65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"30" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3431/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу №916/3431/24
за позовом: Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі:
1. Південного офісу Держаудитслужби
2. Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор енергії»
про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 82 919,13 грн.
за участю представників:
від прокуратури: Ейсмонт І.С. /прокурор відділу Одеської обласної прокуратури/
від позивача-1: не з'явився
від позивача-2: не з'явився
від відповідача: Вєтрова В.О. /самопредставництво/
Господарським судом Одеської області в порядку загального позовного провадження розглядається справа №916/3431/24 за позовом Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор енергії» про визначання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 82 919,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на те, що укладення додаткових угод №3 від 18.03.2021 та №4 від 07.09.2021 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №3 від 12.01.2021 сторонами відбулось в порушення вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України “Про публічні закупівлі» та п.13.6 договору, що призвело до безпідставного отримання відповідачем коштів місцевого бюджету у розмірі 82 919,13 грн.
Також у позовні заяві наявне посилання зокрема на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, згідно з яким у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
У підготовчому засіданні 29.01.2025 судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 12.02.2025 із викликом учасників справи у судове засідання.
28.04.2025 за вх.№13558/25 господарським судом одержано заяву, в якій відповідач просить суд:
- повернути справу №916/3431/24 до стадії підготовчого провадження.;
- після повернення - зупинити провадження у справі №916/3431/24 до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24.
У судовому засіданні 30.04.2025 представник прокуратури надав заперечення проти заяви відповідача.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч.2 ст.2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з ч.3 ст.195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Отже положеннями ГПК України зупинення провадження у справі з підстав, встановлених п.7 ч.1 ст.228 ГПК України не перебачено, а таке питання має бути вирішено господарським судом лише у підготовчому засіданні та до початку її розгляду по суті.
Водночас, Главою 6 Розділу ІІІ ГПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема зі стадії з'ясування обставин справи.
Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, господарський суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, зроблено висновок, що: «відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі №234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.».
Також, близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №204/6085/20 від 05.10.2022.
Так, під час розгляду даної справи по суті Великою Палатою Верховного Суду було постановлено ухвалу від 09.04.2025 у справі №920/19/24, якою прийнято до розгляду справу №920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» на рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024.
Вказану ухвалу обґрунтовано необхідністю вирішення питання щодо відступу (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі».
За таких обставин, враховуючи, що ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 у справі №920/19/24 було постановлено лише під час розгляду справи по суті, задля всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин, що мають значення для розгляду даної справи, з метою вирішення питання щодо зупинення провадження у справі відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне повернутися до стадії підготовчого провадження.
Водночас як вище встановлено господарським судом у позовній заяві керівник Доброславської окружної прокуратури Одеської області посилається зокрема на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, у зв'язку з необхідністю вирішення питання щодо відступу (шляхом уточнення) від якого Великою Палатою Верховного Суду було постановлено ухвалу від 09.04.2025 у справі №920/19/24 про прийняття вказаної справи до розгляду.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для зупинення провадження справі відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України господарським судом враховано наступне.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) конкретизувала:
“Висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу правовідносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15, від 6 вересня 2017 року у справі № 910/3040/16, від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16 тощо);
Висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 760/21151/15-ц, від 29 травня 2018 року у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 6 червня 2018 року у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 648/2419/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі №2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц тощо).
Конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.»
За таких обставин, враховуючи вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання відступу (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі», на який як на підставу позовних вимог посилається прокуратура у позовній заяві в даній справі, господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №9163431/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Керуючись ст.ст.13,181, 182, п.7 ч.1 ст.228, п.11 ч.1 ст.229, ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор енергії» за вх.№13558/25 від 28.04.2025 задовольнити.
2.Повернутися до стадії підготовчого провадження у справі №916/3431/24.
3.Провадження у справі №916/3431/24 за позовом Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор енергії» про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 82 919,13 грн. зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Ухвала набирає законної сили 30.04.2025 та в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Повну ухвалу складено 05.05.2025.
Суддя Г.Є. Смелянець