Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" квітня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/5162/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатої В.В.
при секретарі судового засідання Корнух В.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Садівничого товариства "Світанок" (62492, Харківська область, Харківський район, село Лизогубівка)
про визнання недійсним та скасування рішення
за участю представників:
позивача - Радченко Є.В.;
відповідача - не з'явився;
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Садівничого товариства "Світанок" в якій, з урахуванням заяви про зміну (доповнення) предмету позову, просила визнати недійсним та скасувати рішення Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого Товариства "СВІТАНОК" (код ЄДРПОУ 23148478) від 01 липня 2023, оформлене протоколом №2, в частині виключення користувача земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), зі складу членів Садівничого Товариства "СВІТАНОК".
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на неповідомлення / неналежне повідомлення її про час, місце, дату засідання правління та загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства, на якому було прийнято рішення про виключення позивачки з членів Садівничого товариства "СВІТАНОК", що позбавило останню права на участь в управлінні товариством.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 у задоволені позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 17.04.2024 заяву представника Садівничого товариства "Світанок" (вх.№9346 від 09.04.2024) задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Садівничого Товариства "СВІТАНОК" (62492, Харківська область, Харківський район, село Лизогубівка, код ЄДРПОУ 23148478) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 700,00 грн. В решті заяви відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 03.04.2024 року у справі №922/5162/23 залишено без змін. Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2024 року у справі №922/5162/23 залишено без змін.
Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 заяву Садівничого товариства "Світанок" про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 11587 від 05.09.2024 року) задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Садівничого Товариства "СВІТАНОК" (62492, Харківська область, Харківський район, село Лизогубівка, код ЄДРПОУ 23148478) 9000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.01.2025 касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2024, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 922/5162/23 скасовано. Справу № 922/5162/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025, для розгляду справи № 922/5162/23 визначено суддю Усату В.В.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.02.2025 призначено справу № 922/5162/23 до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на "03" березня 2025 р. о 11:30 год.
18.02.2025 представником позивача до суду подано заяву про поворот виконання рішень за вх. № 4354, в якій просить задовольнити заяву шляхом повернення стягнутих Садівничим товариством «Світанок» грошових сум, пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 8700,00 грн та 9000,00 грн. на користь ОСОБА_2 .
28.02.2025 представником відповідача подані пояснення за вх. № 5354 з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 09.01.2025 у справі № 922/5162/23.
В судовому засіданні 03.03.2025 постановлено протокольну ухвалу про попередження представника відповідача щодо неповаги до суду, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.03.2025 о 11:45 год. з метою надання позивачем пояснень стосовно письмових пояснень відповідача (вх. № 5354 від 28.02.2025), а також для надання інших клопотань, якщо сторони будуть вважати за необхідне такі заявити.
07.03.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача за вх. № 6006 подано правове та документальне обґрунтування позовних вимог з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 09.01.2025 року у справі № 922/5162/23.
10.03.2025 представником відповідача подано клопотання про ознайомлення з записом фіксування судового засідання від 03.03.2025 технічними засобами у справі № 922/5162/23 (вх. № 6090), клопотання про надання роз'яснень у справі (вх. № 6091) та клопотання про відкладення розгляду справи за вх. 6116.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 в клопотанні відповідача про ознайомлення з записом фіксування судового засідання від 03.03.2025 технічними засобами (вх. № 6090 від 10.03.2025) та в клопотанні про надання роз'яснень у справі (вх. № 6091 від 10.03.2025) - відмовлено. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. 6116 від 10.03.2025) - задоволено. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду. Відкладено підготовче засідання на "31" березня 2025 р. о 11:15 год.
10.03.2025 (після судового засідання) від представника відповідача до суду надійшли клопотання про долучення доказів за вх. № 6147 та клопотання про виклик свідків за вх. № 6148.
13.03.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 6560, в якій просить: проводити судове засідання, призначене на 31.03.2025 року о 11:15 год з розгляду справи №922/5162/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; проводити всі інші засідання по справі №922/5162/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.03.2025 заяву представника Садівничого товариства "Світанок" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 6560 від 13.03.2025) - задоволено. Постановлено судове засідання у справі № 922/5162/23 призначене на "31" березня 2025 р. о 11:15 год. та наступні (інші) судові засідання, які будуть призначені під час розгляду справи, провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника відповідача адвоката Хоміч Артема Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).
