Вирок від 10.04.2025 по справі 569/2196/25

Справа № 569/2196/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року

м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченої - ОСОБА_4

потерпілого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження за №12025181010000105 від 17.01.2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Рівне, Рівненської обл., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаюча за адресою АДРЕСА_2 , громадянка України, українка, раніше не судима.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2025 року, близько 15 годині 30 хвилини, ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України №64 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи на законних підставах за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, із метою власного матеріального збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрала належний потерпілому ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Redmi Note 12S, Onyx Black, 8 GB RAM 256 GB ROM, вартістю 5 745 гривень 60 копійок, який знаходився у квартирі останнього, чим завдала потерпілому майнової шкоди у вказаному розмірі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні злочину, визнала повністю, та суду показала, що викрала в потерпілого мобільний телефон. Крім того, зазначила, що з потерпілим проживає разом та примирилася з ним. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 притензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, оскільки з обвинуваченою примирився.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому злочині, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу винного. При цьому судом з"ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз"яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 , органом досудового розслідування кваліфіковано вірно, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Частиною 2 статті 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.65 КК України при призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної, яка раніше не судима, має постійне місце проживання, на обліках в КП «РОЦПЗН» не перебуває.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання, в ході розгляду справи суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Згідно ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

З урахуванням ряду встановлених судом обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винної, а саме: щире каяття у вчиненому, потерпілий принензій до обвинуваченої не має, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 при призначенні основного покарання за ч. 4 ст. 185 КК України вимоги ч. 1 ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 185 КК України, а саме штрафу.

На думку суду, призначене обвинуваченій покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України є необхідним і достатнім для її виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання з речовими доказами, суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відповідно ч.2 ст.124 КПК України, стягнути із засудженої ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 1591,80 грн.

Речові докази: мобільний телефон марки «Redmi Note 12S, Onyx Black, 8 GB RAM 256 GB ROM - попернути потерпілому ОСОБА_5 .

На вирок суду може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів моменту проголошення вироку через Рівненський міський суд.

Згідно ст. 376 ч 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1

Попередній документ
127081555
Наступний документ
127081557
Інформація про рішення:
№ рішення: 127081556
№ справи: 569/2196/25
Дата рішення: 10.04.2025
Дата публікації: 07.05.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (22.05.2025)
Дата надходження: 31.01.2025
Розклад засідань:
13.02.2025 09:30 Рівненський міський суд Рівненської області
10.03.2025 09:30 Рівненський міський суд Рівненської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДАШ'ЯН КРИСТИНА ЕДУАРДІВНА
суддя-доповідач:
ДАШ'ЯН КРИСТИНА ЕДУАРДІВНА
державний обвинувач:
Рівненська окружна прокуратура
державний обвинувач (прокурор):
Рівненська окружна прокуратура
заявник:
ДУ" Центр пробації"
обвинувачений:
Михайлюк Тетяна Володимирівна
потерпілий:
Тирак Тарас Васильович
стягувач (заінтересована особа):
РРВ № 1 ФДУ " Центр пробації"