Справа№ 953/16/25
н/п 2-а/953/42/25
"28" квітня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Шаренко С.Л.,
за участю секретаря Реуцькій Н.В,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
03.01.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Уманець А.І. звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 30.12.2024 №21276, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , майором ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гр., а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 30.12.2024 було винесено відносно позивача постанову №21276 від 30.12.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гр. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак позивач заперечує щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки він ніяких повісток не отримував, а тому у нього не могло виникнути обов'язку з'явитись в певний час до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому і відсутній склад правопорушення. Притягаючи до відповідальності позивача, відповідач виходив з того, що позивач був належним чином сповіщений про ет. Що йому потрібно з'явитись на адресу відповідача 18.10.2024 на 11.00, так як на адресу позивача була надіслана повістка від 07.10.2024 №396688. Однак як вбачається з оскаржуваної постанови, в ній відсутні дані про те, що позивач отримав повістку, відмовився від її отримання або був відсутній за місцем мешкання, у зв'язку з чим в силу п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, позивач не був належним чином оповіщений та як наслідок у позивача відсутній обов'язок з'явитись на адресу відповідача 18.10.2024 на 11.00.
Постанова №21276 прийнята не в спосіб, який передбачений нормами законодавства, є необґрунтованою, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Крім того, постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить жодних доказів, на яких ґрунтується висновок посадової особи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зазначає, що позивачу не було надано жодного іншого документу, окрім постанови №21276, процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_4 жодним чином не дотримана. Що свідчить про незаконність та упередженість дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 . Більш того, сама постанова №21276 не містить посилань на протокол про адміністративне правопорушення. Можливості реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП позивачу не надано, що також свідчить про незаконність та упередженість дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зазначає, що відсутні будь-які докази того, що позивач був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки рекомендоване поштове відправлення, скоріш за все, повернуто відправнику, що не може свідчити про належне підтвердження оповіщення Позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дані позивача оновлені вчасно та відповідно до чинного законодавства України. Більш того, при доставленні позивача 30.12.2024 до ТЦК у позивача ніхто із співробітників не уточнив дані, а просто склали оскаржувану постанову, у зв'язку з вищевикладеним просить скасувати постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.03.2025 року до участі у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, представник позивача надав до суду заяву з проханням проводити розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.
Представник відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_5 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Представник третьої особи на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України - у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
За правилами ч. 2, 3 ст. 286 КАС України - учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або)з моменту оприлюднення судомна веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що 30.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_2 винесено постанову №21276, відповідно до якої у період дії воєнного стану 30.12.2024 року о 10:00 годині працівником поліції був доставлений гр. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП, а саме не прибуття на 18.10.2024 року на 11.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_7 за направленою повісткою №396688 для уточнення даних, своєю бездіяльністю позивач порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого ПКМУ №1487 від 30.12.2022 року, абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року оголошено про проведення загальної мобілізації.
У відповідності до положень ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до ст.210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Згідно ст.246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Згідно ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 майор ОСОБА_3 є посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якому законом надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.
Згідно ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Винесення постанови про накладення адміністративного стягнення відповідно до ст. 284 КУпАП є одним із рішень суб'єкта владних повноважень, яке може бути прийняте виключно за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки передбачає створення для особи негативних наслідків особистого, майнового характеру у вигляді адміністративного стягнення.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Як вбачається з електронного військово-облікового документу на ім'я ОСОБА_1 , сформованого з допомогою мобільного застосунку Резерв+, який в свою чергу відображає актуальну інформацію, яка міститься в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних і резервістів, Позивач уточнив свої персональні дані в строк визначений законом та має про це відповідну відмітку в документі «Дані уточнені вчасно» (а.с. 12).
Згідно абз.1 п.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно абз. 2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що також ставиться в провину Позивачу, визначає, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Як вбачається з постанови №21276 від 30.12.2024, ОСОБА_1 не з'явився 18.10.2024 на 11.00 для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак з матеріалів справи не вбачається ані повістки про виклик, ані вкладення про рух поштового відправлення, ані самого протоколу про адміністративне правопорушення. Окрім того, відповідачем не надано жодного доказу про те, що позивач викликався належним чином.
Відповідно до п. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Позивач зазначає, що ніяких повісток не отримував про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Матеріали справи містять лише постанову №21276 від 30.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Матеріали справи не містять самої повістки, доказів належного отримання повістки позивачем. З відзивом відповідач до суду не звертався.
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку ОСОБА_1 ухилився.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Суду не вдається встановити, що у діях, які кваліфіковані відповідачем за ч.3 ст.210-1 КУпАП є склад правопорушення, адже відповідачем не надано до суду жодних доказів до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення позивачем.
За таких умов, сама лише постанова про адміністративне правопорушення без надання доказів на підтвердження обставин, викладених у ній, не дає підстав вважати, що рішення відповідача є правомірним та вказують на те, що відповідач таке рішення прийняв необґрунтовано.
У порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, зокрема не надано доказів того, що ОСОБА_1 належним чином був сповіщений про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 18.10.2024 року, а тому доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення не надано.
Дослідивши подані позивачем докази в сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не була доведена «поза розумним сумнівом».
За приписами п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанову, та закрити справу про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 605. 60 гр.
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 605, 60 гр.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 205, 211, 217, 241, 246, 250, 255, 257-263, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення №21276 від 30.12.2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гр.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач:
ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача:
ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄРДПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ).
Суддя С. Л. Шаренко