В судовому засіданні 31.03.2025 постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотань відповідача про виклик свідків (вх. № 5354 від 28.08.2025, вх № 6148 від 10.03.2025) у зв'язку з ненаданням до суду заяви свідків. Крім того, задоволено усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.04.2025 о 15:15 год.
08.04.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання за вх. № 8769 про долучення письмових заяв свідків по справі № 922/5162/23.
Клопотання з додатком долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 10.04.2025 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.04.2025 о 11:45 год.
В судовому засіданні 21.04.2025 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 28.04.2025 о 13:45 год.
В судовому засіданні 28.04.2025 присутній представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився та не прийняв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Водночас, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України.
Окрім того, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Разом з цим, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Отже, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
15.05.2021 року ОСОБА_1 звернулася до товариства із заявою про прийняття її в члени садового товариства "Світанок", закріпивши за нею земельну ділянку № НОМЕР_1 в постійне користування. В заяві зазначила про свій намір сплатити первісний внесок у розмірі 2500 грн. та виконувати вимоги Статуту товариства.
Згідно з квитанцією №28/645 ОСОБА_1 було сплачено гарантований поворотній платіж на електроенергію у розмірі 1000 грн., членські внески за 2021 рік у розмірі 930,00 грн., цільовий внесок (дороги) у розмірі 200 грн, податок на землю у розмірі 28,20 грн. та інші внески у розмірі 260,00 грн. Згідно квитанції №645 від 31.07.2021 сплачено 202,86 грн за послуги електропостачання.
На підставі рішення чергових розширених зборів членів правління та уповноважених вулиць від 28.06.2021, оформленого Протоколом №3 зборів членів Правління СТ «СВІТАНОК» від 28.06.2021 ОСОБА_1 , прийнято в члени садового товариства "Світанок", та закріплено за нею земельну ділянку № НОМЕР_1 в постійне користування. Прийняття ОСОБА_1 в члени товариства "Світанок" також підтверджується членською книжкою садовода від 15.05.2021.
Як вказує позивачка, на вказаній земельній ділянці № НОМЕР_3 , загальною площею 6,0 соток, для ведення садівництва розташований також індивідуальний садовий будинок користувачем якого вона є.
Згідно п.1.1 Статуту Садівниче Товариство "Світанок" є обслуговуючим кооперативом, який об'єднує громадян-власників та користувачів земельних ділянок для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом.
Пунктами 1.2., 1.6 Статуту передбачено, що Товариство є юридичною особою, утворене та діє на засадах добровільності, рівноправності своїх членів, самоврядування, законності, виборності та підзвітності керівних органів, гласності в роботі.
Згідно п.2.1 Статуту основною метою діяльності Товариства є зокрема, задоволення економічних, соціальних, інших потреб членів Товариства та захист їх законних прав та інтересів.
Членами товариства можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку, що на законних підставах користуються земельною ділянкою, розташованою на території Товариства, та які підтримують мету, завдання Товариства, визнають його Статут та сплачують вступні, членські, цільові та інші внески (п.3.1 Статуту).
За змістом пунктів 3.1.4, 3.1.5 Статуту рішення про прийняття в члени Товариства приймається на засіданні Правління Товариства на підставі наданих особою документів відповідно до п.3.1.1 цього Статуту та сплати нею всіх необхідних внесків, з подальшим затвердженням такого рішення на Загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства.
Згідно п. 3.4.3 Статуту передбачено, що член Товариства може бути виключений з Товариства за рішенням Правління Товариства, при наявності однієї з нижче перерахованих підстав з послідуючим затвердженням рішення Правління Загальними зборами (зборами уповноважених представників) членів Товариства, зокрема, несплати членських та цільових внесків, інших обов'язкових платежів, штрафних санкцій у визначені Статутом терміни.
У відповідності до п.3.4.4 Статуту голова Правління в письмовій формі попереджає члена Товариства про встановлення однієї з підстав, зокрема, несплати членських та цільових внесків, інших обов'язкових платежів, штрафних санкцій у визначені Статутом терміни.
