05.05.2025
ЄУН 337/2106/25
1-кп/337/355/2025
05 травня 2025 року місто Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 03.03.2025 за № 12025082070000214 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Запоріжжі, який має середню освіту, неодружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який проходить службу за мобілізацією на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого:
- 09.11.2009 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
- 22.12.2009 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 71 КК України покарання приєднане за вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2009 та визначене покарання у вигляді 2 років позбавлення волі;
- 10.07.2014 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
- 15.10.2015 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 71 КК України покарання частково приєднано до покарання за Вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10.07.2014 та визначене покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки 1 місяць;
- 16.12.2015 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 296 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого більш суворим за вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.10.2015 визначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;
- 15.05.2020 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік. 05.08.2020 року Запорізьким апеляційним судом змінено покарання до позбавлення волі строком на 2 роки;
- 14.04.2022 на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограду за ст. 81 КК України, умовно-достроково звільнений від відбування покарання з невідбутим строком покарання 4 місяці 24 дні;
29.05.2023 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки. 02.01.2025 знятий з обліку ДУ «Центр пробації» у зв'язку із декриміналізацією діяння,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, які кваліфікуються як носіння, зберігання, придбання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу; носіння, зберігання, придбання та збут вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу; носіння, зберігання придбання бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу,
В провадженні Хортицького районного суду м. Запоріжжя перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 17.03.2025 обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14.05.2025, з визначенням розміру застави в 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
В підготовчому судовому засіданні прокурор подав до суду письмове клопотання про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу, вказуючи на те, що на даний час ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечували. Захисник зазначив, що обвинувачений має своє житло, живе поруч з ВП № 5, поліцейські мають можливість контролювати його щодня, до того ж обвинувачений має поганий стан здоров'я, просив обрати йому домашній арешт за місцем мешкання. Документів на підтвердження стану здоров'я не мають.
Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому є доцільним, виходячи з наступного.
При вирішенні питання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу суд керувався положеннями ст. 331 КПК України, відповідно до ч. 1, 3 якої під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути арештований або утримуватися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
За змістом обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, злочини, передбачені ст. 263 України, є тяжкими, покарання за які передбачено виключно у виді позбавлення волі.
Так підставою для продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави є наявність беззаперечних ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений при обранні йому іншого запобіжного заходу може здійснити наступні дії:
- переховуватись від органів досудового розслідування, так як наразі ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, та може бути засуджений до покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а тому з метою уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого покарання за вчинення кримінального правопорушення, може зникнути та почати переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що є ризиком передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- ОСОБА_5 є особою раніше неодноразово засудженою за скоєння кримінальних правопорушень і наразі знову підозрюється в умисному вчиненні декількох тяжких злочинів, умисел яких був направлений саме на скоєння декількох кримінальних правопорушень, що задокументовано в ході проведення досудового розслідуванням, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказував, що необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також є достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є одним з факторів, який має враховувати суд при обранні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
При вирішенні зазначеного клопотання суд бере до уваги в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; судом також враховуються вік та стан здоров'я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення.
Щодо обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 178 КПК України:
- ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за якими передбачено покарання у вигляді позбавленням волі до семи років, які наразі підтверджується відповідними доказами, зібраними під час досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 84 КПК України;
- вік та стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджають останньому перебувати під вартою, документів щодо стану здоров'я не має;
- обвинувачений не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, тобто не має сталих соціальних зв'язків, раніше судимий.
Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Суд вважає, що ступені ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді взяття під варту з визначенням розміру застави, на даному етапі провадження не зменшились.
Обраний обвинуваченому запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, потреби у проведенні судом дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
З огляду на наведене, оцінивши у сукупності наведені обставини, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченого запобіжного заходу на менш суворий і з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, вважає доцільним, продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою, з визначенням розміру застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 392, 615 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити, у задоволенні сторони захисту про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , року народження, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 03 липня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, в 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка у будь-який момент протягом дії ухвали може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок (отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області, реквізити рахунку: UA378201720355249002000001205, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ: 26316700, код МФО: 820172).
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду, із визначеною ними періодичністю; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 3) утримуватись від спілкування із свідками у цій справі.
У разі внесення застави, та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави, підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Повідомити про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону, начальника Державної установи Запорізький слідчий ізолятор.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню, її оскарження не зупиняє виконання ухвали.
Суддя ОСОБА_1