05 травня 2025 року Справа № 915/1521/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами, справу
за позовом: Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго", вул. Миколаївська, 5-а, м. Миколаїв, 54034
електронна пошта: mote.reception@gmail.com
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЛІФТ", пров. Корабелів, 2, м. Миколаїв, 54020
про: стягнення 86 201, 03 грн.
Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 11250/33 від 27.11.2024 (вх. № 15443/24 від 06.12.2024) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЛІФТ" основного боргу за теплову енергію в сумі 69 880, 79 грн., інфляційних в розмірі 10 475, 02 грн., 3% річних в розмірі 3 308, 48 грн. та пені в розмірі 2 536, 74 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача на корись позивача судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 426.14 від 01.11.2021 в частині своєчасної оплати за надані позивачем послуги постачання в опалювальний період 2021-2024.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду справи із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вказана справа розглядалась судом у розумний строк.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
14.11.2016 між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (орендодавець) та ТОВ "Центрліфт" (орендар) укладено договір оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначено майно, керуючись наказом орендодавця або балансоутримувача (відповідно до положення) від 31.10.16 № наказ № 222/03, нежитлове приміщення (будівля, споруда) площею 38, 60 кв. м., розміщене за адресою: м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня на 1 поверсі 47 будинку, вартість якого визначена згідно з висновками експерта і становить 93143, 00 грн. Майно передається в оренду з метою використання ліфтову диспетчерську службу.
14.11.2016 ТОВ "Центрліфт" звернулось до ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" з листом № 154 в якому просило укласти з 01.11.2016 договори на теплозабезпечення ліфтових диспетчерських пунктів за адресою: 12 Поздовжня, 47.
14.12.2016 між ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" (теплопостачальна організація) та ТОВ "Центрліфт" (споживач) укладено договір № 426.04 купівлі-продажу теплової енергії, відповідно до предмету якого теплопостачальна організація зобов'язалася виробляти, транспортувати та постачати теплову енергію (далі - постачання теплової енергії), а споживач зобов'язався використовувати теплову енергію для об'єктів, перерахованих у додатку 1 цього Договору (п. 1.2).
За умовами наведеного Договору сторони погодили, зокрема, таке:
- розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 1.6);
- усі розрахунки по даному Договору здійснюються споживачем щомісячно протягом опалювального періоду шляхом перерахування авансових платежів на поточний місяць у розмірі, вказаному у додатку 2 до Договору з урахуванням тарифу, діючого на час проведення розрахунку (п. 1.8);
- остаточний розрахунок здійснюється відповідно до рахунку-фактури до 20 числа місяця, наступного за звітним. До рахунка-фактури додається акт прийому-передачі теплової енергії, та при необхідності, акт звіряння взаємних розрахунків (п. 1.9);
- в разі несвоєчасної оплати послуг у строки, визначені у п. 1.8 Договору, споживач зобов'язаний сплатити на користь теплопостачальної організації суму заборгованості з урахуванням за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за останні шість місяців, що передували зверненню до суду (п. 5.1);
- Договір діє з 01.11.2016 по 01.11.2017 та враховується щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не поступає заява однієї зі сторін про відмову від діючого Договору (п. 6.1).
Відповідно до додатку 1 (Лист 1) до договору 426.04 від 14.12.2016 опалювальна площа диспетчерського пункту ТОВ "Центрліфт" за адресою: 12 Поздовжня, 47 складає 38,90 кв.м.
Додатком 2 до Договору сторони погодили обсяги постачання теплової енергії.
Вищенаведений Договір з додатками до нього скріплений підписами та печатками обох сторін.
Відповідно до статуту Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго", який затверджений рішенням міської ради від 30.05.2023 №19/36, підприємство є унітарним комерційним підприємством, заснованим на комунальній власності Миколаївської міської територіальної громади. Предметом (видом) господарської діяльності підприємства, зокрема, є виробництво, транспортування, постачання, розподіл та реалізація теплової енергії для забезпечення потреб населення, підприємств, установ, організацій послугами з теплопостачання та гарячого водовідведення.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація мас право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.
Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачено обов'язки споживача теплової енергії, одним серед яких є: додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією.
Так, на офіційному сайті Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго"https://nikoblteplo.com.ua/content/ukladennya-pereukladennya-dogovoriv була опублікована інформація щодо затвердження Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022 типового публічного договору приєднання , текст типового індивідуального договору про послуги з постачання теплової енергії та форму заяви до нього.
Таким чином, з 01.11.2021 договірні відносини між позивачем, виконавцем послуг з постачання теплової енергії, та споживачем - власником (користувачем) нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку), ТОВ "Центрліфт" врегульовані індивідуальним договором № 426.14 про надання послуг з постачання теплової енергії (далі - Договір), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії.