Пунктом 3.4.6 Статуту визначено, якщо протягом двох місяців членом Товариства порушення не усунуто, Правлінням Товариства приймається рішення про виключення його з членів Товариства з подальшим затвердженням на чергових Загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства за попереднім повідомленням члена Товариства не менше ніж за 30 днів про місце і дату проведення засідання правління. Неявка члена Товариства на засідання Правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення.
Згідно рішення Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого Товариства "СВІТАНОК" від 01.07.2023 року, оформленого протоколом №2 ОСОБА_1 було виключено з членів садового товариства за несплату членських та цільових внесків, інших обов'язкових платежів у визначений Статутом термін.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 з відповідним позовом до господарського суду Харківської області, в якому, з урахуванням заяви про зміну (доповнення) предмету позову, позивачка просить: визнати недійсним та скасувати рішення Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого Товариства "СВІТАНОК" (код ЄДРПОУ 23148478) від 01 липня 2023 року, оформлене протоколом №2, в частині виключення користувача земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), зі складу членів Садівничого Товариства "СВІТАНОК".
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на неповідомлення / неналежне повідомлення її про час, місце, дату засідання правління та загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства, на якому було прийнято рішення про виключення позивачки з членів Садівничого товариства "СВІТАНОК"
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Згідно з частиною першою статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
За змістом статті 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю (частина перша статті 3 Закону України "Про кооперацію").
Кооперація базується на таких основних принципах, зокрема, добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації (стаття 4 Закону України "Про кооперацію").
Відповідно до статті 8 Закону України "Про кооперацію" статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити відомості, зокрема, склад його засновників, умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього. Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.
Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.
Відповідно, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Отже, право на звернення до суду з позовом щодо недійсності рішення загальних зборів мають учасники юридичної особи, які були учасниками на дату прийняття оспорюваного рішення відповідним органом управління.
Висновки щодо розмежування порушень які можуть бути підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів господарських товариств систематизовано у постанові корпоративної палати Верховного Суду від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21, у якій зазначено таке:
«Згідно з частиною першою статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
Верховний Суд зазначає про те, що рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, про що правильно зазначив місцевий господарський суд.
Згідно з частиною п'ятою статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Можливість оскарження учасником господарського товариства до суду рішення загальних зборів підтверджується і судовою практикою.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- відсутність протоколу загальних зборів.
Разом з цим позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.
Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22 травня 2019 року у справі № 911/1798/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/16715/17, від 22 січня 2020 року у справі № 915/99/19, від 16 жовтня 2019 року у справі № 912/430/19, від 31 липня 2019 року у справі № 910/7633/18, від 16 липня 2019 року у справі № 914/484/18, від 21 грудня 2021 року у справі № 902/1256/20, від 17 листопада 2022 року у справі № 917/1523/21 та інших.
Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на (1) такі, які мають своїм наслідком обов'язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
Разом з цим, Верховний Суд зазначає про те, що хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, проте обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, сформованою у корпоративних відносинах у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.
Верховний Суд зазначає про те, що ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.
Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:
- існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;
та /або
- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.
Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.
Наведене також узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, відповідно до якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.
З огляду на викладене для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та / або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, який має місце у цій справі, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з'ясувати, які саме права та / або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.
Разом з цим позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 заявлено матеріально-правову вимогу про визнання недійсними та скасування рішення правління та загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого товариства "СВІТАНОК", яке відповідно до пункту 1.1 Статуту є обслуговуючим кооперативом, від 01 липня 2023 року, оформленого протоколом №2, в частині виключення користувача земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 зі складу членів садівничого товариства. Вимога позивачки обґрунтована тим, що вона не була реально повідомлена про проведення засідань правління та загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених), незважаючи на те, що на цих засіданнях вирішувалися питання, пов'язані з позбавленням її членства у кооперативі, тобто безпосередньо стосувалися прав позивачки.
А отже, в даному випадку необхідно встановити відповідність вчинених відповідачем дій щодо прийняття рішення про виключення позивачки з членів кооперативу в порядку встановленому у Статуті відповідача, а також чи були вжиті відповідачем заходи на реальне повідомлення позивачки про дату час та місце проведення засідання правління, а також загальних зборів.
