Справа № 201/4889/25
Провадження № 1-кс/201/1852/2025
Іменем України
02 травня 2025 року м. Дніпро
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Соборного районного суду міста Дніпра у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурорів (уповноваженої особи) Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою, в якій просив зобов'язати уповноваженого прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури внести відповідні відомості за заявою про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, надати відповідний витяг з ЄРДР та довідку потерпілого.
ОСОБА_3 надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 22.04.2025 р. ОСОБА_3 подав заяву про вчинення кримінального правопорушення № 20250423-219 до канцелярії Дніпропетровської обласної прокуратури за вхідним номером №27137-25 від 22.04.2025 року.
Але, як вказує заявник, всупереч вимогам ст. 214 КПК України, уповноважений прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури станом на день подачі цієї скарги, не вніс викладені в його заяві відомості до ЄРДР та не розпочав досудове слідство.
Уповноважений прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного правового висновку з таких підстав.
З матеріалів скарги встановлено, що 22.04.2024р. ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровської обласної прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, зокрема і подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому, положеннями ст.92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається не на заявника, а на слідчого і прокурора.
За змістом ч. 3ст. 214 КПК України заборонено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК, не достатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. З огляду на такі обставини необхідно звернути увагу, що вимога про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не передбачає здійснення оцінки обґрунтованості таких заяв на наявність ознак складу кримінального правопорушення, а передбачає лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Таким чином, слідчий суддя констатує пряму заборону процесуального Закону, а відтак неможливість здійснення перевірочних дій про можливий злочин без попереднього внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Наслідком такого порушення буде визнання всіх зібраних доказів недопустимими.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту вимог ч. 2ст. 214 КПК України вбачається, що з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочинається досудове розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як випливає з положень принципу публічності, закріпленого у ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Частиною 1 ст. 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Таким чином, приймаючи до уваги, що невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 порушує його, а також зважаючи на те, що за вказаних обставин уповноваженим прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури не виконано зазначені положення КПК України, а відомості, які містяться в його заяві від 16.05.2024 р. безпідставно не внесені до ЄРДР, слід дійти висновку, що вимога про зобов'язання уповноваженого прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування підлягає задоволенню.
Доходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 7 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020р. № 298, затверджене Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, яке визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього.
Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково - шляхом зобов'язання уповноваженого прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , про що надати заявникові витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вимога заявника про визнання його потерпілим є передчасною, оскільки ці питання вирішуються вже у розпочатому кримінальному провадженні у формі процесуальних рішень у формі постанов з огляду на положення ст.ст. 39, 55, 110 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 25, 28, 214, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурорів (уповноваженої особи) Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 за вхідним номером № 27137-25 від 22.04.2025 року, про що направити заявнику протягом 24 годин відповідне повідомлення.
В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1