Згідно п.1 Договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 2 Договору даний договір є публічним договорм приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця www.nikoblteplo.com.ua.
Згідно п.4 Договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.
У п. 8 Договору визначено, що виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішнього будинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).
Відповідно до п.30 Договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 №830 (офіційний вісник України, 2019р, №71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р,№1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця www.nikoblteplo.com.ua.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року)
Згідно п. 31 Договору, вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті виконавця www.nikoblteplo.com.ua. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення вдію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Відповідно до п.32 Договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Пунктом 33 Договору, передбачено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватись у електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Згідно п.34 Договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до п.44 Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до умов цього договору або закону.
Відповідно до п. 45 Договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
У відповідності до п.51 Договору, договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Згідно п.52 Договору, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Відповідно до додатку 1 (Лист 1) до договору 426.14 від 01.11.2021 опалювальна площа диспетчерського пункту ТОВ "Центрліфт" розташованого в житловому будинку за адресою: 12 Поздовжня, 47 складає 38,90 кв.м.
Додатком 2 до Договору сторони погодили обсяги постачання теплової енергії.
Відповідно до відповіді Управління комунального майна № 51240/10.01-08/24 від 21.11.2024 на лист ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" від 15.11.2024 № 50336/30.01-06.24-2 щодо надання інформації стосовно укладених договорів оренди нежитлових приміщень за адресами, зокрема, вул. 12 Поздовжня, 47 Управління повідомило, що нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 38, 6 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, 47 (нова адреса: вул. 12 Поздовжня, 47/2) за актом приймання-передавання орендодавцю не повернуто.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як теплопостачальної організації, про стягнення з відповідача, як споживача, заборгованості за поставлену теплову енергію, а також компенсаційних нарахувань та штрафних санкцій.
Матеріали справи свідчать про те, що в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" здійснювало постачання теплової енергії до нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, 47, що підтверджується нарядом про підключення постачання теплової енергії №8804Ю від 01.11.2021, наказом про закінчення опалювального періоду №115 від 09.03.2022, виданим на підставі рішення Виконавчого комітету ММР № 263 від 28.03.2022 про закінчення опалювального періоду, нарядом про підключення постачання теплової енергії №5879Ю від 01.11.2022, рішенням Виконавчого комітету ММР про закінчення опалювального періоду №176 від 24.03.2023, нарядом про підключення постачання теплової енергії №7238Ю від 30.10.2023, наказом про закінчення опалювального періоду №93/2-АГ від 27.03.2024, виданим па підставі рішенням Виконавчого комітету ММР №513 від 27.03.2024 про закінчення опалювального періоду.
Фактичним доказам постачання теплової енергії на об'єкт Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрліфт" є наряди про підключення постачання теплової енергії.
Обсяг наданої теплової енергії у нежитловому приміщенні, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, 47 в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 зазначено у звітах за спожиту теплову енергію, наданих позивачем до матеріалів справи.
Обсяг та вартість отриманої Товариством з обмеженою відповідальністю "Центрліфт", як споживачем, теплової енергії визначені відповідно опалювальної площі нежитлового приміщення із застосуванням тарифів, що зазначені в наказах Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" відповідно до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Для здійснення відповідачем оплати за надані послуги, теплопостачальна організація виставляла споживачу рахунки-фактури на загальну суму 69 880, 79 грн., у тому числі:
- № 426.14 від 30.11.2021 на суму 3470, 90 грн (часткова сплата 799, 41 грн.);
- № 426.14 від 30.12.2021 на суму 7178,19 грн;
- № 426.14 від 31.01.2022 на суму 9576,53 грн;
- № 426.14 від 28.02.2022 на суму 6117,01 грн;
- № 426.14 від 31.03.2022 на суму 5573,01 грн;
- № 426.14 від 30.04.2022 на суму 493,85 грн;
- № 426.01 від 28.04.2022 на суму 298,76 грн;
- № 426.14 від 31.05.2022 на суму 266,47 грн;
- № 426.14 від 30.06.2022 на суму 266,47 грн;
- № 426.14 від 31.01.2022 на суму - 2203,85 грн;
- № 426.14 від 25.02.2022 на суму - 4588,00 грн;
- № 426.14 від 30.04.2022 на суму - 3209,35 грн;
- № 426.14 від 31.07.2022 на суму 266,47 грн (сплачено у липні 2022 року 266,47 грн);