Так, нова редакція статуту Садівничого Товариства «СВІТАНОК» затверджена рішенням загальних зборів членів СТ «СВІТАНОК», оформлене протоколом № 1 від 19.05.2019 року (далі - Статут).
Згідно пункту 1.1 Статуту Садівниче Товариство «СВІТАНОК» (далі - СТ «СВІТАНОК», Товариство) є обслуговуючим кооперативом, який об'єднує громадян-власників та користувачів земельних ділянок для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом.
Відповідно до пункту 3.3.17 Статуту Товариства, член товариства зобов'язаний своєчасно сплачувати членські внески до 31 грудня поточного року. Дозволяється сплачувати членські внески частинами або у повному обсязі протягом поточного року, але не пізніше 31 грудня. Інші платежі (штрафні санкції, оплата послуг, що надаються Товариством та інше) здійснюються в строки та в порядку, затвердженому Правлінням.
Згідно положення пункту 3.4.3 Статуту передбачено, що член Товариства може бути виключений з Товариства за рішенням Правління Товариства, при наявності однієї з нижче перерахованих підстав з послідуючим затвердженням рішення Правління Загальними зборами (зборами уповноважених представників) членів Товариства, зокрема, несплати членських та цільових внесків, інших обов'язкових платежів, штрафних санкцій у визначені Статутом терміни.
Таким чином, вирішення питання про виключення з членів Товариства віднесено Статутом до компетенції Правління з подальшим затвердженням прийнятого Правлінням рішення на чергових Загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства.
Згідно п.3.4.4 Статуту голова Правління в письмовій формі попереджає члена Товариства про встановлення однієї з підстав, зокрема, несплати членських та цільових внесків, інших обов'язкових платежів, штрафних санкцій у визначені Статутом терміни.
Пункт 3.4.4 Статуту кореспондується з іншими пунктами Статуту, а саме: відповідно до п. 3.3.26 Статуту Товариства у разі невиконання членом Товариства рішень Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Товариства, Правління, вимог Статуту, а також несплати членських внесків протягом встановленого п. 3.3.17 (до 31 грудня поточного року) терміну, цільових внесків, штрафних санкцій, він попереджається приписом Голови Правління в порядку, передбаченому п. 3.3.19 цього Статуту про необхідність усунення наявних порушень та або сплати всіх необхідних внесків та штрафних санкцій протягом 30 днів.
Згідно пунктів 3.3.19, 3.3.30 Статуту, Правління вручає письмове попередження (під розпис або шляхом розміщення такого попередження на будинку боржника з обов'язковою фото фіксацією такого розміщення, або надсилає рекомендованим листом з повідомленням за адресою, вказаною членом Товариства в заяві чи анкеті).
Якщо протягом одного місяця з дати попередження порушення не усунуто або членські, цільові внески та штрафні санкції не сплачено, питання виноситься на Загальні збори (збори уповноважених) членів Товариства для прийняття остаточного рішення аж до виключення порушника із членів Товариства.
Відповідно до пункту 6.5.6 Статуту, до повноважень Правління Товариства належить прийняття попереднього рішення, зокрема, про виключення з членів Товариства. Якщо протягом двох місяців членом Товариства порушення не усунуто, Правлінням Товариства приймається рішення про виключення його з членів Товариства з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства, за попереднім повідомленням члена Товариства не менше, ніж за 30 днів) про місце і дату проведення засідання Правління. Неявка члена Товариства на засідання Правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення (пункт 3.4.6 Статуту).
Відповідно до п. 6.2.4 Статуту Чергові Загальні збори членів Товариства скликаються правлінням або Головою Правління у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів члени Товариства повинні бути повідомлені не пізніше як за 30 днів до визначеного строку їх проведення.
Отже, Статутом СТ «СВІТАНОК» визначено такий алгоритм вирішення керівними органами Товариства питання про виключення з членів Товариства, порядок попередження члена Товариства про наявну заборгованість та повідомлення члена Товариства про місце і дату проведення засідання Правління, загальних зборів та час, який дається члену Товариства на усунення порушень та або сплати всіх необхідних внесків та штрафних санкцій.
