Справа № 643/6759/25
Провадження № 2/643/3637/25
05.05.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду м. Харкова Поліщук Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулась до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 червня 2023 року Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 158.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що дана справа не підсудна Салтівському районному суду м. Харкова виходячи з наступного.
В позовній заяві позивачка зазначає адресу реєстрації місця проживання відповідача АДРЕСА_1 .
Судом у відповідності до положень ст. 187 ЦПК України отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки.
Як вбачається відповіді № 1337632 від 01.05.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Слобідського районного суду м. Харкова.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК Українипозови до фізичних осіб пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування, якщо інше не передбачене законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Позивачка в позовній заяві зазначає, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що також підтверджується відповіддю № 1337659 від 01.05.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, фактичне місце проживання як внутрішньо-переміщеної особи зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 та при визначені підсудності справи остання посилалась, що позов подається з урахуванням положення ст. 28 ЦПК України, за місцем її проживання.
Кабінетом Міністрів України 07.02.2022 прийнято постанову № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», яка набрала чинності 14.03.2022 року, якою, у тому числі було затверджено «Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування)» (далі Порядок).
Згідно з вимогами вказаного Порядку особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (пункт 4).
Відповідно до постанови Верховного Суду від 24.06.2024 у справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23) особа може мати декілька місць проживання/ перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання / перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення. Реєстрація (декларування) місця проживання / перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Положення ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. Використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Статус ВПО підтверджує отримання позивачкою соціальних послуг з боку держави на території Салтівського району м. Харкова та не є визначенням її адреси місця проживання відповідно до вимог Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Таким чином цивільна справа територіально не підсудна Салтівському районному суду м. Харкова, оскільки зазначена вище адреса відноситься до територіальної юрисдикції Чугуївського міського суду Харківської області.
Підстав для розгляду даної справи Салтівським районним судом м. Харкова за місцем проживання позивачки з матеріалів справи не вбачається.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно зі ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Судом враховано, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Зважаючи на те, що справа територіально не підсудна Салтівському районному суду м. Харкова, суд вважає, що справу слід передати на розгляд до Чугуївського міського суду Харківської області - для розгляду.
Керуючись ст. ст. 27, 31,32, 260 ЦПК України, суд -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбупередати на розгляд Чугуївському міському суду Харківської області (63500, Харківська область, м. Чугуїв, пл. Соборна, 2.).
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу до відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Т.В. Поліщук