05 травня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1005/24(927/410/25)
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТТ" від 25.04.2025 про забезпечення позову
у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТТ", код ЄДРПОУ 32393217, в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гаращенка Ігоря Володимировича
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ ЛОК», код ЄДРПОУ 45620782, б. Руденка Миколи, буд. 14-д, офіс 610, м. Київ, 03194
до відповідача 2: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
до відповідача 3: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2
про визнання недійсним правочину, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання припиненою іпотеки
у межах справи №927/1005/24
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна архітектура міст", код ЄДРПОУ 42654390, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139/2, м. Київ, 04119
боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "АМТТ", код ЄДРПОУ 32393217, Військове містечко №12, буд. 155, кв. 67, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17503
про відкриття провадження у справі про банкрутство
учасник справи:
ліквідатор - арбітражний керуючий Гаращенко Ігорь Володимирович (свідоцтво №1839 від 08.02.2018, ід. код 3088211772, адреса: а/с 22. М. Київ, 04071, ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
кредитор: Головне управління ДПС у Київській області, код 44096797, вул. Народного ополчення, 5а, м. Київ, 03151
кредитор: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "РІКАРД", код 42100015, вул. Хорива, буд. 53, м. Київ, 04071
кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", код 43965848, вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, м. Київ, 01010
кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастербуд", код 32155089, вул. Євгена Коновальця, буд. 29, м. Київ, 01133
кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс", код 42588390, вул. Златоустівська, 23А, м. Київ, 01135
кредитор: Головне управління ДПС у Чернігівській області, код 44094124, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000
У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТТ».
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2025 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "АМТТ"; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гаращенка І.В.; зобов'язано ліквідатора виконати дії, передбачені розділом ІV "Ліквідаційна процедура" Кодексу України з процедур банкрутства, а також надати господарському суду ліквідаційний баланс та звіт про проведену роботу.
20.02.2025 на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури за №75343.
Товариством з обмеженою відповідальністю "АМТТ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гаращенка Ігоря Володимировича подано позов до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ ЛОК», 2. ОСОБА_1 , 3. ОСОБА_2 , у якому просить суд:
1. Визнати недійсним Акт приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЕЙ ЛОК" (ідентифікаційний код юридичної особи 45620782) від 07.03.2024, зареєстрованого в реєстрі за № 249, 250, укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АМТТ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 32393217) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЕЙ ЛОК" (ідентифікаційний код юридичної особи: 45620782), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. щодо передачі нерухомого майна - будівля, виробничий корпус літ "К", загальною площею 3805,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3038025.5037457.20240203.08.0000.06, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 463433732224.
2. Витребувати нерухоме майно - будівля, виробничий корпус літ "К", загальною площею 3805,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3038025.5037457.20240203.08.0000.06, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 463433732224, з незаконного володіння ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) у власність ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АМТТ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 32393217).
3. Визнати припиненою іпотеку, яка виникла на підставі Іпотечного договору від 05.03.2025, зареєстрованого в реєстрі за № 860, укладеного між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), що посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Клименком Д.Б., предметом іпотеки за яким є: нерухоме майно - будівля, виробничий корпус літ "К", загальною площею 3805,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3038025.5037457.20240203.08.0000.06, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 463433732224.
4. Виключити запис з Державного реєстру іпотек стосовно реєстрації іпотеки (номер запису: 58863603 від 05.03.2025 р.), який виник на підставі Іпотечного договору від 05.03.2025, зареєстрованого в реєстрі за № 860, укладеного між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), що посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Клименком Д.Б., предметом іпотеки за яким є: нерухоме майно - будівлі, виробничий корпус літ "К", загальною площею 3805,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3038025.5037457.20240203.08.0000.06, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 463433732224.
Позов обґрунтовано тим, що спірний правочин укладено в підозрілий період, призвів до зменшення обсягу майнових активів боржника та його неплатоспроможності, а також спрямований на завдання шкоди кредиторам, тобто має ознаки фраудаторності.
Також разом з позовною заявою до Господарського суду Черінгівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТТ" в особі ліквідатора Гаращенка Ігоря Володимировича надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить забезпечити позов шляхом:
1. Накласти арешт на нерухоме майно - будівля, виробничий корпус літ "К", загальною площею 3805,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3038025.5037457.20240203.08.0000.06, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 463433732224.
2. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації, у тому числі будь-яким акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії, щодо нерухомого майна - будівля, виробничий корпус літ "К", загальною площею 3805,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3038025.5037457.20240203.08.0000.06, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 463433732224.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає про те, що перебування нерухомого майна у власності відповідача 2 та в іпотеці у відповідача 3 створює передумови для подальшої його передачі цими особами у власність або в користування іншим особам. Отже, на думку позивача, подальше відчуження та перереєстрація нерухомого майна відповідачами до закінчення розгляду позову заявника призведе до неможливості виконати рішення суду (в разі задоволення позову) та захистити права ТОВ «АМТТ» та його кредиторів.
