29 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 925/377/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,
представників учасників справи:
позивача за первісним позовом - Врублевський І. О.,
відповідача за первісним позовом - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтренешнл Дрінкс Продакшн Імпекс"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
від 06.01.2025 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 11.02.2025
у складі колегії суддів: Владимиренко С. В., Демидова А. М., Ходаківська І. П.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтренешнл Дрінкс Продакшн Імпекс"
про повернення майна з оренди та стягнення 3 809 748,82 грн
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтренешнл Дрінкс Продакшн Імпекс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання"
про визнання договору недійсним та стягнення 113 400,00 грн,
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 32.2-01/643 від 23.04.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 925/377/22 у зв'язку з відпусткою судді Вронської Г. О. та запланованою відпусткою судді Кондратової І. Д.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 для розгляду справи № 925/377/22 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н. М., судді: Баранець О. М., Кролевець О. А.
1. Історія справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Європостачання" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтренешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" про зобов'язання повернути майно, орендоване за договором від 01.10.2021, та стягнення 29 700,00 грн основного боргу, 3 780 000,00 грн штрафу за несвоєчасне повернення орендованого майна згідно з додатковою угодою від 10.01.2022, 48,82 грн 3% річних, судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після дострокового припинення договору оренди від 01.10.2021 на підставі додаткової угоди від 10.01.2022, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтренешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" не повернуло орендоване майно у встановлений строк - до 04.02.2022.
В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтренешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" звернулося до Господарського суду Черкаської області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" про визнання недійсним договору оренди від 01.10.2021 та стягнення 113 400,00 грн, набутих за оспорюваним правочином.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що оспорюваний правочин вчинено директором з перевищенням повноважень, без погодження загальних зборів учасників, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 16.01.2024 у справі № 925/377/22 Господарський суд Черкаської області прийняв відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" від позову. Закрив провадження у справі № 925/377/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтренешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" про повернення майна з оренди та стягнення 3 809 748,82 грн у зв'язку із відмовою позивача від позову. Прийняв відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" від зустрічного позову. Закрив провадження у справі № 925/377/22 за зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" про визнання договору недійсним та стягнення 113 400,00 грн у зв'язку із відмовою від зустрічного позову.
Не погодившись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Європостачання" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило визнати причини пропуску поважними та поновити строк на подання апеляційної скарги; скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 у справі № 925/377/22 в частині прийняття відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" про повернення майна з оренди та стягнення 3 809 748,82 грн та закриття провадження у справі в цій частині; справу направити до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду.
Клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги обґрунтоване тим, що підставою для подання даної апеляційної скарги є ухвала Придніпровського районного суду міста Черкаси у справі №711/7066/24 від 13.11.2024, якою скаргу адвоката Шокот Антона Степановича, подану в інтересах директора та власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" - ОСОБА_1, на постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області Кохан Л. А. від 28.05.2024 про закриття кримінального провадження №12022255330000275, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 358, частиною 1 статті 172, частиною 3 статті 191, частиною 1 статті 199 Кримінального кодексу України - задоволено, скасовано постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області Кохан Л.А. від 28.05.2024 про закриття кримінального провадження №12022255330000275. У зв'язку з тим, що обставини, які досліджуються у кримінальному провадженні, мають вирішальний вплив на надання оцінки доказам та доводам учасником даної господарської справи, скаржник просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги та поновити такий строк.
2. Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
Ухвалою від 18.12.2024 у справі № 925/377/22 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 у справі №925/377/22 залишив без руху. В ухвалі зазначено, що Скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати суду обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 у справі №925/377/22 протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала суду апеляційної інстанції від 18.12.2024 мотивована тим, що:
- повний текст оскаржуваної ухвали доставлено в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" 26.01.2024 о 08:39, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, датою вручення є 26.01.2024, а отже останнім днем для подачі апеляційної скарги у строк встановлений пунктом 1 частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України є 05.02.2024. Такий строк обраховано судом апеляційної інстанції з дня вручення повного тексту оскаржуваної ухвали;
- апеляційна скарга була подана скаржником 26.11.2024 через систему "Електронний суд";
- зі змісту наданої скаржником ухвали Придніпровського районного суду міста Черкаси від 13.11.2024 у справі №711/7066/24 вбачається, що представник скаржника та директор товариства були обізнані з ухвалою про закриття провадження у даній справі протягом усього 2024 року. Крім того з матеріалів справи вбачається, що 11.07.2024 представник скаржника ознайомлювався з матеріалами даної справи в суді першої інстанції;
- наявність чи відсутність ухвали Придніпровського районного суду міста Черкаси від 13.11.2024 у справі №711/7066/24 не впливає на обов'язок апелянта звернутись до суду апеляційної інстанції у строк встановлений законом;
- зволікання з поданням апеляційної скарги є наслідком суб'єктивної поведінки сторони, а тому реалізація своїх процесуальних прав, в цьому випадку, залежала від волі самого скаржника.