Виходячи з положень Статуту, після прострочення виконання зобов'язання зі сплати членських внесків, для виключення позивачки з членів Товариства повинні були вчинені наступні дії:
1. Попередження головою Правління члена Товариства про необхідність сплати всіх внесків та штрафних санкцій.
2. Прийняття Правлінням Товариства рішення про виключення з членів Товариства.
3. Затвердження на чергових Загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства рішення Правління Товариства про виключення з членів Товариства.
Однак, за твердженнями позивачки, всупереч вимог Статуту, усі вище перелічені дії відповідачем не були виконані. В порушення п. 3.4.6 Статуту Правлінням належним чином не повідомлено позивачку як члена Товариства (не менше ніж за 30 днів про місце і дату проведення засідання правління) про місце і дату проведення засідання Правління, на якому було прийнято рішення про виключення позивача з членів СТ «Світанок». В порушення п. 6.5.6 Статуту Правлінням попереднє рішення про виключення з членів Товариства не приймалось. В порушення вимог п. 6.2.4. Статуту належним чином не повідомлено позивачку як члена Товариства про місце і дату проведення чергових Загальних Зборів (зборів уповноважених) членів Товариства (не пізніше ніж за 30 днів до визначеного строку їх проведення), на якому було прийнято остаточне рішення про виключення позивачки з СТ «Світанок» та яке відбулось 01.07.2023 року.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
У ст. 16 Закону України «Про кооперацію» вказано, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.
Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.
Статтею 15 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, з-поміж іншого, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.
Тобто, з наведеної норми вбачається, що рішення правління, зокрема про припинення членства, підлягає обов'язковому погодженню, затвердженню вищим органом кооперативу - загальними зборами членів кооперативу. Лише після такого затвердження загальними зборами, рішення правління (зокрема про припинення членства) набуває юридичної сили (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.11.2023 року у справі № 915/1552/21).
Отже, членство у кооперативі може бути припинено на підставі статті 13 Закону України «Про кооперацію», зокрема, у разі підтвердження факту несплати членом кооперативу внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу, та наявності у статуті кооперативу положень, що наявність цієї умови є підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення з кооперативу (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі № 904/4718/21).
У постанові від 28.09.2022 року у справі № 918/638/21 Верховний Суд зазначив про необґрунтованість висновку апеляційного суду щодо автоматичного припинення участі у кооперативі у зв'язку із настанням певної обставини, безвідносно до наявності чи відсутності відповідного рішення зборів його членів, про що свідчить стаття 15 Закону «Про кооперацію», відповідно до якої до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.
Як встановлено судом, відповідачем рекомендованим листом на адресу реєстрації ОСОБА_1 направлено повідомлення №12/04-53 від 12.04.2023 року, в якому зазначено про наявну заборгованість позивачки за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року та необхідність її погашення у строк до 01.05.2023 року та зазначено, що у разі не сплати заборгованості питання щодо виключення позивачки з членів Товариства буде розглянуто на Зборах 01.07.2023 року. Вказане повідомлення повернулось 20.05.2023 року не врученим з відміткою поштового оператора - "за закінченням терміну зберігання".
Разом з цим, пунктом 3.4.6 Статуту визначено, якщо протягом двох місяців членом Товариства порушення не усунуто, Правлінням Товариства приймається рішення про виключення його з членів Товариства з подальшим затвердженням на чергових Загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства за попереднім повідомленням члена Товариства не менше ніж за 30 днів про місце і дату проведення засідання правління. Неявка члена Товариства на засідання Правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення.
Згідно пунктів 3.3.30 Статуту, якщо протягом одного місяця з дати попередження порушення не усунуто або членські, цільові внески та штрафні санкції не сплачено, питання виноситься на Загальні збори (збори уповноважених) членів Товариства для прийняття остаточного рішення аж до виключення порушника із членів Товариства.
