адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
10.04.2025 Справа № 917/2344/24
м. Полтава
За позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", вул.Алмазова Генерала, буд.4а, м.Київ, 01011
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра Ойл», юр. адреса: вул.Чорновола Вячеслава, буд.18, м.Полтава, 36039 (фактична адреса:вул. Київська, 132/2, оф.22, м.Обухів, Київська область, 08700)
2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
3. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
про стягнення 1 724 063,52 грн.
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Олефір О.І.
Учасники справи згідно протоколу судового засідання
Розглядається позовна заява Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра Ойл»; 2) ОСОБА_1 ; 3) ОСОБА_2 про солідарне стягнення 1 724 063,52 грн. за Кредитним договором.
Ухвалою від 27.12.2024 суд постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 30.01.2025 на 09:50 год.
03.01.2025р. (вхід. №37) від представника позивача до матеріалів справи надійшла заява про забезпечення позову.
08.01.2025р. (вхід. № 169) від представника позивача до матеріалів справи надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 15.01.2025 суд задовольнив заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про забезпечення позову.
Ухвалою від 15.01.2025 суд відмовив в задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
22.01.2025р. (вхід. № 827) від представника позивача до матеріалів справи надійшла заява, в якій останній просить суд провести судове засідання без участі представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
28.01.2025 р. (вхід. №1110) від представника відповідача 1 до матеріалів справи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
28.01.2025р. (вхід. № 1115) від відповідача 2 до матеріалів справи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 30.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та з урахуванням ухвали від 12.02.2025 відкладено розгляд справи на 28.02.2025р. на 12:30 год. в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 28.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.04.2025р. на 15:00 год. в режимі відеоконференції.
Представник позивача в судовому засіданні 10.04.2025 позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
У встановлений судом строк відповідачі відзив на позов не надали.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Відповідачі в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені.
В судовому засіданні 10.04.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
05.12.2023 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (надалі - Позивач/АТ «Райффайзен Банк», Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІБРА ОЙЛ» (надалі - ТОВ «ЛІБРА ОЙЛ», Позичальник) укладено Кредитний договір № 011/3187/01569908 (надалі - Кредитний договір/ Договір), за умовами якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) в формі Невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 1 700 000,00 гривень (Один мільйон сімсот тисяч гривень 00 копійок) (надалі - Ліміт), а Позичальник зобов'язався використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити Проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені Договором, з кінцевим терміном погашення Кредиту - 05.12.2024р. (п. 1.1. та 1.3. Кредитного договору).
Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору, Кредит надається Позичальнику на поповнення обігових коштів та ведення фінансово-господарської діяльності.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, протягом строку фактичного користування Кредитом до Кінцевого терміну погашення Кредиту включно Позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати Кредитору Проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 15,7% річних.
Пунктом 2.3. Кредитного договору визначено, що нарахування Процентів здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за Кредитом/ простроченої заборгованості за Договором протягом всього строку користування Кредитом/наявності простроченої заборгованості. При розрахунку Процентів враховується день настання Кредиту (траншу) та не враховується день погашення Кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі.
У випадку неповернення Кредиту в Кінцевий термін погашення Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору Проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 15,7% річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за Кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за Кінцевим терміном погашення Кредиту до дня фактичного погашення Кредиту (п. 2.2. Кредитного договору).
Пунктом 2.3. Кредитного договору встановлено, що нарахування процентів за Кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році.
Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за Кредитом/простроченої заборгованості за Договором протягом всього строку користування Кредитом/наявності простроченої заборгованості. При розрахунку Процентів враховується день надання Кредиту та не враховується день погашення Кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі.
Сторони дійшли згоди, що процентна ставка за кредитом збільшується на 200 базисних пунктів в порядку, передбаченому договором, у випадках невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якої з умов, передбачених пунктом 3.5 та/або пунктом 4.2, та/або пунктом 6.1, та/або пунктом 6.4, та/або підпунктом 7.1.1. та/або відмовити від виконання вимоги Кредитора, передбаченої підпунктом 8.1.4 Договору. Підвищення процентної ставки відповідно до даного пункту договору не є зміною умов договору в односторонньому порядку та така зміна процентної ставки не потребує укладення додаткової угоди до договору. (п. 2.4 Кедитного договору).
За п. 2.5 кредитного договору, процентна ставка, змінена згідно з пунктом 2.4 договору, знижується до розміру, що діяв до моменту її підвищення, в перший банківський день календарного місяця, наступного за місяцем, в якому кредитору стало відомо про припинення дії обставини, зазначеної в пункті 2.4 договору.
Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором.
Пунктом 5.3 кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язується здійснювати сплату процентів у валюті кредиту щомісячно, кожного числа та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі, відповідно до умов Договору.
Відповідно до 8.1 кредитного договору у разі настання обставин Дефолту (невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, а також інші обставини, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані). Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів) вжити один або декілька таких заходів, а саме: вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов'язань за договором (п. 8.1.3 кредитного договору).