Ухвалою від 06.01.2025 у справі № 925/377/22 Північний апеляційний господарський суд, зокрема, задовольнив клопотання та поновив Товариству з обмеженою відповідальністю "Європостачання" пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 у справі № 925/377/22; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 у справі № 925/377/22.
Ухвала суду апеляційної інстанції від 06.01.2025 мотивована тим, що:
- на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 представником скаржника подано заяву про усунення недоліків;
- в обґрунтування клопотання від 30.12.2024 про поновлення пропущеного процесуального строку апелянт зазначає, що єдиним представником апелянта (директором та засновником) була ОСОБА_1 , яка з 2022 року постійно знаходилась за кордоном та протягом всього цього часу (2022-2024 рік) ОСОБА_1 не мала доступу до Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" в Електронному суді (ЄСІТС), вказаним доступом скористався адвокат Писаренко М., який діяв від імені, але без повноважень (без укладеного договору) з апелянтом. Також наголошено, що ОСОБА_1 фактично є наразі свідком незаконних дій по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання". Однак, враховуючи її постійне перебування за кордоном, подання документів, з'ясування обставин справи ускладнене. Лише з матеріалів кримінального провадження новий директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" міг дізнатися про ухвалу про закриття провадження на підставі нібито поданої колишнім директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" ОСОБА_1 заяви про відмову від позову;
- з огляду на сукупність доводів, беручи до уваги посилання скаржника у апеляційній скарзі, виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України про забезпечення права на апеляційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках та беручи до уваги забезпечення балансу між реалізацією права на доступ до суду та принцип judicata, колегія суддів вважає наведені скаржником причини для поновлення строку на апеляційне оскарження у цій конкретній справі поважними, клопотання скаржника про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 у справі №925/377/22 є таким, що підлягає задоволенню.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтренешнл Дрінкс Продакшн Імпекс", у відзиві на апеляційну скаргу зазначило, що вважає задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження незаконним та таким, що порушує право відповідача на належний розгляд справи. Також зауважило, що у додатках до апеляційної скарги наявна копія заяви про відмову від позову, яка була подана через підсистему "Електронний суд" шляхом електронного підпису. Тобто, особа, яка мала повноваження для представництва в суді першої інстанції, шляхом волевиявлення сторін подала вказану заяву до суду та підписала особистим кваліфікованим електронним підписом. Доказів зворотного апелянтом не подано, а лише зазначено про відсутність такої заяви. Окрім цього, апелянтом лише наведено про поважність причин пропуску строку, однак належного обґрунтування вказаному суду не надано. Крім того, відсутні обставин непереборної сили, які перешкоджали б своєчасному (в межах встановленого строку) поданню апеляційної скарги у справі.
3. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою від 11.02.2025 Північний апеляційний господарський суд скасував ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 у справі № 925/377/22 в частині прийняття відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" про повернення майна з оренди та стягнення 3 809 748,82 грн та закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" про повернення майна з оренди та стягнення 3 809 748,82 грн у зв'язку із відмовою позивача від позову. Справу № 925/377/22 в частині розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" про повернення майна з оренди та стягнення 3 809 748,82 грн передав на розгляд до Господарського суду Черкаської області. В іншій частині ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 у справі № 925/377/22 залишив без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- зі змісту оскаржуваної ухвали Господарського суду Черкаської області вбачається, що представники учасників справи у судове засідання не з'явились. Суд першої інстанції, приймаючи відмову позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) дійшов висновку про те, що така заява не суперечить Закону, наслідки відмови від позову заявнику відомі, докази порушення законодавства або чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів відсутні. Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, оскільки представники учасників справи в судове засідання не з'явились, що позбавило суд першої інстанції обов'язку у роз'ясненні наслідків відмови від позовів;
- судом першої інстанції не було досліджено питання порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у зв'язку із відмовою від позову, оскільки, як вбачається із тексту заяви позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про відмову від позову останній не має претензій до відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) через добровільне задоволення усіх вимог, борг повністю погашено;
- доказів повернення відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) орендованого майна за договором оренди від 01.10.2021, як і погашення заборгованості, та нарахованих штрафних санкцій, судових витрат матеріали даної справи не містять;
- посилання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) на наявність у нього оригіналу заяви позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про відмову від позову, з мокрою печаткою та підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" ОСОБА_1., не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки як вже зазначено судом апеляційної інстанції вище вказана заява про відмову від позову містить печатку та підпис особи, прізвище, ім'я та по-батькові, якої не зазначено, що свідчить про підписання її невідомою особою. Крім того, колегія суду апеляційної інстанції звертає увагу відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), що наявність печатки не є обов'язковим реквізитом документа в силу приписів частин 1, 3 статті 58-1 Господарського кодексу України та статті 207 Цивільного кодексу України;
- отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про прийняття відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" від первісного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" про повернення майна з оренди та стягнення 3 809 748,82 грн та закриття провадження у справі за первісним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" про повернення майна з оренди та стягнення 3 809 748,82 грн у зв'язку із відмовою первісного позивача від позову.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 у справі № 925/377/22 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження від 06.01.2025 у справі № 925/377/22, якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції (з урахуванням заяви про усунення недоліків).
В своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" зазначило, що вважає ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 у справі № 925/377/22 такими, що прийняті без належного дослідження всіх обставин справи, без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.06.2023 у справі № 922/3604/21, від 28.01.2025 у справі № 756/1579/24, та з порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 129 Конституції України, статті 86, частини 1 статті 119, статті 256 Господарського процесуального кодексу України, без урахування позицій Європейського суду з прав людини, що містяться у рішеннях "Хужин та інші проти Росії" від 23.10.2008, "Шагін проти України" від 10.12.2009, "Альне де Рібемон проти Франції" від 01.02.1995, "Бьомер проти Німеччини" від 03.10.2002, "Ісмаїлов та інші проти Росії" від 24.04.2008, "Дактарс проти Литви" від 24.11.2000, "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, "Мельник проти України" від 28.03.2006, "Мушта проти України" від 18.11.2010, тощо.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
- фактично, єдиною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження є кримінальне провадження № 12022255330000275, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 358, частиною 1 статті 172, частиною 3 статті 191, частиною 1 статті 199 Кримінального кодексу України, яке перебуває на стадії досудового розслідування, а отже у вказаному випадку слід застосовувати презумпцію невинуватості, у зв'язку з тим, що вина адвоката Писаренко М. не доведена;
- оскільки вина адвоката у вказаному кримінальному провадженні не доведена, то твердження апелянта є хибними, у той же час судом апеляційної інстанції вказані обставини не досліджувалися;
- щодо перебування представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" за кордоном протягом 2022-2024 року, такі аргументи є недоведеними, оскільки не наведено посилання на жодні об'єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги після отримання копії ухвали та не надано доказів такого перебування за кордоном. Окрім цього, чому саме перебування за кордоном є обставиною, яка перешкоджає поданню апеляційної скарги, апелянтом не зазначено;
- ухвала Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 у справі №925/377/22 було доставлено до електронної справи 25.01.2024 . Окрім цього, до суду апеляційної інстанції було надано оригінал заяви про відмову від первісного позову, яка підписана ОСОБА_1. з печаткою. Таким чином, уповноваженим особам Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" було відомо про ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 та обставини щодо наявності або відсутності комунікації адвоката з клієнтом не можуть бути визнаними об'єктивними та непереборними, оскільки стосуються виключно відносин між позивачем за первісним позовом та його представником;
- суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що первісна позовна заява була подана та підписана представником позивача, адвокатом Аліною Лященко та подальший розгляд справи проводився за її участі. Окрім цього, судові засідання в режимі відеоконференції проводилися за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" Анастасії Кадигроб. Також, у матеріалах справи наявна заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" Сиротюка Романа про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Таким чином, окрім директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" про ухвалу суду від 16.01.2024 були обізнані інші представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання", однак суд апеляційної інстанції не звернув увагу на вказані обставини;
- оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Європостачання" мало не одного представника у справі № 925/377/22, відповідно датою вручення ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 у справі №925/377/22 є 16.01.2024 та апелянтом не наведено жодних об'єктивних обставин, що завадили подати апеляційну скаргу на ухвалу в строк, передбачений законодавством.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Європостачання" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні, та закрити касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано тим, що:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" жодним доводом, аргументом або фактом не спростовує підстави Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" на подання апеляційної скарги, оскільки одразу після цитування змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 у справі №925/377/22 переходить до виголошення власної суб'єктивної незгоди щодо поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Європостачання" строку на подання апеляційної скарги та зазначенням нерелевантної практики ЄСПЛ, щодо суті порушеного питання;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" не зазначило та фактично проігнорувало основну підставу скасування ухвали суду першої інстанції, а саме те, що заява про відмову від позову містить печатку та підпис особи, прізвище, ім'я та по-батькові, якої не зазначено, що свідчить про підписання її невідомою особою;
- не зрозуміло, які норми матеріального права не застосовано, які норми процесуального права порушено Північним апеляційним господарським судом під час ухвалення постанови від 11.02.2025 у справі №925/377/22 та що саме оскаржується у касаційній скарзі;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" стверджує, що суду апеляційної інстанції було надано оригінал заяви про відмову від первісного позову, яка підписана ОСОБА_1. з печаткою, проте замовчує той факт, що у заяві відсутні прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка підписала цей документ, що об'єктивно та фактично свідчить про підписання цього документу невідомою особою та, у свою чергу, вводить в оману суд;
- щодо поновлення строку на подання апеляційної скарги, суду було достатньо доказів та доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" задля такого поновлення;
- перебування ОСОБА_1. за кордоном у період з 2022-2024 роки представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" могла підтвердити на вимогу суду, надавши належним чином завірені копії паспорта громадянина України ОСОБА_1. з відмітками про «Виїзд», «В'їзд» за кордон. Проте, враховуючи, що Північному апеляційному господарському суду було достатньо аргументів, доводів та доказів Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" для поновлення строку на подання апеляційної скарги, такі докази долучені не були;
- постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник, були прийняті за іншої ніж у даній справі фактично-доказової бази, а також за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями та за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, залежно від яких (обставин, аргументів, доводів і доказів) й прийняті судові рішення, тобто зазначені справи і справа, що розглядається, є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність спірних правовідносин у них.
5. Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини 2 статті 304 Господарського процесуального кодексу України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.
Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Отже, враховуючи вимоги частини 1 статті 300, частини 2 статті 304 Господарського процесуального кодексу України, якщо доводи щодо необґрунтованості ухвал, які не можуть бути окремо оскаржені від постанови суду апеляційної інстанції відповідно до пункту 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України включені до касаційної скарги, в якій оскаржується і судове рішення, яке підлягає касаційному оскарженню, то таким доводам касаційної скарги має бути надана відповідна оцінка під час касаційного перегляду справи.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частина 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України також передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Водночас учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 118 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Частиною 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, повний текст ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 було складено 16.01.2024.
Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 доставлено в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" 26.01.2024 о 08:39, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду. Отже, датою вручення ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 є 26.01.2024, а відтак останнім днем для подачі апеляційної скарги на вказану ухвалу у строк встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України є 05.02.2024.
З апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" - адвокат Шокот Антон Степанович звернулося 26.11.2024 (через 10 місяців після її постановлення).
Разом з апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Європостачання" подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою від 18.12.2024 Північний апеляційний господарський суд визнав неповажними причини наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Європостачання" у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та надав право Товариству з обмеженою відповідальністю "Європостачання" вказати інші підстави для поновлення строку. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що представник скаржника та директор товариства були обізнані з ухвалою про закриття провадження у даній справі протягом усього 2024 року. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив те, що як вбачається з матеріалів справи 11.07.2024 представник скаржника (адвокат Шокот Антон Степанович) ознайомлювався з матеріалами даної справи в суді першої інстанції.
На виконання вимог ухвали Товариство з обмеженою відповідальністю "Європостачання" подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку.
