Справа № 643/2473/24
Провадження № 2/643/293/25
05.05.2025 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судових засідань Ісоєва К.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Фень М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом адвоката Фень Максима Дмитровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Захарченко Вікторія Євгеніївна, про розірвання спадкового договору
1. Зміст позовних вимог
Адвокат Фень М.Д. (представник позивача), який діє в інтересах ОСОБА_1 (позивач), просить розірвати спадковий договір від 19.03.2021, укладений між позивачем та ОСОБА_2 (відповідач), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Захарченко В.Є. 19.03.2021, зареєстрований в реєстрі за № 89 (Спадковий договір).
2. Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги
Згідно з умовами Спадкового договору, укладеного між сторонами, відповідач зобов'язався виконувати обов'язки по утриманню позивача та в разі смерті позивача набуває право власності на належну останній квартиру АДРЕСА_1 (Квартира). Пунктом 6.3. Спадкового договору передбачено, що в разі невиконання відповідачем розпоряджень позивача на його вимогу цей договір може бути розірваний в судовому порядку. Відповідач умови Спадкового договору не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість з комунальних послуг, що підтверджується судовим наказом від 27.07.2023.
3. Основні процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 18.03.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 28.03.2024 відкрито провадження в справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03.07.2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 21.01.2025 поновлено строк для подання заяви про виклик свідка, викликано для допиту свідка ОСОБА_3 .
Ураховуючи складність справи, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 244 ЦПК України, у судовому засіданні відклав ухвалення та проголошення судового рішення.
4. Стислий виклад позиції учасників справи в ході судового провадження
В судовому засіданні позивача та її представник позовні вимоги та доводи, викладені в позові, підтримали в повному обсязі.
Позивач показала, що відповідач виїхав за межі України та тривалий час не виконує умови Спадкового договору, не надає їй будь-якої допомоги. Спочатку позивач зазначила, що відповідач періодично надсилав їй кошти до липня 2023 року. Згідно з останніми за часом поясненнями позивача, на достовірності яких вона наполягала, відповідач востаннє надавав їй кошти в лютому-березні 2022 року. Після цього відповідач припинив надавати їй будь-яку допомогу, в тому числі грошову.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про їх дату, час та місце повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяву про розгляд справи за його відсутності, суду не надав.
Оскільки позивач та її представник не заперечували проти такого вирішення справи, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи.
Третя особа у судове засідання не з'явилась.
5. Основні фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені
Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА № 746617, позивачу з 08.12.2020 призначена друга група інвалідності безстроково.
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 позивач отримує пенсію по інвалідності.
19.03.2021 між позивачем та відповідачем укладений Спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Захарченко В.Є. 19.03.2021, зареєстрований в реєстрі за № 89.
Згідно з умовами Спадкового договору відповідач зобов'язується виконувати передбачені в цьому договорі розпорядження позивача і в разі його смерті набуває право власності на Квартиру АДРЕСА_1 .
Умовами п. 2.1. Спадкового договору передбачено, що за життя позивача на відповідача покладається обов'язок виконувати такі дії: - повністю утримувати позивача, забезпечувати їй необхідне харчування, одяг, догляд та медичну допомогу; - забезпечувати позивача згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами за кошти відповідача за усною домовленістю; - забезпечити догляд позивача в разі хвороби позивача; - сплачувати комунальні послуги за Квартиру.
Відповідно до п. 6.3. Спадкового договору у разі невиконання відповідачем розпоряджень позивача на його вимогу цей договір може бути розірваний у судовому порядку.
Згідно з судовим наказом Московського районного суду м. Харкова від 27.07.2023, виданим в справі № 643/6894/23, з позивача на користь КП «Харківські теплові мережі» стягнута заборгованість за послуги з теплопостачання в розмірі 13927,16 грн. за період з 01.10.2020 по 23.02.2022.