- № 426.14 від 31.08.2022 на суму 266,47 грн;
- № 426.14 від 30.09.2022 на суму 266,47 грн (сплачено у вересні 2022 року 266,47 грн);
- № 426.14 від 31.10.2022 на суму 266,47 грн (сплачено у жовтні 2022 року 266,47 грн);
- № 426.14 від 30.11.2022 на суму 3147,89 грн;
- № 426.14 від 31.12.2022 на суму 5195,33 грн;
- № 426.14 від 31.01.2023 на суму 6252,86 грн;
- № 426.014 від 28.02.2023 на суму 6963,15 грн;
- № 426.14 від 31.03.2023 на суму 3977,58 грн (з урахуванням донарахування по тепловій енергії на опалення з 01.03.2023 по 24.03.2023);
- № 426.14 від 30.04.2023 на суму 266,47 грн;
- № 426.14 від 31.05.2023 на суму 266,47 грн;
- № 426.14 від 30.06.2023 на суму 266,47 грн;
- № 426.14 від 31.07.2023 на суму 266,47 грн;
- № 426.14 від 31.08.2023 на суму 266,47 грн;
- № 426.14 від 30.09.2023 на суму 266,47 грн;
- № 426.14 від 31.10.2023 на суму 266,47 грн;
- № 426.14 від 30.11.2023 на суму 1741,79 грн;
- № 426.14 від 31.12.2023 на суму 4451,75 грн (з урахуванням перерахунку вартості теплової енергії за листопад та грудень 2023 року);
- № 426.14 від 31.01.2024 на суму 3982,42 грн (з урахуванням перерахунку вартості теплової енергії за січень 2024 року);
- № 426.14 від 29.02.2024 на суму 2997,33 грн (з урахуванням перерахунку вартості теплової енергії за лютий 2024 року);
- № 426.14 від 31.03.2024 на суму 2807,35 грн (з урахуванням перерахунку вартості теплової енергії за березень 2024 року);
- № 426.14 від 30.04.2024 на суму 497,92 грн;
- № 426.14 від 31.05.2024 на суму 497,92 грн;
- № 426.14 від 30.06.2024 на суму 497,92 грн;
- № 426.14 від 31.07.2024 на суму 497,92 грн.;
- № 426.14 від 31.08.2024 на суму 497,92 грн.;
- № 426.14 від 30.09.2024 на суму 497,92 грн.;
- № 426.14 від 31.10.2024 на суму 497,92 грн.
Разом із тим, внаслідок невиконання споживачем зобов'язання по сплаті за послуги постачання теплової енергії, у останнього перед теплопостачальною організацією виникла заборгованість в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024, яка складає 69 880, 79 грн.
Враховуючи наведені вище обставини справи, суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за надані послуги з теплопостачання закон покладає на споживача (в даному випадку - на відповідача у справі).
Відповідачем контррозрахунку вартості поставленої позивачем енергії у спірний період не надано, доводів позивача щодо визначення розміру теплового навантаження пропорційно займаної площі приміщень від загальної площі та загального теплоспоживання будинку - не заперечено, а отже позовних вимог не спростовано.
Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості за теплову енергію в сумі 69 880, 79 грн, строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрліфт" основного боргу за теплову енергію в сумі 69 880, 79 грн є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Окрім основного боргу позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача:
- інфляційні втрати в загальному розмірі 10 475, 02 грн. за сукупний період прострочення виконання грошових зобов'язань з 01.01.2022 по 31.10.2024;
- 3 % річних в загальному розмірі 3 308, 48 грн. за сукупний період прострочення виконання грошових зобов'язань з 01.01.2022 по 31.10.2024.
- пеню в загальному розмірі 2 536, 74 грн. за сукупний період прострочення виконання грошових зобов'язань з 01.11.2023 по 31.10.2024.
Щодо заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних витрат суд зазначає таке.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Стаття 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.
Судом перевірено надані позивачем до позовної заяви розрахунки та встановлено, що відповідні нарахування теплопостачальною організацією проведено правильно, а, отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявленої позивачем до стягнення суми пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного Кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 2536,74 грн. за сукупний період прострочення з 01.11.2023 по 31.10.2024.
Разом з тим, пунктом 45 Договору від 01.11.2021 сторони погодили, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Судом з урахуванням пункту 45 Договору від 01.11.2021 здійснено перерахунок розміру пені та встановлено, що розмір пені становить 340,66 грн. за сукупний період прострочення з 01.11.2023 по 31.10.2024.
Отже, вимога про стягнення пені в розмірі 340,66 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню. В решті пені в розмірі 2196,08 грн. (2536,74 грн. - 340,66 грн.) слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару, відповідач, у порушення приписів ст. 73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність порушених прав позивача.
Ураховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрліфт" (провулок Корабелів, буд. 2, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 39904132) на користь Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" (вул. Миколаївська, буд. 5-а, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 31319242) основний борг за теплову енергію в сумі 69 880, 79 грн., інфляційні втрати в розмірі 10 475, 02 грн., 3 % річних у розмірі 3 308, 48 грн., пені в розмірі 340,66 грн., а також 2 950,79 грн. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Н.О. Семенчук