповідачем було відмовлено у видачі свідоцтва на приватизацію державного житлового фонду, оскільки у позивачки відсутній ордер на житлове приміщення або житлову площу. Оскільки більше ніж 45 років проживає у вище вказаній квартирі, утримує її в належному стані, сплачує комунальні платежі, володіє нею безперервно, відкрито, добросовісно, не має іншого житла, також через те що втрачений ордер на квартиру, просить суд визнати за нею право власності на таку за набувальною давністю.
Позивачка ОСОБА_4 , представник ОСОБА_3 до початку судового засідання, подали заяву з проханням справу слухати у відсутності позивачки та представника, позовні вимоги підтримують в повному об'ємі, просять позов задовольнити.
Представник відповідача також подав суду клопотання про розгляду справи у відсутності їх представника, заперечень проти позову не мають.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивачка зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї № 1004, виданою Красненською селищною радою 08.08.2024 року.
Будинковою книгою для прописки громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_1 підтверджується, що ОСОБА_4 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 з 30.05.1979 року.
Паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 підтверджується, що вона зареєстрована у квартирі з 30.05.1979 року.
У відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у позивачки є право на безоплатну приватизацію вказаної квартири.
З цією метою позивачка звернулася з відповідною заявою згідно додатку 2 до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян до Красненської селищної ради.
Архівним витягом виданим Золочівською РДА від 30.07.2024 року № П/2-600 підтверджується, що рішенням Красненської селищної ради № 89 від 13.10.2005 року про передачу будинків у приватну власність вирішено: відповідно до роз?яснення райдержитлокомунуправління України № 45-6/1350 від 06.1996 року, а також враховуючи клопотання Красненського селищного комунального підприємства, передати слідуючі будинки у приватну власність знявши з балансу КСКП, а саме: будинок ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 .
Таким чином, Красненською селищною радою було прийнято рішення про зняття квартири з балансу та передачу її у власність ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 право власності на квартиру не оформив, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , повторно видане Буським відділом дерджавної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.08.2024 року, про що зроблено актовий запис № 5.
ОСОБА_5 та члени його сім?ї, в тому числі і позивачка спільно вселилися у вище вказану квартиру. Після смерті ОСОБА_5 позивачка і надалі зареєстрована та проживає в цій квартирі.
Оскільки ордер на спірну квартиру є втраченим, позивачка звернулася до суду з даним позовом, так як уже більше ніж 45 років проживає в спірній квартирі, утримує її в належному стані, сплачує комунальні платежі, тобто володіє нею безперервно, відкрито, добросовісно, іншого житла не має.
Довідкою виданою Красненським селищним комунальним підприємством від 01.08.2024 року № 71 підтверджується, що квартира в АДРЕСА_1 не перебуває на балансі Красненського селищного комунального підприємства.
Дана квартира складається з двох житлових кімнат, двох коридорів, санвузла, тамбура та кухні, загальна площа квартири 78,4 кв.м., житлова площа 32,5 кв.м., що стверджується Технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_3 , виданий ФОП ОСОБА_6 10.09.2024 року.
Відповідно до довідки виданої ФОП ОСОБА_6 10.09.2024 року № 111, інвентаризаційна вартість квартири становить 186 403,00 грн.
Квитанцією та актом про розпломбування та демонтаж засобу вимірювальної техніки на повірку від 17.05.2015 року підтверджується, що позивачка є споживачем послуг за газопостачання та електроенергію у вказаній квартирі.
Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344ЦК). (п. 9 Постанови)
Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови).
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). (п. 14 Постанови).
Обставин, які б спростовували твердження позивачів в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.
Отже, враховуючи, що позивачка добросовісно володіє та продовжує відкрито, безперервно користуватися квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , те що відповідач позов визнає, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в підготовчому судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 15,16, 335, 344 ЦК України, суд -
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на квартиру АДРЕСА_3 ,загальною площею 78,4 кв.м., за набувальною давністю.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Суддя: Б. М. Журибіда