Дата документу 17.04.2025Справа № 554/1579/25
Провадження № 2/554/2219/2025
17 квітня 2025 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Титаренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , який уточнила під час розгляду справи. У позовній заяві просила:
змінити спосіб та розмір аліментів, що стягується з ОСОБА_2 на підставі рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 28.02.2020 по цивільній справі № 554/11219/19;
задовольнити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання спільних доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 15 000,00 грн до досягнення повноліття найстаршою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відкликати виконавчий лист № 554/11219/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей з відповідача на її користь, яким стягуються аліменти на утримання їхніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку від дня пред'явлення позову 17 грудня 2019 року до досягнення повноліття найстаршою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття.
В обґрунтування позову вказала, що 30.08.2014 р. Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 1336, який Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 24.01.2020 у справі №554/9992/19 розірвано. Позивач вказує, що від шлюбу у них з відповідачем є спільні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач зазначає, що рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 28.02.2020 р. з ОСОБА_2 стягнуто на її користь аліменти на утримання наших дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку та не менше ніж 50 відотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку від дня пред'явлення позову 17 грудня 2019 року до досягнення повноліття найстаршою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 11 серпня 2033 року. В подальшому стягувато з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття.
Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 05.03.2020 по цивільній справі № 554/11219/19 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_5 аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з дня пред'явлення позову 17.12..2019 і до досягнення дитиною 3-х років.
Позивач вказує, що згідно з повідомленням Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві від 25.02.2025 р. відповідач свій обов'язок щодо сплати аліментів по жодному з виконавчих проваджень не виконує, а саме: станом на 25.02.2025 існує заборгованість по аліментам на утримання дружини - у розмірі 18 775,72грн.; станом на 25.02.2025 існує заборгованість по аліментам на утримання дітей - у розмірі 115 361,51грн. Позивач зазначає, що додаткові витрати на дітей відповідач не здійснює, їх життям не цікавиться. Позивач змушена самостійно виховувати доньок, оскільки незалежно від нарахованих державним виконавцем аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача вкрай недостатньо для належного виховання дітей. ОСОБА_1 вказує, що на даний час її матеріальний стан змінився, оскільки зросли витрати на утримання дітей у зв'язку із зростанням цін на продукти та одяг, підвищенням прожиткового рівня на дитину відповідного віку, збільшення кількості вірусних інфекційних захворювань спільних дітей, відповідно збільшення кількості медикаментів для лікування, тому змушена звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 12 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків, які представником позивача усунуто в строк вказаний в позовній заяві.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 06 березня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
02 квітня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Представник відповідача вказує, що згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І кварталу 2020 по І квартал 2025 Відповідач не має офіційного місця працевлаштування та отримання доходу. Разом із тим, згідно записам трудової книжки Відповідача, останнє місце офіційної роботи датується 2013 роком, тому в останнього не має джерела доходу вже тривалий час і на підставі цього його матеріальне становище є досить скрутним. Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 25.02.2025 року, який надає позивачка, ОСОБА_2 регулярно здійснював і здійснює платежі по аліментним обов'язанням. Так, з вересня 2021 по лютий 2025 року відповідача систематично та щомісячно сплачує аліменти на утримання дітей. З наведеного вбачається, що відповідач не ухилявся і не ухиляється від сплати аліментів на утримання дітей та здійснює регулярні платежі відповідно до своїх фінансових можливостей. Підтвердження факту ухилення відповідача від сплати аліментів матеріали справи не містять. Що стосується сплати аліментів на утримання дружини, то відповідач усвідомлює свій обов'язок щодо сплати таких аліментів, однак, керуючись першочерговістю потреб своїх дітей, здійснював виплати на утримання дружини у сумі, яку мав можливість сплатити. Представник відповідача стверджує, що за фінансової можливості систематично бере участь в матеріальному забезпеченні дітей, в тому числі, продуктами харчування, іншими необхідними речами, оплачував лікування. Спільні доньки сторін зареєстровані за однією адресою з відповідачем, що підтверджується виписками з реєстру територіальної громади № 2025/004156381 та №2025/004156380 від 28.03.2025 року. Батько постійно спілкується зі своїми дітьми, приймає участь у їх житті, а також за можливості надає готівку ОСОБА_1 для додаткових витрат на дітей, тому сторона відповідача вважає, що позивач не надала доказів про погіршення свого матеріального стану або зменшення доходу, а тому дане твердження позивача нічим не обґрунтоване та не підтверджене. Представник відповідача зазначає, що позивачем не надано жодних доказів погіршення матеріального стану та зменшення доходу, доказів про те, що відповідач не надає їй додаткових витрат пов'язаних з дітьми, також відсутні докази, зокрема: копій квитанцій про придбання одягу дітям, квитанції про покупки продуктів, ліків, доказів щодо витрат на оздоровлення, розвиток дітей, одночасно із цим немає підтвердження того, що є проблеми зі здоров'ям дітей, у т.ч. мають хронічний характер та потребують постійних матеріальних витрат. Доводи позивача про те, що з часу присудження аліментів зросли ціни, сторона відповідача вважає необґрунтованими, оскільки такі доводи не є правовою підставою для задоволення позовних вимог про зміну способу стягнення аліментів за вище встановлених обставин справи та не передбачено чинним законодавством. Окрім того, Позивачка не позбавлена права і можливості звернутись до відповідача із позовом про стягнення додаткових витрат на дітей в разі зміни її матеріального стану. Представник відповідача стверджує, що з матеріалів справи не вбачається будь-яких конкретних правових та допустимих доказів, які б свідчили саме про зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів та інших випадків, передбачених СК України і які б давали саме правові підстави для зміни способу стягнення аліментів суду не надано, як і не надано доказів, що ОСОБА_2 має стабільний та регулярний дохід, щомісячно отримує заробітну плату. Крім того, представник відповідача заперечує проти стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу (а.с.57-66).