Водночас, слід зазначити, що Закон України «Про кооперацію» та статут відповідача не містять особливих вимог щодо форми та способу повідомлення членів кооперативу про проведення засідання правління та загальних зборів. У такому разі відповідач, повинен вжити всіх розумних заходів, які б забезпечували реальне повідомлення членів кооперативу про засідання правління та загальні збори, особливо у випадку, коли на розгляд цих органів винесені питання, які безпосередньо зачіпають права конкретного члена кооперативу. Обраний відповідачем спосіб повідомлення повинен забезпечити реальне повідомлення члена кооперативу і не бути лише формальним. У випадку заперечення членом кооперативу факту повідомлення його про проведення засідання правління та загальних зборів, обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.
Так, на підтвердження повідомлення позивачки про день, час та місце проведення засідання Правління та загальних зборів на якому було вирішено питання щодо виключення її із членів Товариства, відповідачем залучено до матеріалів справи копію оголошення, в якому повідомляється про те, що 01.07.2023 року о 14:00 год на Олексіївському пляжі буде розглядатися питання про виключення членів Товариства, які мають заборгованість по обов'язковим внескам більш одного року, у тому числі за ділянкою № НОМЕР_1 . В оголошенні вказується, що воно розміщено на інформаційних дошках та продубльовано в групі Viber «Мирное небо».
Разом з цим, суд звертає увагу, що дане оголошення не містить дати його складання. Перевірити дату та місце розміщення оголошення про майбутні збори лише з наявного у справі аркуша оголошення є неможливим. А отже, з даного оголошення неможливо встановити чи дотримано Правлінням СТ «Світанок» 30 денний термін доведення до відома членів Товариства інформації про проведення загальних зборів.
Також, слід звернути увагу на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09.01.2025 року у справі № 922/5162/23 (у цій справі): «Розміщення відповідачем повідомлення про засідання правління та загальні збори на дошці оголошень, не може бути доказом обізнаності позивачки про такі збори, адже застосування виключно такого способу не забезпечує належне інформування членів кооперативу, особливо в умовах військового стану, коли велика кількість громадян України змушена була виїхати за її межі особливо з областей, які знаходяться в безпосередній близькості до лінії фронту та піддаються масованим обстрілам, у тому числі Харківської області, та враховуючи встановлення судами попередніх інстанцій обставин перебування позивачки за межами України».
Щодо доводів відповідача про те, що Товариство запросило позивачку на засідання правління через засоби зв'язку група Viber «Мирное небо», слід зазначити наступне.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 13.07.2020 року у справі № 753/10840/19, скрін-шоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber, що досліджені судами у їх сукупності з надання їм належної правової оцінки, є належними та допустимими доказами.
Проте, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повідомлення позивачки про запрошення на засідання Правління, наявності у позивачки такого мобільного застосунку як VIBER та надсилання відповідачем ОСОБА_1 будь-яких повідомлень в VIBER.
Також в підтвердження своїх доводів, відповідачем до суду надано заяви свідків ОСОБА_3 (заступника голови правління Товариства), ОСОБА_4 (члена правління Товариства), ОСОБА_5 (бухгалтера Товариства), Скрипнік Олени Олександрівни (уповноваженої Товариства), в яких вказані особи підтверджують обставини щодо оповіщення за відомим номером телефону Бєган В.В. кожної неділі, починаючи з 15.0.2023 по 26.03.2023, про наявність заборгованості, дату, час та порядок денний зборів від 01.07.2023.
Однак, суд не приймає вказані заяви свідків, як належний доказ в підтвердження обставин щодо повідомлення позивачки про засідання правління та проведення зборів, оскільки викладені в заявах обставини не підтверджені жодними іншими доказами, зокрема, роздруківкою телефонних двінків, скрін-шотом з телефону, тощо. При цьому, суд звертає увагу, що викладені в заявах обставини є абсолютно ідентичними за змістом та заявлені уповноваженими Товариства, тобто заінтересованими особами по відношенню до Правління.
А отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено обставини щодо належного повідомлення позивачки про проведення засідання Правління та проведення зборів.
Також, як вбачається з матеріалів справи, СТ «Світанок» не виконано ухвалу господарського суду Харківської області від 11.12.2023 року в частині надання копій документів, що стосуються проведення засідання Правління. Під час нового розгляду справи № 922/5162/23 СТ «Світанок» такі докази також не залучались. А отже, в матеріалах справи відсутнє попереднє рішення Правління про виключення позивачки з членів Товариства.
