Справа № 229/6886/23
Провадження № 1-в/211/125/25
іменем України
05 травня 2025 року
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі подання заступника начальника відділу №11 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_5 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання стосовно засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 20.02.2024 Дружківським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Заступник начальника відділу №11 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_6 звернувся до суду з поданням, в якому просить скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженому ОСОБА_4 та направити його для відбування призначеного вироком Дружківського міського суду Донецької області від 20.02.2024 покарання з підстав порушення обов'язку, передбаченого ст. 76 КК України, - неявки на реєстрацію до уповноваженого органу пробації без поважних причин, а також систематичного вчинення адміністративних правопорушень. Ураховуючи викладене просить задовольнити подання.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити подання, вважає його обгрунтованим.
Представник органу пробації у судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання з'явився, проти задоволення подання заперечував, зазначив, що з моменту винесення попередження порушень не допускає, до центру пробації на реєстрацію з'являється, адміністративних та кримінальних правопорушень не вчиняє, не офіційно, але працевлаштувався, більше транспортним засобом не керує, тому став на шлях виправлення.
Заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали подання, суд доходить таких висновків.
Вироком Дружківського міського суду Донецької області від 20.02.2024 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі із звільненням в порядку ст. ст. 75, 76 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку в 2 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На обліку в відділі №11 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях засуджений ОСОБА_4 перебуває з 03 травня 2024 року.
03 травня 2024 року ОСОБА_4 ознайомлений з порядком та умовами відбудування покарання з випробуванням. У цей же день винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію, відповідно до якої засуджений ОСОБА_4 зобов'язаний з'являтись для реєстрації у перший вівторок кожного місяця.
Виходячи з подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_4 , для відбування призначеного судом покарання, з яким до суду звернувся заступник начальника відділу №11 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_6 , підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням стало систематичне вчинення засудженим адміністративних правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Аналогічні приписи містять положення статті 166 КВК України, за змістом яких, у разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 визначено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Аналіз вказаної норми закону про кримінальну відповідальність вказує на те, що законом визначено дві підстави, з яких суд може прийняти рішення про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання, а саме:
1) невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК та
2) систематичне (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення.
При цьому, вчинення засудженою особою таких правопорушень повинно свідчити про її небажання стати на шлях виправлення. Тобто, характер таких правопорушень повинен бути оцінений як такий, що свідчить про свідоме та умисне ігнорування особою застосованих до неї обмежень при ухваленні вироку із застуванням ст. 75 КК України та покладення обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_4 допускав невиконання покладених на нього вироком суду обов'язків, визначених ст. 76 КК.
Разом із цим, з наданих суду матеріалів особової справи не можливо встановити, з яких підстав засуджений не прибував до органу з питань пробації.
У судове засідання ОСОБА_4 з'явився, надав пояснення, що порушень він не допускав, на реєстрацію з'являвся регулярно, зауваження до нього були лише з приводу порушень ПДР.
Нового кримінального правопорушення, за час перебування на обліку в відділі №11 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, ОСОБА_4 не вчинив.
Як вбачається зі матеріалів, долучених до подання та матеріалів особової справи засудженого, яка була досліджена під час судового розгляду, ОСОБА_4 протягом іспитового строку неодноразово притягався до адміністративної відповідальності із накладенням відповідних стягнень за правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, ст. 126 КУпАП, ст. 121 КУпАП, та один раз за ч. 1 ст. 44 КУпАП, один раз за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП (разом із цим ці два адміністративні правопорушення були вчинені після постановлення вироку, але до взяття на облік у центрі пробації).
Відповідно до приписів ст. 166 КВК України у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покладеного на нього обов'язку, вчинення адміністративного правопорушення із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда та застосовується письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
Як вбачається з матеріалів провадження, орган пробації застосувував письмове попередження засудженого про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням 20.11.2024 і відразу в цей же день 20.11.2024 направив до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Тобто, будь-якої профілактичної роботи, передбаченої положеннями Закону України «Про пробацію», орган з питань пробації відносно засудженого ОСОБА_4 не здійснював.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналіз цієї норми вказує на те, що в ній перелічені різні правовідносини, на які посягають адміністративні правопорушення. На це вказує і визначена законодавцем конструкція Особливої частини КУпАП, згідно якої ця частина розбита на кілька ОСОБА_7 , кожна з яких містить статті, що передбачають адміністративну відповідальність за правопорушення, які мають однаковий або суміжні об'єкти правопорушень.
ОСОБА_4 вчинив адміністративні правопорушення, які згідно приписів КУпАП відносяться Главою 10 цього Кодексу до адміністративних правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, та, відповідно, не відносяться до передбачених Главами 14, 15 того же Кодексу адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку чи на встановлений порядок управління.
З огляду на викладене, суд вважає, що твердження органу з питань пробації про те, що вчинені ОСОБА_4 правопорушення, передбачені ст.ст. 121, 126, 130 КУпАП, як будь-яке адміністративне правопорушення дає підстави для звернення з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання, є необґрунтованим. Так, на думку суду, систематичне вчинення засудженим, з огляду на те, що він був визнаний винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, повинно вважатися вчинення саме адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку чи на встановлений порядок управління (гл. 14, 15 КУпАП), а не будь-яких адміністративних правопорушень.
Крім того, суд звертає увагу на те, що з моменту останнього притягнення до адміністративної відповідальності (07.09.2024) і до теперішнього часу суду не надано даних про те, що ОСОБА_4 було вчинено будь-яке правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що матеріали справи не свідчать про умисне ухилення від виконання вироку та про небажання стати на шлях виправлення, тому підстав для скасування іспитового строку і направлення засудженого в місця позбавлення волі та задоволення подання органу пробації суд не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.166 КВК України, ст. 537 КПК України, суд -
У задоволенні подання заступника начальника відділу №11 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_5 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання стосовно засудженого ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та проголошено 05.05.2025 о 13:30.
Суддя ОСОБА_1