Справа № 641/8443/24
Провадження № 2/638/2826/25
(ЗАОЧНЕ)
05.05.2025 м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючої судді - Штих Т.В.,
за участі секретаря- Зайченко Р.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулася до Дзержинського районного суду міста Харкова за позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від вказаного шлюбу сторони не мають неповнолітніх дітей. Спільне життя не склалось з причин суперечок та конфліктів, що у подальшому привело до неможливості умов спільного мешкання.
Позивачка наполягала на задоволенні позовних вимог, у судовому засіданні повідомила, що вона уклала шлюб з відповідачем у 1991 році, у подальшому вони разом мешкали у її батьків до 1995 року, після чого відповідач покинув Україну, у подальшому у 1997 році він повернувся до України, проте і тоді стосунки вже були розірвані, у подальшому відповідач покинув територію України і до сьогодні більше не приїздив, а позивачка в свою чергу відмовилася виїжджати до Сірії. Наразі сторони спілкуються телефоном. Під час останніх свідкувань відповідач повідомив, що він не заперечує проти розірвання шлюбу та направив копію свого паспорту, де зазначено час перетину кордону України.
Представник позивачки у судовому засіданні також просив розірвати шлюб. Вказав, що сторони не мешкають однією родиною, не ведуть спільне господарство, перебування в офіційному шлюбі, суперечить інтересам позивачки.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 03 вересня 1991 року, виданого відділом РАГС виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів м. Харкова УСРС, сторони вступили в шлюб 26 квітня 1991 року. Вказане свідоцтво про шлюб легалізоване у консульському відділі Міністерства закордонних справ Української СРСР 12 листопада 1991 року за номером 20721.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України. Згідно ч.2 ст. 112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, які мають суттєве значення.
Згідно ст. 12 Європейської Конвенції по правам людини чоловіки та жінки, які досягли шлюбного віку, мають право вступати в шлюб и створювати сім"ю у відповідності з національним законодавством, яке регулює здійснення цього права.
Згідно ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права та обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Вжиті заходи, щодо примирення подружжя були марними, сторони не примирились, в зв'язку з цим суд приходить до висновку, що даний шлюб повинен бути розірвано.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи все вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 105,110,112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 76,81, 133, 141, 246,258,259,264, 265 Цивільного процесуального кодексу України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , укладений відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 03 вересня 1991 року, виданого відділом РАГС виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів м. Харкова УСРС, про вступ у шлюб 26 квітня 1991 року, яке легалізоване у консульському відділі Міністерства закордонних справ Української СРСР 12 листопада 1991 року за номером 20721
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 суму судових витрат в розмірі 1211 гривни 20 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення ухвалено та надруковано суддею 05 травня 2025 року.
Суддя: Т.В. ШТИХ