Справа № 569/21217/23
30 квітня 2025 року
м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальні провадження за №12023181010002633 від 12.09.2023 року, за №12024186010000398 від 19.03.2024 року, за №12024181010000595 від 04.03.2024 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українеця, громадянина України, уродженеця м. Рівне, фактично проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , із професійно-технічною освітою, неодруженого, не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.309, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, -
09 вересня 2023 року, о 10 год. 58 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, 28Б, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, який у подальшому продовжено, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку інших осіб, шляхом вільного доступу, таємно викрав камеру відеоспостереження марки «Hikvision», модель DS-2CD2347G3E-L вартістю 4461 грн. 87 коп., яка знаходилася над вхідними дверима в будинок АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_6 , чим завдав потерпілому майнову шкоду у вказаному розмірі.
Крім того, 13 вересня 2023 року, о 00 год. 30 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, 28Б, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, який у подальшому продовжено, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку інших осіб, шляхом вільного доступу, таємно викрав камеру відеоспостереження марки «Hikvision», модель DS-2CD2T47G3E-L вартістю 5020 грн. 67 коп., яка знаходилася на паркані, що за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_6 , чим завдав потерпілому майнову шкоду у вказаному розмірі.
Крім того, 15 вересня 2023 року, приблизно о 01 год. 15 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, 28Б, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, який у подальшому продовжено, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку інших осіб, шляхом вільного доступу, таємно викрав камеру відеоспостереження марки «Hikvision», модель DS-2CD2347G3E-L вартістю 4453 грн. 32 коп., яка знаходилася на торці будівлі, що за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_6 , чим завдав потерпілому майнову шкоду у вказаному розмірі.
Крім того, 19 вересня 2023 року, приблизно о 13 год. 03 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, 28Б, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, який у подальшому продовжено, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку інших осіб, шляхом вільного доступу, таємно викрав камеру відеоспостереження марки «Hikvision», модель DS-2CD2347G3E-L вартістю 4448 грн. 06 коп., яка знаходилася на паркані, що за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, 28Б, яка належить ОСОБА_6 , чим завдав потерпілому майнову шкоду у вказаному розмірі.
Також, 06 жовтня 2023 року, о 21 год. 13 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Рівне, вул. Гранична, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, який у подальшому продовжено, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку інших осіб, шляхом вільного доступу, таємно викрав камеру відеоспостереження марки «Dahua», модель DH-IPC-HDW3441EM-S-S2 вартістю 4802 грн. 67 коп., яка знаходилася на гаражі, що за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_7 , чим завдав потерпілому майнову шкоду у вказаному розмірі.
03 березня 2024 року, о 19 год. 27 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні торгівельного залу магазину «Spirit&food», що розташований по вул. Богоявленська, 12 в м. Рівне, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно та в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, який в подальшому продовжено, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю спостереження за ним зі сторони сторонніх осіб та персоналу магазину, намагався таємно викрасти із торгових полиць вказаного магазину майно, яке належить ПП «МЕРЕЖА РВ», а саме: шоколад «Мілка з тоффі і цілим горіхом», 300 г. в кількості 1 шт., вартістю 123 грн. 76 коп., шоколад «Мілка Баблз пористий», 80 г., в кількості 3 шт., вартістю 111 грн., шоколад «Мілка зі смаком ванілі і печива ОРЕО», 100 г., в кількості 3 шт., вартістю 132 грн. 78 коп., шоколад «Мілка з подрібненим лісовим горіхом», 90 г., в кількості 6 шт., вартістю 265 грн. 56 коп., а всього майна на загальну суму 633 грн. 10 коп., заховавши вказаний товар у кишені своєї куртки.
Після цього, будучи поміченим продавцем магазину ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що його протиправні дії викрито, не реагуючи на законні вимоги зупинитись та оплатити вартість товару, свої злочинні дії не припинив, з метою утримання викраденого майна, останній відштовхнув ОСОБА_8 та намагався вибігти за касову зону магазину «Spirit&food», не оплативши вказаний товар.
Однак, з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_4 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки останній був зупинений працівниками патрульної поліції, які перебували не при виконанні своїх службових обов'язків, при виході з магазину з викраденим майном.
ОСОБА_4 порушуючи порядок, встановлений ст.ст. 4, 6, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, незаконно придбав, поліетиленовий пакет з речовиною зеленого кольору рослинного походження, який зберігав у квартирі за місцем проживання, без мети збуту, до моменту проведення 15 березня 2024 року, близько 07 год. 47 хв. обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого працівниками поліції було вилучено поліетиленовий пакет з речовиною зеленого кольору рослинного походження, яка відповідно до висновку є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 64,228 г (в перерахунку на висушену речовину), обіг якої заборонено, відповідно до списку 1 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав свою вину, підтвердив обставни, які зазначені у вироці. Зазначив, що викрадені речі витрачав на власні потреби. Крім, того зазначив, що 15 березня 2024 року в нього працівниками поліції було вилучено наркотичні речовини. Дуже шкодує щодо вчинення ним протиправних дій, про що зазначав під час допиту в суді та щиро розкаюється в цьому, просив суд суворо його не карати та не позбавляти волі, надати шанс довести виправлення та надати можливість проживати з родиною.
Оскільки його мати проживає в іншому місті, він змушений опікуватись своєю бабусею-пенсіонеркою, допомагати їй по господарству, адже вони проживають в приватному секторі і мають присадибне господарство, яке потребує постійного обробляння, а бабуся, зважаючи на її вік, вже не має змоги робити це самостійно. Крім того, через певні бюрократичні перепони, бабуся ОСОБА_4 до теперішнього часу не отримує пенсійних виплат, натомість він хоч і неофіційно, але працює та заробляє кошти для утримання як себе, так і бабусі.