Разом з цим, як свідчать матеріали справи, засідання правління на якому було вирішено питання щодо виключення позивачки із членів кооперативу та загальні збори кооперативу проведені в один день та оформлені протоколом №2 від 01.07.2023.
За таких умов, Відповідачем було порушено вимоги порядку та строків вчинення кожної з дій, визначених пунктом 3.4.6, 6.2.4, 6.5.6 Статуту СТ «СВІТАНОК».
Зважаючи на викладене, суд погоджується з тим, що виключення учасника з Товариства з порушенням відповідної процедури, визначеної Статутом, зокрема, без попереднього повідомлення учасника про застосування до нього такої санкції, а також за відсутності доказів щодо повідомлення такого учасника про проведення засідання Правління та загальних зборів, на яких таке питання буде вирішуватися, однозначно свідчить про наявність порушених прав позивачки у спірних правовідносинах.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Суд також зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За наслідком розгляду цієї справи та у зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 2684,00 грн, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4026,00 грн, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 5368,00 грн покладаються на відповідача.
Щодо заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішень (вх. № 4354 від 18.02.2025), суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 333 ГПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення належній особі всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02.11.2011 року № 3-рп/2011).
Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушення яких відбулося в результаті виконання скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням виконання, правова підстава для чого є такою, що відпала.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 333 ГПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 у задоволені позову відмовлено. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 17.04.2024 заяву представника Садівничого товариства "Світанок" (вх.№9346 від 09.04.2024) задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Садівничого Товариства "СВІТАНОК" (62492, Харківська область, Харківський район, село Лизогубівка, код ЄДРПОУ 23148478) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 700,00 грн. В решті заяви відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 03.04.2024 року у справі №922/5162/23 залишено без змін. Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2024 року у справі №922/5162/23 залишено без змін.
Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 заяву Садівничого товариства "Світанок" про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 11587 від 05.09.2024 року) задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Садівничого Товариства "СВІТАНОК" (62492, Харківська область, Харківський район, село Лизогубівка, код ЄДРПОУ 23148478) 9000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Позивачем добровільно було виконано додаткове рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2024 року та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі №922/5162/23 щодо сплати витрат на професійну допомогу. До заяви про поворот виконання рішення позивачем долучено платіжну інструкцію № НВ4М- Н6РМ-6А89- 3МТВ від 13.09.2024 на суму 8700,00 грн. та платіжну інструкцію № 6ТТ9-4НКН-4ЗКТ- ААХН від 13.09.2024 на суму 9000,00 грн.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.01.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2024, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 922/5162/23 скасовано. Справу № 922/5162/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Під час нового розгляду справи № 922/5162/23 суд дійшов висновку про задоволення позову.
А отже, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішень (вх. № 4354 від 18.02.2025) шляхом стягнення з Садівничого товариства "Світанок" на користь ОСОБА_1 грошових коштів, пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 8 700,00 грн. та 9000, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати рішення Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого Товариства "СВІТАНОК" (код ЄДРПОУ 23148478) від 01 липня 2023, оформлене протоколом №2, в частині виключення користувача земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), зі складу членів Садівничого Товариства "СВІТАНОК".
Стягнути з Садівничого товариства "Світанок" (62492, Харківська область, Харківський район, село Лизогубівка, код ЄДРПОУ код ЄДРПОУ 23148478) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 2684,00 грн, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4026,00 грн, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 5368,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішень (вх. № 4354 від 18.02.2025) - задовольнити.
У поворот виконання додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2024 та додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 стягнути з Садівничого товариства "Світанок" (62492, Харківська область, Харківський район, село Лизогубівка, код ЄДРПОУ код ЄДРПОУ 23148478) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти, пов'язані з витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 8 700,00 грн. та 9000, 00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Садівниче товариство "Світанок" (62492, Харківська область, Харківський район, село Лизогубівка, код ЄДРПОУ код ЄДРПОУ 23148478).
Повне рішення складено "05" травня 2025 р.
Суддя В.В. Усата
справа № 922/5162/23