Справа № 201/4925/25
Провадження № 1-кс/201/1877/2025
02 травня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у залі суду в м. Дніпро клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів,
До суду надійшло клопотання слідчого погодженого прокурором.
В клопотанні слідчого зазначено, що в провадженні слідчого відділення ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025042130000533 від 21.04.2025 за ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.
В ході досудового розслідування було встановлено, що до ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_5 , згідно якої він представляє потерпілого при розгляді судової справи №201/11322/21 в ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (кримінальне провадження №12020045650000605 від 09.12.2020 року за ч. 1 ст. 122 КК України).
Так, згідно заяви, ОСОБА_6 систематично не з'являється за викликом суду у судові засідання. На підтвердження причин неявки стороною захисту надаються суду медичні довідки про знаходження ОСОБА_6 на лікуванні у медичних закладах у м. Києві.
Так, стороною захисту в засіданнях були надані виписки з медичної карти хворого:
-№5505563 про перебування ОСОБА_6 у стаціонарі відділення судинної хірургії КНП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в період з 21.11.2024 по 01.12.2024;
-№5506136 про перебування ОСОБА_6 у стаціонарі відділення судинної хірургії КНП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в період з 23.12.2024 по 31.12.2024;
-№5500391 про перебування ОСОБА_6 у стаціонарі відділення судинної хірургії КНП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в період з 24.01.2025 по 03.02.2025.
Факт видачі вказаних виписок підтверджено представниками КНП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у відповідь на запит ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно якої ОСОБА_6 дійсно знаходилась у на стаціонарному лікуванні та не порушувала режиму стаціонарного лікування.
Водночас, судом направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою отримання інформації стосовно перетину ОСОБА_6 державного кордону.
Так, згідно відповіді №19/19520-25-Вих від 11.03.2025, ОСОБА_6 01.02.2025 перетнула державний кордон (виїхала) та 06.02.2025 повернулася.
Таким чином, перебувати на стаціонарному лікуванні як те зазначено у виписці №5500391 ОСОБА_6 не могла, що ймовірно може вказувати на факт підробки медичної документації.
В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_6 постійно користується номером мобільного зв'язку НОМЕР_1 .
У зв'язку з вищевикладеним з метою з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, повного та об'єктивного розслідування, з метою встановлення місця перебування зазначених осіб виникає необхідність в отриманні інформації щодо вказаних мобільних номерів телефонів, у результаті чого можливо отримати інформацію про місцезнаходження зазначених осіб під час вчинення кримінального правопорушення.
Вказана інформація відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 162 КПК України відноситься до такої, що охороняється законом, однак вона може мати важливе значення в якості доказів у кримінальному провадженні, сприяти розкриттю тяжкого злочину.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації», оператори телекомунікації зобов'язані зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані телекомунікаційні послуги в порядку, встановленому законом.
Вищевказані документи, не можуть бути отримані за запитом в порядку ст.ст. 36, 40, 91-93 КПК України, та є такими що містять конфіденційну інформацію та не підлягають розголошенню.
Отримання вищезазначеної інформації з інших джерел є не можливим так, як вся інформація, що стосуються абонента мобільного зв'язку знаходиться у юридичної особи оператора телекомунікації (мобільного зв'язку) ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (юридична адреса: АДРЕСА_1 ).
Слідчий надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Враховуючи неприбуття сторін у судове засідання для розгляду клопотання, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
На підставі ч. 2 ст. 163 КПК України клопотання розглядається без виклику осіб, у володінні яких знаходяться документи.
Суддя, дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, приходить до таких висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Частиною 2 ст. 91 КПК України передбачено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, а також шляхом проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей та документів, як один із заходів забезпечення кримінального провадження, полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володіння якої знаходяться такі речі та документи, можливості ознайомитись з ними, зробити їхні копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей та документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Згідно ч.5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Клопотання слідчого, яке надійшло до суду відповідає вимогам ст. 160 КПК України.
Також з наданих суду документів вбачається, що існує обґрунтована підозра вчинення кримінального правопорушення такого ступеню тяжкості, що може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ.
Очевидно, що без отримання тимчасового доступу до документів про які просить слідчий неможливо отримати ці документи і, відповідно, неможливо визначити коло осіб причетних до злочину, а отже завдання для виконання якого слідчий звертається з клопотанням, може бути виконане, а потреби досудового розслідування виправдовують ступінь втручання в підприємницьку діяльність.
Отже слідчим надано суду належні та достатні докази того, що дана слідча дія є необхідною в даному кримінальному провадженні, а дані які необхідно здобути слідчому мають суттєве значення для виявлення та фіксації обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлення кола причетних осіб, а також ефективного та повного досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, керуючись ст. ст. 91,93 110,131-132, 159-160 163-166, 309, 369-372 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Надати слідчим слідчого відділення відділу поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 тимчасовий доступ до документів (інформації на електронному носії), з можливістю їх вилучення, які перебувають у володінні оператора телекомунікації (мобільного зв'язку) ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (юридична адреса: АДРЕСА_1 ), що містять відомості про користування абонентським номером мобільного зв'язку:
НОМЕР_1 в період часу з 00.00 год. 01.11.2024 по час виконання ухвали (не раніше 00:00 год. 22.04.2025);
з наступними відомостями: належність абонентського номеру, тобто на яку фізичну чи юридичну особу зареєстровано вказаний абонентський номер; ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонентський номер, міжнародний ідентифікатор кінцевом го обладнання (далі ІМЕІ), яке перебувало у зоні дії базових станцій (Абонент А); адреси розташування та номери базових станцій, як забезпечували зв'язок абонента А; типи з'єднання абонентів А та Б: вхідні та вихідні дзвінки, СМС (короткі текстові повідомлення без розкриття їх змісту), ММС (мультимедійні повідомлення), GPRS (передача інформації по незайнятій голосовим зв'язкам смузі частот), переадресація; дата, час та тривалість з'єднань, у тому числі з'єднання нульової тривалості (неприйняті виклики) абонентом А; ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонентський номер, ІМЕІ), з якими відбувалися сеанс зв'язку абонента А (абоненти Б).
Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.
Строк дії ухвали становить 2 місяці з моменту її постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1