справа № 619/2023/25
провадження № 1-кс/619/358/25
іменем України
15 квітня 2025 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області Риков М.І.
за участю: секретаря судового засідання Ткаченко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Апазіді Костянтина Юрійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
11 квітня 2025 року до Дергачівського районного суду Харківської області через систему «Електронний суд» надійшла скарга адвоката Апазіді Костянтина Юрійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність начальника відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області полковника поліції Горшеніна Дениса Євгеновича, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 29.03.2025.
В скарзі зазначено, що 29 березня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме щодо крадіжки особистого майна. Вищезазначена заява була зареєстрована в інформаційно-комунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції" від 29.03.2025 ЄО № 6673 та від 29.03.2025 № 6691.
16 травня 2019 року ОСОБА_1 видав довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Городніченко О.А., зареєстровану в реєстрі за № 534, якою уповноважив свого сина - ОСОБА_2 бути його представником у всіх установах та організаціях по всім питанням, пов'язаним з оформленням його права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 .
Восени 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Русько-Лозівської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 та дізнався, що колишня дружина - ОСОБА_3 подала аналогічну заяву про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки за тією ж адресою, до якої долучила витяг про реєстрацію за нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Як стало відомо заявнику, право власності за ОСОБА_3 на вказаний житловий будинок було зареєстровано на підставі договорів дарування частки житлового будинку, укладених 09 та 10 грудня 2019 року між сином заявника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В свою чергу, право власності за ОСОБА_2 на це майно було зареєстровано 30 травня 2019 року державним реєстратором КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області Богославцем Сергієм Володимировичем. Так, у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 зазначає, що під час його відсутності в житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 . - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 самовільно увірвалися в будинок, зламавши двері.
Як підставу для державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 визначено лише технічний паспорт б/н, виданий 21.05.2019 ТОВ «НБК Київ» та довідку № 89, видану 21.05.2019 ТОВ «НБК Київ». У результаті вищевказаних узгоджених кримінально-протиправних дій державним реєстратором Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , вчинених за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 незаконно заволодів зазначеним житловим будинком та земельною ділянкою.
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсними договорів дарування, припинення права власності та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 08 листопада 2022 року позовну заяву було задоволено в повному обсязі.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року у справі № 619/6002/21 рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 08 листопада 2022 року залишено без змін.
09.04.2025 на адвокатський запит надійшла відповідь начальника ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області Дениса Горшеніна за № 7974, із якої слідує, що рапортом начальника слідчого відділу поліції № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, за відсутності фактичних даних та достатніх обставин, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, щодо внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв'язку з чим заяви ЄО № 6673 від 29.03.2025 та ЄО № 6691 від 29.03.2025 було доручено для подальшого розгляду ПОГ СВГ відділу поліції № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області для прийняття рішення згідно Закону України «Про звернення громадян» та керуючись вимогами інструкції «Про затвердження порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах НП України», затвердженого наказом МВС України № 930 від 15.11.2017 року
З урахуванням зазначеного, заявник просив поновити строки звернення до суду зі скаргою та зобов'язати уповноважену особу відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області виконати вимоги ст. 214 КПК України, внести до ЄРДР відповідні відомості за його заявою від 29.03.2025.
У судове засідання скаржник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Апазіді К.Ю. не з'явились, надали заяву про розгляд скарги без їх участі, просять скаргу задовольнити.
Представник ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНПв Харківській області та прокурор у судове засідання не з'явились, про розгляд скарги повідомлялись належним чином.
За приписами ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на вказане, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності прокурора та уповноваженої посадової особи ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, оскільки своїм правом присутності, останні не скористалися.
Слідчим суддею, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим розглянути скаргу за відсутності особи, що подала скаргу, прокурора та уповноваженої посадової особи ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, з дотриманням положень ст.ст. 26, 306 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про часткове задоволення скарги, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до частин 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин. Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.
Дослідивши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та додані до нього докази слідчий суддя вважає, що строк на оскарження постанови слідчого пропущений з поважних причин.
Так, в матеріалах скарги є довідка про результати розгляду звернення ОСОБА_1 , яку останній отримав 09.04.2025.
В зв'язку з чим, клопотання про поновлення процесуального строку підлягає до задоволення, поновивши ОСОБА_1 процесуальний строк на оскарження бездіяльності уповноважених осіб відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов'язання вчинити певну дію.
Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 2 цієї статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з пп. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Аналогічні вимоги закріплені у Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298.
Частина 2 Глави 1 Розділу ІІ вказаного Положення закріплює, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема - мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
У свою чергу, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що повноваженнями щодо оцінки відомостей, повідомлених потерпілим чи наведених у заяві, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені лише слідчий, дізнавач, прокурор, що також узгоджується із загальними засадами кримінального судочинства, в тому числі принципом диспозитивності щодо розподілу процесуальних функцій.
Разом з цим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не зобов'язує слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
У постанові від 01.12.2022 року у справі № 522/7836/21 (провадження №51-2328км22) Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду констатував той факт, що слідчий суддя під час здійснення судового контролю може скасовувати постанови слідчого/прокурора та зобов'язувати вчиняти певні дії передбачені КПК України, однак при цьому не повинен втручатися в процесуальну діяльність слідчого.
Виходячи з цього, слідчий суддя, на етапі проведення досудового розслідування, не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та позбавлений повноважень надати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Слідчий суддя приходить до висновку, що перевірка заяви ОСОБА_1 щодо крадіжки особистого майна за адресою: АДРЕСА_1 , повинна проводитись в межах відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Лише потім, після з'ясування всіх обставин по даній справі, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження, відповідно до ст. 284 КПК України.
Оцінивши обставини даної справи, слідчий суддя вважає встановленим, що органом досудового розслідування, в порушення вимог ст. 214 КПК України, не внесені відповідні відомості до ЄРДР та не розпочато досудове розслідування за заявою ОСОБА_1 тим самим допущено бездіяльність, яка, на думку слідчого судді, є протиправною.
Станом на день розгляду скарги ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області не спростовано доводи скарги щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 29.03.2025 ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що вказану скаргу необхідно задовольнити, зобов'язавши уповноважених осіб ВПполіції № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області протягом 24 годин з моменту отримання копії ухвали внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушеннявід 29.03.2025, вручивши даній особі витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та вирішити питання про початок досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303, ст. ст. 306-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на оскарження бездіяльності уповноважених осіб відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області протягом 24 годин з моменту отримання копії ухвали внести до Єдиного реєстру досудових розслідуваньвідповідні відомості про вчинене кримінальне правопорушення, викладені в заявіОСОБА_1 від 29 березня 2025 року (ЄО № 6673 та ЄО № 6691), за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, визначеною уповноваженою особою ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, направивши ОСОБА_1 відповідний витяг з ЄРДР у строки, передбачені приписами ч. 1 ст. 214 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя М. І. Риков