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 надіслала до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі (а.с.94-95).
Від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони відповідача, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі. У заяві наголосив, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження погіршення матеріального стану та зменшення доходу позивача. Позивачкою не доведено, що відповідач не надає їй додаткової допомоги на витрати пов'язані з утриманням дітей. Представник відповідача зазначив, що з 2024 року у відповідача погіршився стан здоров'я, що підтверджується медичними довідками та висновками лікарів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до наступного висновку .
Судом встановлено, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 січня 2020 року було розірвано (справа №554/9992/19) (а.с.13).
Від шлюбу сторони мають двох доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.15) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.16).
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 19 лютого 2020 року (справа № 554/11219/19) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі1/3 частини всіх видів заробітку та неменше ніж 5 0відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку від дня пред'явлення позову 17грудня 2019 року до досягнення повноліття найстаршою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В подальшому стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на її утримання у розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу) починаючи з дня пред'явлення позову 17 грудня 2019 року і до досягнення дитиною 3-х років, а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.10-12).
На підставі вище вказаного рішення Октябрським районним судом м. Полтави 28 лютого 2020 року видано виконавчий лист № 554/11219/20 (а.с.18,20).
З копії розрахунків наданих Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вбачається, що ОСОБА_2 станом на 25.02.2025 р. має заборгованість по сплаті аліментів на утримання дітей в розмірі 115361,51 грн. (а.с.37-38) та заборгованість по утриманні дружини до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 18775,72 грн. (а.с.39-40).
З копії трудової книжки на ім'я ОСОБА_2 вбачається, що останній з 04.04.2013 року офіційно не працевлаштований (а.с.69-70).
З Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків вбачається , що ОСОБА_2 з 1 кварталу 2020 р. по 1 квартал 2025 р. немає джерел отримання доходу (а.с.71).
З виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4145 від 23.07.2024 р. та іншої медичної документації на ім'я ОСОБА_2 вбачається, що останній має варикозне розширення поверхневих вен (а.с.74-77).
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Ураховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
При вирішенні вимог щодо зміни способу стягнення або розміру раніше стягнутих аліментів, суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я, здоров'я та матеріального становища дитини.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Таким чином, поставивши перед судом питання про зміну способу стягнення раніше присуджених аліментів частку від доходу платника аліментів на тверду грошову суму, позивачці належало доводити передусім наявність у платника аліментів відповідного доходу як підставу для задоволення вимоги. Разом з тим, зважаючи на пред'явлення позову з метою збільшення розміру стягуваних аліментів, належало доводити й інші обставини, які мають значення в такому спорі та передбачені, зокрема, ч. 1ст. 182 СК України.
Предметом доведення у спорах про зміну раніше визначеного розміру аліментів є не переоцінка обставин, які були підставою для попереднього визначення розміру аліментів, а доведення змін, які відбулися у подальшому.
Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких конкретних правових та допустимих доказів, які б свідчили саме про зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я одержувача аліментів та інших випадків, передбачених СК України і які б давали саме правові підстави для зміни способу стягнення аліментів позивачем до суду не надано, як і не надано доказів, що ОСОБА_2 має стабільний та регулярний дохід, щомісячно отримує заробітну плату. Натомість відповідачем до суду надано докази про те, що останній не отримує доходів та має погіршення стану здоров'я і витрачає кошти на лікування.
Законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.».
Будь-яких доказів матеріального стану відповідача з часу встановлення йому аліментних зобов'язань, а також інформації про щомісячні доходи як платника аліментів, так і одержувача аліментів, позивачкою надано не було, хоча це є її процесуальним обов'язком.
Суд вважає, що ОСОБА_1 не довела належними, допустимими та достатніми доказами наявності зміни матеріального становища відповідача , погіршення або поліпшення здоров'я когось із сторін та інших випадків, передбачених статтею 192 СК України, що обумовлюють можливість зміни визначеного судом способу стягнення аліментів, які стягуються на утримання малолітніх дітей, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Зважаючи на викладене, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі, у зв'язку з їх недоведеністю.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів (п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»).
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до п.3 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» та судом ухвалюється рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати у вигляді судового збору, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, відносяться на рахунок держави.
Згідно ч. 1 ст.141ЦПК України судові витрати понесені позивачем у вигляді витрат на правову допомогу стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст.2,4,12,13,76,77,78,81,141,258,259,263,264,265,273,354,355 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - відмовити.
Судовий збір в розмірі 1211, 20 грн. компенсувати за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрацції - АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Суддя Л.І.Савченко