Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" травня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/592/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатої В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області (61145, Харківська обл., місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21)
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (вул. Григорія Сковороди (Пушкінська), 61, м. Харків, 61024) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, в якому просить:
- Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області (м. Харків, вул. Космічна, 21, код ЄДРПОУ 01038594) компенсацію за спожиту військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію з розподілом електричної енергії в сумі 26712,66 грн.
- Судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 405 від 13.11.2023 та договору № 643 від 17.05.2024 в частині відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.02.2025 позовну заяву Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області (вх. № 592/25) залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме у розмірі 2422,40 грн.
03.03.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про виконання ухвали суду за вх. № 5461 разом з доказами оплати судового збору.
03.03.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про долучення доказів за вх. № 5463, в якому просить долучити до матеріалів справи № 922/592/25 платіжну інструкцію №43 від 20.02.2025.
Також 03.03.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви за вх. № 5469 разом з доказами сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/592/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ). Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Встановлено третій особі строк на подання до суду пояснень - десять днів з дня отримання даної ухвали суду. Роз'яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
14.03.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 6574, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Для сплати заборгованості за попередній період у Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків відсутнє відповідне фінансування. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів. В зв'язку з тим, що позивач звернувся до відповідача в лютому 2025 року про відшкодування оплати за отримані послуги за листопад 2024 року, це унеможливило провести оплату за отримані військовою частиною послуги інакше, як на підставі рішення суду.
Інших заяв чи клопотань до суду не надходило.
В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
Між Регіональним офісом водних ресурсів у Харківській області, Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (переформовано в Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків) та військовою частиною НОМЕР_1 укладено Договір № 405 від 13.11.2023 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном (далі - Договір).
Умовами даного Договору встановлено, що Надавач надає Користувачу можливість на спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном. (п. 1.1. Договору).
Згідно з п. 3.2. Договору Платник зобов'язаний відшкодувати Надавачу всі витрати за комунальні послуги, які були отримані Користувачем за час дії Договору.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що всі відшкодування за отримані послуги Користувачем за цим Договором сплачуються Платником, за відповідним пакетом документів.
Згідно з 4.7 Договору Користувач зобов'язується укласти з Надавачем договори на відшкодування спожитих комунальних послуг.
Положенням п. 8.2. Договору Платник зобов'язаний відшкодувати Надавачу вартість комунальних послуг, що спожиті Користувачем у процесі виконання цього Договору. Умовами укладеного Договору був визначений обов'язок Платника відшкодовувати Надавачу всі витрати за спожиті Користувачем комунальні послуги.
Для компенсації відповідних витрат сторонами був укладений договір від 17.05.2024 за № 643 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії та щомісяця укладалися додаткові угоди на відшкодування витрат.
За листопад 2024 року була укладена Додаткова угода до Договору від 17.05.2024 за №643 (далі - Додаткова угода) та наразі Платником не були компенсовані витрати за листопад 2024 року.
Позивачем була надіслана на адресу відповідача вимога про підписання договору та сплату заборгованості за №222/11 від 13.02.2025, додатком до вимоги були підписана Регіональним офісом водних ресурсів та військовою частиною НОМЕР_1 Додаткова угода.
Відповідачем не було підписано Додаткову угоду щодо компенсації витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії за листопад 2024, відмова мотивована відсутністю коштів для здійснення такої оплати.
При цьому, за листопад 2024 року військовою частиною було фактично спожито 2820 кВт електричної енергії, що підтверджується актом про обсяги розподілу електричної енергії за листопад 2024 року з АТ «Харківобленерго». Вартість послуг за спожиту електричну енергію з розподілом електричної енергії / перетіканням реактивної електричної енергії склала 26712,66 грн. з ПДВ, що підтверджується відповідних рахунком АТ «Харківобленерго».
Постачальником електричної енергії для Позивача виступає ТОВ «ОВІС ТРЕЙД». Вартість фактично спожитих Відповідачем 2820 кВт електричної енергії склала 26712,66 грн. з ПДВ, що підтверджується Актом приймання-передачі товару (електричної енергії) та додатком до нього.
Отже сума компенсації за спожиту військовою частиною електричну енергію в листопаді 2024 року складає 26712,66 грн. з ПДВ.
Обсяг спожитої електричної енергії підтверджено військовою частиною НОМЕР_1 .
Відповідач у своїй відповіді на вимогу про відшкодування втрат за спожиту електричну енергію в листопаді 2024 року за №583/986 від 18.02.2025, зазначає, що є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується з державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов'язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів. В той же час, відповідачем не заперечується факт та розмір суми заборгованості та обсяг спожитої електричної енергії військовою частиною.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить стягнути з відповідача компенсацію за спожиту військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію з розподілом електричної енергії в сумі 26712,66 грн..
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України.
Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
А отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати за спожиту військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію з розподілом електричної енергії в сумі 26712,66 грн.
При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача проти позову, оскільки за приписами ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Тобто, стаття 617 ЦК України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання. Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено винятків або будь-яких особливих вимог для укладання договорів з бюджетними установами, виконання цих договорів також повинно здійснюватися на загальних підставах.
Велика Палата Верховного Суду у своєї постанові № 911/4249/16 від 17 квітня 2018 року, пославшись на рішення Європейського суду з прав людини, зробила з цього приводу наступний правовий висновок:
"п. 59. ЄСПЛ у пункті 48 рішення від 30 листопада 2004 року у справі "Бакалов проти України" та в пункті 40 рішення від 18 жовтня 2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
п.60. З огляду на викладене вище Велика Палата Верховного Суду відхилила твердження скаржника про відсутність його обов'язку здійснити розрахунок з позивачем за надані послуги у період з 01 січня 2015 року до 01 січня 2016 року через те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" не було передбачено кошти на ці видатки, оскільки в особи виникає певне право, а в держави - відповідне цьому праву фінансове зобов'язання не із закону про Державний бюджет України та похідних від нього актів (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правових актів, що регулюють відносини між особою та державою в певній сфері суспільних відносин.
п.61. Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 12-46гс18. Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав для відступу від цих висновків Верховного Суду України та Верховного Суду".
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, як обґрунтованих, підтверджених доданими до матеріалів справи та не спростованих відповідачем.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області (м. Харків, вул. Космічна, 21, код ЄДРПОУ 01038594) компенсацію за спожиту військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію з розподілом електричної енергії в сумі 26712,66 грн., витрати зі сплати судового збоу у розмірі 2422, 40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач: Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області (м. Харків, вул. Космічна, 21, код ЄДРПОУ 01038594).
Відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280).
Повне рішення складено "05" травня 2025 р.
Суддя В.В. Усата
справа № 922/592/25