02.05.2025 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на заяву про забезпечення позову.
Суд прийняв документи до розгляду 05.05.2025, у перший день після виходу судді Моцьора В.В. з відпустки.
З огляду на наведені заявником підстави для забезпечення позову суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 висловлено правову позицію, відповідно до якої необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Подібні висновки викладені Верховним Судом в постановах від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 20.07.2021 у справі № 904/1933/21, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Арешт майна є правовим механізмом, який використовується для забезпечення інтересів держави або третіх осіб, наприклад, кредиторів. Метою арешту є перешкодити власнику розпорядитися майном або передати його іншій особі, оскільки це може завдати шкоди інтересам держави або третіх осіб.
Як свідчать матеріали справи:
- відповідно до Акту приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЕЙ ЛОК" (Ідентифікаційний код юридичної особи 45620782) від 07.03.2024, зареєстрованого в реєстрі за № 249, 250 (надалі - Акт), укладений між TOB "АМТТ" та ТОВ "КЕЙ ЛОК", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., передано до статутного капіталу TOB "КЕЙ ЛОК" нерухоме майно - будівля, виробничий корпус літ "К", загальною площею 3805,2 кв.м., яка розташована за адресою; АДРЕСА_3 , ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3038025.5037457.20240203.08.0000.06, реєстраційний номер об'єкта нерухомого манна: 463433732224 (надалі - Нерухоме майно).
- TOB "КЕЙ ЛОК" 18.11.2024 відчужило Нерухоме майно шляхом укладення з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РЕНТ ФЕКТОРІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44299131) Договору купівлю-продажу нерухомого майна від 18.11.2024, зареєстрованого в реєстрі за № 1402, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В.
- TOB "РЕНТ ФЕКТОРГ 31.01.2025 відчужило Нерухоме манно шляхом укладення з ОСОБА_1 Договору купівлю-продажу нерухомого майна від 31.01.2025, зареєстрованого в реєстрі за № 209, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В.
- ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), відповідно до Іпотечного договору від 05.03.2025, зареєстрованого в реєстрі за № 860, що посвідчений приватним нотаріусом Бучаиського районного нотаріального округу Київської області Клименком Д.Б., передала в іпотеку Нерухоме майно ОСОБА_2 в якості майнового поручителя за ОСОБА_3 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна:
- ОСОБА_1 на праві власності належить: будівля, виробничий корпус літ "К", загальною площею 3805,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3038025.5037457.20240203.08.0000.06, документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу від 31.01.2025 №209, видвник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарницька О.В. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 463433732224);
- вказане майно перебуває в іпотеці у ОСОБА_2 (майновий поручитель); документи, подані для державної реєстрації: іпотечний договір від 05.03.2025 №860, що посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Клименком Д.Б. (номер запису про іпотеку 58863603).
Тобто, на даний час нерухоме майно перебуває у власності Відповідача 2 та в іпотеці у Відповідача 3.
Статтями 575, 577 Цивільного кодексу України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки щодо зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до умов іпотечного договору від 05.03.2025 №860 він укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань Боржником, що випливають з укладеного між Боржником та Іпотекодержателем Договору позики, посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Клименком Д.Б., 05.03.2025 за реєстровим № 859, за умовами якого Боржник зобов'язаний повернути позичені кошти Іпотекодержателю в сумі 200000 (двісті тисяч ) доларів США 00 центів за курсом продажу доларів в AT КБ «Приватбанк» на дату здійснення розрахунків з кінцевим терміном повернення не пізніше 05.03.2027.
Відповідно до п. 1.7 Іпотечного договору на предмет іпотеки нотаріусом на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» у порядку, визначеному чинним законодавством України, накладено заборону відчуження на період дії нього Договору.
Пунктом 2.2. та п.п. 3.4.1. Договору передбачено право Іпотекодержателя у випадку невиконання зобов'язання за Договором позики звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами шляхом його реалізації.
Згідно з п.4.2. Іпотека припиняється виконанням забезпеченого нею Основного зобов'язання.
Як вже зазначено судом вище, відносно нерухомого майна: будівля, виробничий корпус літ. «К» загальною площею 3805,2 кв.м., яка розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, 6.1-Б , 05.03.2025 зареєстровано іпотечне обтяження за № 58863603.
Отже, на даний час зобов'язання за Договором позики не виконані та відповідно до умов Договору позики мають виконуватись до 05.03.2027. До повного виконання зобов'язання за Договором на предмет іпотеки накладено заборону відчуження, тому у відповідачів відсутня можливість розпорядитися спірним майном.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
З огляду наведеного, враховуючи доказову необґрунтованість доводів позивача стосовно необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, оскільки на нерухоме майно вже накладено заборону відчуження, з метою недопущення порушення прав іпотекодавця та іпотекодержателя, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АМТТ" у задоволенні заяви від 25.04.2025 про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 05.05.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Моцьор