З відомостей про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання, складених КП «Харківські теплові мережі», вбачається, що за адресою Квартири та ім'я позивача нарахована заборгованість в розмірі 13927,16 грн. Згідно з вказаними відомостями, заборгованість за квітень 2021 року, тобто за місяць, наступний за місяцем укладення Спадкового договору, сплачена повністю. За червень 2021 року заборгованість відсутня. Заборгованість за жовтень 2021 року сплачена частково. Заборгованість за листопад та грудень 2021 року, за січень-лютий 2022 року не сплачувалась. За березень, квітень та жовтень 2022 року заборгованість не нараховувалась. Заборгованість за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року не сплачувалась.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що є військовослужбовцем. Позивач є матір'ю його покійного товариша. Позивач йому повідомляла, що відповідач обіцяв допомагати позивачу, а остання за це оформила на ім'я відповідача документи на квартиру. Відповідач забрав собі документи на квартиру, проте допомоги позивачу не надає, коштами не допомагає. Свідок допомагає фінансово позивачу, купує для неї ліки. Так, свідок в жовтні 2022 року приїхав до позивача, і остання йому поскаржилась на відсутність коштів. Сказала, що її ввели в оману. Свідок систематично допомагає позивачу коштами, купує позивачу ліки, їжу. Зі слів позивача йому відомо, що відповідач виїхав за межі України. Коли свідок приїжджає додому до позивача, то бачить, що в позивача відсутні продукти та ліки. Позивач повідомляла свідка, що відповідач їй не допомагає.
6. Застосовне законодавство та релевантна судова практика
Суд зобов'язаний керуватися завданням справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів. Результат тлумачення приватно-правових норм, тобто діяльності зі з'ясування їхнього змісту (сенсу), має бути розумним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, постанови Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 385/321/20, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 661/2532/17, від 11.08.2021 у справі № 723/826/19, від 13.08.2021 року в справі № 638/20102/16, від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 1, 2 ст. 16 ЦК).
Згідно з ст. 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.
Частиною другою статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).
7. Позиція суду
Виходячи з положень ч. 1 ст. 1308 ЦК України, п. 6.3. Спадкового договору, вказаний договір може бути розірваний у судовому порядку у разі невиконання відповідачем розпоряджень позивача.
Згідно з умовами Спадкового договору, відповідач зобов'язався в тому числі сплачувати комунальні послуги за Квартиру.
Вказаний обов'язок відповідачем не виконаний, що підтверджується даними відомостей про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання, складених КП «Харківські теплові мережі», та судового наказу Московського районного суду м. Харкова від 27.07.2023, виданого в справі № 643/6894/23, згідно з якими за адресою Квартири станом на квітень 2023 року утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання. Суд звертає увагу, що несплата заборгованості носила не разовий, а систематичний характер. Так, після укладення Спадкового договору 19.03.2021 комунальні послуги за Квартиру, зокрема послуги з теплопостачання, фактично не сплачувались, заборгованість за період з жовтня 2021 року по квітень 2023 року не погашена.
Невиконання відповідачем інших обов'язків, передбачених Спадковим договором, зокрема обов'язків повністю утримувати позивача, забезпечувати їй необхідне харчування, одяг, догляд та медичну допомогу, забезпечувати позивача згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами за кошти відповідача, забезпечити догляд позивача в разі хвороби позивача, підтверджується не тільки поясненнями позивача, наданими в судовому засіданні, а й показаннями свідка.
Відповідачем не спростовані доводи позовної заяви та надані позивачем докази. За таких обставин, розглядаючи справу в заочному порядку на підставі наданих позивачем доказів та стандарту доказування більшої переконливості, суд приходить до висновку щодо невиконання відповідачем розпоряджень позивача та умов Спадкового договору.
Вказані обставини є підставою для розірвання Спадкового договору.
Ураховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, суд на підставі ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України
Позов адвоката Фень Максима Дмитровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Захарченко Вікторія Євгеніївна, про розірвання спадкового договору - задовольнити.
Розірвати спадковий договір від 19.03.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Захарченко В.Є. 19.03.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 89.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Д.А. Крівцов