Зокрема, у даному клопотанні було зазначено, що єдиним представником апелянта (директором та засновником) була ОСОБА_1., яка з 2022 року постійно знаходилась за кордоном та протягом всього цього часу (2022-2024 рік) ОСОБА_1. не мала доступу до Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" в Електронному суді (ЄСІТС), вказаним доступом скористався адвокат Писаренко М., який діяв від імені, але без повноважень (без укладеного договору) з апелянтом. Також наголошено, що ОСОБА_1. фактично є наразі свідком незаконних дій по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання". Однак, враховуючи її постійне перебування за кордоном, подання документів, з'ясування обставин справи ускладнене. Лише з матеріалів кримінального провадження новий директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" міг дізнатися про ухвалу про закриття провадження на підставі нібито поданої колишнім директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" ОСОБА_1 заяви про відмову від позову.
Поновлюючи строк на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції визнав наведені скаржником причини для поновлення строку на апеляційне оскарження у цій конкретній справі поважними.
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку.
Верховний Суд зауважує, що реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень Господарського процесуального кодексу України.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
У постанові від 16.08.2017 у справі №2-779/09 Верховний Суд України зазначив, що поновлення пропущеного строку оскарження остаточного судового рішення без наведення відповідних причин і його подальше скасування є порушенням принципу правової визначеності та права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. Хоча саме національні суди мають ухвалювати рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. У кожному випадку вони повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Згідно із статтею 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Водночас право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежене, у тому числі шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення ЄСПЛ у справах "Стаббінгс на інші проти Сполученого Королівства" від 22.10.1996, "Девеер проти Бельгії" від 27.02.1980).
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ зробив висновок, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом із тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не здаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип правової визначеності).
Отже, встановлення строків звернення до суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть зворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Строки звернення до суду фактично сприяють уникненню ситуації правової невизначеності.
У рішенні від 29.10.2016 у справі "Устименко проти України" ЄСПЛ дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечує рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
У постанові Верховного Суду від 03.04.2025 у справі № 908/2948/23 викладено наступний висновок: "тлумачення норм ГПК України, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.".
Подібний висновок також викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі №521/2816/15-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2024 у справі №925/1341/22.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 210 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду, що викладається окремим документом, складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
У справі, що переглядається, апеляційний господарський суд, поновлюючи в ухвалі від 06.01.2025 Товариству з обмеженою відповідальністю "Європостачання" строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, не зазначив, яка саме причина пропуску строку на апеляційне оскарження визнана поважною та не навів ніякого обґрунтування поновлення такого строку, обмежившись лише посиланням на те, що наведені скаржником причини для поновлення строку на апеляційне оскарження у цій конкретній справі є поважними. Тобто, суд апеляційної інстанції не навів мотивів, за яких вважав причини пропуску строку поважними.
Водночас, сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин Верховний Суд вважає обґрунтованим аргумент касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права при постановленні ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Наведене порушення норм процесуального права слугує самостійною та достатньою підставою для скасування ухвали про відкриття апеляційного провадження та постанови суду апеляційної інстанції, а отже виключає потребу дослідження й надання оцінки іншим доводам касаційних скарг, оскільки це не впливає на результат розгляду справи.
Висновки Верховного Суду щодо можливості у виключних випадках, окрім скасування постанови апеляційного суду, скасовувати також ухвалу про відкриття апеляційного провадження висловлювалися, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 16.08.2017 у справі № 2-799/09, постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 1313/665/2012, постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 911/2799/20, від 24.05.2022 у справі № 917/663/20, від 29.08.2024 у справі № 914/1295/16, від 02.10.2024 у справі № 9/41, від 19.03.2025 у справі № 913/769/21, від 03.04.2025 у справі № 908/2948/23.
Крім того, оскільки касаційне провадження у цій справі було відкрито на підставі абзацу 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), у Верховного Суду відсутні підстави для закриття цього касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України. А тому, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання", викладені у відзиві на касаційну скаргу, про наявність підстав для закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України Судом відхиляються.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).
Суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, - не надав належної оцінки поважності/неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення. Отже, ухвала про відкриття апеляційного провадження та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи (частина 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).
Суд апеляційної інстанції з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у цій постанові, повинен вирішити питання про поновлення строку на апеляційне оскарження/відмову в його поновленні та відкриття апеляційного провадження (за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження), ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
7. Судові витрати
Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтренешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" задовольнити.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження від 06.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 у справі № 925/377/22 скасувати.
3. Справу № 925/377/22 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Європостачання" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді О. М. Баранець
О. А. Кролевець