У вченому щиро кається та просить призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі. При цьому пояснив, що всі завдані збитки потерпілим під час розгляду справи відшкодував добровільно.
Потерпілі ОСОБА_9 , в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, щодо міри покарання обвинуваченому покладаються на розсуд суду. Притензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо міри покарання обвинуваченому покладаються на розсуд суду. Притензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Крім того зазначив, що обвинуваченим відшкодована шкода в сумі 4802 грн. 67 коп.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо міри покарання обвинуваченому покладаються на розсуд суду. Притензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Крім того зазначив, що обвинуваченим відшкодована шкода в сумі 18 383 грн. 92 коп.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому злочині, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу винного. При цьому судом з"ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз"яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов'язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.
Суд пересвідчився, що позиція обвинуваченого ОСОБА_4 щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України є добровільною і не пов'язана з вищевказаними чинниками.
Вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в суді.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані вірно за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та в умовах воєнного стану, за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно та в умовах воєнного стану, за ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
Виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне та повне відшкодування збитків, утримання своєї бабусі, яка є пенсіонеркою.
Обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України - судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисні корисливі злочини проти власності, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів, один із яких є нетяжким, інші ж ? тяжкими.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, не одружений, працює не офіційно, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
На переконання суду, призначення обвинуваченому ОСОБА_4 такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов'язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Так, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Частиною 2 статті 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
З урахуванням обставин справи і даних про особу винного, усвідомлення ним протиправності своєї злочинної поведінки та наміру в подальшому суворо дотримуватись закону, за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.309, у вигляді позбавлення волів межах санкції статей.
При призначенні основного покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України з урахуванням ст.69 КК України.
Крім того, при призначені остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України належить застосувати спосіб повного поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Суд враховує також і поведінку обвинуваченого після скоєння злочинів і вважає, що його поведінка свідчить про те, що ОСОБА_4 вживає заходи щодо свого виправлення, оскільки, ним відшкодована потерпілим шкода, тому суд вважає, що ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів.
Враховуючи викладене, з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, приймаючи до уваги обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає можливим щодо ОСОБА_4 застосувати положення ст.75 КК України з встановленням іспитового терміну, оскільки саме це покарання, на переконання суду, найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України. При цьому на ОСОБА_4 необхідно покласти обов'язки визначені ст. 76 КК України.
Крім того, застосовуючи ст.. 75 КК України, суд враховує, що потерпілі претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 не мають, в матеріалах кримінального провадження відсутні цивільні позови.
На переконання суду, призначене покарання буде достатнє для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає цілям та загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Судові витрати у справі за проведення судових експертиз, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в сумі 26215 грн. 71 коп.
Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Речові докази по справі вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124 КПК України.
Цивільні позови у кримінальному провадженні потерпілими не заявлялися.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.309, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йомунаступне покарання:
за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України ? 4 роки позбавлення волі;
за ч. 4 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі;
за ч.1 ст.309 КК України - 1 рік обмеження волі;
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки на період іспитового строку:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно ч.2 ст.124 КПК України, стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 26215 грн. 71 коп.
Скасувати арешт на майно, чоловічі кросівки, чорного кольору, з помаранчевими вставками, без маркувальних позначок; чоловічі кросівки, сірого кольору, з салатовими вставками, марки «SPORTXIUXIANXIE»; рюкзак, чорного кольору, марки «KITE», з брілком у вигляді пінгвіну, фіолетового кольору;панаму польову (піксель); шорти, світло-зеленого кольору, з поясом коричневого кольору, без маркувальних позначок; футболку, чорного кольору, марки «UNDERARMOUR»; кофту з капюшоном, білого кольору, з малюнками «NUSU», який був накладений ухвалою суду від 25 жовтня 2023 року (справа № 569/20373/23, 1-кс/569/8097/23).
Скасувати арешт на майно на чоловічі кросівки, блакитного кольору, з білою підошвою, марки «ASICS»; спортивну кофту, чорного кольору, з візерунками на рукавах та капюшоні блакитного кольору, марки «GADONIENNA»; куртку чоловічу, чорно-блакитного кольору, марки «THE NORTH FACE», розміром - XXL; мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXYA 13», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , разом із сім картою НОМЕР_3 , який був накладений ухвалою суду від 27 березня 2024 року (справа № 569/5125/24, 1-кс/569/2101/24).
Речові докази: поліетиленовий пакет з речовиною зеленого кольору рослинного походження, яка відповідно до висновку є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 64,228 г. - знищити.
Диски ( а.с.18)- залишити в матеріалах кримінального провадження №12024186010000398 від 19.03.2024.
Диск (а.с. 70) - залишити в матеріалах кримінального провадження №12023181010002633 від 12.09.2023.
Диск (а.с. 233) - залишити в матеріалах кримінального провадження №12023181010002633 від 12.09.2023.
Диск (а.с. 262) - залишити в матеріалах кримінального провадження №12023181010002633 від 12.09.2023.
Диск (а.с. 30) - залишити в матеріалах кримінального провадження №12024181010000595 від 04.03.2024.
Флеш носій (а.с. 87) - залишити в матеріалах кримінального провадження №12024181010000595 від 04.03.2024.
На вирок суду може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів моменту проголошення вироку через Рівненський міський суд.
Згідно ст. 376 ч 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_10