Згідно п. 8.2 кредитного договору, кредитор має право скористатись правами, зазначеними в п. 8.1 договору та пред'явити позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин: порушення позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов'язань за кредитним договором (п. 8.2.1 кредитного договору); порушення обов'язків, встановлених ст. 3,4,6,7 договору, а також умов щодо цільового використання кредитних коштів, зазначених в пункті 1.4 Договору.
Відповідно до п. 8.3 кредитного договору, якщо кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у пп. 8.1.1-8.1.3 п. 8.1. кредитного договору, він повідомляє про це позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов'язання кредитора щодо надання кредиту, є припиненими з дати направлення кредитором відповідного повідомлення. Позичальник зобов'язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні кредитора, і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше тридцятого календарного дня з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги, кредитор має право пред'явити вимогу позичальнику/поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за договором, які не суперечать законодавству України.
Відповідно до п. 11.1. Кредитного договору, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених Договором, Сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень Договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані Договором, застосовуються відповідні норми законодавства України.
05.12.2023р. з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 (далі - Поручитель) укладено Договір поруки № 011/3187/01569908/П (далі - Договір поруки-1), за яким Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Основного договору. Порукою за Договором поруки забезпечується виконання Забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.
05.12.2023р. з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 (далі - Поручитель) укладено Договір поруки № 011/3187/01569908/П1 (далі - Договір поруки-2), за яким Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Основного договору. Порукою за Договором поруки забезпечується виконання Забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.
Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Забезпечених зобов'язань у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки, визначені Основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання Забезпечених зобов'язань (п. 1.2. Договорів поруки-1-2).
Відповідно до п. 2.1. Договорів поруки-1-2, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань, Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконання ним як солідарним боржником Забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за Забезпеченими зобов'язаннями, а Поручитель - зобов'язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання Забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за Забезпеченими зобов'язаннями.
Згідно п. 2.2. Договорів поруки-1-2, Поручитель зобов'язується здійснити виконання Забезпечених зобов'язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення Кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у Вимозі розміру Забезпечених зобов'язань, що підлягають виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов'язань Позичальника перед Кредитором за Основним договором. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному Кредитором у Вимозі. Кредитор має право направляти вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання Забезпечених зобов'язань.
Відповідно до п. 5.1. Договорів поруки-1-2, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених Договором, Сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень Договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані Договором, застосовуються відповідні норми законодавства України.
Строк поруки, що встановлена Договорами поруки-1-2, за кожним Забезпеченим зобов'язанням становить 5 (п'ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного Забезпеченого зобов'язання (п. 6.2. Договорів).
Банком належним чином виконано свої зобов'язання, надавши Позичальнику кредитні кошти у сумі, визначеній Кредитним договором.
ТОВ «ЛІБРА ОЙЛ» порушено умови Кредитного договору в частині своєчасного та належного виконання зобов'язань (у строк до 05.12.2024р.), внаслідок чого за Позичальником виникла прострочена заборгованість. У зв'язку з чим Кредитор має право вимагати повного виконання Позичальником та Поручителями своїх зобов'язань за вказаним Договором.
Станом на 09.12.2024р. загальна сума заборгованості за Договором становить 1 724 063,52 грн. з якої:
- 1 677 003,89 грн. - заборгованість за кредитом;
- 47 059,63 грн. - заборгованість за відсотками;
09.12.2024р. на адресу ОСОБА_1 . Банком направлено вимогу № 188/2/989 від 09.12.2024р. про погашення заборгованості, яка залишена без виконання.
09.12.2024р. на адресу ОСОБА_2 . Банком направлено вимогу № 188/2/990 від 09.12.2024р. про погашення заборгованості, яка залишена без виконання.
Позивач зазначає, що станом на день підготовки позовної заяви направлені Вимоги залишилися без виконання.
Відповідно до п. 5.5 кредитного Договору, позичальник зобов'язаний з періодичністю, визначеною цією статтею Договору та Графіком, здійснювати погашення заборгованості за Кредитом, сплату процентів, пені шляхом перерахування грошових коштів на Рахунок погашення.
За змістом п. 10.2 кредитного договору, позичальник свідчить, що всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин, з яких позичальник виходив при укладанні договору та/або договорів забезпечення (за наявності) позичальник приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання позичальником договору, договорів забезпечення, а також для невиконання позичальником зобов'язань за вищезазначеними договорами.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за Договором. Підписання документів щодо виконання, зміни, припинення договору здійснюється без використання печатки сторін. Наявність або відсутність печатки сторони не впливає на дійсність відповідних документів/правочинів (п. 12.1 кредитного договору).
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
При вирішення спору суд зазначає наступне.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про кредитні зобов'язання.
За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як свідчать матеріали справи, банк на умовах кредитного договору від 05.12.2023 № 011/3187/01569908 надав відповідачу - 1 кредит в розмірі 1 700 000,00 грн кредитних коштів, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку позичальника.
При цьому, суд зауважує, що за приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.
У п. 42-43 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75 (надалі - Положення) зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують за такими ознаками: 1) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); 2) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій) (п. 44 Положення).
Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України (п. 45 Положення). Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України (п.46 Положення). Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банком відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами (п. 47 Положення). У первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження) (п. 48 Положення). Первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції (п. 51 Положення).
Інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (п. 57 Положення).
Банк самостійно розробляє форми реєстрів синтетичного та аналітичного обліку, які повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні (п. 58 Положення).
Особові рахунки є реєстрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року за № 89 (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов'язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку (п. 60 Положення).
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п. 62 Положення).
Таким чином, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є первинний бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку позичальника, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.
Отже, суд вважає, що виписки за банківськими картковими рахунками є належним доказом заборгованості за кредитними договорами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц.
Як вбачається з умов вищенаведених угод, кредитний договір був укладений на умовах поворотності, строковості та платності, відповідно до яких відповідач, зокрема, зобов'язався своєчасно повернути кредит відповідно до умов кредитного договору та своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом в порядку, передбаченому договором.
За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачами, позичальник скористався кредитними коштами, проте, не виконав в повному обсязі свого зобов'язання з повернення кредиту, у зв'язку із чим заборгованість позичальника за кредитним договором складає 1 724 063,52 грн, яка складається з:
- заборгованості за кредитом у розмірі 1 677 003,89 грн;
- заборгованості за відсотками у розмірі 47 059,63 грн.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 174 ГК України господарське зобов'язання виникає, зокрема, із господарського договору.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин, обов'язок доведення факту повного та своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором закон покладає на позичальника.
Крім того, суд відмічає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Умовами кредитного договору сторони погодили кінцевий термін погашення кредиту позичальником 05.12.2024.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, постанова Верховного Суду від 09.12.2019 № 285/3950/17-ц).
Пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.20 у справі № 916/4693/15).
Після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов'язання простроченого боржника за договором не припиняється (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
Враховуючи наведене, позивач направив відповідачу-2,3 вимоги № 188/2/989, № 188/2/990 від 09.12.2024 про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, в якій вимагав у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дати направлення даної вимоги, дострокове погашення кредиту в повному обсязі разом із сплатою процентів.
Зазначені вимоги залишені відповідачами без відповіді та реагування, доказів погашення існуючої заборгованості матеріали справи не містять.
При цьому, судом також враховано, що відповідно до частин 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За умовами п. п. 1.1, 1.2 договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені кредитним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань.
Таким чином, за висновками суду, в спірних правовідносинах відповідачем-1 дійсно порушено умови Кредитного договору в частині повноти та своєчасності проведення розрахунків за наданим кредитом та нарахованими відсотками, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Так, позивачем доведено, а відповідачами не спростовано, що станом на момент звернення позивача із цим позовом до суду розмір заборгованості відповідача-1 за кредитом за кредитним договором становить 1 677 003,89 грн.
Доказів погашення боргу суду не надано.
Отже позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно 1 677 003,89 грн заборгованості за кредитом є обґрунтованими, підтверджені наявними доказами і підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованості по відсоткам у розмірі 47 059,63 грн суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як було наведено вище, відповідно до п. 2.1 кредитного договору, протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 15,7 річних, в т.ч. за користуванням кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором.
На підставі наведеного позивач цілком правомірно нарахував та просить стягнути з відповідачів заборгованість за відсотками.
Відповідачами розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум не спростовано та не заперечено, контррозрахунок не надано.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та встановив, що розмір вимог позивача в цій частині не перевищує розрахований судом. Позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно 47 059, 63 грн заборгованості за відсотками також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову та солідарне стягнення з відповідачів заборгованості на користь позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
При зверненні із позовом до суду позивачем було сплачено 20 688,76 грн судового збору платіжною інструкцією № 22203 від 20.12.2024. Вказана сума зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України (виписка від 23.12.2023).
Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати в сумі 20 688,76 грн підлягають стягненню з відповідачів по 6 896,25 грн витрат по сплаті судового збору з кожного.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІБРА ОЙЛ» (адреса: 36039, м. Полтава, вул. Чорновола Вячеслава, б. 18; фактична адреса: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 132/2, оф. 22; код ЄДРПОУ 44727438) та ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4А; код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за Кредитним договором № 011/3187/01569908 від 05.12.2023р. у сумі 1 724 063,52 грн. з якої: 1 677 003,89 грн. - заборгованість за кредитом; 47 059,63 грн. - заборгованість за відсотками.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІБРА ОЙЛ» (адреса: 36039, м. Полтава, вул. Чорновола Вячеслава, б. 18; фактична адреса: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 132/2, оф. 22; код ЄДРПОУ 44727438) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4А; код ЄДРПОУ 14305909) судовий збір у сумі 6 896, 25 грн.
4. Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4А; код ЄДРПОУ 14305909) судовий збір у сумі 6 896, 25 грн.
5. Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4А; код ЄДРПОУ 14305909) судовий збір у сумі 6 896, 25 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено після виходу судді з лікарняного 02.05.2025
Суддя Солодюк О.В.